Рішення від 11.05.2026 по справі 200/1632/26

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року Справа№200/1632/26

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Галатіної О.О. розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії -

ВСТАНОВИВ:

До Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про:

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 052530004893 від 20.02.2026 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України ««Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області під час повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 13.02.2026 року про призначення пенсії відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України ««Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зарахувати до пільгового підземного стажу ОСОБА_1 , що дає право на отримання пенсії за віком відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України ««Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: період навчання з 01.09.2003 року по 05.09.2006 року, з 13.09.2006 року по 19.09.2006 року, з 15.01.2007 року по 18.01.2007 року; періоди роботи за Списком № 1 з 06.09.2006 по 12.09.2006, з 20.09.2006 по 21.09.2006, з 22.09.2006 по 06.12.2006, з 07.12.2006 по 14.01.2007, з 05.02.2007 по 12.02.2007, з 13.02.2007 по 08.02.2011, з 09.02.2011 по 22.03.2011; періоди роботи за Списком № 1 за провідною професією з 23.03.2011 по 09.03.2012, з 03.04.2012 по 20.11.2012, з 02.01.2013 по 08.04.2015, з 14.04.2015 по 18.10.2017, з 01.11.2017 по 27.09.2024; додаткових 75 місяців ( 6 років 3 місяці ) відповідно з роз'ясненнями Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення"» та призначити мені з 13.02.2026 року пенсію за віком на підставі ч. 3 ст. 114 Закону України ««Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду у цієї справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він звернувся з заявою до органів ПФУ щодо призначення пенсії незалежно від віку. За принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Запорізькій області була розглянута його заява та додані до неї документи та винесено рішення про відмову в призначенні йому пенсії за віком відповідно до ч.3 ст114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Вказує на те, що відповідачем не зараховано до його пільгового стажу певні періоди його роботи та періоди навчання, а тому протиправно відмовлено у призначені пенсії. Вказане стало підставою звернення до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 11.03.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву. Відкрито провадження в адміністративній справі.

Витребувано від Відповідача:

- матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- докази, які стали підставою для допущення спірної бездіяльності, вчинення спірних дій та прийняття рішень.

Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали подати до суду відзиву на позовну заяву з доказами на його підтвердження з одночасним надісланням (наданням) його копії та доданих до нього документів позивачу..

Від ГУ ПФУ в Запорізькій області до суду надано відзив на позовну заяву, відповідно до якої просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначив, що Позивач звернувся до органів Пенсійного фонду 13.02.2026 із заявою про призначення пенсії за віком у відповідності до вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 (далі - Закон №1058). Розглянувши заяву позивача та додані документи Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області було винесене рішення №052530004893 від 20.02.2026 про відмову у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю встановленого пільгового стажу для призначення пенсії, відповідно до п. 3 ст. 114 Закону №1058.

Вказує на те, що до пільгового стажу не зараховано період навчання з 01.09.2003 року по 05.09.2006 року, з 13.09.2006 року по 19.09.2006 року, з 15.01.2007 року по 18.01.2007 року та періоди роботи за Списком № 1 з 06.09.2006 по 12.09.2006, з 20.09.2006 по 21.09.2006, з 22.09.2006 по 06.12.2006, з 07.12.2006 по 14.01.2007, з 05.02.2007 по 12.02.2007, з 13.02.2007 по 08.02.2011, з 09.02.2011 по 22.03.2011; періоди роботи за Списком № 1 за провідною професією з 23.03.2011 по 09.03.2012, з 03.04.2012 по 20.11.2012, з 02.01.2013 по 08.04.2015, з 14.04.2015 по 18.10.2017, з 01.11.2017 по 27.09.2024, оскільки заявником не надано довідки що підтверджують пільговий характер роботи відповідно до Порядку №637 та не надано накази по підприємству, організації про результати атестації робочих місць. Зазначені періоди зараховані до загального страхового стажу.

Крім того, позивач вимагає зарахувати період навчання з 01.09.2003 року по 05.09.2006, року, з 13.09.2006 року по 19.09.2006 року, з 15.01.2007 року по 18.01.2007 року та періоди роботи за Списком № 1 з 06.09.2006 по 12.09.2006, з 20.09.2006 по 21.09.2006, з 22.09.2006 по 06.12.2006, з 07.12.2006 по 14.01.2007 але зазначені періоди не можуть бути зараховані одночасно, оскільки у такому випадку це призведе до безпідставного подвоєння стажу позивача - період навчання перетинається з періодом роботи.

