Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення позовної заяви
11 травня 2026 року Справа №200/3551/26
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голошивець І.О., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ІНФОРМАЦІЯ_1 до Державного виконавця Самарівського відділу державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління міністерства юстиції України про визнання незаконними дії, -
ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державного виконавця Самарівського відділу державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління міністерства юстиції України про визнання незаконними дії.
Відповідно до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб..
За правилами частин 7, 8 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до частини 8 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У силу абз. 22-23 пп. 15.5 пп. 15 п.1 розд. VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України створення та забезпечення функціонування ЄСІТС здійснюються поетапно. Окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС. Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) ЄСІТС має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля).
Вища рада правосуддя 04.09.2021 опублікувала оголошення про створення та забезпечення функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв'язку та одночасно повідомила, що з початком їх функціонування зазнає змін порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені, зокрема, підпунктами 15.1, 15.5, 15.7, 15.15, 15.17 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з п. 25 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням ВРП 17.08.2021 №1845/0/15-21, процесуальні та інші документи, пов'язані з розглядом справ у суді та розглядом у Вищій раді правосуддя справ про порушення суддею (прокурором) вимог щодо несумісності, дисциплінарного проступку судді, втручання в діяльність судді, можуть подаватися до суду та Вищої ради правосуддя в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд».
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи з використанням підсистеми «Електронний суд».
Отже, подання до суду заяви за допомогою електронної пошти з (або без) використанням електронного підпису, є способом, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.
Указаний висновок викладений в ухвалах Верховного Суду від 13 квітня 2022 року у справі № 160/6213/21 та від 18 травня 2022 року у справі №420/11602/21.
Із системного тлумачення вищезазначених норм вбачається, що позовна заява повинна подаватися до суду в оригіналі в письмовій (паперовій) формі, або у формі електронного документу, створеного із застосуванням вбудованого текстового редактора з використанням підсистеми «Електронний суд» та власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису, відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги» в порядку, передбаченому Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджене рішенням ВРП від 17.08.2021 № 1845/0/15-21.
Разом з цим, позовна заява ІНФОРМАЦІЯ_1 надіслана до суду за допомогою електронних засобів зв'язку (електронна пошта) у відсканованому форматі PDF на електронну скриньку Донецького окружного адміністративного суду. Тобто, подана позовна заява не є оригіналом, а є електронною копією письмового документу, що є результатом повного відтворення інформації та реквізитів паперового документу у електронно-цифровій формі.
Таким чином, подана позовна заява не створена у підсистемі «Електронний суд», не містить відомостей про підписання документа електронним цифровим підписом із використанням цієї підсистеми та не може вважатися такою, що підписана заявником, оскільки вона була направлена на електронну поштову адресу суду без використання підсистеми «Електронний суд».
При цьому, як вбачається із відсканованої позовної заяви, її оригінал (у паперовій формі) підписаний Т.в.о начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 , у зв'язку з чим у суду відсутня можливість встановлення дійсності та відповідності оригіналу наданої позивачем електронної копії паперового документа.
З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що подана позовна заява не містить власноручного підпису позивача або його представника або іншої особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, оскільки вона є копією, а отже не може бути прийнята судом до розгляду, так як позовна заява подається в оригіналі з власноручним підписом уповноваженої посадової особи позивача або його представником.
Слід зазначити, що у відповідності до висновків Верховного Суду зазначеного у його постанові по справі №320/11913/22 від 25.04.2024 року: - «Перше ключове питання у цій справі було предметом розгляду Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22. Суд апеляційної інстанції, хоча і послався на висновки цієї постанови, однак, на переконання колегії суддів, - не в повній мірі їх розтлумачив, що призвело до неправильного їх застосування.
Так, Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що вимога про звернення до суду через підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи є обов'язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виключно звернення фізичної особи, яка не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» і не має такого обов'язку, до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв'язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.
На переконання колегії суддів, та обставина, що Велика Палата Верховного Суду досліджувала питання звернення до суду з процесуальним документом в електронній формі саме фізичною, а не юридичною особою, не може впливати на правовий підхід, який висловлений в цій постанові суду.
Такий підхід полягає в тому, що особа, яка має обов'язок з реєстрації у підсистемі «Електронний суд» або ж добровільно у ній зареєструвалася (має Електронний кабінет), може звернутися до суду з відповідним процесуальним документом або в письмовій формі, або в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з використанням власного електронного підпису.
Такі висновки випливають також із вимог статті 18 КАС України (в редакції, чинній станом на грудень 2022 року): адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку (частина шоста статті 18 КАС України); особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом (абзац другий частини восьмої статті 18 КАС України); особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (частина сьома статті 18 КАС України).
Слід зазначити, що тільки з 20 лютого 2024 року введено в дію частини п'яту і шосту статті 18 КАС України у новій редакції - щодо обов'язкової реєстрації юридичними особами (приватної форми власності) електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).
[…].
Відповідно до частини десятої статті 44 КАС України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Отже, подання позовної заяви передбачає підписання цього документа і його безпосереднє отримання відповідним судом. У випадку звернення до суду з позовною заявою в паперовій формі - така має містити власноручний підпис особи, яка її подає. У питанні ж звернення до суду з позовною заявою в електронній формі є свої особливості.
Так, згідно з частинами першою і другою статті 17 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях не повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в інформаційних системах, в яких здійснюється обробка таких електронних даних, можуть здійснюватися з використанням електронних довірчих послуг або без отримання таких послуг, за умови попередньої домовленості між учасниками взаємодії щодо порядку електронної ідентифікації учасників таких правових відносин.
Електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.
Частиною четвертою статті 18 цього Закону визначено, що кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Частинами першою і другою статті 7 Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
За змістом статті 7 цього Закону, оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред'явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.
Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що адресовані суду заяви або клопотання мають бути підписані безпосередньо самим учасником судового процесу, яким подається відповідний процесуальний документ. Виконання цієї вимоги є умовою його прийнятності та можливості розгляду по суті. При цьому, у разі подання процесуального документа в паперовому варіанті, він має містити власноручний підпис особи, яка його подає. У випадку подання такого документа до суду в електронній формі, він повинен бути скріплений електронним цифровим підписом такої особи (підписанта). Лише у такому випадку електронний документ матиме силу оригіналу і вважатиметься підписаним у встановленому законодавством порядку.».
Суд у відповідності до приписів ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до п.3 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
З урахуванням викладеного позовна заява підлягає поверненню, оскільки така не підписана у встановленому законом порядку.
Разом з тим, ч.8 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Отже, позивач має право повторного звернення з цим адміністративним позовом до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст. ст. 44, 169, 243, 248, 256, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 до Державного виконавця Самарівського відділу державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління міністерства юстиції України про визнання незаконними дії - разом із усіма доданими до неї документами повернути позивачеві.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду у порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала складена в повному обсязі 11 травня 2026 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя І.О. Голошивець