Дата документу 11.05.2026
Справа № 334/4377/20
Провадження № 1-кп/334/77/26
11 травня 2026 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження № 12018080050001654 від 15.05.2018 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новомихайлівка Чернігівського району Запорізької області, громадянина України, не одруженого, освіта середня спеціальна, не працюючого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України,
В проводженні Ленінського (після перейменування - Дніпровського) районного суду м. Запоріжжя з червня 2018 року перебувало кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22 липня 2020 року з кримінального провадження № 12018080050001654 від 15.05.2018 виділено в окреме провадження матеріали відносно ОСОБА_6 та оголошено останнього в розшук, провадження у справі зупинено до розшуку обвинуваченого.
Вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22 липня 2020 року у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 засуджено за ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України.
Згідно з обвинувальним актом, 15.05.2018. близько 12:00 год., ОСОБА_4 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій і передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, за попередньою змовою зі ОСОБА_5 , знаходячись па залізничній колії, що проходить від ПрАТ «Запорізьке кар'єроуправління», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дніпровські зорі, буд.1, до залізничної станції Дніпробуд-2», шляхом вільного доступу, таємно намагалися викрасти майно, яке належить ПрАТ «Запорізьке кар'єроуправління», а саме:
- металеві підкладки шляхові в кількості 3 одиниць, вартістю 146 гривень 00 копійок за одиницю, загальною вартістю 438 гривень 00 копійок:
- металеві костилі кріпильні в кількості 84 одиниці, вартістю 12 гривень 00 копійок за одиницю, загальною вартістю 1 008 гривень 00 копійок.
Продовжуючи свій злочинний намір направлений на таємне викрадення чужого майна. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 утримуючи при собі викрадене майно, не довели свій злочинний умисел до кінця з причини, що не залежали від їх волі, оскільки були зупинені охоронцем ПрАТ «Запорізьке кар'єроуправління» ОСОБА_7 .
Дії ОСОБА_6 кваліфікуються за ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України, тобто незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб.
Розшуковими заходами встановлено, що ОСОБА_6 є військовослужбовцем військової служби за контрактом, ухвалою Самарівського районного суду від 13.05.2025 його було звільнено від кримінальної відповідальності за ч.5 ст. 407 на підставі ч.5 ст. 401 КК України.
У зв'язку із розшуком ОСОБА_6 і доставленням його до суду провадження у справі поновлено.
ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження відносно нього на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з тим, що 09.08.2024 року набрав чинності Закон України, яким крадіжки на суму, що не перевищують двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, віднесено до дрібних крадіжок, за які передбачено адміністративну, а не кримінальну відповідальність.
Прокурор також заявив клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_6 на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.
Розглянувши клопотання сторін кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Так, 09 серпня 2024 року набув чинності Закон України 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі Закон № 3886-IX), яким було внесені зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
А отже кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Зі змісту обвинувального акту вбачається, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України, ОСОБА_6 , за попередньою змовою з ОСОБА_5 , вчинив у травні 2018 року. Його діями було заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 1446,00 грн.
Положеннями ч. 1 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зазначені норми Основного Закону України також знайшли своє відображення і в ч. 1 ст. 5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Ураховуючи те, що вартість таємно викраденого майна у даній справі становила 1446,00 грн., тобто ця сума була меншою за розмір, з якого відповідно до Закону № 3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, а саме 1762,00 грн., тому суд вважає, що з огляду на передбачений ст. 58 Конституції України і ст. 5 КК України принцип зворотної дії закону в часі, скоєння обвинуваченим у травні 2018 року незакінченого замаху на таємне викрадення майна, не підпадає під кримінально каране діяння, передбачене Особливою частиною КК України.
Згідно з пунктом 4-1 частини 1 статті 284 КПК кримінальне провадження закривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Таким чином внесені законодавцем зміни, відповідно до Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024 року, призвели до декриміналізації діяння, а дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
Вказані обставини є підставою для закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Цивільний позов не заявлявся.
Речові докази відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 284, 369-372 КПК України, суд
Кримінальне провадження № 12018080050001654 від 15.05.2018 стосовно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України - закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпровський районний суд м. Запоріжжя протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1