Поряд із цим, зазначає, що роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8, на які посилається позивач у позовній заяві, не враховуються та не застосовуються для призначення пенсії незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, оскільки дані роз'яснення носять лише рекомендаційний характер та не мають юридичної сили.

Таким чином, виходячи з вищезазначеного, дії відповідача не суперечать чинному законодавству України, тому, підстави для задоволення вимог позивача повністю відсутні.

Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відповіді на відзив Позивач підтримав доводи, що викладені у позовній заяві, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Зокрема зазначив, що відповідач не спростовує записів трудової книжки позивача у якій зазначені періоди його роботи з повним робочим днем у шахті, що в свою чергу не зобов'язує позивача надавати додаткові довідки, як вважає відповідач відповідно до Порядку №637, крім цього відповідач має великі повноваження та мав самостійно здійснити перевірку періодів роботи позивача шляхом надсилання запитів на підприємства на яких працював позивач, але цього відповідач не робив, відповідачу було вигідно відмовити позивачу у призначенні пенсії незаконно пославшись на те, ще позивач не надав довідки що підтверджують пільговий характер роботи відповідно до Порядку №637, що фактично та юридично є протиправною дією відповідача, враховуючи, що трудова книжка позивача має усі належні та повні записи про періоди його трудової діяльності з повним робочим днем у шахті. Крім того, що стосується позиції відповідача, що він не надав накази по підприємству, організації про результати атестації робочих місць, то така позиція також не може бути причиною для не зарахування періодів роботи позивача до пільгового стажу.

Також, вказує на те, що позивачем у позові наведені періоди роботи які перетинались з періодом навчання, тобто період навчання, який не перетинається з періодами роботи (практика під час навчання) підлягає зарахуванню до пільгового стажу, а періоди роботи (практика під час навчання) підлягає зарахуванню до пільгового стажу, тобто у такому випадку не може бути подвоєння стажу позивача, як помилково вважає відповідач.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з'ясував наступні обставини справи.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 13.02.2026 року звернувся із заявою до органів Пенсійного фонду України про призначення пенсії за віком відповідно до ч 3 ст 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» («Перехід на інший вид пенсії»).

Заяву про призначення пенсії від 13.02.2026 було опрацьовано за принципом екстериторіальності, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 №339/35961, Головним управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

За результатом розгляду заяви від 13.02.2026 та документів доданих до неї, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийнято рішення №052530004893 від 20.02.2026 про відмову у призначенні пенсії.

Згідно вищезазначеного рішення відповідача, загальний страховий стаж роботи з врахуванням пільгового стажу ОСОБА_1 складає 59 років 00 місяців 06 днів, з них:

1) стаж роботи за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, складає 20 років 10 місяців 14 днів;

2) стаж роботи як працівника провідних професій (за умови, що був зайнятий на таких роботах не менше 20 років) складає 12 років 07 місяців 18 днів.

Прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії, оскільки не набуто необхідного стажу на підземних роботах, який необхідний для призначення пенсії згідно ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до трудової книжки сер. НОМЕР_2 (в частині спірних періодів) ОСОБА_1 :

- з 01.09.2003 по 18.01.2007 - проходив навчання у Димитровському професійному гірничому ліцеї за професію електрослюсаря підземного, машиніста підземних установок (запис 6-7);

- з 06.09.2006 по 12.09.2006 - учбовий пункт на ДП Красноармійськвугілля ВП «Шахта'Стаханова» (запис 1);

- з 20.09.2006 по 21.09.2006 - заняття в учбовому пункті на ДП Красноармійськвугілля ВП «Шахта'Стаханова» (запис 2);

- з 22.09.2006 по 06.12.2006 - працював учнем електрослюсаря підземного з повним робочим днем в шахті (запис 3);

- з 07.12.2006 по 14.01.2007 - працював учнем машиніста підземних установок з повним робочим днем в шахті (запис 4-5);

- з 05.02.2007 по 12.02.2007 - учбовий пункт на ДП Красноармійськвугілля ВП «Шахта'Стаханова» (запис 8);

- з 13.02.2007 по 08.02.2011 - працював електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем в шахті (запис 9);

- з 09.02.2011 по 22.03.2011 - працював учнем машиніста гірничих виймальних машин з повним робочим днем в шахті (запис 10-10а);

