Справа № 442/6640/24
Провадження № 1-кп/442/54/2026
11 травня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024141110000696 від 27.06.2024 відносно
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, працюючого на посаді водія ПрАТ ТЕК "Західукртранс", військовозобов'язаного, згідно вимог ст. 89 КК України раніше не судимого, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 КК України,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_3 ,
зі сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
зі сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_2 , його захисника - адвоката ОСОБА_6 , -
Судом визнано доведеним, що 26.06.2024 приблизно о 23:00 год між ОСОБА_2 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння, та його співмешканкою ОСОБА_5 , за місцем їх проживання в будинку АДРЕСА_2 , на ґрунті ревнощів стався конфлікт, в ході якого у ОСОБА_2 виник умисел, спрямований на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій протиправний намір, ОСОБА_2 в цей же час, переслідуючи мотив, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх злочинних дій, передбачаючи та бажаючи настання тяжких наслідків у вигляді смерті людини, перебуваючи у кухні-студії вказаного будинку, будучи в стані алкогольного сп'яніння, умисно наніс потерпілій ОСОБА_5 один удар кулаком руки в ділянку обличчя зліва та один удар ногою в ділянку лівої гомілки, після чого взяв у руки металевий кухонний ніж, лезом якого умисно наніс потерпілій численні удари в ділянку шиї та черевної порожнини, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення шиї справа з ушкодженням трахеї; проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини із локацією рани на передній черевній стінці справа нижче рівня пупка, ушкодженням по ходу раневого каналу стінок тонкої та товстої кишок, брижі кишківника; дві колото-різані рани на лівій боковій поверхні шиї, одна колото-різана рана на передній поверхні лівого плечового суглобу; три садна на передньо-бокових поверхнях шиї; по одному синцю в ділянках лівої очниці та лівої гомілки.
Тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення шиї справа, з ушкодженням трахеї і проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини з ушкодженням стінок тонкої та товстої кишок і брижі кишківника відносяться до тяжкого ступеня за ознакою небезпеки для життя.
Після спричинення вище вказаних тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, а саме заподіяння смерті ОСОБА_5 , втік з місця події, однак злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки потерпіла ОСОБА_5 була вчасно госпіталізована до КНП «Дрогобицька міська лікарня», де їй надано медичну допомогу.
Таким чином, ОСОБА_2 вчинив закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_5 , тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 КК України..
Обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю і суду пояснив, що 26.06.2024 він зранку з потерпілою поїхали в місто Дрогобич, відвезли її сина в садочок, самі скупили продукти харчування і повернулись додому. ОСОБА_7 знову поїхала в особистих справах в м. Трускавець, а він залишився вдома, вирішив прибрати в кладовій, де зберігалось багато різного сміття. Через деякий час він також їздив в м. Дрогобич, щоб забрати своїх друзів ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , які погодились допомогти йому прибрати кладову. Коли прибирали, вживали алкоголь. Приблизно о 15 год додому повернулась потерпіла і сказала, що він викинув багато потрібних ще речей, що він не мав права цього робити, оскільки нічого не надбав у її будинок. Потім потерпіла пішла в будинок готувати вечерю, а вони продовжували прибирання. Ввечері всі разом на вулиці сіли вечеряти, пили горілку, пиво. Особисто випив біля пів літри горілки і 2 літри пива. Приблизно о 21-22 год. його друзі поїхали додому. Потерпіла присипляла дитину, він її покликав у кухню, де вона продовжила сваритись з ним за викинуте сміття, вказувала, що її попередній чоловік був кращий за нього, що вона його ненавидить і неодноразово хотіла встромити йому ніж в серце, коли він спав. Його це сильно обурило, викликало ревнощі, і він взяв кухонний ніж, яким щось нарізав в цей час на кухні і почав наносити потерпілій, яка знаходилась біля дивану в кухні, тілесні ушкодження. Вказує, що оскільки був у стані сильного алкогольного сп'яніння, а також через відключення в цей вечір світла, не може пригадати в які ділянки тіла потерпілої наносив тілесні ушкодження, їх кількість.
У вчиненому щиросердечно розкаюється, не хотів, щоб так сталося.
На даний час ним повністю відшкодовано потерпілій заподіяну матеріальну та моральну шкоду і остання не має до нього жодних претензій. Матеріально допомагає (через своїх родичів) потерпілій і на даний час, і не відмовляється це робити в майбутньому. В той же час, сама потерпіла не має до нього будь-яких претензій з приводу вчиненого та просить не позбавляти його волі.
Звертає увагу, що через свого захисника вніс на підтримку ЗСУ благодійну допомогу в сумі 50000 грн.,
В врахуванням зазначеного, просить суворо його не карати, призначивши йому покарання нижче від встановленої межі за дане кримінальне правопорушення.
Постановою Пленуму Верховного Суду України №5 від 29 червня 1990 року з наступними змінами "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" (п. 17) зазначено, що при постановленні вироку суддя повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
У справах "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21 квітня 2011 року та "Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії" від 06 грудня 1998 року Європейський Суд вирішив, що "суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи "поза будь-яким розумним сумнівом" і така "доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою" (п. 150, п. 253).
