Справа № 2-3170/09
Провадження № 6/442/56/2026
Іменем України
11 травня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
в складі:
головуючої судді Курус Р.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі заяву приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича про виправлення помилки у виконавчому листі, за участю стягувача Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», боржника ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання Верхоляка А.І.,
представника стягувача адвоката Шищак І.С. в режимі відеоконференції,
приватного виконавця Пиць А.А., його представника - адвоката Чорної Н.М., - в режимі відеоконференції,
До Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області 23.04.2026 надійшла вказана заява приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. про виправлення помилки у виконавчому листі №2-3170/09, виданому 30.01.2026 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області.
У заяві посилається на те, що 30 січня 2026 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області видано виконавчий лист №2-3170/09 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованості в сумі 51369,89 дол. США та 31115,08 грн., а також звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 на праві власності, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №176-р від 18.06.2008.
Вказує на те, що під час ознайомлення з текстом виконавчого листа виконавцем виявлено помилку, допущену судом при його оформленні, а саме: у виконавчому листі зазначено строк пред'явлення до виконання «до 29.12.2010 року».
Крім того, у виконавчому листі зазначено дату набрання рішенням законної сили «29.12.2009 року», що не узгоджується з датою видачі виконавчого листа (30.01.2026 року) та свідчить про технічну помилку.
Таким чином, заявник вважає, що зазначена помилка унеможливлює примусове виконання виконавчого документа, а тому просить виправити помилки у виконавчому листі №2-3170/09 від 30.01.2026 шляхом постановлення відповідної ухвали.
Ухвалою від 24.04.2026 заяву прийнято до провадження та призначено розгляд заяви на 11.05.2026.
04.05.2026 представник ПАТ АБ «Укргазбанк» подала заяву про розгляд справи в режимі відеоконференції, яку було задоволено відповідно до ухвали суду від 04.05.2026.
07.05.2026 представник приватного виконавця подала заяву про розгляд справи в режимі відеоконференції, яку було задоволено відповідно до ухвали суду від 08.05.2026.
В судовому засіданні приватний виконавець та його представник заяву підтримали, просять її задоволити, вважають, що суд допустився помилки у виконавчому листі щодо строку пред'явлення його до виконання, який повинен обраховуватись з часу його видачі і має становити три роки.
Представник стягувача заперечує з приводу задоволення заяви, вважає її безпідставною, оскільки приватний виконавець нівелює інститут заміни сторони у виконавчому провадженні. Крім цього, звертає увагу, що приватний виконавець не наділений правом на звернення з заявою про виправлення помилки у виконавчому документі відповідно до вимог ст. 432 ЦПК України.
Боржник в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив. Його неявка не перешкоджає розгляду заяви.
Вислухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, суд доходить наступних висновків.
Частинами 1, 3 статті 432 ЦПК України встановлено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.
Так, ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду від 06.10.2025 по справі №2-3170/09 замінено сторону у виконавчому провадженні по примусовому виконанні виконавчого листа, виданого Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області 28.12.2009 по справі № 2-3170/09 про стягнення з ОСОБА_2 на користь АБ «Укргазбанк» заборгованості, на її правонаступників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 в межах вартості майна, одержаного ними у спадщину.
Після чого, ПАБ АБ «Укргазбанк» звернулось до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
Однак, 18.12.2025 ОСОБА_5 у своєму повідомленні ПАБ АБ «Укргазбанк» зазначив про неможливість здійснення примусового виконання виконавчого листа виданого Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області 28.12.2009 по справі № 2-3170/09 про стягнення з ОСОБА_2 на користь АБ «Укргазбанк» заборгованості, оскільки у виконавчому документі, який перебуває на виконанні приватного виконавчого, вказано одного боржника, а ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 06.10.2025 у справі №2-3170/2009 сторону одного боржника замінено на трьох боржників, а тому для примусового виконання виконавцем необхідно отримати декілька виконавчих документів, а саме два виконавчі документи, так як один перебуває на виконанні.
На підставі цього, за заявою стягувача, 30.01.2026 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області видано ще два виконавчі листи по справі № 2-3170/09, у відповідності до яких вказано, що рішення набрало законної сили 29.12.2009, строк пред'явлення до виконання до 29.12.2010.
Частиною п'ятою статті 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду.
Європейський суд з прав людини наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду.
Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що також передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Частиною першою статті 3 цього Закону передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів і наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
Відповідно до вимог частини другої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
Отже, за кожним рішенням суд, який його ухвалив, видає один виконавчий лист. Декілька виконавчих листів видаються на вимогу стягувача для виконання рішення в різних місцях, а також за кожним окремим присудженням чи коли рішення постановлене на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів.
30.01.2026 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області було видано виконавчий лист, в якому зазначено про те, що «Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області 14.12.2009 розглянув справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_2 ». При цьому, у виконавчому листі зазначено, що рішення набрало законної сили 29.12.2009, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання 29.12.2010, вказано найменування стягувача та боржника.
Частиною 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.
Верховний Суд, в постанові від 14 січня 2019 року по справі №369/8367/16-ц (провадження №61-10808св18) вказав, що описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття.
Крім того, виходячи з правової позиції Верховного Суду, викладеної в ухвалі від 22 лютого 2017 року по справі №6-788цс16, суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився.
При цьому, приведення у відповідність виконавчого листа, виданого судом шляхом внесення у нього додаткових відомостей положеннями ЦПК України не передбачено.
Виконавчий документ - це письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих ним у справах рішень, ухвал, постанов як підстава для їх виконання.
Органи виконавчої служби під час виконання рішень вчиняють дії згідно із змістом резолютивної частини рішення, яке зазначається у виконавчому листі, результатом цього має бути досягнення правового ефекту - фактичне виконання зазначеного у виконавчому листі рішення.
Отже, судом встановлено, що виконавчий лист було видано у відповідності до резолютивної частини рішення суду, виправлення помилки у виконавчих листах можливо лише тоді, коли внаслідок помилки зміст виконавчого листа відрізняється від змісту резолютивної частини рішення суду, а тому підстав для внесення виправлень у виконавчий лист суд не знаходить.
При цьому, суд звертає увагу, що вимогами ст. 432 ЦПК України не передбачено право приватного виконавця на звернення із заявою про виправлення помилки у виконавчому документі.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 269 ЦПК України, суд
В задоволенні заяви приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича про виправлення помилки у виконавчому листі - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Дата складення повного тексту ухвали 11 травня 2026 року.
Головуюча - суддя Курус Р.І.