- з 23.03.2011 по 09.03.2012 - працював машиністом гірничих виймальних машин 5 розряду з повним робочим днем в шахті (запис 10а-11);

- з 03.04.2012 по 20.11.2012 - працював машиністом гірничих виймальних машин 5 розряду підземним з повним робочим днем в шахті у ТОВ "Донуглепоставка" (запис 12-13);

- з 02.01.2013 по по 08.04.2015 - працював машиністом гірничих виймальних машин 6 розряду з повним робочим днем в шахті на дільницю підготовчих робіт у ВП Шахта «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» (запис 14-15);

- з 14.04.2015 по 18.10.2017 - працював машиністом гірничих виймальних машин підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті у ДП «ВК «Краснолиманська» (запис 16-17);

- з 01.11.2017 по 27.09.2024 - працював машиністом гірничих виймальних машин 5 та 6 розряду підземним з повним робочим днем в шахті у ПАТ «ШУ Покровське» (запис 18-24).

Відповідно до диплому та додатку до нього сер. НК №30662951, вбачається, що ОСОБА_1 навчався з 01.09.2003 по 18.01.2007 у Димитровському професійному гірничому ліцеї за професію електрослюсаря підземного, машиніста підземних установ та присвоєно кваліфікацію електрослюсара підземного - четвертого розряду, машиніста підземних установ - третього розряду. Здобув професію електрослюсаря підземного, машиніста підземних установ.

Відповідно до розрахунку стажу (форма РС-право) судом встановлено, що до стажу позивача зараховано періоди роботи (в частині спірних періодів):

- з 01.09.2003 по 31.12.2003 - навчання у вищих/середніх НЗ;

- з 06.09.2006 по 31.12.2006 - до страхового стажу;

- з 03.04.2012 по 20.11.2012 - до страхового стажу;

- з 02.01.2013 по 08.04.2015 - до страхового стажу;

- з 14.04.2015 по 18.10.2017 - до страхового стажу;

- з 01.11.2017 по 27.09.2024 - до страхового стажу.

Згідно відомостей по спеціальному стажу у довідці індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) позивача вбачається, в частині спірних періодів за 2006 - 2011 код підстави для обліку спец стажу - ЗПЗ014А1; 2011 - 2024 - ЗПЗ013А1, ЗПЗ014А2.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України “Про пенсійне забезпечення».

Як передбачено Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України (його територіальні органи) входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Одними з основних завдань Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску; керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; призначення (перерахунок) пенсій, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

Відповідно до покладених завдань і функцій, саме Пенсійний фонд України є суб'єктом владних повноважень у сфері правовідносин щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, тому згідно з вимогами частини 2статті 4 КАС Україниїх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.

Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Щодо незарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача за Списком 1 з 06.09.2006 по 12.09.2006, з 20.09.2006 по 21.09.2006, з 22.09.2006 по 06.12.2006, з 07.12.2006 по 14.01.2007, з 05.02.2007 по 12.02.2007, з 13.02.2007 по 08.02.2011, з 09.02.2011 по 22.03.2011, суд зазначає наступне.

Відповідач у своїх поясненнях, що викладені у відзиві на позовну заяву, посилається на те, що до пільгового стажу не зараховано період навчання з 01.09.2003 року по 05.09.2006 року, з 13.09.2006 року по 19.09.2006 року, з 15.01.2007 року по 18.01.2007 року та періоди роботи за Списком № 1 з 06.09.2006 по 12.09.2006, з 20.09.2006 по 21.09.2006, з 22.09.2006 по 06.12.2006, з 07.12.2006 по 14.01.2007, з 05.02.2007 по 12.02.2007, з 13.02.2007 по 08.02.2011, з 09.02.2011 по 22.03.2011; періоди роботи за Списком № 1 за провідною професією з 23.03.2011 по 09.03.2012, з 03.04.2012 по 20.11.2012, з 02.01.2013 по 08.04.2015, з 14.04.2015 по 18.10.2017, з 01.11.2017 по 27.09.2024, оскільки заявником не надано довідки що підтверджують пільговий характер роботи відповідно до Порядку №637 та не надано накази по підприємству, організації про результати атестації робочих місць. Зазначені періоди зараховані до загального страхового стажу.

Підстав незарахування спірних періодів до пільгового стажу позивача рішення відповідача № 052530004893 від 20.02.2026 року не містить.

Відповідно до розрахунку стажу (форма РС-право) судом встановлено, що до стажу позивача зараховано періоди роботи (в частині спірних періодів): з 06.09.2006 по 31.12.2006 - до страхового стажу.

