1Справа № 335/3670/26 1-кс/335/1652/2026
08 травня 2026 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у залі суду у м. Запоріжжі клопотання Прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025080000000142 від 06.08.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України, -
06.05.2026 року Прокурор звернулася до слідчого судді з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025080000000142 від 06.08.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України, в обґрунтування якого зазначила наступне.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , обіймаючи посаду заступника начальника управління - начальника відділу документування та реєстрації фізичних осіб управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, використовуючи надані їй службові повноваження, діяла умисно з корисливих мотивів з метою незаконного особистого збагачення.
Так, у період не пізніше липня 2025 року ОСОБА_4 сформувала протиправну схему одержання неправомірної вигоди за вчинення дій, що входять до її службових повноважень, а саме за реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання осіб, а також за надання інформації та довідок з Реєстру територіальної громади, встановивши фіксовані «тарифи» за такі дії.
У подальшому, діючи повторно, спілкуючись з невстановленими досудовим розслідуванням особами, через месенджер «WhatsApp» приймала пропозиції неправомірної вигоди та одержувала грошові кошти за прискорене та безперешкодне здійснення відповідних реєстраційних дій, у тому числі без фактичної присутності осіб за місцем своєї робочої діяльності.
Зокрема, у серпні 2025 року ОСОБА_4 одержала неправомірну вигоду за зняття з реєстрації осіб, забезпечивши проведення відповідних реєстраційних дій, а також повторно прийняла пропозицію та забезпечила незаконну реєстрацію місця проживання особи, яка фактично перебувала за межами України, використовуючи при цьому підлеглого працівника. Крім того, вона одержала неправомірну вигоду за видачу довідок з Реєстру територіальної громади, які відповідно до законодавства надаються безоплатно, а також за зняття з реєстрації інших осіб.
05.05.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 КК України. Серед інкримінованих ОСОБА_4 фактів злочинної діяльності в тому числі є прийняття пропозиції про надання неправомірної вигоди від ОСОБА_5 .
На підставі ухвали слідчого судді, 05.05.2026 року проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено: мобільний телефон "IPhone 17 pro Max" imei НОМЕР_1 , пароль: НОМЕР_2 , з сім картою мобільного оператора "Київстар" НОМЕР_3 ; планшетний пристрій «IPad» serial:DMPF50S3Q19l; 7100 доларів США (сім тисяч сто доларів США), які зі слів належать ОСОБА_6 , номіналом 100 доларів США.
Посилаючись на те, що вилучений мобільний телефон та планшетний пристрій мають істотне значення для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025080000000142 від 06.08.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України, оскільки можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, прокурор вважає за необхідне накласти на них арешт з метою збереження речових доказів.
Також, з метою забезпечення спеціальної конфіскації та конфіскації майна, як виду покарання, просить накласти арешт на вилучені в ході обшуку грошові кошти.
Прокурор клопотання про арешт майна підтримала та наполягала на його задоволенні, про що подала відповідну письмову заяву.
Володілець вилученого майна у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, його неявка не перешкоджає розгляду клопотання.
На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, розгляд клопотання проведено без фіксації судового процесу технічними засобами, на підставі наданих матеріалів.
Дослідивши клопотання, матеріали, якими обґрунтовано доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Встановлено, що у даному кримінальному провадженні, 05.05.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 КК України.
05.05.2026 під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 , виявлено та вилучено мобільний телефон, планшетний пристрій та грошові кошти.
Постановою слідчого від 05.05.2026 року зазначені мобільний телефон, планшетний пристрій та вилучені грошові кошти були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025080000000142 від 06.08.2025.
Прокурор з метою збереження речових доказів, просить накласти арешт на мобільний телефон та планшетний пристрій.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Тобто, для вирішення питання про накладення арешту на майно з метою збереження речового доказу, слідчому судді слід встановити чи відповідає майно, яке слідчий просить арештувати, ознакам речового доказу у кримінальному провадженні.
Критерії віднесення майна до речових доказів визначені ст. 98 КПК України, якою передбачено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Вирішуючи клопотання в цій частині, слідчий суддя враховує, що під час досудового розслідування зафіксовано спілкування ОСОБА_5 з підозрюваною і погоджується з доводами прокурора про необхідність накладення арешту на мобільний телефон та планшетний пристрій, оскільки наявні достатні підстави для висновку, що у них може міститися інформація, яка може бути використана в якості доказів у кримінальному провадженні, і вказані обставини можуть бути встановлені лише під час проведення слідчих дій та детального огляду вилучених предметів.
Володільцем вилученого майна не надано заперечень щодо належності вказаного майна їй особисто, що дає підстави для висновку про необхідність накладення арешту на вказане майно з метою перевірки наявності інформації, яка має доказове значення шляхом проведення слідчих дій та відповідних досліджень.
Вирішуючи клопотання прокурора в частині накладення арешту на грошові кошти, слідчий суддя виходить з наступного.
Заявляючи вимогу про накладення арешту на грошові кошти, прокурор зазначає, що вказані грошові кошти визнані речовими доказами, метою накладення арешту на грошові кошти є забезпечення спеціальної конфіскації та можливої конфіскації майна, як виду покарання.
Відповідно до ч.4 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
З матеріалів кримінального провадження, доданих до клопотання, встановлено, що предметом неправомірної вигоди у даному кримінальному провадженні є грошові кошти, отримані ОСОБА_4 шляхом перерахунку на особистий картковий рахунок. Таким чином, вилучені за місцем проживання ОСОБА_5 готівкові грошові кошти у іноземній валюті не можуть бути речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Стосовно доводів клопотання про накладення арешту на грошові кошти з метою забезпечення спеціальної конфіскації та можливої конфіскації майна, як виду покарання, слідчий суддя зазначає наступне.
У даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 не має статусу підозрюваного, отже підстави для накладення арешту на грошові кошти з метою забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання, відсутні. Також, матеріалами клопотання не підтверджено обставин, передбачених ч.4 ст. 170 КПК України щодо вилучених грошових коштів, отже відсутні підстави для накладення арешту на грошові кошти з метою забезпечення спеціальної конфіскації.
На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню та з метою забезпечення збереження речових доказів, слід накласти арешт на наступне вилучене в ході обшуку майно: мобільний телефон "IPhone 17 pro Max" imei НОМЕР_1 , пароль: НОМЕР_2 , з сім картою мобільного оператора "Київстар" НОМЕР_3 ; планшетний пристрій «IPad» serial:DMPF50S3Q19l.
В іншій частині клопотання слідчий суддя вважає необґрунтованим та відмовляє у його задоволенні.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 172, 173, 369, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання прокурора про арешт майна - задовольнити частково.
Накласти арешт на вилучене в ході обшуку 05.05.2026 за місцем мешкання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме: мобільний телефон "IPhone 17 pro Max" imei НОМЕР_1 , пароль: НОМЕР_2 , з сім картою мобільного оператора "Київстар" НОМЕР_3 ; планшетний пристрій «IPad» serial:DMPF50S3Q19l - з метою забезпечення збереження речових доказів.
В іншій частині у задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1