Крім повного визнання своєї винності ОСОБА_2 , його винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю доведена зібраними у встановленому кримінально-процесуальним законом порядку належними, допустимими та безпосередньо дослідженими у судовому засіданні доказами, які є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими між собою, а саме:
-показаннями потерпілої ОСОБА_10 , яка суду пояснила, що в лютому 2023 року розлучилась зі своїм чоловіком ОСОБА_11 , який її зрадив. З березня 2023 почала спілкуватись з ОСОБА_2 , якого знала тривалий час і який постійно проявляв щодо неї знаки уваги, а з липня 2023 року почали з ним спільно проживати. Обвинувачений дуже її любив, через неї не спілкувався зі своїми батьками, які були проти їхніх відносин. Вони постійно спілкувались в телефонному режимі через відеозв'язок, коли він був на роботі (працював водієм на фурі), разом проводили час, коли був вдома. Не заперечила, що неодноразово між ними виникали сварки з приводу побуту та її повчань, оскільки обвинувачений був молодший за неї і вона постійно ставила йому в приклад свого колишнього чоловіка, обзивала його, могла вдарити, що сильно злило ОСОБА_2 . Вона цьому не приділяла ніякого значення, позаяк вважала, що має право на такі повчання і не думала, що через це обвинувачений зможе заподіяти їй тілесні ушкодження. На передодні події, 26 червня 2024 року, вона їздила в м. Трускавець до своєї знайомої, а коли повернулась додому, забравши свого малолітнього сина з садочка, побачила, що ОСОБА_12 разом зі своїми друзями навантажив у вантажний автомобіль різні речі, які були у прибудові їхнього будинку (кладова кімната). Це її обурило, оскільки деякі речі мали цінність і їх не потрібно були викидати. Вона сказала про це ОСОБА_13 , почала йому говорити, що він нічого не зробив у її будинку, щоб все викидати. Також звернула увагу чого ОСОБА_14 з також повагою ставиться до свого друга ОСОБА_15 і пішла в будинок. В подальшому вона приготувала вечерю, хлопці повечеряли, викликали таксі і поїхали додому. Чи вживав ОСОБА_2 з друзями алкогольні напої стверджувати не може, оскільки не бачила, в той же час, поведінка ОСОБА_2 свідчила про їх вживання. Звернула увагу, що коли вона після цього присипляла сина, який ще не спав, її покликав ОСОБА_2 в кухню, де вона сіла на стільчик, і запитав чи вона була б з ним, якби її колишній чоловік її не залишив. Вона, не думаючи до яких наслідків це може призвести, будучи розгніваною на обвинуваченого через викинуті речі, сказала, що ні, не була б, що він нічого не зробив, щоб все викидати. Тоді ОСОБА_2 взяв її за руку, кинув її на диван і в цей час вона побачила у нього в руці ніж. Що було далі не пам'ятає. Вказує, що в якийсь момент бачила, як її син за ними спостерігав з коридору, просила ОСОБА_16 не чіпати її сина. Не бачила як і коли ОСОБА_12 покинув її будинок, свій телефон також не могла знайти, щоб комусь подзвонити по допомогу. Коли прийшла до себе, відчула, що не може дихати і говорити, з грудей був сильний храп, думала, що вмирає, попрощалась з сином. Через деякий час побачила знадвору миготіння машин, накинула на себе халат і відкрила двері. Прийшла до себе в липні місяці і побачила на животі та шиї порізи, скільки саме не рахувала. Зазначила, що до серпня 2024 вона не могла говорити, до квітня 2025 року не їла і проходила весь час лікування в умовах стаціонару, яке не припиняється і надалі. Стверджує, що постійно думає про подію, чому так сталося. Вказує, що повчала обвинуваченого, проте, ніхто не має права забирати життя. Ствердила, що оскільки вижила, а тому, з врахуванням вказаних нею обставин, не має жодних претензій до обвинуваченого, якого просить суворо не карати, призначивши йому покарання не пов'язане з позбавленням волі. Відмовляться від цивільного позову про стягнення на її користь 143371,18 гривень заподіяної матеріальної шкоди та 300000 гривень заподіяної моральної шкоди у зв'язку з її добровільним відшкодуванням обвинуваченим. Наслідки відмови від цивільного позову їй роз'яснені та зрозумілі. Крім цього, ствердила, що обвинувачений і його родичі продовжують їй допомагати матеріально і на даний час, покривають витрати на її лікування, сестра обвинуваченого допомагає їй доглядати за молодшим сином, залишається з ним, піклується про нього.