Відомості щодо зарахування до страхового та пільгового стажу періодів роботи позивача з 01.01.2007 по 14.01.2007, з 05.02.2007 по 12.02.2007, з 13.02.2007 по 08.02.2011, з 09.02.2011 по 22.03.2011 відсутні.

Як вже встановлено судом, та про що зазначено вище, згідно записів в трудовій книжці НОМЕР_2 (в частині спірних періодів) ОСОБА_1 :

- з 06.09.2006 по 12.09.2006 - учбовий пункт на ДП Красноармійськвугілля ВП «Шахта'Стаханова» (запис 1);

- з 20.09.2006 по 21.09.2006 - заняття в учбовому пункті на ДП Красноармійськвугілля ВП «Шахта'Стаханова» (запис 2);

- з 22.09.2006 по 06.12.2006 - працював учнем електрослюсаря підземного з повним робочим днем в шахті (запис 3);

- з 07.12.2006 по 14.01.2007 - працював учнем машиніста підземних установок з повним робочим днем в шахті (запис 4-5);

- з 05.02.2007 по 12.02.2007 - учбовий пункт на ДП Красноармійськвугілля ВП «Шахта'Стаханова» (запис 8);

- з 13.02.2007 по 08.02.2011 - працював електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем в шахті (запис 9);

- з 09.02.2011 по 22.03.2011 - працював учнем машиніста гірничих виймальних машин з повним робочим днем в шахті (запис 10-10а).

Відповідно суд наголошує, що трудова книжка позивача містить достатні дані для визначення зазначених періодів в якості пільгового (спеціального) стажу без надання відповідних довідок.

Крім того, індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) також містять інформацію про спеціальний стаж позивача за періоди роботи за за 2006 - 2011 код підстави для обліку спец стажу - ЗПЗ014А1.

Згідно з Довідником кодів підстав обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435, в редакції наказу Міністерства фінансів України від 15 травня 2018 року № 511:

код підстави «ЗПЗ014А1» з 05 листопада 1991 року проставляється працівникам, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Таким чином, роботодавець звітував щодо спецстажу позивача, вся інформація щодо стажу позивача з 2006 по 2011 є в системі персоніфікованого обліку, а тому ці періоди роботи мають бути зараховані до пільгового стажу позивача без будь-якого додаткового підтвердження.

Таким чином, спірні періоди роботи позивача з 06.09.2006 по 12.09.2006, з 20.09.2006 по 21.09.2006, з 22.09.2006 по 06.12.2006, з 07.12.2006 по 14.01.2007, з 05.02.2007 по 12.02.2007, з 13.02.2007 по 08.02.2011, з 09.02.2011 по 22.03.2011 підлягають зарахуванню до страхового та пільгового стажу Позивача за Списком №1, що дає право на призначення пенсії відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону № 1058.

Щодо зарахування до пільгового стажу як працівнику провідних професій періодів роботи з 23.03.2011 по 09.03.2012, з 03.04.2012 по 20.11.2012, з 02.01.2013 по 08.04.2015, з 14.04.2015 по 18.10.2017, з 01.11.2017 по 27.09.2024, суд зазначає наступне.

Відповідно до розрахунку стажу (форма РС-право) судом встановлено, що до стажу позивача зараховано періоди роботи (в частині спірних періодів):

- з 03.04.2012 по 20.11.2012 - до страхового стажу;

- з 02.01.2013 по 08.04.2015 - до страхового стажу;

- з 14.04.2015 по 18.10.2017 - до страхового стажу;

- з 01.11.2017 по 27.09.2024 - до страхового стажу.

Відповідно до трудової книжки сер. НОМЕР_2 (в частині спірних періодів) ОСОБА_1 :

- з 23.03.2011 по 09.03.2012 - працював машиністом гірничих виймальних машин 5 розряду з повним робочим днем в шахті (запис 10а-11);

- з 03.04.2012 по 20.11.2012 - працював машиністом гірничих виймальних машин 5 розряду підземним з повним робочим днем в шахті у ТОВ "Донуглепоставка" (запис 12-13);

- з 02.01.2013 по по 08.04.2015 - працював машиністом гірничих виймальних машин 6 розряду з повним робочим днем в шахті на дільницю підготовчих робіт у ВП Шахта «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» (запис 14-15);

- з 14.04.2015 по 18.10.2017 - працював машиністом гірничих виймальних машин підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті у ДП «ВК «Краснолиманська» (запис 16-17);

- з 01.11.2017 по 27.09.2024 - працював машиністом гірничих виймальних машин 5 та 6 розряду підземним з повним робочим днем в шахті у ПАТ «ШУ Покровське» (запис 18-24).

Крім того, індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) також містять інформацію про спеціальний стаж позивача за періоди роботи за 2011 - 2024 код підстави для обліку спец стажу - ЗПЗ013А1, ЗПЗ014А2.

Згідно з Довідником кодів підстав обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435, в редакції наказу Міністерства фінансів України від 15 травня 2018 року № 511:

код підстави «ЗПЗ013А1» з 05 листопада 1991 року проставляється працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, і за результатами атестації робочих місць;

код підстави «ЗП3014А2» з 05 листопада 1991 року проставляється працівникам, провідних професій: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників, - за Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 31 березня 1994 року № 202.

Таким чином, роботодавець звітував щодо спецстажу позивача, вся інформація щодо стажу позивача з 2011 по 2024 є в системі персоніфікованого обліку, а тому ці періоди роботи мають бути зараховані до пільгового стажу позивача без будь-якого додаткового підтвердження.

Окрім того, відповідно до ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (провідні професії), ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Як вже встановлено судом вище, позивач працював на провідних посадах, а саме машиністом гірничих виймальних машин, у спірні періоди з 23.03.2011 по 09.03.2012, з 03.04.2012 по 20.11.2012, з 02.01.2013 по 08.04.2015, з 14.04.2015 по 18.10.2017, з 01.11.2017 по 27.09.2024 з повним робочим днем у шахті.

Таким чином, спірні періоди роботи позивача з 23.03.2011 по 09.03.2012, з 03.04.2012 по 20.11.2012, з 02.01.2013 по 08.04.2015, з 14.04.2015 по 18.10.2017, з 01.11.2017 по 27.09.2024 підлягають зарахуванню до пільгового стажу роботи на провідних професіях відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Щодо позовних вимог про зарахування до пільгового стажу позивача періоду його навчання з 20.09.1999 р. по 30.06.2000, суд зазначає наступне.

Згідно розрахунку стажу Позивача спірний період навчання зараховано до страхового стажу з 01.09.2003 по 31.12.2003.

Частиною першою статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» від 10 лютого 1998 року №103/98-ВР передбачено, що час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Пунктом "д" частини третьої та частиною шостою статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Таким чином, законодавцем прямо визначено, що період навчання у професійно-технічному навчальному закладі може бути зараховано до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, лише за умови зарахування на роботу за набутою професією.

Як вбачається з диплому та додатку до нього сер. НК №30662951, вбачається, що ОСОБА_1 навчався з 01.09.2003 по 18.01.2007 у Димитровському професійному гірничому ліцеї за професію електрослюсаря підземного, машиніста підземних установ та присвоєно кваліфікацію електрослюсара підземного - четвертого розряду, машиніста підземних установ - третього розряду. Здобув професію електрослюсаря підземного, машиніста підземних установ.

Як вже встановлено судом, та про що зазначено вище, відповідно до трудової книжки Відповідно до трудової книжки сер. НОМЕР_2 (в частині спірних періодів) ОСОБА_1 :

- з 01.09.2003 по 18.01.2007 - проходив навчання у Димитровському професійному гірничому ліцеї за професію електрослюсаря підземного, машиніста підземних установок (запис 6-7);

- з 06.09.2006 по 12.09.2006 - учбовий пункт на ДП Красноармійськвугілля ВП «Шахта'Стаханова» (запис 1);

- з 20.09.2006 по 21.09.2006 - заняття в учбовому пункті на ДП Красноармійськвугілля ВП «Шахта'Стаханова» (запис 2);

- з 22.09.2006 по 06.12.2006 - працював учнем електрослюсаря підземного з повним робочим днем в шахті (запис 3);

- з 07.12.2006 по 14.01.2007 - працював учнем машиніста підземних установок з повним робочим днем в шахті (запис 4-5);

- з 05.02.2007 по 12.02.2007 - учбовий пункт на ДП Красноармійськвугілля ВП «Шахта'Стаханова» (запис 8);

- з 13.02.2007 по 08.02.2011 - працював електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем в шахті (запис 9);

- з 09.02.2011 по 22.03.2011 - працював учнем машиніста гірничих виймальних машин з повним робочим днем в шахті (запис 10-10а);

