Рішення від 11.05.2026 по справі 465/3012/26

Справа № 465/3012/26

Провадження 2/465/3600/26

РІШЕННЯ

Іменем України

11.05.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі головуючої судді Кушнір Б.Б.,

за участю секретаря судового засідання Пони Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що 21.04.2023 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зареєстровано шлюб. Однак шлюбні відносини припинені через відсутність взаєморозуміння, несумісність характерів, різні погляди на життя та сімейні обов'язки. Таким чином позивач з 08.05.2022 з відповідачем разом фактично не проживають, оскільки із зазначеного періоду та по теперішній час проходить військові службу у Збройних Силах України. Спільне домашнє господарство не ведеться. Від шлюбу з відповідачем дітей не мають. Позивач зазначає, що спільного майна немає, тому відсутній спір про поділ майна. Разом із цим зазначає, що неодноразово здійснювались спроби про примирення. Попри це, такі спроби були безуспішні. Тому, на примирення позивач не згодний та на глибоке переконання останнього, подальше існування спільного життя подружжя не вбачається можливим. У зв'язку із вище наведеним просить суд розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №507.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 01.02.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та вирішено справу розглядати з викликом сторін.

14.04.2026 на адресу суду від відповідачки ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги визнає. Аналогічно з обставинами, які визнаються відповідачем, а також правовою оцінкою обставин, наданих позивачем, погоджується. Заперечення щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову відсутні. Також зазначає, що дійсно шлюбні відносини між відповідачкою та позивачем припиненні через відсутність взаєморозуміння, несумісність характеру, різні погляди на життя та сімейні обов'язки. Підтверджує факт того що з 08.05.2022 із позивачем фактично разом не проживає. Оскільки останні по теперішній час перебуває у Збройних Силах України. Також спільне домашнє господарство не ведеться. Просить провести розгляд справи без її участі.

В судове засідання призначене на 11.05.2026 сторони не з'явилися, належним чином повідомлялися про дату, час та місце проведення судового засідання. Однак на адресу суд, надійшла заява від позивача ОСОБА_1 про розгляд справи і його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

У відповідності до ч. 2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення, з таких підстав.

Відповідно до положень ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі змісту ст.76-80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність достатності.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов про розірвання шлюбу підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.04.2023 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстрований у відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №507, згідно свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 від 21.04.2023.

Від шлюбі у подружжя дітей немає. Тривалий час подружжя проживає окремо, спільне господарство не ведуть, втратили взаєморозуміння, різні погляди на життя та сімейні обов'язки. Неодноразово здійснювались спроби про примирення. Попри це, такі спроби були безуспішні.

Відповідач позовні вимоги визнала повністю, тому суд вважає, що збереження шлюбу є неможливим та таким, що суперечить інтересам сторін.

Відповідно до ст. 51 Конституції України, ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст.110 СК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітніх дітей та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ч. 3 п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов слід задоволити, розірвати шлюб між сторонами, оскільки він існує лише формально, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливе.

Згідно з ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином, при вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами, враховуючи, що відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позовні вимоги, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову даного характеру, тобто 605,60 гривень (50% від 1 211,20 гривень), решта 50 відсотків судового збору в сумі 605,60 гривень підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 10-13, 19, 76-80, 141, 142, 206, 258-259, 263-265, 268, 293 ЦПК України, ст. ст. 56, 104, 105, 110-113 СК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений 21.04.2023 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №507.

Повернути ОСОБА_1 із державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого відповідно до платіжної інструкції №815Е-YF67-SEQE від 22.03.2026 в сумі 1 331,20 гривень, тобто в розмірі 665,60 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Копію рішення, після набрання ним законної сили, направити у Франківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для внесення відомостей до державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Дата складення повного судового рішення 11.05.2026

Суддя Кушнір Б.Б.

Попередній документ
136406810
Наступний документ
136406812
Інформація про рішення:
№ рішення: 136406811
№ справи: 465/3012/26
Дата рішення: 11.05.2026
Дата публікації: 13.05.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Франківський районний суд м. Львова
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про розірвання шлюбу
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (11.05.2026)
Дата надходження: 31.03.2026
Предмет позову: про розірвання шлюбу
Розклад засідань:
11.05.2026 09:30 Франківський районний суд м.Львова
Учасники справи:
головуючий суддя:
КУШНІР БОГДАНА БОГДАНІВНА
суддя-доповідач:
КУШНІР БОГДАНА БОГДАНІВНА
відповідач:
Сидорик Юлія Василівна
позивач:
Сидорик Роман Михайлович