-даними електронних рапортів з аудіо записами телефонних дзвінків, які надійшли на лінію 102, відповідно до яких у журналі єдиного обліку заяв та повідомлень Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області внесено відомості за №6752, 6753, 6754 від 27.06.2024 у зв'язку з надходженням о 03:48 повідомлення зі служби 102 про те, що 27.06.2024 заявниця повідомила, що їй зателефонував брат із номера телефону НОМЕР_1 і сказав, що в будинку АДРЕСА_2 порізав свою співмешканку - ОСОБА_5 . Заявниця прибула до будинку 15 хв тому, побачила сліди крові на сходах. Всередину не заходила, що відбувається в будинку та де перебуває брат їй не відомо, потрібно ШМД, просить прибути поліцію; в подальшому надійшло телефонне повідомлення зі служби 102 про ножове поранення за вказаною адресою та доставлення ОСОБА_5 до Дрогобицької центральної лікарні з попереднім діагнозом нанесені співмешканцем ножові поранення - 2 в шию, 2 в живіт; том 1 а.с. 110-114, а.с. 246;
-даними протоколу проведення обшуку від 27.06.2024 з фото-таблицею та відеозаписом події, який відтворено в ході судового розгляду та проведення якого легалізовано ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27.06.2024, відповідно до якого в будинку АДРЕСА_2 проведено невідкладний обшук, у ході якого виявлено та вилучено: тампон зонд із змивом речовини бурого кольору зі сходів будинку; тампон зонд із змивом речовини бурого кольору з поверхні підлоги на терасі будинку; пара резинових тапок чорного кольору в білі смужки з написом «Adidas», зі слідами речовини бурого кольору; дев'ять недопалків сигарет «LM» та п'ять недопалків сигарет «Camеl»; тампон зонд із змивом речовини бурого кольору зі слідової доріжки в коридорі будинку; тампон зонд із змивом речовини бурого кольору з зовнішньої ручки дверей кімнати санвузла; тампон зонд із змивом речовини бурого кольору з шухляди трюмо з дзеркалом в коридорі; тампон зонд із змивом речовини бурого кольору з поверхні умивальника у приміщенні санвузла; мобільний телефон типу сенсорний з корпусом чорного кольору, без наявних маркувань, заблокований, в прозорому силіконовому чохлі, зі слідами РБК; - тампон зонд із змивом речовини бурого кольору з екрану даного телефону та чохла; паперову серветку білого кольору зі слідами речовини бурого кольору; тампон зонд із змивом речовини бурого кольору з внутрішньої поверхні дверей кухні; виріз тканини з ковдри з численними слідами речовини бурого кольору; руків'я ножа довжиною 11,5 см., яке виготовлене з металу світло-сірого кольору, зі слідами речовини бурого кольору; фрагмент леза ножа, виготовленого з металу сріблястого кольору, довжиною 12 см., зі слідами речовини бурого кольору; мобільний телефон марки iPhone білого кольору в силіконовому чохлі жовтого кольору, із поміщенням у ньому сім-картки оператора стільникового зв'язку «Київстар» з комбінацією цифр НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ; тампон зонд із змивом речовини бурого кольору з поверхні підлоги в кухні; тампон зонд із змивом речовини бурого кольору з поверхні вмивальника в кухні; жіноча майка білого кольору з візерунками крапок червоного кольору з написом «Vaide», просякнута речовиною бурого кольору; кухонний ніж загальною довжиною 33 см., руків'я ножа обмотане чорною стрічкою; два кухонні ножі: один - загальною довжиною 23 см., довжина леза 12 см., з руків'ям світлого та світло-рожевого кольору, інший - загальною довжиною 27,5 см., довжина леза 16,5 см., з полімерним руків'ям коричневого кольору; два кухонні ножі: один - загальною довжиною 23 см., довжина леза 13 см., з руків'ям світлого та світло-рожевого кольору, з маркуванням «Vinzer», інший - загальною довжиною 19 см., довжина леза 7,5 см. з маркуванням «Vinzer»; тампон зонд із змивом речовини бурого кольору з поверхні паркетної підлоги в кімнаті №2; тампон зонд із змивом речовини бурого кольору з поверхні підлоги в кімнаті №3; тампон зонд із змивом речовини бурого кольору з поверхонь двох тумбочок у кімнаті №3, том 1 а.с. 115-189, 198-205;