- з 23.03.2011 по 09.03.2012 - працював машиністом гірничих виймальних машин 5 розряду з повним робочим днем в шахті (запис 10а-11);

- з 03.04.2012 по 20.11.2012 - працював машиністом гірничих виймальних машин 5 розряду підземним з повним робочим днем в шахті у ТОВ "Донуглепоставка" (запис 12-13);

- з 02.01.2013 по по 08.04.2015 - працював машиністом гірничих виймальних машин 6 розряду з повним робочим днем в шахті на дільницю підготовчих робіт у ВП Шахта «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» (запис 14-15);

- з 14.04.2015 по 18.10.2017 - працював машиністом гірничих виймальних машин підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті у ДП «ВК «Краснолиманська» (запис 16-17);

- з 01.11.2017 по 27.09.2024 - працював машиністом гірничих виймальних машин 5 та 6 розряду підземним з повним робочим днем в шахті у ПАТ «ШУ Покровське» (запис 18-24).

Отже, судом встановлено, що у період та після навчання у професійно-технічному навчальному закладі позивач працював за набутою професією.

Суд вище дійшов висновку про зарахування до страхового та пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи позивача з 06.09.2006 по 12.09.2006, з 20.09.2006 по 21.09.2006, з 22.09.2006 по 06.12.2006, з 07.12.2006 по 14.01.2007, з 05.02.2007 по 12.02.2007, з 13.02.2007 по 08.02.2011, з 09.02.2011 по 22.03.2011.

Таким чином, періоди навчання з 01.09.2003 року по 05.09.2006 року, з 13.09.2006 року по 19.09.2006 року, з 15.01.2007 року по 18.01.2007 року повинні бути зараховані в стаж по спеціальності, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників.

Відповідно до ст. 19 Конституції України Відповідно суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

На переконання суду, відповідач, у разі незгоди з відомостями, зазначеними в документах позивача, має право на реалізацію повноважень, наданих йому частиною третьою статті 44 Закону №1058-IV, зокрема, перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню. Однак, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що відповідач як суб'єкт владних повноважень скористався таким правом.

У даному випадку позивач не може бути позбавлений права на пенсійне забезпечення через те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не отримало (не витребувало) та не перевірило підтверджуючі документи про страховий стаж позивача. Відповідачем не доведено вжиття всіх передбачених законодавством заходів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду заяви позивача.

Наведені обставини свідчать про неналежну перевірку наданих позивачем документів, не забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду заяви позивача та передчасні висновки про недостатність у позивача страхового стажу для призначення йому пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», без належного дослідження документів та без врахування норм права, що регулюють спірні правовідносини.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи та досягнення віку, що дає право на пенсію, а не дотримання усіх формальних вимог при оформленні підтверджуючих документів.

За даних обставин відповідач фактично переклав відповідальність за належне оформлення документів на позивача, що є непропорційним заявленій легітимній меті (підтвердження страхового стажу позивача), тому зазначені дії не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо.

Незарахування спірних періодів стажу позивача буде суперечити принципу правової визначеності, оскільки в пункту 3.1 Рішення Конституційного Суду України у справі від 29 червня 2010 року № 1-25/2010 зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, в якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями. Тобто, обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачити юридичні наслідки своєї поведінки.

Відтак, суд висновує, що відповідач приймаючи рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу не врахував всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення № 052530004893 від 20.02.2026 року.

З огляду на зазначене, суд констатує, що рішення № 052530004893 від 20.02.2026 року про відмову в призначенні пенсії Позивачу прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області без дотримання положень статті 2 КАС України та статті 46 Конституції України, отже, є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, позивач вважає, що має право на зарахування періодів роботи за провідною професією з урахуванням роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8.

Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону № 1788, але не відпрацювавши повного стажу, передбаченою зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:

- кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виїмкових машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого проказу за 1 рік роботи 3 місяці;

- кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.

Вирішуючи питання щодо можливості застосування до спірних правовідносин як джерела права роз'яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20 січня 1992 року № 8, суд виходить з такого.

За правилами ч. 5 ст. 114 Закону № 1058-IV у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до ч. ч. 2 і 3 цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Крім того, Кабінет Міністрів України 22.02.1992 прийняв Постанову № 81 «Про заходи щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка містить Додаток з Переліком проектів нормативних актів щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», який у свою чергу містить документи, що затверджуються міністерствами.

