11 травня 2026 рокуСправа №160/3078/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) в місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, 20-а, код ЄДРПОУ 40108866) про визнання протиправним та скасування наказу
02 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати наказ № 1368 к від 24.07.2023 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Дніпровського РУП ГУНП» в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що підставою для проведення службового розслідування стало відкриття кримінального провадження № 42022220000000502 виключно, щодо: інспектора сектору інформаційної підтримки ДРУГІ ГУНП капітана поліції ОСОБА_2 , інспектора сектору інформаційної підтримки ДРУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_3 , старшого інспектора сектору інформаційної підтримки ДРУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_4 та оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції ДРУП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , які можуть бути причетні до здійснення з корисливих мотивів не санкціонованого копіювання, обробки та передачі інформації про персональні дані цивільних осіб стосовно притягнення останніх до кримінальної або адміністративної відповідальності інформаційно - комунікаційної системи «ІПНП України», то проведення відносно мне службового розслідування є протиправним, оскільки відносно ОСОБА_1 не було в наявності жодних даних, які б стали підставою для проведення службового розслідування та притягнення до дисциплінарної відповідальності, з цих підстав вважає оскаржуваний наказ протиправним.
Ухвалою від 09 лютого 2024 року суд відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
28 лютого 2024 року на адресу суду надійшов відзив Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, де відповідач зазначив, що з позовними вимогами ОСОБА_1 не погоджується, вважає їх необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню, оскільки службове розслідування було призначено за повідомленням іншого поліцейського, про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку поліцейськими ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які є підлеглими ОСОБА_1 , що безпосередньо вказує на законність призначення службового розслідування та видання відповідного наказу ГУНП від 23.06.2023 № 1357.
Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 24.07.2023 № 1368к за порушення службової дисципліни, недотримання пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 7 частини 1 статті розділу III Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № VIII, абзаців 10, 11 посадових інструкцій начальника сектору інформаційної підтримки Дніпровського районного управління поліції ГУНП полковника поліції ОСОБА_1 , Присяги поліцейського, що виразилось у невжитті вичерпних заходів щодо забезпечення дотримання підлеглим поліцейським службової дисципліни під час роботи з ІКС «ІПНП України», а також у неналежному контролі щодо дотримання внутрішнього розпорядку і режиму роботи працівниками сектору інформаційної підтримки Дніпровського районного управління поліції ГУНП, застосовано начальника сектору інформаційної підтримки Дніпровського районного управління поліції ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 (0049188) дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади.
Поведінка працівника поліція завжди і будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму і морально-етичним принципам правоохоронця.
28 лютого 2024 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалою від 01 квітня 2024 року у задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі № 160/3078/24 - відмовлено.
Ухвалою від 13 травня 2024 року позовну ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській про визнання протиправним та скасування наказу залишено без розгляду.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Постановою Верховного Суду від 11 вересня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнили, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року скасовано та справу № 160/3078/24 направлено для продовження розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями справу на розгляд передано судді Ніколайчук С.В.
Ухвалою від 02 жовтня 2025 року суд продовжив розгляд справи № 160/3078/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, 20-а, код ЄДРПОУ 40108866) про визнання протиправним та скасування наказу.
16 жовтня 2025 року на адресу суду надійшов відзив Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, де відповідач підтримав свою правову позиція викладену у відзиві від 28 лютого 2024 року.
07 листопада 2025 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення у справі, в яких позивач підтримала позовні вимоги та виклала доводи вказані в позовній заяві.
Ухвалою від 18 листопада 2024 року у задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі № 160/3078/24 відмовлено; поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнати протиправним та скасувати наказ № 1368 к від 24.07.2023 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Дніпровського РУП ГУНП» в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2 ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
Згідно з частинами 3, 4 ст.262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.
ОСОБА_1 , перебувала на службі в органах внутрішніх справ України з 13.04.2004 р. та з 07.11.2005 р. була переведена на службу до національної поліції України.
З 19.01.2009 р. позивач призначена на посаду начальника сектору інформаційної підтримки Дніпровського відділу поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області, на т.ч. ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області.
21.06.2023 працівниками Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) ТУ ДБР, розташованого в місті Полтава, та Харківського управління ДВБ НП України, в рамках кримінального провадження №4202222000000502 розпочатого 26.12.2022 за ч.3 ст.368 КК України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особовою), проведено обшуки в службових кабінетах окремих поліцейських Дніпровського районного управління поліції ГУНП, а саме: інспектора сектору інформаційної Дніпровського районного управління поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_2 , інспектора сектору інформаційної підтримки Дніпровського районного управління поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_3 , старшого інспектора сектору інформаційної підтримки Дніпровського районного управління поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_4 та оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Дніпровського районного управління поліції ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , які можуть бути причетні до здійснення з корисливих мотивів не санкціонованого копіювання, обробки то передачі інформації про персональні дані цивільних осіб стосовно притягнення останніх до кримінальної або адміністративної відповідальності з Інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України».
Згідно із наказом №1357 від 23.06.2023 року "Про організацію проведення службового розслідування", з метою повної та всебічної перевірки службової діяльності останніх, у т.ч. встановлення можливих порушень службової дисципліни, що призвели до вищевказаної події, відповідно до вимог ст.26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337 та статті 70 Закону України "Про Національну поліцію" наказано призначити службове розслідування за відомостями щодо можливого порушення службової дисципліни та неналежної організації роботи окремих поліцейських Дніпровського районного управління поліції ГУНП, що призвели до проведення 21.06.2023 обшуків в службових кабінетах Дніпровського РУП ГУНП та ВП №5 Дніпровського РУП ГУНП.
Наказом від 07.07.2023 року №1465 «Про внесення змін та продовження строку проведення службового розслідування», призначеного наказом ГУНП від 23.06.2023 №1357, зокрема наказано продовжити строк проведення службового розслідування до 22.07.2023 року.
Згідно із висновком службового розслідування від 21.07.2023 року, затвердженого начальником ГУНП в Дніпропетровській області генералом поліції третього рангу Анатолієм Щадилом, за фактами порушення службової дисципліни Дніпровського РУП ГУНП, вважати такими, що знайшли своє об'єктивне підтвердження та в діях підполковника поліції ОСОБА_1 , майора поліції ОСОБА_6 , капітана поліції ОСОБА_7 , капітана поліції ОСОБА_4 капітана поліції ОСОБА_3 капітана поліції ОСОБА_2 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , дисциплінарні проступки вважати встановленими.
Також у висновку зазначено, зокрема про таке:
"21.06.2023 року до Головного управління надійшла інформація про те, що цієї ж доби працівниками Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) ТУ ДБР, розташованого в місті Полтава та Харківського управління ДВБ НП України в рамках кримінального провадження № 42022220000000502, розпочатого 26.12.2022 за ч. 3 ст. 368 КК України (прийняття пропозиції обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) проведено обшуки в службових кабінетах окремих поліцейських Дніпровського РУП ГУНП, а саме: старшого інспектора сектору інформаційної підтримки Дніпровського РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_4 , інспектора сектору інформаційної підтримки Дніпровського РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_2 , інспектора сектору інформаційної підтримки Дніпровського РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_3 та оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Дніпровського РУП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 .
