Справа №461/2099/26
04 травня 2026 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Романюка В.Ф.,
з участю: секретаря судового засідання Салика С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові у порядку письмового провадження, за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до поліцейського 1 взводу 2 роти 2 бат. Кобилецького Мар'яна Петровича (адреса: м. Львів, вул. Перфецького, 19), Департаменту патрульної поліції (адреса: 03048, м. Київ, вул. Ернста, 3, код ЄДРПОУ: 40108646) про скасування постанови, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до поліцейського 1 взводу 2 роти 2 бат. Кобилецького Мар'яна Петровича (адреса: м. Львів, вул. Перфецького, 19), Департаменту патрульної поліції (адреса: 03048, м. Київ, вул. Ернста, 3, код ЄДРПОУ: 40108646) про скасування постанови, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №6839942 від 15.03.2026 року, справу про адміністративне правопорушення закрити та стягнути з відповідача судовий збір.
В обґрунтування поданого позову покликається на те, що 15.03.2026 року о 15:24 інспектором УПП у Львівській області сержантом поліції Кобилецьким Маряном Петровичем було винесено постанову серії ЕНА №6839942 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 510 грн. Згідно з постановою, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем BMW X3, днз НОМЕР_2 , нібито здійснив проїзд регульованого перехрестя на вимкнену додаткову секцію світлофора (порушення п. 8.7.3.з ПДР). Зазначає, що у постанові місцем вчинення правопорушення вказано: м. Львів, вул. Гната Хоткевича, проте за цією адресою позивач жодних маневрів не здійснював, а лише зупинив транспортний засіб на вимогу поліції. Фактично маневр, до якого в інспектора виникли претензії, відбувався на вулиці Хуторівка. Оскільки маневр виконувався до лінії встановлення світлофора, а межа обов'язкової зупинки перед ним не була визначена належним чином (ні розміткою, ні знаком), позивач був позбавлений об'єктивної можливості визначити межі дії світлофора для смуги руху та виконати вимоги п. 8.10 ПДР. На підставі вищевказаного просить суд позов задоволити.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 26 березня 2026 року матеріали справи залишено без руху.
02 квітня 2026 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою від 03 квітня 2026 року відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до поліцейського 1 взводу 2 роти 2 бат. Кобилецького Мар'яна Петровича (адреса: м. Львів, вул. Перфецького, 19), Департаменту патрульної поліції (адреса: 03048, м. Київ, вул. Ернста, 3, код ЄДРПОУ: 40108646) про скасування постанови та призначено судове засідання за правилами спрощеного позовного провадження.
06 квітня 2026 року від представника відповідача Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Вахули Р.О. надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що 15.03.2026 року о 15:18 на вул. Гната Хоткевича, 1 у м. Львові, Позивач, керуючи транспортним засобом BMW X3 (д/н НОМЕР_2 ), здійснив проїзд регульованого перехрестя на вимкнену додаткову секцію світлофора з лівого боку, яка дозволяє рух ліворуч. Цим маневром Позивач порушив п. 8.7.3.з Правил дорожнього руху (ПДР). Відповідно до ч. 1 ст. 283 та п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, поліцейський виніс Постанову за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень. Щодо хибного місця вчинення правопорушення (вул. Гната Хоткевича, оскільки маневр виконувався на вул. Хуторівка. Позивач трактує це як "суттєву процесуальну помилку" та підставу для скасування Постанови. Наявність технічної помилки (неточності) при зазначенні географічної назви перехрестя чи вулиці в оскаржуваній постанові не спростовує самого факту вчинення адміністративного правопорушення. Відповідно до сталої практики Верховного Суду у справах даної категорії, формальні недоліки в оформленні постанови не можуть бути самостійною підставою для її скасування, якщо факт правопорушення поза розумним сумнівом доводиться іншими належними доказами. Об'єктивна сторона правопорушення зафіксована безперервним відеозаписом "Backup_20260315_151000_ch1" (04:32 - 04:33). На відео чітко ідентифікується транспортний засіб Позивача, дорожня обстановка, режим роботи світлофора та сам момент здійснення маневру на заборонний