-даними постанови про визнання речовими доказами від 27.06.2024, відповідно до якого вказані вище та вилучені з будинку АДРЕСА_2 під час проведення обшуку 27.06.2024 речі визнано речовими доказами, передано на зберігання до камери зберігання речових доказів та на них накладено арешт згідно ухвали слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24.06.2024, том 1 а.с. 190-191, 206-208;
-даними протоколу огляду предмету від 27.06.2024 з фотознімками, відповідно до якого оглянуто наданий свідком ОСОБА_17 мобільний телефон марки "IPhone1" чорного кольору і у чорному чохлі з вмістом сім-карти "Водафон" НОМЕР_4 ІМЕІ НОМЕР_5 , відповідно до якого 27.06.2025 о 03.03 год, 03.14 год., 03.33 год поступили вхідні дзвінки від абонента " ОСОБА_18 " тел. НОМЕР_6 , о 05.24 год чотири пропущені дзвінки від абонента " ОСОБА_18 " та о 07.02 год. вихідний дзвінок до абонента " ОСОБА_18 ", том 1 а.с. 192-197;
-даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 29.06.2024, відповідно до якого 11.15 год. 29 червня 2024 року на підставі ухвали слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 28.06.2024 затримано ОСОБА_2 , у якого вилучено мобільний телефон марки Samsung A325, імеі: НОМЕР_7 в чорному силіконовому чохлі, із поміщенням у ньому двом сім-карток операторів стільникового зв'язку «Київстар» НОМЕР_8 та «Лайфселл» НОМЕР_9 , який визнано речи доказом та на який ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08.07.2024, том 1 а.с. 212-217, 221, 238-239;
-даними протоколу проведення слідчого експерименту від 29.06.2024 з відеозаписом, який відтворено в ході судового розгляду, відповідно до якого ОСОБА_2 показав місце, де перебував у кухні-студії будинку потерпілої, де наніс їй удари кухонним ножем в ділянку шиї та черевної порожнини, том 1 а.с. 224-230;
-даними протоколу огляду місця події від 28.06.2024, відповідно до якого 28 червня 2024 року проведено огляд у приміщенні КПН «Дрогобицька міська лікарня №1» ДМР за адресою: м. Дрогобич вул. Шептицького, 9, Львівської області в ході якого виявлено та вилучено халат рожевого кольору зі слідами РБК, який поміщено у картонну коробку, визнано речовим доказом постановою слідчого від 28.06.2024 та на який ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04.07.2024 накладено арешт, том 1 а.с. 231-237;
-даними протоколу огляду предметів від 11.07.2024, відповідно до якого відтворено CD-R диск із аудіо записом телефонних дзвінків, які надійшли на лінію "102" 27.06.2024 о 3.46 год. з абонентського номеру телефону НОМЕР_10 від заявниця, що представилася як ОСОБА_17 та 27.06.2024 о 3.58 год. з номеру телефону НОМЕР_11 (з органів охорони здоров'я, відповідно до якого заявниця ОСОБА_17 вказувала, що їй подзвонив її брат - ОСОБА_2 , сказав, що порізав свою співмешканку - ОСОБА_19 , потрібен наряд поліції, вона приїхала на подвір'я в АДРЕСА_2 , там на сходах були сліди крові і вона не заходила, не може викликати швидку, де її брат не відомо, том 1 а.с. 242-246;
-заявою ОСОБА_5 від 17.07.2024, в якій вона просить залучити її як потерпілу у кримінальному провадженні за фактом вчинення відносно неї замаху на умисне протиправне заподіяння їй смерті ОСОБА_2 , том 1 а.с. 248;
-даними протоколу огляду предмету від 18.07.2024, відповідно до якого оглянуто вилучений під час невідкладного обшуку належний ОСОБА_5 мобільний телефон з сім-картою стільникового зв'язку "Київстар" з абонентським номером НОМЕР_12 , в якому міститься фотографія лежачої потерпілої з видимими тілесними ушкодженнями, в крові, зроблена на камері цього телефону 27.06.2024 о 01.07 год. Крім цього, в телефоні серед контактів наявний абонент " ОСОБА_18 " з номером НОМЕР_6 . В мережі "viber" від абонента " ОСОБА_18 " наявні смс-повідомлення з нецензурною лексикою та погрозами: "дура запам'ятай собі я через тебе навіть сяду ну тебе я грохну", "здохни", "отак ти копала яму мені але впадеш туда ТИ" "я ще трошка почекаю", "скоро все само відбудеться ти навіть не сподіваєшся", том 2 а.с. 1-7.
-Даними протоколу тимчасового доступу до речей, документів та їх вилучення від 18.07.2024, відповідно до якого проведено вилучення медичної картки №07984 від 27.06.2024 стаціонарного хворого ОСОБА_5 на 51 арк., том 2 а.с. 11-12;
-даними висновку судово-медичного експерта №214 від 22.07.2024, відповідно до якого у ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження: проникаюче колото-різане поранення шиї справа з ушкодженням трахеї; проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини із локацією рани на передній черевній стінці справа нижче рівня пупка, ушкодженням по ходу раневого каналу стінок тонкої та товстої кишок, брижі кишківника; дві колото-різані рани на лівій боковій поверхні шиї, одна колото-різана рана на передній поверхні лівого плечового суглобу; три садна на передньо-бокових поверхнях шиї; по одному синцю в ділянках лівої очниці та лівої гомілки. Усі виявлені тілесні ушкодження виникли незадовго до госпіталізації ОСОБА_5 , тобто в термін, вказаний в постанові про призначення судово-медичної експертизи. При цьому, тілесні ушкодження у вигляді колото-різаних ран на, на передній червній стінці та в ділянці лівого плечового суглобу виникли внаслідок п'ятиразової взаємодії із гострим предметом чи предметами, що мали колюче-ріжучі властивості, в напрямку спереду назад, із достатньою для виникнення таких ушкоджень силою. Морфологічні особливості ран на шиї зліва вказують на те, що ширина клинка діючого гострого знаряддя на рівні занурення в шкіру була не більше 1 см та 1,5 см. Тілесні ушкодження у вигляді саден на передньо-бокових поверхнях шиї виникли внаслідок триразової взаємодії із загостреним предметом чи предметами. Тілесні ушкодження у вигляді синців в ділянках лівої очниці та лівої гомілки виникли внаслідок дворазової взаємодії з тупим твердим предметом чи предметами. Тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення шиї справа з ушкодженням трахеї і проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини з ушкодженням стінок тонкої та товстої кишок і брижі кишківника відносяться до тяжкого ступеня за ознакою небезпеки для життя. Тілесні ушкодження у вигляді колото-різаних ран на лівій боковій поверхні шиї відносяться до легкого ступеня тяжкості, як такі, що викликали короткочасний розлад здоров'я. Інші виявлені на тілі ОСОБА_5 тілесні ушкодження відносяться до легкого ступеня тяжкості. Доступність травмованих ділянок на тілі ОСОБА_5 для дії власної руки не виключає можливості їх заподіяння власноруч. Встановити, в якій саме позі знаходилась ОСОБА_5 в момент спричинення їй кожного із тілесних ушкоджень за даними медичного характеру не представляється можливим. За встановленими даними медичного характеру достовірно судити про взаєморозташування ОСОБА_5 та особи, яка заподіяла потерпілій тілесні ушкодження, не можна, том 2 а.с. 13-15;
-даними висновку судово-медичного експерта №216 від 02.07.2024, відповідно до якого у ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження: поверхнева різана рана долонної поверхні п'ятого пальця правої кисті; синці в ділянках обох плечей, на передній поверхні грудної клітки в ділянці реберної дуги зліва, на передній черевній стінці зліва, в ділянках лівого передпліччя, лівого стегна. Тілесне ушкодження у вигляді рани в ділянці п'ятого пальця правої китиці виникло внаслідок взаємодії із гострим предметом, що мав ріжучі властивості, давністю біля 3-5 діб до огляду, тобто, могло виникнути 26-27 червня 2024 року. Тілесні ушкодження у вигляді синців, виявлених на тілі ОСОБА_2 , виникли внаслідок взаємодії з тупими твердими предметами, що мали обмежені діючі поверхні. При цьому давність виникнення синців в ділянках лівого стегна та лівого передпліччя, враховуючи їх морфологічні ознаки, біля 3-5 діб до огляду, інших синців - біля 7-10 діб до огляду. Тілесні ушкодження, які були виявлені у ОСОБА_2 , відносяться до легкого ступеня тяжкості, том 2 а.с. 16-17;
-даними висновку судово-медичного експерта №289/2024-мг від 29.07.2024, відповідно до якого із зразка крові від ОСОБА_2 отримано препарати ДНК чоловічої статевої приналежності, встановлено їх генотип, том 2 а.с. 18-20;
-даними висновку судово-медичного експерта №290/2024-мг від 29.07.2024, відповідно до якого із зразка крові від ОСОБА_5 отримано препарати ДНК жіночої статевої приналежності, встановлено їх генотип, том 2 а.с. 21-23;
-даними висновку судово-медичного експерта №291/2024-мг від 29.07.2024, відповідно до якого із змиву з руків'я ножа (об'єкт №1), зі змиву з леза ножа (об'єкт №2), вилучених 27.06.2024 в житловому будинку АДРЕСА_2 і отримано препарати ДНК жіночої статевої приналежності та встановлено генотип. Проведений молекулярно-генитичний порівняльний аналіз виявив спів падіння встановленого генотипу у об'єктах №№1, 2 із змиву з руків'я ножа і змиву з леза ножа вилучених 27.06.2024 в житловому будинку АДРЕСА_2 із генотипом ОСОБА_5 з ймовірністю не менше 99,9 %, том 2 а.с. 24-28;
-даними висновку судово-медичного експерта №734/2024-ім від 04.07.2024, відповідно до якого кров ОСОБА_5 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0, том 2 а.с. 29-32;
-даними висновку судово-медичного експерта №736/2024-ім від 04.07.2024, відповідно до якого кров ОСОБА_2 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0, том 2 а.с. 33-36;
-даними висновку судово-медичного експерта №748/2024-ім від 25.07.2024, відповідно до якого у слідах на фрагменті вушної палички зі змивом, вилученим з поверхні умивальника у приміщенні кухні під час обшуку буд. АДРЕСА_2 (об'єкт №1), виявлена кров людини та антиген В, що може походити від будь-якої особи з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0, в тому числі від ОСОБА_5 , та не може походити від ОСОБА_2 , том 2 а.с. 37-41;
-даними висновку судово-медичного експерта №750/2024-ім від 25.07.2024, відповідно до якого у слідах на серветці паперовій, вилученій під час обшуку буд. АДРЕСА_2 (об'єкт №1), виявлена кров людини та антиген В, що може походити від будь-якої особи з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0, в тому числі від ОСОБА_5 , та не може походити від ОСОБА_2 , том 2 а.с. 42-46;
-даними висновку судово-медичного експерта №752/2024-ім від 23.07.2024, відповідно до якого у слідах на вирізці тканини з ковдри (об'єкти №№1,2), вилученої з місця події, виявлено кров людини групи В з ізогемаглютиніном анти-А, що не виключає можливості походження виявленої крові від будь-якої особи з такою груповою характеристикою крові за ізосерологічною системою АВ0, в тому числі від потерпілої ОСОБА_5 , том 2 а.с. 47-50;
-за висновком призначеної судом комплексної психолого-психіатричної експертизи №182 від 10.02.2026, складеного експертами ДУ "ІСП МОЗ України", ОСОБА_2 на момент інкримінованих йому дій у стані фізіологічного афекту не перебував. Не перебував він і в іншому емоційному стані, який міг би суттєво вплинути на його свідомість та діяльність (том 3 а.к.п. 15-18).