Як видно зі змісту ухвали Ленінського районного суду м. Харкова від 15.06.2023 (справа М 642/1725/23, провадження № 1-кс/642/1803/23), 13.03.2023 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , використовуючи обліковий запис в месенджері «Telegram», нік «Super Good», telegram ID «@hh_l 312», запропонував ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за грошові кошти в розмірі 6000 гривень, отримати інформацію про особу (з обмеженим доступом - персональні даній особи), яка зберігається в Інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - ІКС «ІПНП України»). Використовуючи месенджер «Telegram», ОСОБА_8 надіслав ОСОБА_9 повідомлення, у якому зазначив номер банківської картки « НОМЕР_2 », після чого повідомив останньому про необхідність здійснити, переказ на вказану банківську картку раніше озвучену суму грошових коштів в розмірі 6000 гривень. За вказані грошові кошти ОСОБА_8 пообіцяв ОСОБА_9 , використовуючи наявні у нього зв'язки серед працівників правоохоронних органів, надати з закритої бази ІКС «ІПНП України» запитувану ним інформацію про особу. В подальшому в ході досудового розслідування встановлено, що 13.03.2023 ОСОБА_9 на зазначену ОСОБА_8 банківську картку « НОМЕР_2 » здійснив переказ грошових коштів в розмірі 6000 гривень за надання інформації стосовно « ОСОБА_10 . 20.04.1985 г.р.». На виконання домовленості, того ж дня ОСОБА_8 , діючи спільно, за попередньою змовою групою осіб, з капітаном поліції ОСОБА_3 , використовуючи наданий останній для виконання службових обов'язків доступ до ІКС «ІПНП України», отримали з відповідної інформаційної системи відомості стосовно « ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ». 13.03.2023 ОСОБА_8 , отримавши від капітана поліції ОСОБА_11 інформацію щодо « ОСОБА_12 », передав її ОСОБА_9 . Оперативними заходами було встановлено, що перевірку інформації з ІКС «ІПНП України» стосовно « ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 » 13.03.2023 о 17 год. 48 хв., використовуючи комп'ютерну техніку (ІР=«101.4.163.242», USR=«DPR 63096»), здійснювала капітан поліції ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні ВП №5 Дніпровського РУП ГУНП (м. Дніпро, вул. Шевченка, 7). Окрім того, 23.03.2023 ОСОБА_9 , досягнувши попередньої згоди щодо отримання інформації про особу, за раніше оговореним порядком дій, на надану ОСОБА_8 банківську картку « НОМЕР_2 » перевів грошові кошти в розмірі 6000 гривень за надання інформації стосовно « ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ». На виконання домовленості того ж дня ОСОБА_8 , діючи спільно, за попередньою змовою групою осіб, а капітаном поліції ОСОБА_4 , використовуючи наданий останній для виконання службових обов'язків доступ до ІКС «ІПНП України», отримали з відповідної інформаційної системи інформацію стосовно " ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ». 23.03.2023 ОСОБА_8 отримавши від капітана поліції ОСОБА_4 відповідь про відсутність інформації щодо громадянина « ОСОБА_13 », передав її ОСОБА_9 . Оперативними заходами було встановлено, що перевірку інформації з ІКС «ІПНП України» стосовно « ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 » 23.03.2023 о 14 год. 19 хв., використовуючи комп'ютерну техніку (ІР-«101.4.163.121», USR=«DPR 63110»), здійснювала капітан поліції ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні ВГІ № 5 Дніпровського РУП ГУНП (м. Дніпро, вул. Шевченка, 7). Того ж дня, пізніше, враховуючи відсутність запитуваної інформації. ОСОБА_8 діючи спільно, за попередньою змовою групою осіб, з капітаном поліції ОСОБА_2 , вирішив перевірити працездатність «ІКС ІПНП України» та використовуючи наданий останній для виконання службових обов'язків доступ до ІКС «ІПНП України», знов запитати інформацію стосовно « ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Оперативними заходами було встановлено, що перевірку інформації з ІКС «ІПНП України» стосовно « ОСОБА_10 , 20.04,1985 г.р.» 23.03.2023 о 15 год. 02 хв., використовуючи комп'ютерну техніку (ІР=«101,4,163.242», USR-«DPR 63134»), здійснювала капітан поліції ОСОБА_2 , перебуваючи у приміщенні ВП №5 Дніпровського РУП ГУНІІ (м. Дніпро, вул. Шевченка, 7). В подальшому, 24.03.2023, враховуючи відсутність запитаної інформації. ОСОБА_8 запропонував ОСОБА_9 за раніше отримані грошові кошти надати інформацію відносно іншої особи. Досягнувши згоди, ОСОБА_8 , діюче за попередньою змовою групою осіб, з капітаном поліції ОСОБА_2 використовуючи наданий останній для виконання службових обов'язків доступ до ІКС «ІПНП України», отримали з відповідної інформаційної системи інформацію стосовно « ОСОБА_15 », ІНФОРМАЦІЯ_5 » 24.03.2023 ОСОБА_8 , отримавши від капітана поліції ОСОБА_2 інформації щодо « ОСОБА_16 », передав її ОСОБА_9 . Оперативними заходами було встановлено, що перевірку інформації з ІКС «ІПНП України» стосовно « ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 