441/306/26
2-п/441/10/2026
судового засідання
06.05.2026 Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючої-судді Малахової - Онуфер А.М.
з участю секретаря судового засідання Лихоносової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника ОСОБА_1 в інтересах відповідачки ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Городоцького районного суду Львівської області від 31.03.2026 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
заочним рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 31.03.2026, позов ТОВ «СВЕА ФІНАНС» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» 57 259 грн. 99 коп. заборгованості за договором № 1853358 про надання споживчого кредиту від 24.10.2024 та 2 266 грн. 56 коп. сплаченого судового збору, а всього 59 526 грн. 55 коп. У задоволенні решти вимог - відмовлено.
Представник Зачепіло З.Я. в інтересах ОСОБА_2 , 17.04.2026 звернулася із заявою про перегляд заочного рішення суду від 31.03.2026, мотивуючи в основному тим, що відповідачка про існування означеного рішення дізналась лише 07.04.2026 в додатку «Дія», до цього позову з додатками до нього - не отримувала, у зв'язку з чим, ОСОБА_2 не мала змоги надати суду заперечення щодо заявлених вимог із доказами, які б суттєво вплинули на розгляд справи, що викладені у позові обставини, якими позивач обгрунтовує свої вимоги не підтверджені належними доказами і зокрема, що стосується перерахування ОСОБА_2 кредитних коштів на виконання умов кредитного договору № 1853358 від 24.10.2024 та сплати новим кредитором грошових коштів первісному кредитору за передачу права грошової вимоги за договором факторингу № 01.02-11/25 від 28.05.2025, що розрахунки заборгованості не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а отже не є належними доказами існування боргу, що розмір заборгованості за процентами значно перевищує основну суму боргу, є незаконним й таким, що не відповідає вимогам норму ЗУ «Про споживче кредитування», інше. Просила переглянути та скасувати заочне рішення суду від 31.03.2026.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, її представник ОСОБА_1 у клопотанні від 17.04.2026 просила про розгляд заяви за її відсутності (а.с. 33).
Представник ТОВ «СВЕА ФІНАНС», який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду заяви, у судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив.
Відповідно до ч. 2 ст. 247, ч. 1 ст. 287 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Вивчивши заяву, матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно положень ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Із матеріалів цивільної справи №441/306/26 убачається, що заочним рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 31.03.2026, позов ТОВ «СВЕА ФІНАНС» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» 57 259 грн. 99 коп. заборгованості за договором № 1853358 про надання споживчого кредиту від 24.10.2024 та 2 266 грн. 56 коп. сплаченого судового збору, а всього 59 526 грн. 55 коп. У задоволенні решти вимог - відмовлено.
Представник відповідача ОСОБА_1 у заяві від 17.04.2026 просить скасувати вищеозначене рішення суду, мотивуючи в т.ч. тим, що довірителька ОСОБА_2 не знала про розгляд судом означеної справи.
Відповідно до ч. 6, 7 ст. 128 ЦПК України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Із матеріалів справи убачається, що судова повістка на 31.03.2026 разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі та розпискою, надіслана відповідачці ОСОБА_2 рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою її місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, однак поштове повідомлення повернулось суду із відміткою про відсутність адресата (а.с. 11, 14).
Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (ч. 8 ст. 128 ЦПК України).
З огляду на наведене, відповідачку було належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду справи.
Разом з цим, для скасування заочного рішення необхідно встановити не лише поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, що його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності двох умов можна вважати, що наявні підстави для скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду у загальному порядку.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 12, ч. 1, 5, ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Принцип змагальності судового процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини від 23 червня 1993р. у справі Руїс-Матеос проти Іспанії).
Представником ОСОБА_1 у заяві від 17.04.2026 не наведено обґрунтованих доводів, які б свідчили про те, що заочне рішення Городоцького районного суду Львівської області від 31.03.2026 ухвалено судом без повного з'ясування всіх обставин справи чи в порушення норм матеріального або процесуального права.
Так, за положеннями ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до положень ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно положень ст. 1082 ЦК Уркаїни, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Із копії договору № 1853358 про надання споживчого кредиту від 24.10.2024, паспорта споживчого кредиту, Правил надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Селфі кредит», інших матеріалів справи убачається, що 24.10.2024 між ОСОБА_2 та ТОВ «Селфі кредит» через інформаційно-телекомунікаційну систему укладено електронний договір № 1853358, за умовами якого ОСОБА_2 , строком на 360 днів, отримала від ТОВ «Селфі кредит» кредит у сумі 15 000 грн. 00 коп., шляхом перерахування коштів на її картку № НОМЕР_1 , а відповідачка зобов'язалася одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Підписавши кредитний договір № 1853358 та паспорт споживчого кредиту від 24.10.2024, відповідачка підтвердила отримання інформації про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, а також отримання всіх пояснень необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до її потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз?яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для неї, в тому числі в разі невиконання зобов?язань за таким договором ( п. 7 Паспорта кредиту).
Пунктом 1.5 договору передбачено, що за користування кредитом нараховуються проценти в наступному порядку та на таких умовах:
1.5.1. Стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору.
1.5.2. Знижена процентна ставка становить 0.8 % в день та застосовується у випадку, якщо Споживач, як учасник Програми лояльності Товариства, до 23.11.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів.
Згідно п. 2.1, 2.4 договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 . Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п. 2.1. Договору.