Серед цих документів є Роз'яснення від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Тобто, відповідно до роз'яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20 січня 1992 року № 8 основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10-річного стажу роботи, який наявний у позивача.

Суд також зазначає, що статтею 114 Закону № 1058-IV передбачена можливість взаємного зарахування періодів роботи як за Списком робіт і професій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202, так і періодів роботи, передбаченої у відповідних розділах Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а Роз'ясненням № 8 лише розтлумачено як правильно застосовувати цю норму.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 18.11.2024 по справі № 200/1009/24.

Крім того, "підземний" стаж на провідних професіях зараховується із збільшеною кратністю.

Так, стаж на провідних професіях зараховується до "підземного" із збільшеною кратністю 1.25 (1 рік роботи за 1 рік роботи 3 місяці), а решта видів пільгового стажу за Списком 1, що не відносяться до підземного, із зменшеною кратністю 0.75 (1 рік роботи за 9 місяців).

Аналогічного висновку дійшов Перший апеляційний адміністративний суд в постанові від 19.12.2024 по справі № 200/5674/24.

З зазначених підстав, суд вважає за доцільне при розрахунку пільгової пенсії позивача застосувати вказані вище норми.

Щодо застосування права на обрахування пільгового стажу при призначенні пенсії за віком за провідними професіями, суд виходить з наступного.

Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", але не відпрацювавши повного стажу, передбаченою зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:

- кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого проказу за 1 рік роботи 3 місяці;

- кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.

Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавши повного стажу, передбаченою зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього кожного повного року роботи прохідником - за 1 рік роботи 3 місяці.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року № 2148-VІІІ внесено зміни до Прикінцевих положень «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Пункт 16 цих положень передбачає, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. Статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено умови призначення пільгових пенсій.

Пенсійний фонд України звернувся до Міністерства соціальної політики щодо застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Міністерство соціальної політики розглянуло звернення Пенсійного фонду України щодо застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення».

У листі Міністерства соціальної політики України № 12281/0/2-18/21 від 26.06.2018 року зазначено, що пунктом 5 постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 року № 1931-XII «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз'яснення про порядок застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі-Закон № 1788), обов'язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України. Згідно вказаного листа, у зв'язку з тим, що роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечений» втратило чинність і право та порядок призначення пенсій на пільгових умовах працівникам, зайнятим на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії визначаються відповідно до частини третьої ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», немає підстав зараховувати позивачу до стажу кожного повного року роботи гірничим очисного забою - за 1 рік роботи 3 місяці.

Листом від 02.10.2018 року № 19997/0/2-18 Міністерство соціальної політики України відкликало свій лист від 26.06.2018 року № 12281 /0/2-18-21 та зазначило про доцільність застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно листа Міністерства соціальної політики України №1209-27 від 12.09.2018 року, до законодавчого врегулювання питання внесення змін до статті 114 Закону №1058, органи Пенсійного фонду України при призначенні пенсії відповідно до ст. 114 Закону №1058 враховують роз'яснення №8.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 4 КАС України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Отже, Роз'яснення № 8 відповідає ознакам нормативно-правового акту, про що, зокрема, зазначено і в постанові Кабінету Міністрів України від 22.02.1992 № 81.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року у справі № 200/4767/23.

Постановою від 08 липня 2021 року у справі № 212/1743/17-а Верховний Суд також залишив без задоволення касаційну скаргу пенсійного органу, підтвердивши необхідність застосування Роз'яснення № 8, що, в тому числі, було підставою для задоволення позову.

Вказане роз'яснення спрямоване на забезпечення найбільш сприятливого обрахування стажу окремим категоріям громадян, що були зайняті на роботах з особливо важкими умовами праці.

З огляду на зазначене, суд приходить висновку, що при розрахунку стажу відповідач зобов'язаний застосовувати роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8.

Суд також зазначає, що статтею 114 Закону № 1058-IV передбачена можливість взаємного зарахування періодів роботи як за Списком робіт і професій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202, так і періодів роботи, передбаченої у відповідних розділах Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а Роз'ясненням № 8 лише розтлумачено як правильно застосовувати цю норму.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 18.11.2024 по справі № 200/1009/24.

З зазначених підстав, суд вважає за доцільне при розрахунку пільгової пенсії позивача застосувати вказані вище норми.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити Позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

При цьому, як зазначив Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Як видно з положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 р. № 1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 року № 21-87а13.