сигнал додаткової секції. На відеозаписі "clip-0" (02:28, 03:18) Позивач не заперечує факту свого перебування за кермом та здійснення маневру саме на цьому перехресті. Дискусія ведеться виключно щодо розмітки та меж перехрестя, а не щодо того, де територіально вони знаходяться. Отже, місце, час, особа правопорушника та його дії встановлені об'єктивними засобами. Неточність у назві вулиці є суто технічною опискою, яка жодним чином не впливає на наявність та доведеність складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Представник відповідача зазначає, що відсутність ідеально видимої стоп-лінії не деактивує заборонний сигнал світлофора. На відеозаписі "Backup_20260315_151000_ch1" (04:22) зафіксовано рух Позивача додатковою лівою смугою, яка регламентується знаками 5.20.2 та 5.29. Згідно з п. 8.7.3.3 ПДР, вимкнений сигнал додаткової секції світлофора категорично забороняє рух у напрямку, вказаному її стрілкою. Як чітко роз'яснив інспектор під час розгляду справи (відео "clip-0", 09:15), ця смуга призначена виключно для повороту ліворуч, і вимкнена ліва секція є імперативною забороною. Позивач бачив світлофор і свідомо здійснив маневр всупереч забороні. Склад правопорушення є доведеним на 100%.
10 квітня 2026 року від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що Відповідач у своєму відзиві письмово визнає, що у постанові серії ЕНА №6839942 місцем вчинення правопорушення вказано «вул. Гната Хоткевича, 1», тоді як фактично подія відбувалася на вул. Хуторівка, однак Відповідач безпідставно намагається нівелювати це грубе порушення, маніпулятивно називаючи його «суто технічною опискою». Зазначення абсолютно іншої вулиці - це не граматична чи орфографічна помилка. Це фундаментальна вада документа, яка унеможливлює встановлення об'єктивної сторони. Оскільки за адресою м. Львів, вул. Гната Хоткевича, 1 позивач жодних маневрів не здійснював, подія адміністративного правопорушення за вказаною у постанові адресою - об'єктивно відсутня. Відповідач власноруч підтвердив факт складання постанови з суттєвими порушеннями ст. 283 КУпАП (щодо неіснуючого порушення за невірною адресою) та не надав доказів вини позивача з урахуванням реальної, а не ідеалізованої дорожньої обстановки (стертої розмітки).
Згідно позовної заяви позивач просить проводити розгляд справи без участі позивача.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, згідно відзиву на позовну заяву просить розгляд справи проводити у відсутності представника відповідача.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалося у зв'язку з тим, що всі учасники процесу в судове засідання не з'явилися.
Суд, дослідивши наявні у справі документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, виходить з наступних доводів та мотивів.
За змістом статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови (ст. 245 КУпАП).
Згідно зі ст. 251 КУпАП, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, у тому числі фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Стаття 280 КУпАП вимагає від органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка, зокрема, повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи, прийняте у справі рішення.
Аналізуючи наведені положення законодавства, слід дійти висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
При цьому, суд враховує, що особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України)
У зв'язку із застосуванням даного принципу саме відповідач, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинен довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Крім того, відповідно до вимог статей 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.
Суд встановив, що 15.03.2026 року о 15:24 інспектором УПП у Львівській області сержантом поліції Кобилецьким Маряном Петровичем було винесено постанову серії ЕНА №6839942 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 510 грн.
Як вбачається з вказаної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху 15.03.2026 року о 15:18 на вул. Гната Хоткевича, 1 у м. Львові, Позивач, керуючи транспортним засобом BMW X3 (д/н НОМЕР_2 ), здійснив проїзд регульованого перехрестя на вимкнену додаткову секцію світлофора з лівого боку, яка дозволяє рух ліворуч. Цим маневром Позивач порушив п. 8.7.3.з Правил дорожнього руху (ПДР).