24.03.2023 о 10 год. 39 хв, використовуючи комп'ютерну технік (ІР=«101.4.163.242», USR=«DPR 63134»), здійснювала капітан поліції ОСОБА_2 , перебуваючи у приміщенні ВП №5 Дніпровського РУП ГУНП (м. Дніпро, вул. Шевченка, 7). Поряд з цим, зі змісту ухвали Ленінського районного суду м. Харкові від 15.06.2023 (справа № 642/1725/23, провадження № 1-кс/642/1804/23) встановлено що 13.03.2023 ОСОБА_8 , використовуючи обліковий запис і месенджері «Telegram», нік «Super Good», telegram ID «@ НОМЕР_3 » запропонував ОСОБА_9 за грошові кошти в розмірі 6000 гривень, отримати інформацію про особу (з обмеженим доступом - персональні данні особи), як; зберігається в ІКС «ІПНП України». Використовуючи месенджер «Telegram» ОСОБА_8 надіслав ОСОБА_9 повідомлення у якому зазначив номер банківської картки № НОМЕР_2 ", після чого повідомив останньому про необхідність здійснити переказ на вказану банківську картку раніше озвученої суми грошових коштів в розмірі 6000 гривень. За вказані грошові кошти ОСОБА_8 пообіцяв ОСОБА_17 , використовуючи наявні у нього зв'язки серед працівників правоохоронних органів, надати з ІКС «ІПНП України» запитувану ним інформацію про особу. В подальшому, в ході досудового розслідування встановлено, що 12.06.2023 ОСОБА_18 на надану ОСОБА_8 банківську картку « НОМЕР_2 » перевів грошові кошти в розмірі 6000 гривень за надання інформації стосовно « ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ». На виконання домовленої згоди, пізніше того ж дня, ОСОБА_8 діючи спільно, за попередньою змовою групою осіб, зі старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 , використовуючи наданий останньому для виконання службових обов'язків доступ до ІКС «ІПНП України», отримали з відповідної інформаційної системи інформацію стосовно « ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ». 13.06.2023 ОСОБА_8 , отримавши від старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 інформацію щодо громадянина « ОСОБА_19 » передав її ОСОБА_9 .
Оперативними заходами було встановлено, що перевірку інформації з ІКС «ІНШІ України» стосовно « ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_6 » 12.06.2023 о 18 год 10 хв, використовуючи комп'ютерну техніку (ІР=«101.4.169.78», УШ-«РРЕ 60370»Г здійснював старший лейтенант поліції ОСОБА_5 , перебуваючи у приміщенні Дніпровського РУП ГУНП (м. Дніпро, вул. Площа Троїцька, 2-а).
За результатами проведених обшуків у службових кабінетах поліцейських Головного управління № 410 та 4І1 ВП № 5 Дніпровського РУП ГУНП було виявлено та вилучено: - копію «Журналу № 1 реєстрацій та обліку статистичних карток підрозділу дізнання » за 2022 рік на 11 арк.; - копію «Журналу № 1 реєстрацій та обліку статистичних карток підрозділу дізнання » ВП №5 ДРУП ГУНП на 32 арк.; - копію «Журналу обліку запитів та обробки інформації АРМ «Рубін»» на 13 арк.; - супровідний лист № 43.5/1005 від 17.02.2021 та список користувачів «ІПНП» ВП № 5 ДРУП на 2 арк.; - рапорт № 43.5/8911 від 10.11.2022 на 1 арк.; - рапорт № 43.5/9510 від 08.12.2022 на 1 арк.; - доручення від 18.03.2021, № 43/2291 на 2 арк.; - доручення від 11.02.2022 № 43/945 на 2 арк.; - доручення від 07.02.2020 №45/633 «Про ознайомлення поліцейських з методичними рекомендаціями» на 2 арк. Також, за вказаним кримінальним провадженням проводився обшук у службовому кабінеті відділу кримінальної поліції Дніпровського РУП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , в ході якого нічого не вилучалось. 29.06.2023 за вих. № 3713/103/05-2023 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, а також 14.07.2023 за вих.№4018/103/05-2023 до Харківської обласної прокуратури надіслано листи, з метою отримання матеріалів, які можуть вплинути на проведення службового розслідування. 19.04.2023 за вх. № 1414 до управління головної інспекції ГУНЕ надійшов лист з ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, в якому повідомлялось про те, що копії ухвал на проведення обшуку були надані посадовим особам Дніпровського РУП ГУНП, а також долучено до вказаної відповіді витяг з ЄРДР № 42022220000000502. Іншої інформації щодо причетності вказаних поліцейських до здійснення з корисливих мотивів не санкціонованого копіювання, обробки та передачі інформації про персональні дані цивільних осіб стосовно притягнення останніх до кримінальної або адміністративної відповідальності з ІКС «ІПНГІ України» не находило.
