11 травня 2026 року
м. Київ
справа №240/32051/23
адміністративне провадження № К/990/18574/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року та постанову Сьмого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі -В/ч НОМЕР_1 ), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність В/ч НОМЕР_1 яка полягає у не застосуванні пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) в редакції чинній з 29.01.2020 при обчисленні в період з 25.11.2022 по 11.09.2023 включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної Постанови;
- зобов'язати В/ч НОМЕР_1 провести перерахунок та доплатити за період з 25.11.2022 по 11.09.2023 включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, обчислених із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 Постанови № 704 в редакції чинній з 29.01.2020 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 02.12.2021 №1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022, Законом України від 03.11.2022 №2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29.04.2024, залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2024, адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії В/ч НОМЕР_1 щодо розрахунку та виплати ОСОБА_1 з 25.11.2022 по 19.05.2023 грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, без урахування посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-ІХ, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-ІХ, на відповідний тарифний коефіцієнт;
- зобов'язано В/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок ОСОБА_1 з 25.11.2022 по 19.05.2023 грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-ІХ, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-ІХ, на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
ОСОБА_1 подано до суду першої інстанції заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29.04.2024, у якій просив зобов'язати В/ч НОМЕР_1 подати звіт про виконання судового рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/32051/23 та накласти штраф на командира В/ч НОМЕР_1 у розмірі, передбаченому частиною п'ятої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 16.09.2025, залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2026, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №240/32051/23 відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 , звернувся через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду (далі - Суд) із касаційною скаргою.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Перевіривши зміст оскаржуваних судових рішень, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції приходить до таких висновків.
У касаційній скарзі визначено предметом касаційного оскарження постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2026, якою переглянуто ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 16.09.2025 про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю у справі №240/32051/23 в порядку статті 382 КАС України.
Згідно з частиною другою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 2 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Враховуючи вищевикладене, законодавцем не передбачено можливості касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції, прийнятої за результатом розгляду заяв про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення (в порядку статті 382 КАС України) та постанови суду апеляційної інстанції, ухваленої в порядку апеляційного перегляду таких ухвал суду.
Отже, юридичні приписи частини другої статті 328 КАС України не передбачають можливості касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, прийнятої за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції, якою вирішувалося питання, передбачене статтею 382 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 294, 328, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року та постанову Сьмого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіЛ.О. Єресько В.М. Соколов А.Г. Загороднюк