Статтею 23 Закону України «Про Національну поліцію» встановлені основні повноваження поліції, яка відповідно до покладених на поліцію завдань: виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень; припиняє виявлені адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю га здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення адміністративного правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про адміністративні правопорушення або події; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань).
Згідно ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. Учасники дорожнього руху зобов'язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 1.1 ПДР, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пунктом 1.3 ПДР закріплено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно п. 1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію", Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України "Про Національну поліцію", Поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.
Згідно п. 8.7.3 ПДР України передбачено, сигнали світлофора мають такі значення:
а) зелений дозволяє рух;
б) зелений у вигляді стрілки (стрілок) на чорному фоні дозволяє рух у зазначеному напрямку (напрямках). Таке саме значення має сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій секції світлофора.
Сигнал у вигляді стрілки, що дозволяє поворот ліворуч, дозволяє й розворот, якщо він не заборонений дорожніми знаками.
Сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій (додаткових) секції, увімкнений разом із зеленим сигналом світлофора, інформує водія про те, що він має перевагу в зазначеному стрілкою (стрілками) напрямку (напрямках) руху перед транспортними засобами, що рухаються з інших напрямків;
в) зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух.
Для інформування водіїв про час (у секундах), що залишився до кінця горіння сигналу зеленого кольору, можуть застосовуватися цифрові табло;
г) чорна контурна стрілка (стрілки), нанесена на основний зелений сигнал, інформує водіїв про наявність додаткової секції світлофора і вказує інші дозволені напрямки руху ніж сигнал додаткової секції;
ґ) жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів;
д) жовтий миготливий сигнал або два жовтих миготливих сигнали дозволяють рух і інформують про наявність небезпечного нерегульованого перехрестя або пішохідного переходу;
е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій (додаткових) секції разом з жовтим або червоним сигналом світлофора інформує водія про те, що рух дозволяється у вказаному напрямку за умови безперешкодного пропуску транспортних засобів, які рухаються з інших напрямків.
Стрілка зеленого кольору на табличці, встановленій на рівні червоного сигналу світлофора з вертикальним розташуванням сигналів, дозволяє рух у зазначеному напрямку при ввімкненому червоному сигналі світлофора з крайньої правої смуги руху (або крайньої лівої смуги руху на дорогах з одностороннім рухом) за умови надання переваги в русі іншим його учасникам, які рухаються з інших напрямків на сигнал світлофора, що дозволяє рух;
є) поєднання червоного і жовтого сигналів забороняє рух і інформує про наступне вмикання зеленого сигналу;
ж) чорні контурні стрілки на червоному і жовтому сигналах не змінюють значення цих сигналів та інформують про дозволені напрямки руху при зеленому сигналі;
з) вимкнений сигнал додаткової секції забороняє рух у напрямку, вказаному її стрілкою (стрілками).
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонений сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів, та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Як зазначено вище, згідно п. 8.7.3 «з» ПДР вимкнений сигнал додаткової секції забороняє рух у напрямку, вказаному її стрілкою (стрілками).
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Згідно з ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як на підставу заперечень проти заявленого адміністративного позову, відповідач надав суду відеозапис правопорушення. Наданим відповідачем відеозаписом підтверджено подію вчиненого ОСОБА_1 правопорушення.
Зокрема, на вказаних відеозаписах відображено, що працівники поліції, дотримуючись ст. ст. 278, 279 КУпАП та Інструкції «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» №1395 від 07.11.2015 представились, пояснили правопорушнику причину зупинки та почали з'ясовувати всі необхідні обставини для початку розгляду справи по суті. Безпосередньо під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, позивача було ознайомлено із вимогами ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Після складення, позивача було ознайомлено зі змістом постанови про адміністративне правопорушення.