Капітан поліції ОСОБА_3 зазначила, що ні ОСОБА_8 , ні ОСОБА_9 вона особисто не знає, а перевірку інформації за обліками ІКС «ІНШІ України» стосовно « ОСОБА_12 » вона не здійснювала, а також зазначила, що 13.03.2023 о 13 год. 00 хв. покинула місце несення служби та поїхала до перукаря, попередньо узгодивши залишення місця несення служби з начальником сектору інформаційної підтримки Дніпровського РУП ГУНП підполковником поліції ОСОБА_1 .
Також підполковник поліції ОСОБА_1 та майор поліції ОСОБА_6 повідомили, що їм було не відомо про порушення службової дисципліни капітаном поліції ОСОБА_4 , капітаном поліції ОСОБА_3 та капітаном поліції ОСОБА_2 під час роботи з ІКС «ІПНП України», а також зазначили, що останній виїзд до ВП № 5 Дніпровського РУП ГУНП для перевірки роботи підпорядкованих працівників поліції був здійснений 11.05.2023, що свідчить про неналежний контроль за діями підпорядкованих працівників поліції керівництвом сектору інформаційної підтримки".
Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №1368к від 24.07.2023 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Дніпровського РУП ГУНП» за порушення вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» пункту 7 частини 1 статті 3 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ, абзаців 10, 11 посадових інструкцій начальника сектору інформаційної підтримки Дніпровського районного управління поліції ГУНП підполковника поліції ОСОБА_20 , Присяги поліцейського, що виразилось у невжитті вичерпних заходів щодо забезпечення дотримання підлеглим поліцейським службової дисципліни під час роботи з ІКС «ІПНП України», а також у неналежному контролі щодо дотримання внутрішнього розпорядку і режиму роботи працівниками сектору інформаційної підтримки Дніпровського районного управління поліції ГУНП, застосувати до начальника сектору інформаційної підтримки Дніпровського районного управління поліції ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 (0049188) дисциплінарне у виді звільнення з посади.
Позивач, вважаючи протиправним наказ відповідача № 1368 к від 24.07.2023 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Дніпровського РУП ГУНП» в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеними в позовній заяві, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
На виконання частини 2статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про Національну поліцію» №580-VIІI, Порядком про проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року № 893 (далі - Порядок №893), Дисциплінарним статутом Національної поліції України №2337-УІІІ з врахуванням вимог, що діють на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку (далі - Закон №580-VIІI).
За правилами, зокрема, п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII, поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, а також професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Статтею 19 Закону № 580-VIII обумовлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
У частині 1 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (далі - Статут, Дисциплінарний статут) зазначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з вимогами п. п. 1-6, 13 ч. 3 ст. 1 Статуту, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України.
За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (частина 1 статті 11 Дисциплінарного статуту).
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень, зокрема, звільнення із служби в поліції (пункт 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту).
Частинами 1-4 статті 14 Дисциплінарного статуту, зокрема, визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (частина 10 статті 14 Дисциплінарного статуту).
Під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій (частина 1 статті 18 Дисциплінарного статуту).
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою ( частина 2 статті 18 Дисциплінарного статуту).
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (частини 7-8 статті 19 Дисциплінарного статуту).
Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2123-IX, який набрав чинності 01.05.2022, Дисциплінарний статут доповнено новим розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».
Частиною першою статті 26 Дисциплінарного статуту визначено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. У разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша статті 29 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого звільнення зі служби в поліції.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок № 893), яким передбачено, зокрема таке.
Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку ( пункт 4 розділу V Порядку №893).
Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування ( пункт 7 розділу V Порядку №893).
У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. ( пункт 1 розділу VІІ Порядку №893).
З аналізу норм законодавства, яке регулює особливості проходження служби в поліції випливає, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського у зв'язку із особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку.
У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог, у т.ч. вчинення дій, що підривають авторитет поліції є дисциплінарним проступком, за який до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
Так, однією з підстав для звільнення зі служби в поліції є реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту.
Надаючи оцінку оскаржуваному наказу відповідача у межах доводів сторін, суд враховує таке.
Адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.
Правова оцінка судами правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна полягати насамперед в тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно у діях особи є ознаки дисциплінарного проступку та установлені законом підстави для застосування до неї дисциплінарного стягнення.
Вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з'ясовувати склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.
Такий підхід до вирішення питання про правомірність притягнення осіб до дисциплінарної відповідальності застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, а також Верховним Судом у постановах від 07 лютого 2020 року у справі № 260/1118/18, від 28 лютого 2020 року у справі № 825/1398/17, від 06 березня 2020 року у справі № 804/1758/18 та від 20 жовтня 2020 року у справі № 340/1502/19 , від 15 серпня 2024 року у справі № 420/5700/23.