В ході судового розгляду всі учасники процесу погодились з дослідженим судом обсягом доказів, оскільки клопотань про дослідження доказів, що не були предметом розгляду не надходило, заперечень щодо неповноти з'ясування обставин під час розгляду в умовах закінчення з'ясування обставин кримінального провадження сторони також не заявляли.
Судом розглянуті всі клопотання щодо забезпечення розгляду кримінального провадження доказами.
Суд враховує докази, надані стороною обвинувачення, стороною захисту та докази, одержані в ході судового розгляду.
Будь-яких доводів, передбачених у ст. 87 КПК України, для визнання зібраних органом досудового розслідування доказів, недопустимими стороною захисту не наведено і таких в судовому засіданні не встановлено.
Наведені вище докази взаємопов'язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено особу винного, подію злочину, винуватість обвинуваченого та інші обставини, зазначені у ст. 91 КПК України. Всі докази взаємодоповнюють один одного і в сукупності підтверджують винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину за встановлених судом обставин, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 та ч. 4 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні у справі «Коробов проти України».
Такі висновки суду ґрунтуються на наступному.
Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив, що в ніч з 26 на 27 червня 2024 в приміщенні кухні в будинку №10 на вул. Карпатська в с. Почаєвичі з використанням ножа, який тримав у руці, на ґрунті ревнощів, спричинив ОСОБА_5 безліч тяжких тілесних ушкоджень.
Ці обставини підтверджені показами потерпілої, даними протоколу огляду місця події, висновком експертизи.
Тяжкість тілесних ушкоджень, спричинених потерпілій, їхня локалізація, небезпечний для життя людини характер, можливість заподіяння за вказаних потерпілою обставин, за допомогою предмета, який має колото-різані властивості, встановлені висновком судово-медичної експертизи №214 від 22.07.2024.
Спричинення потерпілій тілесних ушкоджень у короткий проміжок часу, їх тяжкість, повідомлення ОСОБА_2 по телефону своїй сестрі про нанесення потерпілій ОСОБА_5 ножових поранень, транспортування потерпілої у лікарню «швидкою», виключає можливість отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_5 за інших, ніж встановлені судом, обставин.
Разом з тим, судом встановлено, що конфлікт між обвинуваченим і потерпілою виник на ґрунті ревнощів, внаслідок того, що потерпіла вкотре поставила в приклад обвинуваченому свого попереднього чоловіка, який, з її слів, був добрим господарем, дбав про сім'ю. Вказане викликало обурення у ОСОБА_2 , який, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вирішив її за це вбити. При цьому, у руках обвинуваченого був кухонний ніж, руків'я якого було зламане під час нанесення ним тілесних ушкоджень потерпілій, обвинувачений перебував у стані алкогольного сп'яніння та завдав ударів цим ножем у ділянку шиї та черевної порожнини потерпілої, де знаходяться життєво-важливі органи та судини, про що свідчать тілесні ушкодження у вигляді колото-різаних ран та їх локалізація на тілі, що підтверджується дослідженим вище висновком експерта №214 від 22.07.2024.
На переконання суду, обставини нанесення обвинуваченим не менше 5 ударів ножем з достатньою силою в життєво-важливі органи ОСОБА_5 , а також безліч інших тілесних ушкоджень, які мають ознаки легких, свідчать про те, що ОСОБА_2 намагався завдати цілеспрямованих ударів.
Крім того, про той факт, що обвинувачений ОСОБА_2 діяв з прямим умислом додатково вказує мотив ревнощів, який встановив суд і який спонукав ОСОБА_2 до конфлікту та спричинення ударів ножем.
Як зазначено вище, у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у нанесенні тілесних ушкоджень потерпілій за обставин, викладених у обвинувальному акті також визнав повністю.
Таким чином, дослідивши всі обставини кримінального провадження, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд доходить висновку, що сукупністю даних досудового та судового слідства, котрі співпадають між собою та об'єктивно доповнюють одні одних, стверджено винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину поза будь-яким розумним сумнівом.
Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 КК України, як закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, тобто вчинення усіх дій, які обвинувачений вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак довести свій злочинний умисел до кінця не зміг, з причин, що не залежали від його волі.
Доведеність вини і така кваліфікація дій обвинуваченого в суду не викликає сумнівів. Наведені вище докази винності обвинуваченого у своїй сукупності є логічними і послідовними та відтворюють реальні події, що мали місце між ним та потерпілою.
При призначенні покарання обвинуваченому суду слід суворо дотримуватись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що покарання засудженого є його виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.
Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб'єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК), визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб'єкта.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
Загальні засади призначення покарання (стаття 65 КК) також наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція, як вказано вище, за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
Так злочин, передбачений ч. 1 ст. 115 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, - є особливо тяжким злочином.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого у відповідності до ст. 66 КК України суд визнає його щире каяття, яке полягає у тому, що обвинувачений дійсно жалкує про вчинене, негативно оцінює свої злочинні дії та їх наслідки.
Також, суд визнає як пом'якшуючу обставину відповідно до ст. 66 КК України активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, яке полягає у тому, що обвинувачений під час проведення слідчого експерименту на стадії досудового розслідування визнавав факт вживання алкоголю, нанесення ударів потерпілій, а також визнавав свою вину під час судового розгляду.
Суд також визнає як пом'якшуючу обставину - усунення заподіяної шкоди, що полягає у примиренні обвинуваченого з потерпілою та відсутності з боку останньої будь-яких претензій до обвинуваченого.
Обставиною, передбаченою ст. 67 КК України, яка обтяжує покарання ОСОБА_2 , є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння та вчинення злочину щодо особи, з якою винний перебуває у близьких відносинах.
Досліджуючи дані, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_2 , суд бере до уваги, що обвинувачений раніше не судимий, є молодою людиною, має міцні соціальні зв'язки, був працевлаштованим, під наглядом у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно.
Отже, при призначенні покарання обвинуваченому суд бере до уваги вищевказані обставини, а також враховуючи ступінь тяжкості вчиненого та обставини за яких відбувся злочин, - приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_2 за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 КК України покарання у виді позбавлення волі, не вбачаючи підстав для переходу до іншого, більш м'якого виду покарання, не зазначеного в санкції вказаної статті кримінального закону України.
Водночас, за правилами ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Суд зауважує, що частина 1 статті 69 КК України надає повноваження суду у виключних випадках призначити більш м'яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину», тобто якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: вони можуть бути визнані такими, що пом'якшують покарання відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 66 КК, та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Крім того, ці обставини чи сукупність обставин мають знаходитися в причинному зв'язку з цілями та/або мотивами злочину, поведінкою особи під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватої особи.
При визначенні поняття та змісту обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд має виходити з системного тлумачення ст. ст. 66, 69 КК та тих статей Особливої частини Кодексу, що визначають певні обставини, як ознаки привілейованих складів злочину, що істотно зменшують їх суспільну небезпечність, наслідком чого є зниження ступеню тяжкості вчиненого злочину. Ці обставини в своїй сукупності повинні настільки істотно знижувати ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було би явно несправедливим.
Суд, застосовуючи положення ст. 69 КК України при призначенні покарання, зобов'язаний не лише перерахувати обставини, що його пом'якшують, а й обґрунтувати яким чином такі обставини істотно знизили чи мали би знизити ступінь тяжкості вчиненого злочину.
Наведене кореспондується з правовою позицією Верховного Суду, неодноразово викладеною у судових рішеннях, зокрема в ухвалі від 01 серпня 2023 року Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду по справі №621/2376/22 (провадження №51-3862ск23).
Так, судом встановлено наявність обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме - обвинувачений примирився з потерпілою і остання наполягає на тому, щоб суворо не карати обвинуваченого та не позбавляти його волі. Крім того, обвинувачений щиросердечно розкаявся та повністю відшкодував потерпілій заподіяну матеріальну і моральну шкоду, покриває (через родичів) витрати на її лікування і на даний час, що додатково вказує на істотне зниження ступеню тяжкості вчиненого. Враховує суд і те, що обвинувачений через свого захисника вніс благодійну допомогу на підтримку Збройних Сил України через United24 - ініціатива Президента України в розмірі 50000,00 грн., що на переконання суду повинно бути враховано при справедливому призначенні покарання.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні по справі №1-33/2004 від 2 листопада 2004 року серед іншого вказав, що окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
З урахуванням таких обставин справи та вищенаведених норм права, суд вважає, що покарання обвинуваченому повинно бути призначено із застосуванням статті 69 КК України, однак без застосування статті 75 КК України, так як виправлення засудженого неможливе без реального відбуття покарання за особливо тяжкий злочин проти життя та здоров'я людини.
На думку суду, вказане покарання буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів як ним самим, так й іншими особами, тобто покарання, що призначається, досягне мети, передбаченої ст. 50 КК України.