Із довідки ТОВ «Пейтек» № 20250528-3658 від 28.05.2025 убачається, що ТОВ «Пейтек» на підставі договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_2 від 01.04.2024, укладеного з ТОВ «Селфі кредит», 24.10.2024 перерахувало грошові кошти у сумі 15 000 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 , зазначену ОСОБА_2 в договорі.
Окрім цього, 25.10.2024, додатковою угодою до договору № 1853358 про надання споживчого кредиту від 24.10.2024, ТОВ «Селфі кредит» та ОСОБА_2 домовились збільшити суму кредиту на 5 000 грн. 00 коп., в зв'язку з чим погодили внести зміни до договору, виклавши п. 1.2. договору в новій редакції: «1.2. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 20000 гривень. Тип кредиту - кредит.».
Із довідки ТОВ «Пейтек» № 20250528-3659 від 28.05.2025 убачається, що ТОВ «Пейтек» на підставі договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_2 від 01.04.2024, укладеного з ТОВ «Селфі кредит», 25.10.2024 перерахувало грошові кошти у сумі 5 000 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 , зазначену ОСОБА_2 в договорі.
Доказів про те, що банківська картка № НОМЕР_1 не належить ОСОБА_2 або ж, що 24.10.2024 та 25.10.2024 на цю картку не зараховано коштів в сумі 15 000 грн. та 5 000 грн. від ТОВ «Селфі кредит» (виписки про рух коштів по рахунку), представником відповідача до заяви про перегляд заочного рішення не долучено, як і не заявлено клопотань про витребування таких доказів судом.
Відповідачка ОСОБА_2 , не належним чином виконувала взяті на себе зобов'язання за кредитним договором № 1853358 від 24.10.2024, внаслідок чого у неї перед ТОВ «Селфі кредит» виникла заборгованість, яка станом на 28.05.2025 склала 67 259 грн. 99 коп., з яких 19 999 грн. 99 коп. - заборгованість по тілу, 37 260 грн. 00 коп. заборгованість за відсотками та 10 000 грн. пеня.
28.05.2025, між ТОВ «Селфі кредит» та позивачем укладено договір факторингу № 01.02-11/25, відповідно до умов якого клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором.
Згідно п. 3.1.3 договору, право вимоги переходить до фактора після підписання сторонами цього договору, з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників за формою додатку 5 цього договору, та оплати фактором суми фінансування у строки передбачені пунктом 4.2 договору, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей за кредитними договорами.
Відповідно до п. 4.1, 4.2 договору, сторони домовились, що фінансування (ціна договору) складає 3 122 916 грн. 22 коп., без ПДВ. Фактор сплачує клієнту фінансування, шляхом перерахування клієнту грошових коштів у означеній сумі, на рахунок клієнта, вказаний в розділі 14 цього договору, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання сторонами цього договору.
Згідно акту приймання-передачі Реєстру Боржників від 28.05.2025 за договором факторингу № 01.02-11/25, Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників кількістю 1 986.
Факт оплати ТОВ «Селфі кредит» суми фінансування за означеним договором підтверджується платіжною інструкцією № 10076 від 29.05.2025.
З урахуванням вищенаведеного, покликання представника відповідача ОСОБА_1 у заяві від 17.04.2026 про ненадання позивачем доказів на підтвердження сплати первісному кредитору коштів за договором факторингу, суд оцінює як такі, що спрямовані на уникнення ОСОБА_2 відповідальності за порушення нею умов кредитного договору.
Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-11/25 від 28.05.2025, сума заборгованості ОСОБА_2 за договором № 1853358 про надання споживчого кредиту від 24.10.2024 складає 67 259 грн. 99 коп., з яких 19 999 грн. 99 коп. - заборгованість по тілу, 37 260 грн. 00 коп. заборгованість за відсотками та 10 000 грн. пеня.
Як убачається із змісту позову від 13.02.2026 та розрахунку заборгованості, станом на дату складання позовної заяви, заборгованість за кредитним договором № 1853358 від 24.10.2024 не погашена, залишок заборгованості складає 67 259 грн. 99 коп.
Відповідачкою та її представником ОСОБА_1 не спростовано належними доказами наданий позивачем вищезазначений розрахунок заборгованості (не подано контррозрахунку), відтак такий покладається в основу судового рішення
Задовольняючи частково позовні вимоги ТОВ «СВЕА ФІНАНС», суд виходив з того, що позивач набув право вимоги до відповідачки за вищевказаним кредитним договором на законних підставах.
Твердження представника відповідача про те, що проценти є незаконними та не відповідають вимогам норм ЗУ «Про споживче кредитування» суд оцінює як необгрунтовані, оскільки заборгованість за процентами, нарахована в межах строку кредитування та за процентною ставкою (стандартна процентна ставка 1 %), передбаченою умовами кредитного договору № 1853358 від 24.10.2024. Окрім цього, такий розмір процентної ставки відповідає також вимогам ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».
Інші обставини на які, як на підставу своїх вимог, у заяві від 17.04.2026 покликається представник відповідача, не знайшли свого підтвердження під час перегляду заочного рішення Городоцького районного суду Львівської області від 31.03.2026.
Згідно ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що підстав для скасування заочного рішення Городоцького районного суду Львівської області від 31.03.2026 немає, тому заяву представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 31.03.2026 залишає без задоволення.
Відповідно до положення ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Керуючись ст. 281 ЦПК України, суд, -
заяву представника ОСОБА_1 в інтересах відповідачки ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Городоцького районного суду Львівської області від 31.03.2026 у справі № 441/306/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
С у д д я А.М.Малахова-Онуфер