Єдиний унікальний номер №943/748/26
Провадження №3/943/315/2026
08 травня 2026 року
Суддя Буського районного суду Львівської області Журибіда Б.М., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника ВП №2 Золочівського РВП ГУ НП України у Львівській областіпро притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, гр. України, місце праці не встановлено, жителя АДРЕСА_1
за ст. 130 ч.3, ст. 130 ч.3 КпАП України, -
З протоколу серії ЕПР1 № 636234 від 09.04.2026 року, цього ж дня 09.04.2026 року о 16.43 год в м. Буську по вул. Львівській, 46, Золочівського району Львівської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки Фольксваген, н/з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера та в медичному закладі, відмовився під відеозапис, чим порушив п. 2.5 ПДР України. Порушення вчинене двічі повторно протягом року.
Крім того, згідно протоколу серії ЕПР1 № 636180 від 09.04.2026 року, цього ж дня 09.04.2026 року о 15.12 год в м. Буську по вул. Львівській, 42, Золочівського району Львівської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки Фольксваген, н/з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера та в медичному закладі, відмовився під відеозапис, чим порушив п. 2.5 ПДР України. Порушення вчинене двічі повторно протягом року.
Постановою судді Буського районного суду від 08.05.2026 року дані адмінматеріали об'єднані в одне провадження.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином за вказаним у протоколі місцем його проживання.
Зважаючи на сповіщення водія про розгляд адміністративних матеріалів, судом вирішено провести розгляд справи у його відсутності, що не суперечить правовим приписам ч.2 ст.268 КУпАП.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення не вбачаю, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення, а також враховуючи обізнаність ОСОБА_1 про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, вважаю, що слід вирішити справу у відсутності останнього та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно статті 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Вимогами статті 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконання правил, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З огляду на вимоги статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.2.5 «Правил дорожнього руху», водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно з ч.ч.2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладі охорони здоров'я.
Частиною 3 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, інкриміноване ОСОБА_1 правопорушення за ч. 3 ст. 130 КУпАП містить обов'язкову кваліфікуючу його ознаку повторність (дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції).
Однак, всупереч вищенаведеним приписам закону, як слідує із складених протоколів про адміністративне правопорушення, що ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП, хоча формулювання пред'явленого обвинувачення за цим протоколом фактично мало би бути кваліфіковано за ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки не містить вказівки на повторність «двічі протягом року».
Так, згідно довідки інспектора САП Золочівського РВП від 16.04.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 притягався Буським районним судом 08.07.2025 року до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, з накладенням на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень та позбавлення права керування транспортними засобами терміном на 1 рік. Крім того, ОСОБА_1 притягався Буським районним судом 16.06.2025 року до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, з накладенням на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень та позбавлення права керування транспортними засобами терміном на 1 рік.
Тобто формулювання пред'явленого обвинувачення за вищевказаними протоколами (ч. 1 ст. 130 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП) не відповідає його правовій кваліфікації за цими протоколами (ч. 3 ст. 130 КУпАП).
Крім того, до матеріалів справи не долучено належним чином завірену копію постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 або ч. 2 ст. 130 КУпАП, що набрала законної сили, яка би вказувала на повторність (двічі протягом року) скоєння даного правопорушення, як і не зазначено у фабулі протоколу про повторність як кваліфікуючу ознаку правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Проте, відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи. Таким чином, зазначена норма не передбачає можливості перекваліфікації діяння судом із частини 3 ст. 130 на ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Окрім того, у рішенні ЄСПЛ в справі «Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013, Суд зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Карелін проти Росії» від 20.09.2016, ЄСПЛ вказав, що, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Крім того, при оцінці доказів під час розгляду справ про адміністративні правопорушення мають бути застосовані критерії доведення "поза розумним сумнівом". Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ у справах «Коробов проти України» від 21.07.2011 та «Кобець проти України» від 14.02.2008).
У зв'язку з відсутністю в матеріалах справи належних і допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, а також невідповідністю інкримінованого правопорушення (фабула протоколу) правовій кваліфікації (нормі КУпАП) дій ОСОБА_1 , вважаю вину останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП не доведеною, а тому із урахуванням вимог пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях водія складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Ураховуючи наведене та керуючись статтями 7, 9, 36, 173-2, 245, 247, 268, 279, 280, 283, 284, 288, 294 КпАП України, суддя, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю у його діях складу даних адміністративних правопорушень на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області.
Суддя Б. М. Журибіда