11 травня 2026 року Справа №160/2156/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача Чимбара Андрія Дмитровича про відвід судді Тулянцевої І.В у справі №160/2156/26 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , в якій позивач просить:
- стягнути податковий борг з платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 180 224,41 гривень.
11.02.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/2156/26 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
10.03.2026 та 13.03.2026 року до суду від відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, відповідно.
17.03.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.
04.05.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 04.05.2026 року через систему «Електронний суд» заява представника відповідача Чимбара А.Д. про відвід судді Тулянцевої І.В.
Аргументи даної заяви зводяться до того, що згідно інформації, яка міститься станом на ранок 04.05.2026 року в ЄДРСР та Електронному сайті «Судова влада» справу №160/2156/26 не розглянуто по суті станом на ранок 04.05.2026 року, що загалом більше ніж передбачені чинним процесуальним законодавством строків для завершення розгляду справи у скороченому провадженні. В свою чергу, не дивлячись на те, що відповідачем подавалися аж три клопотання про необхідність ознайомлення його з матеріалами справи поданими відповідачем, суд не задовольнив вимоги відповідача, що позабавляє останнього на належний захист і складання вмотивованого відзиву на позов. Представнику відповідача, наприкінці дня п'ятниці 01.05.2026 року від відповідача Запари А.В. стало відомо про звернення на адресу суду від відповідача Запари А.В. на адресу суду із заявою про розгляд справи №160/2156/26 в загальному порядку. Згідно ухвали суду за підписом Тулянцевої І.В. в рамках справи №160/2156/26 було прийнято ухвалу від 17.03.2026 року, яку розміщено в ЄДРСР за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/134933848. Тобто, суд не вправі розглядати справу №160/2156/26 за правилами спрощеного провадження за наявності клопотання відповідача про розгляд справи з викликом сторін. У відповідності до змісту резолютивної частини ухвали суду від 17.03.2026 року у справі №160/2156/26: «У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження по справі №160/2156/26 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу відмовити. Представнику відповідача стало відомо про наявність обставин для відводу судді Тулянцевої І.В. від розгляду справи №160/2156/26, оскільки заяву про вступ у справу на стороні відповідача, як представником заявлено клопотання через Електронний суд лише 04.05.2026 року, а про існування вказаних обставин представник дізнався від відповідача - Запара А.В. лише в п'ятницю 01.05.2026 року, то вважає, що дводенний строк на можливість подання цього відводу судді Тулянцевій І.В. від розгляду справи №160/2156/26 не пропущено.
На думку представника відповідача, останній вбачає навмисне перевищення владних повноважень з боку вказаної судді (щодо ненадання справи для ознайомлення /тричі/ до цього часу), у зв'язку з чим в даний час вирішується з відповідачем - Запарою А.В. питання підписання з підписанням подачею стосовно судді Тулянцевої І.В. заяв стосовно порушення відносно останньої відповідного дисциплінарного провадження та притягнення останньої до кримінальної відповідальності за наявності в її діях та бездіяльності ознак злочину. Отже, вбачаються суттєві порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов'язані, зокрема, з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом. Тому, є всі підстави для відводу судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцевої І.В., оскільки наведене вище може свідчити про конфлікт останньої з відповідачем та викликає у останнього сумніви в неупередженості судді.
Відтак, представник відповідача просить суд розглянути та задовольнити заяву про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцевої Інни Василівни, усунути від розгляду справи №160/2156/26 та передати для розгляду іншому складу суддів (на розгляд іншому судді).
Перевіривши обставини, зазначені в заяві представника відповідача про відвід судді Тулянцевої І.В. у справі №160/2156/26, в межах ст. 36-40 КАС України, суд встановив таке.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст. 36 КАС України, відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ст. 31 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 наведеної норми суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 цього Кодексу (щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).
Так метою запровадження інституту відводу судді (суддів) від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, з ціллю запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) існування безсторонності суду для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Практика цього суду свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин, сумнівів у неупередженості конкретного судді (п. 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції»; п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (п. 40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії»), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (п. 44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»; п. 30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»; п. 96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікалефф проти Мальти»).
ЄСПЛ в п. 49 рішення у справі «Білуха проти України» вказав, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об'єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Аргументи, на які посилається представник відповідача у заяві про відвід судді Тулянцевої І.В., не є підставами для висновку, що суддя, визначений для розгляду цієї справи, може проявити упередженість при її розгляді. При цьому, доводи представника заявника щодо відводу судді ґрунтуються виключно на суб'єктивній оцінці вищезазначених обставин.
На підставі викладеного, обставини, якими представник відповідача обґрунтовує свою заяву, не викликають обґрунтованих сумнівів у неупередженості або необ'єктивності судді Тулянцевої І.В., оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цього судді як з погляду «суб'єктивного критерію», так і з погляду «об'єктивного критерію», яким керується ЄСПЛ.
У зв'язку з наведеним вище, підстави для задоволення заяви про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцевої І.В. у справі №160/2156/26 - відсутні.
Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 241, 242, 243, 248, 256 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви представника відповідача Чимбара Андрія Дмитровича про відвід судді Тулянцевої І.В у справі №160/2156/26 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу - відмовити.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник