Справа № 444/1675/26
Провадження № 2-а/444/29/2026
про відмову в задоволенні клопотання про
звільнення від сплати судового збору та залишення позовної заяви без руху
11 травня 2026 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Ясиновський Р. Б., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови серії ЕГА № 1749295 від 21.04.2025 та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, -
встановив:
Від позивача ОСОБА_1 Жовківським районним судом Львівської області 14.04.2026 одержано позовну заяву до відповідача Управління патрульної поліції у Львівській області.
Позивач зазначила, що 21 квітня 2025 року Управлінням патрульної поліції у Львівській області було винесено постанову серії ЕГА №1749295 про притягнення її до адміністративної відповідальності та накладення штрафу у розмірі 1000 грн.
Стверджує, що копію зазначеної постанови вона не отримувала, про її існування повідомлена не була, у зв'язку із чим, не мала можливості реалізувати право на її оскарження у встановлений законом строк. Лише у 2026 році, після блокування коштів банком, їй стало відомо від працівників банку про відкриття виконавчого провадження №80463205 Личаківським відділом державної виконавчої служби у місті Львові. Звернувшись до органів виконавчої служби та патрульної поліції, вона отримала письмові відповіді, які підтверджують існування постанови, однак її копію їй надано не було.
Зазначила, що вона є пенсіонеркою та має право на безкоштовний проїзд у міському транспорті. Під час поїздки у маршрутному транспорті м. Львова вона мала при собі пільговий електронний квиток (ЛеоКарт), однак під час перевірки не встигла здійснити його валідацію, оскільки контролери зайшли раптово. Незважаючи на наявність у неї права на пільговий проїзд, пояснення враховані не були. Зазначила, що, таким чином, фактичного безквиткового проїзду з її боку не було. Жодних поштових повідомлень вона не отримувала За цей період нею було змінено місце реєстрації проживання. Отже, зазначила, що строк на оскарження був пропущений з причин, що не залежали від неї.
У позовній заяві позивач просить:
" 1. Поновити строк на оскарження постанови серії ЕГА №1749295 від 21.04.202
2. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
3. Витребувати у відповідача матеріали справи та докази вручення постанови.
4. Зупинити виконання постанови до набрання рішенням суду законної сили.
5. Поновити строк на оскарження постанови Управління патрульної поліції у Львівській області серії ЕГА №1749295 від 21.04.2025.
6. Витребувати у Управління патрульної поліції у Львівській області копію постанови та матеріали адміністративної справи.
7. Скасувати постанову серії ЕГА №1749295 від 21.04.2025 про притягненая до адміністративної відповідальності.
8. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
9. Прошу після скасування постанови вирішити питання щодо повернення безпідставно стягнутих коштів. "
До позовної заяви додано клопотання у якому просить поновити строк для оскарження постанови. Вказує, що про існування зазначеної постанови вона не була повідомлена належним чином та її копію не отримувала. 13 травня 2025 року нею було здійснено офіційну зміну місця реєстрації, що підтверджується довідкою/витягом з ЦНАП. Після зміни реєстрації вона проживає за новою адресою та кореспонденцію за попереднім місцем реєстрації не отримувала. Лише у березні 2026 року після отримання інформації від банку в поясненні, за що були з неї стягнуті кошти вона дізналась про постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження №80463205 їй стало відомо про існування постанови патрульної поліції. З відповіді Управління патрульної поліції у Львівській області вбачається, що постанова була направлена до виконавчої служби 12.06.2025, однак доказів її вручення їй або належного повідомлення не надано.
Також до позовної заяви додано клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Позивач ОСОБА_1 у такому зазначила, що вона є пенсіонеркою та отримує пенсію у розмірі 3400 грн на місяць, що є мінімальним доходом для забезпечення базових потреб. У межах виконавчого провадження з її рахунку вже було примусово списано 1673 грн, що становить значну частину її щомісячного доходу та суттєво погіршило її матеріальне становище. У зв'язку з цим сплата судового збору є для неї є обтяжливою та фактично позбавляє можливості реалізувати право на судовий захист. З огляду на складне матеріальне становище, а також те, що позовну заяву їй допомогли скласти небайдужі люди через відсутність можливості самостійно отримати правову допомогу, просить звільнити її від сплати судового збору.
Суддя, ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами дійшов наступних висновків.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (ч. 6 ст. 161 КАС України).
Встановлено, що оскаржувану постанову винесено 21 квітня 2025 року.
Позивач просить поновити строк для звернення з вищевказаним позовом, оскільки вказує, що не отримувала копію вищевказаної постанови.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд вважає, що причини пропуску строку для звернення з адміністративним позовом є поважними, оскільки з матеріалів справи неможливо встановити дату отримання позивачем постанови ЕГА № 1749295 від 21.04.2025, а тому слід поновити ОСОБА_1 строк для звернення із позовною заявою до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови серії ЕГА № 1749295 від 21.04.2025 та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір".
Положеннями статті 8 вказаного Закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в пункті 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 року єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Обставини для звільнення або відстрочки від сплати судового збору повинні бути виключними та такими, що обумовлюють необхідність у звільненні.
Позивачем не подано суду доказів, які б свідчили про скрутний майновий стан позивача, який би давав підстави вважати, що позивач перебуває в такому скрутному становищі, що надавало б право суду звільнити позивача від сплати судового збору.
Позивач зазначає, що є пенсіонеркою та отримує мінімальний дохід для забезпечення базових потреб і у межах виконавчого провадження з її рахунку вже було примусово списано 1673 грн, що суттєво погіршило її матеріальне становище, однак жодної інформації про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявності у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також доказів наявності існування інших обставин, які мають значення для оцінки майнового стану особи, суду не надано.
Доказів того, що майновий стан позивача перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі суду не представлено. Судом не встановлено обставин, які б свідчили про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору позивачем, тому приходжу висновку, що у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір", серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором, позивач за подання до суду вказаної позовної заяви повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вказана позиція суду узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 18.03.2020 року, справа № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18.
Отже, позивачеві необхідно сплатити 665,60 грн, надавши оригінал квитанції про сплату судового збору до суду.
Крім того у прохальній частині позивач просить: "Зупинити виконання постанови до набрання рішенням суду законної сили".
Суд роз'яснює позивачу, що заява про забезпечення позову подається у відповідності до положень розділу 8, ст. 114-117 КАС України та не може бути викладена у прохальній частині позовної заяви.
Окрім цього, відповідно до абз.1 ч.2 ст. 161 КАС України, разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Однак позивачем не додано до матеріалів справи доказів надсилання відповідачу копій поданих до суду документів, а тому, такі докази слід надати суду.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, приходжу до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 46, 160, 161, 169, 248 КАС України, суд
постановив:
Поновити позивачеві ОСОБА_1 строк для звернення із позовною заявою до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови серії ЕГА № 1749295 від 21.04.2025 та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови серії ЕГА № 1749295 від 21.04.2025 та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Позивачеві визначити десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали з дати отримання ним копії ухвали. Роз'яснити позивачу, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Ясиновський Р. Б.