Разом з тим, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 засуджується до покарання у виді позбавлення волі, застосований щодо нього запобіжний захід до набрання вироком законної сили - тримання під вартою необхідно залишити без змін, зарахувавши у строк відбуття покарання весь строк його перебування під вартою, початок якого необхідно рахувати з часу його затримання, тобто з 29.06.2024 (згідно протоколу затримання від 29.06.2024, том 1 а.с. 214-217).
З речовими доказами необхідно поступити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України арешт, накладений на майно, згідно ухвал слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області підлягає скасуванню.
Що стосується цивільного позову потерпілої, судом протокольною ухвалою від 21.08.2025 прийнято відмову ОСОБА_5 від цивільного позову, роз'яснено наслідки такої відмови.
Керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України - чотири роки позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу - залишити тримання під вартою.
Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з часу його затримання, тобто з 29.06.2024.
Речові докази:
-вилучені 27.06.2024 в ході невідкладного обшуку за адресою: АДРЕСА_2 за місцем проживання ОСОБА_5 , а саме: тампон зонд із змивом речовини бурого кольору зі сходів будинку; тампон зонд із змивом речовини бурого кольору з поверхні підлоги на терасі будинку; пара резинових тапок чорного кольору в білі смужки з написом «Adidas», зі слідами речовини бурого кольору; дев'ять недопалків сигарет «LM» та п'ять недопалків сигарет «Camеl»; тампон зонд із змивом речовини бурого кольору зі слідової доріжки в коридорі будинку; тампон зонд із змивом речовини бурого кольору з зовнішньої ручки дверей кімнати санвузла; тампон зонд із змивом речовини бурого кольору з шухляди трюмо з дзеркалом в коридорі; тампон зонд із змивом речовини бурого кольору з поверхні умивальника у приміщенні санвузла; тампон зонд із змивом речовини бурого кольору з екрану даного телефону та чохла; паперова серветка білого кольору зі слідами речовини бурого кольору; тампон зонд із змивом речовини бурого кольору з внутрішньої поверхні дверей кухні; виріз тканини з ковдри з численними слідами речовини бурого кольору; руків'я ножа довжиною 11,5 см., яке виготовлене з металу світло-сірого кольору, зі слідами речовини бурого кольору; фрагмент леза ножа, виготовленого з металу сріблястого кольору, довжиною 12 см., зі слідами речовини бурого кольору; тампон зонд із змивом речовини бурого кольору з поверхні підлоги в кухні; тампон зонд із змивом речовини бурого кольору з поверхні вмивальника в кухні; жіноча майка білого кольору з візерунками крапок червоного кольору з написом «Vaide», просякнута речовиною бурого кольору; кухонний ніж загальною довжиною 33 см., руків'я ножа обмотане чорною стрічкою; два кухонні ножі: один - загальною довжиною 23 см., довжина леза 12 см., з руків'ям світлого та світло-рожевого кольору, інший - загальною довжиною 27,5 см., довжина леза 16,5 см., з полімерним руків'ям коричневого кольору; два кухонні ножі: один - загальною довжиною 23 см., довжина леза 13 см., з руків'ям світлого та світло-рожевого кольору, з маркуванням «Vinzer», інший - загальною довжиною 19 см., довжина леза 7,5 см. з маркуванням «Vinzer» ; тампон зонд із змивом речовини бурого кольору з поверхні паркетної підлоги в кімнаті №2; тампон зонд із змивом речовини бурого кольору з поверхні підлоги в кімнаті №3; тампон зонд із змивом речовини бурого кольору з поверхонь двох тумбочок у кімнаті №3, належний ОСОБА_20 халат рожевого кольору, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області, - знищити;
-вилучені 27.06.2024 в ході невідкладного обшуку за адресою: вул. Карпатська, 10 в с. Почаєвичі Дрогобицького району Львівської області мобільний телефон марки iPhone білого кольору в силіконовому чохлі жовтого кольору, із поміщенням у ньому сім-картки оператора стільникового зв'язку «Київстар» з комбінацією цифр НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ; мобільний телефон типу сенсорний з корпусом чорного кольору, без наявних маркувань, в прозорому силіконовому чохлі, - повернути ОСОБА_5 ;
-CD-R диск із аудіо записом телефонних дзвінків, зберігати при матеріалах кримінального провадження, том 1 а.с. 246;
-вилучені в ході проведення обшуку затриманої особи - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме мобільний телефон марки Samsung A325, в чорному силіконовому чохлі, із поміщенням у ньому двом сім-карток операторів стільникового зв'язку «Київстар» НОМЕР_8 та «Лайфселл» НОМЕР_9 , - повернути власнику ОСОБА_2 .
Скасувати заходи по забезпеченню даного кримінального провадження, а саме арешти, накладені на майно згідно ухвал слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 28.06.2024, від 04.07.2024 та від 08.07.2024 (том 1 а.с. 206-208, 236-239).
Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим ОСОБА_2 , - в той же термін з часу отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору.
Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.
Головуюча суддя ОСОБА_1