Так, призначення та обрахунок пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Відповідно до частин 1, 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

У випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Аналіз зазначених положень свідчить, що у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб'єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб'єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб'єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов'язати суб'єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Таким чином, зобов'язання судовим рішенням суб'єкта владних повноважень до вчинення конкретних дій (прийняття конкретних рішень) можливе, за загальним правилом, лише за умови почергового встановлення судом таких обставин:

- позивач на момент звернення до відповідного суб'єкта владних повноважень забезпечив виконання всіх без винятку вимог закону для отримання конкретного рішення;

- зобов'язання суб'єкта владних повноважень розглянути повторно звернення позивача з урахуванням висновків суду є недоцільним (об'єктивно встановлено безальтернативність рішення суб'єкта владних повноважень, яке може бути прийняте за встановлених судом обставин у конкретній справі).

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб'єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб'єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 10.09.2021 по справі № 120/192/20-а.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.02.2026 року про призначення пенсії відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України ««Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зарахувати до пільгового підземного стажу ОСОБА_1 , що дає право на отримання пенсії за віком відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України ««Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: період навчання з 01.09.2003 року по 05.09.2006 року, з 13.09.2006 року по 19.09.2006 року, з 15.01.2007 року по 18.01.2007 року; періоди роботи за Списком № 1 з 06.09.2006 по 12.09.2006, з 20.09.2006 по 21.09.2006, з 22.09.2006 по 06.12.2006, з 07.12.2006 по 14.01.2007, з 05.02.2007 по 12.02.2007, з 13.02.2007 по 08.02.2011, з 09.02.2011 по 22.03.2011; періоди роботи за Списком № 1 за провідною професією з 23.03.2011 по 09.03.2012, з 03.04.2012 по 20.11.2012, з 02.01.2013 по 08.04.2015, з 14.04.2015 по 18.10.2017, з 01.11.2017 по 27.09.2024 та обрахувати пільговий стаж ОСОБА_1 при повторному розгляді заяви, за провідними професіями з повним робочим днем в шахті періоди з 23.03.2011 по 09.03.2012, з 03.04.2012 по 20.11.2012, з 02.01.2013 по 08.04.2015, з 14.04.2015 по 18.10.2017, з 01.11.2017 по 27.09.2024, з урахуванням роз'яснень Міністерства Соцполітики населення України від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбаченим статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та з урахуванням висновків суду викладених у даному рішенні.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені судом обставини, оцінюючи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що фактично, позовні вимоги задоволені, оскільки дії Відповідача визнані протиправними, а саме, в контексті спірного рішення відповідача, а зобов'язання вчинити певні дії є похідною вимогою, суд дійшов висновку щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь Позивача судового збору у розмірі 1054,96 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 052530004893 від 20.02.2026 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України ««Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.02.2026 року про призначення пенсії відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України ««Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зарахувати до пільгового підземного стажу ОСОБА_1 , що дає право на отримання пенсії за віком відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України ««Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: період навчання з 01.09.2003 року по 05.09.2006 року, з 13.09.2006 року по 19.09.2006 року, з 15.01.2007 року по 18.01.2007 року; періоди роботи за Списком № 1 з 06.09.2006 по 12.09.2006, з 20.09.2006 по 21.09.2006, з 22.09.2006 по 06.12.2006, з 07.12.2006 по 14.01.2007, з 05.02.2007 по 12.02.2007, з 13.02.2007 по 08.02.2011, з 09.02.2011 по 22.03.2011; періоди роботи за Списком № 1 за провідною професією з 23.03.2011 по 09.03.2012, з 03.04.2012 по 20.11.2012, з 02.01.2013 по 08.04.2015, з 14.04.2015 по 18.10.2017, з 01.11.2017 по 27.09.2024 та обрахувати пільговий стаж ОСОБА_1 при повторному розгляді заяви, за провідними професіями з повним робочим днем в шахті періоди з 23.03.2011 по 09.03.2012, з 03.04.2012 по 20.11.2012, з 02.01.2013 по 08.04.2015, з 14.04.2015 по 18.10.2017, з 01.11.2017 по 27.09.2024, з урахуванням роз'яснень Міністерства Соцполітики населення України від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбаченим статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та з урахуванням висновків суду викладених у даному рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1064 грн 96 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Інформацію щодо роботи суду можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://adm.dn.court.gov.ua.

Суддя О.О. Галатіна