Єдиний унікальний номер 205/2511/26
Номер провадження2/205/3052/26
11 травня 2026 року Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого судді - Терещенко Т.П.,
за участю секретаря судового засідання - Данчула К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача ТОВ «Бізнес Позика» звернулась до суду з вищевказаною позовною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що 10 січня 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір №522081-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», за умовами якого ТОВ «Бізнес Позика» надала відповідачу грошові кошти у розмірі 24 000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а відповідач зобов'язався повернути грошові кошти і сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту і Правил про надання грошових коштів у кредит. ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 24 000 грн. шляхом перерахування на банківську картку відповідача, вказану ним при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті. ОСОБА_1 свої зобов'язання за вищевказаним кредитним договором належним чином не виконав, тому у відповідача станом на 07 січня 2026 року утворилась заборгованість за договором №522081-КС-001 про надання кредиту в розмірі 81 360 грн. На підставі вищевикладеного представник позивача звернулась до суду з цією позовною заявою, в якій просила стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором №522081-КС-001 про надання кредиту від 10 січня 2025 року в розмірі 81 360 грн., з яких: 24 000 грн. - прострочені платежі по тілу кредиту; 40 560 грн. - прострочені платежі по процентах; 12 000 грн. - заборгованість за відсотками відповідно до ст. 625 ЦК України; 4 800 грн. - прострочені платежі за комісією; а також понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 2 662,40 грн.
Ухвалами судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 03 березня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, а також задоволено клопотання представника позивача про витребування у АТ «Універсал Банк» письмових доказів.
Представник позивача у позовній заяві просила суд розглядати справу за відсутності їх представника та позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча відповідно до ст.ст.128, 130 ЦПК України про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, також виклик відповідача здійснювався шляхом оприлюднення повідомлення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Новокодацького районного суду міста Дніпра, заперечень проти позову суду не представив, а тому суд вважає за можливе розгляд справи проводити за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів із винесенням заочного рішення.
11 травня 2026 року ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра було вирішено питання про заочний розгляд справи.
За таких обставин, суд розглянув справу у відсутності учасників справи за правилами спрощеного позовного провадження з можливістю ухвалення заочного рішення відповідно до ст.280 ЦПК України, оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без повідомлення причин, відзиву не подав. При цьому, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що сторони у судове засідання не з'явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові матеріали справи, вивчивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши надані докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 10 січня 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір №522081-КС-001 про надання кредиту (споживчий кредит, електронна форма), відповідно до умов якого позивач надав відповідачу грошові кошти в розмірі 24 000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісії у порядку і на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів. Договором визначено строк кредиту - 24 тижні; стандартну процентну ставку в день (фіксовану) - 1%; комісію за видачу кредиту - 4 800 грн.; денну процентну ставку - 0,86% (а. с. 33-37).
В матеріалах справи також наявна пропозиція укласти договір (оферта) 522081-КС-001 про надання кредиту та прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) щодо укладання договору № 522081-КС-001 про надання кредиту від 10 січня 2025 року та паспорт споживчого кредиту (а. с. 27-32, 38-48).
Отже, договір про надання кредиту було укладено з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі на умовах пропозиції (оферти) на укладення електронного договору № 522081-КС-001 про надання кредиту 10 січня 2025 року (а.с.49-51).
Як встановлено судом з наявної у матеріалах справи довідки ТОВ «ПрофітГід» про підтвердження здійснення переказу грошових коштів судом встановлено, що 10 січня 2025 року о 14 годині 32 хвилини ТОВ «Бізнес Позика» проведено переказ коштів у розмірі 24 000 грн. на платіжну картку НОМЕР_1 з призначенням платежу «перерахування коштів ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_2 зг. кредитного дог. №522081-КС-001 від 10.01.2025 Без ПДВ» (а. с. 52).
Крім того, на виконання ухвали суду АТ «Універсал Банк» було надано відповідь №БТ/Е-9052 від 21 березня 2026 року, з якої судом встановлено, що банківська картка НОМЕР_3 була емітована банком на ім'я ОСОБА_1 , а згідно з доданої до відповіді виписки про рух коштів за вищевказаним рахунком за період з 10 січня 2025 року по 27 червня 2025 року вбачається, що 10 січня 2025 року о 14 годині 32 хвилин 10 секунд було зарахування грошових коштів у розмірі 24 000 грн. (а. с. 129-132).
Також матеріалами справи підтверджено, що станом на 07 січня 2026 року заборгованість ОСОБА_1 за договором №522081-КС-001 про надання кредиту від 10 січня 2025 року становить 81 360 грн., з яких: 24 000 грн. - заборгованість за кредитом; 40 560 грн. - заборгованість за відсотками; 4 800 грн. - заборгованість за комісією; 12 000 грн. - проценти за ст. 625 ЦК України (а. с. 20-26).
Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У статті 3 ЗУ «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію,і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).
За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.
Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-1383/2010 зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Як зазначалося вище з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 10 січня 2025 року уклав з ТОВ «Бізнес позика» договір №522081-КС-001 про надання кредиту, який був укладений у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію» і у відповідності до вимог ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», підписаний відповідачем шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням електронного підпису.
Також судом встановлено, що існування заборгованості відповідача ОСОБА_1 за договором №522081-КС-001 про надання кредиту від 10 січня 2025 року підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а відповідачем не було надано суду власного розрахунку з метою спростування обґрунтованості заявлених позовних вимог.
Щодо позовних вимог у частині стягнення заборгованості за процентами на підставі ст. 625 ЦК України суд зазначає наступне.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Разом з тим, згідно з п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.
Відповідно до розрахунку позивача, в ньому наявна також заборгованість за процентами на підставі ст.625 ЦК України в розмірі 12 000 грн.
При цьому, враховуючи період прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, який включає період дії воєнного стану, суд, з урахуванням положень п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог у цій частині.
Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовна заява ТОВ «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає частковому задоволенню в частині стягнення: 24 000 грн. - прострочених платежів за тілом кредиту; 40 560 грн. - прострочених платежів за процентами; 4 800 грн. - прострочених платежів за комісією, що на загальну суму 69 360 грн., а в задоволенні іншої частини позовних вимог необхідно відмовити з підстав недоведеності вказаних позивних вимог.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 2 271,08 грн. (69 360 грн.*2 662,40 грн. / 81 360 грн.), що пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. ст. 207, 526, 549, 551, 610, 611, 626, 627, 628, 638, 1046, 1048-1049 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 141, 223, 247, 259, 263-265, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за договором №522081-КС-001 про надання кредиту від 10 січня 2025 року в розмірі 69 360 грн., з яких: 24 000 грн. - прострочені платежі за тілом кредиту; 40 560 грн. - прострочені платежі за процентами; 4 800 грн. - прострочені платежі за комісією.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239) понесені та документально підтверджені судові витрати у справі у вигляді судового збору в розмірі 2 271,08 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Сторони:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, буд. 26, оф. 411.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: Т.П. Терещенко