Відеозаписом "Backup_20260315_151000_ch1" з реєстратора патрульного автомобіля зафіксовано хронометраж подій: 00:00 - початок фіксації. Службовий ТЗ прямує з вул. Стрийської з правим поворотом на вул. Хуторівку. 03:49 - здійснення розвороту службовим ТЗ, рух по вул. Хуторівки в напрямку вул. Наукова. 04:22 - фіксація дорожньої обстановки: проїзд знаків 5.20.2 "Початок додаткової смуги руху" та 5.29 "Місце для розвороту". У даній додатковій смузі зафіксовано рух ТЗ Позивача. 04:32 - на основному та дублюючому горить зелена секція, додаткова секція з лівої сторони вимкнена. 04:33 - Позивач з лівої крайньої смуги здійснює лівий поворот, ігноруючи вимкнену додаткову секцію. Початок переслідування. Відеозаписом "clip-0" з нагрудного реєстратора поліцейського зафіксовано: 00:45 - повторна фіксація світлофора: додаткова секція з лівої сторони виключена. 00:54 - подача звукового сигналу про зупинку ТЗ Позивача. 02:02 - поліцейський представляється, повідомляє про відеофіксацію, називає причину зупинки, вимагає документи. 02:28 - Позивач самостійно оголошує сумнів у правомірності власних дій ("підозрював що щось не так"). 03:18 - початок розгляду справи. Зачитано права (ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП). Позивач ініціює дискусію про місце маневру. 09:15 - підтвердження наявності стоп-лінії (аналогічний за змістом діалог передував врученню оскаржуваної постанови на відеозаписі 04:20), роз'яснення ключової норми, що незалежно від видимості/наявності розмітки, крайня ліва смуга призначена виключно для лівого повороту, а вимкнена ліва секція імперативно забороняє такий рух. 10:30 - Завершення процесуальних дій, поліцейський прощається та прямує до службового ТЗ.
Таким чином, дослідивши додані до відзиву відеодокази, судом встановлено, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Поліцейським правомірно, відповідно до встановленої процедури, було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
За встановлених обставин, суд приходить до висновку, що при розгляді справи, факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, повністю підтверджується наданими та дослідженими доказами. Порушення поліцейським порядку притягнення його до адміністративної відповідальності не встановлено.
Доводи позивача на предмет того, що в постанові неправильно зазначено місце події, знайшли свої підтвердження, втім в цьому контексті суд погоджується з доводами представника відповідача, що наявність технічної помилки (неточності) при зазначенні географічної назви перехрестя чи вулиці в оскаржуваній постанові не спростовує самого факту вчинення адміністративного правопорушення та не може бути самостійною підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Щодо відсутності складу правопорушення через нібито відсутність знаку 5.62 та стерту розмітку 1.12, суд зазначає наступне.
У разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.69 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м. до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів (п. 8.10).
Згідно п. 8.7.3 «з» ПДР вимкнений сигнал додаткової секції забороняє рух у напрямку, вказаному її стрілкою (стрілками), ця смуга призначена виключно для повороту ліворуч і вимкнена ліва секція є імперативною забороною.
Решта доводів позивача не спростовують висновків суду, а тому відхиляються за безпідставністю.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Таким чином, оскільки працівниками поліції було встановлено факт порушення позивачем п.8.7.3.з ПДР України (вимкнений сигнал додаткової секції забороняє рух у напрямку, вказаному її стрілкою (стрілками), інспектор УПП у Львівській області сержант поліції Кобилецький Мар'ян Петрович мав достатньо підстав для притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача щодо скасування постанови про накладення адміністративного стягнення є необґрунтованими та відповідно такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 77, 255, 295, 297 КАС України, ст. ст. 251, 283 КпАП України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до поліцейського 1 взводу 2 роти 2 бат. Кобилецького Мар'яна Петровича (адреса: м. Львів, вул. Перфецького, 19), Департаменту патрульної поліції (адреса: 03048, м. Київ, вул. Ернста, 3, код ЄДРПОУ: 40108646) про скасування постанови, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 08 травня 2026 року.
Суддя: Романюк В.Ф.