11 травня 2026 року
м. Київ
справа № 736/1277/25
адміністративне провадження № К/990/19555/26
Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Загороднюк А.Г., перевіривши касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби у Чернігівській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2026 року у справі №736/1277/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби у Чернігівській області про скасування рішення про примусове повернення іноземця до країни походження або третьої країни,
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби у Чернігівській області про скасування рішення про примусове повернення іноземця до країни походження або третьої країни.
Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 22 вересня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Не погоджуючись із рішенням суду відповідач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року відкрито провадження за апеляційною скаргою Управління Державної міграційної служби у Чернігівській області на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 22 вересня 2025 року у справі № 736/1277/25.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2026 року зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління Державної міграційної служби у Чернігівській області на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 22 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби у Чернігівській області про скасування рішення про примусове повернення іноземця до країни походження або третьої країни - до набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції у справі № 620/9830/25.
20 березня 2026 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Управління Державної міграційної служби у Чернігівській області.
Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2026 року касаційну скаргу Державної міграційної служби у Чернігівській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2026 року у справі №736/1277/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби у Чернігівській області про скасування рішення про примусове повернення іноземця до країни походження або третьої країни, повернуто особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
29 квітня 2026 року до Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга Державної міграційної служби у Чернігівській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2026 року у справі №736/1277/25.
Не погоджуючись із рішенням судів попередніх інстанцій скаржник просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2026 року.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Згідно із частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Положеннями частини четвертої статті 328 КАС України визначено перелік підстав касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті.
Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, прийнятих у справах, є вичерпним.
Так, за приписами абзацу другого частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Положеннями статті 330 КАС України визначено вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.
За приписами частини другої цієї статті у касаційній скарзі зазначаються:
підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) (пункт 4);
у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій та третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) (абзац 4).
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування.
Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Суд звертає увагу скаржника, що касаційна скарга за формою і змістом є ідентичною попередньо поданій скарзі, обґрунтуванню якої вже було надано оцінку ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2026 року.
Таким чином Суд робить висновок, що касаційна скарга не містить належних доводів визначених приписами КАС України, а скаржником при повторному зверненні до суду касаційної інстанції не враховано приписи ухвали Верховного Суду від 22 квітня 2026 року, що свідчить про його неналежну процесуальну поведінку.
Указане свідчить, що скаржник формально підійшов до оформлення касаційної скарги та проігнорував роз'яснення Верховного Суду щодо необхідності дотримання законодавчих вимог до змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судового рішення.
Доводи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до цитування норм законодавства України, а також переоцінки доказів, досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, і ґрунтуються на незгоді з висновками цих судів щодо їхньої оцінки. Своєю чергою колегія суддів зазначає, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію суду права, що розглядає справи, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави, та не є судом фактів, а тому не може здійснювати повторну оцінку доказів, належно досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, та/або переоцінювати їх.
Отже, скаржник не продемонстрував наявності обставин, які за положеннями КАС України могли б вимагати касаційного розгляду справи.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.
Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби у Чернігівській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2026 року у справі №736/1277/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби у Чернігівській області про скасування рішення про примусове повернення іноземця до країни походження або третьої країни - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяА.Г. Загороднюк