ЄУН: 334/10472/15-к
Провадження №: 1-в/336/22/2026
11 травня 2026 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника органу пробації ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , засудженого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області ОСОБА_6 , про звільнення від відбування покарання засудженого за діяння, караність якого усунута законом відносно засудженого
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ош Кригизстан, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, раніше судимого, засудженого 03.08.2022 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.1 ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі, згідно ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який з 23.08.2023 року по теперішній час утримується під вартою в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» по кримінальному провадженню №1202382020000689 від 17.07.2023 року,-
До суду надійшло подання начальника Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області ОСОБА_6 , про звільнення від відбування покарання засудженого за діяння, караність якого усунута законом відносно засудженого ОСОБА_5 .
В обґрунтування подання зазначено, що на обліку Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області з 15.11.2022 року перебуває ОСОБА_5 , 1988 р.н., засуджений 03.08.2022 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ч.1 ст.70, ч.1 ст.72 КК України, за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначене покарання у виді 3 років позбавлення волі. Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік.
В період іспитового строку, визначеного судовим рішення, засуджений вчинив нові кримінальні правопорушення (№12023082020000689 від 17.07.2023 року. та №023082050001572 від 03.08.2023).
У зв'язку з тим, що нові кримінальні правопорушення вчинені засудженим ОСОБА_5 в період дії іспитового строку, встановленого вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03.08.2022 року, що є суттєвим порушенням умов звільнення від відбування покарання з випробуванням, останнього не було звільнено від відбування покарання з випробуванням у зв'язку з закінченням іспитового строку.
Ухвалою Шевченківського районного суду від 19.03.2025 ОСОБА_5 звільнено від подальшого відбування покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, призначеного вироком від 03.08.2022 року Ленінського районного суду м. Запоріжжя за ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.1 ст.70 КК України.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27.03.2025 вправлено описку в ухвалі суду від 19.03.2025, а саме, невірно зазначив про звільнення ОСОБА_5 від покарання за вироком від 03.08.2022 року Ленінського районного суду м. Запоріжжя ч.2 ст. 185 КК України, адже зі змісту вказаного вироку вбачасться, що дії, вчинені засудженим 16.10.2015 року, передбачені ч.2 ст.185 КК України, які спричинили матеріальний збиток на загальну суму 5280 грн. 85 коп., відповідають кваліфікації кримінального правопорушення з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-ІХ від 18.07.2024.
Інформація про приведення вироку Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03.08.2022 в частині покарання, призначеного за ч. 2 ст. 185 КК України відсутня, а тому просить вчинити означену дію.
09.08.2024 року набрав законної сили Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" від 18.07.2024 року № 3886-IX.
Цим законом внесені зміни до ст. 51 КУпАП, згідно з якими викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати вважається дрібним, якщо його вартість на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, Законом №3886-ІХ передбачено нові критерії розмежування адміністративних та кримінальних правопорушень залежно від вартості викраденого майна, у зв'язку із чим фактично декриміналізовано передбачені ст.ст. 185, 190, 191 КК України діяння, вчинені до набрання чинності цим Законом на суму, яка не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян встановлений на рівні 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюсться на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує (декриміналізує) злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають або відбули покарання, але судимість не знято і не погашено.
Особа, яка засуджена за діяння, караність якого законом усунена, згідно частини 2 статті 74 КК України підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Станом на 01.01.2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1600 грн, а 50 відсотків від його розміру становили 800 грн.
Зі змісту вироку Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03.08.2022 року вбачається, що: 07.07.2017 року ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, які спричинили матеріальний збиток на загальну суму 5280 грн. 85 коп., відповідають кваліфікації кримінального правопорушення з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-ІХ від 18.07.2024.
У судовому засідання представник органу пробації підтримала клопотання.
Засуджений та прокурор просили задовольнити клопотання.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників по справі, суд дійшов наступного висновку.
Вимогами ч.1 ст. 539 КПК України встановлено, що питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що на обліку Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області з 15.11.2022 року перебуває ОСОБА_5 , 1988 р.н., засуджений 03.08.2022 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначене покарання у виді 3 років позбавлення волі. Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік.
09.08.2024 року набрав законної сили Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" від 18.07.2024 року № 3886-IX.
Цим законом внесені зміни до ст. 51 КУпАП, згідно з якими викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати вважається дрібним, якщо його вартість на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, Законом №3886-ІХ передбачено нові критерії розмежування адміністративних та кримінальних правопорушень залежно від вартості викраденого майна, у зв'язку із чим фактично декриміналізовано передбачені ст.ст. 185, 190, 191 КК України діяння, вчинені до набрання чинності цим Законом на суму, яка не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян встановлений на рівні 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує (декриміналізує) злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають або відбули покарання, але судимість не знято і не погашено.
Особа, яка засуджена за діяння, караність якого законом усунена, згідно частини 2 статті 74 КК України підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Станом на 01.01.2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1600 грн, а 50 відсотків від його розміру становили 800 грн.
Зі змісту вироку Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03.08.2022 року вбачасться, що дії, вчинені засудженим 16.10.2015 року, передбачені ч.2 ст.185 КК України, які спричинили матеріальний збиток на загальну суму 5280 грн. 85 коп., відповідають кваліфікації кримінального правопорушення, а тому не підпадають під зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-ІХ від 18.07.2024.
Відповідно до ст. ст. 537, 539 КПК України питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, вирішуються судом, який ухвалив вирок, за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарання, а також інших осіб, установ та органів у випадках, встановлених законом.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19.03.2025 (з урахуванням ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27.03.202), ОСОБА_5 звільнено від покарання у вигляді трьох років позбавлення волі, призначеного вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03.08.200 за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.
Тому, покарання призначене ОСОБА_5 на підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим за сукупністю злочинів з урахуванням ухвал Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19.03.2025, 27.03.2025, суперечить нормам КК України.
Питання, що вирішуються судом при постановленні вироку, внормовані статтею 368 КПК України, положення якого застосовані судом при розгляді вказаної справи.
До цих питань відносяться, зокрема, питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконання вироку, а вирішуються вони в силу п. 4 ч. 2 ст. 539 КПК України судом, який ухвалив вирок.
Враховуючи наведене, суд вважає необхідним подання задовольнити, призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України без застосування положень ч. 1 ст. 70 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст.74 КК України, п.13 ч.1 ст.537, п.2 ч.2 ст.539 КПК України.
Подання задовольнити.
Призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді двох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_5 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації..
Ця ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1