Як видно з матеріалів справи, відповідач вбачав склад дисциплінарного проступку позивача у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій несумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейських. Нехтування позивачем вимогами Закону № 580-VІІІ, Присяги працівника поліції, Дисциплінарного статуту та Правилами поведінки, на переконання відповідача, призвело до скоєння ним проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції і її працівників в очах громадськості.
Суд зауважує, що вчинки, які дискредитують працівників поліції та, власне, органи Національної поліції, пов'язані, насамперед, із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті. Отже, дискредитація звання поліцейського за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів Національної поліції і її працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Як слідує з матеріалів службового розслідування, позивач вчинила дисциплінарний проступок, що виразився у невжитті вичерпних заходів щодо забезпечення дотримання підлеглим поліцейським службової дисципліни під час роботи з ІКС «ІПНП України», а також у неналежному контролі щодо дотримання внутрішнього розпорядку і режиму роботи працівниками сектору інформаційної підтримки Дніпровського районного управління поліції ГУНП.
Судом також встановив, що в провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справа № 160/22998/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якій предметом оскарження було визнання протиправним та скасування наказу №578-о/с від 21.08.2023 року Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області "Про звільнення з посади" та поновити позивача на посаді начальника сектору інформаційної підтримки ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року у справа № 160/22998/23 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення суду у справі № 160/22998/23 мотивовано тим, що «Як зазначалося вище, до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади, на підставі наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №1368к від 24.07.20232 року та наказом від 21.08.2023 року №578 о/с, вказане дисциплінарне стягнення реалізоване шляхом переміщення на посаду інспектора сектору адміністративної практики Дніпровського районного управління поліції, звільнивши з посади начальника сектору інформаційної підтримки того ж управління поліції, з 22.08.2023р.
В даному випадку, відсутні обставини оскарження позивачем застосованого до неї дисциплінарного стягнення на підставі наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №1368к від 24.07.2023 року в порядку подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення або шляхом звернення до суду в установленому порядку та його скасування, внаслідок чого відсутні обставини протиправності наказу від 21.08.2023 року №578 о/с про реалізацію дисциплінарного стягнення.»
З наведеного вище слідує, що наказ №578-о/с від 21.08.2023 року Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області "Про звільнення з посади" позивача не розглянутий з підстав не встановлення протиправності наказу № 1368 к від 24.07.2023 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Дніпровського РУП ГУНП» в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади.
Суд встановив, що полковник поліції ОСОБА_1 та майор поліції ОСОБА_6 повідомили, що їм було не відомо про порушення службової дисципліни капітаном поліції ОСОБА_4 , капітаном поліції ОСОБА_3 та капітаном поліції ОСОБА_2 під час роботи з ІКС «ІПНП України».
Поряд цим, відповідач вказує, що в ході службового розслідування встановити причетність капітана ОСОБА_4 , капітана поліції ОСОБА_3 , капітана поліції ОСОБА_2 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 до передачі інформації з ІКС «ІПНП України» третім особам не процесуальним шляхом не виявилось за можливе.
Також відповідач вказує, що капітану поліції ОСОБА_4 , капітану поліції ОСОБА_3 , капітану поліції ОСОБА_2 та старшому лейтенанту поліції ОСОБА_5 було відомо про необхідність дотримання виконавської та службової дисципліни, а також інформаційної безпеки, про що свідчать їх особисті підписи у відомостях ознайомлення з службовими телеграмами від 19.05.2023 № 2839/103/01-2023 «Про стан дотримання дисципліни і законності з початку 2023 року», від 08.06.2023 № 3379/103/01-2023 «Про стан дотримання дисципліни і законності з початку 2023року» та доповідною запискою УІАП ГУНП від 03.02.2023 № 26/851 «Про заходи з недопущення порушень інформаційної безпеки».
Верховний Суд у постанові від 11.03.2020 у справі № 459/2618/17 визначив, що доказами відсутності працівника на роботі можуть бути доповідна записка безпосереднього начальника працівника на ім'я керівника підприємства, складений комісією (з не менш як трьох осіб) акт про відсутність працівника на робочому місці, а також табель обліку робочого часу з фіксацією відсутності працівника.
Актів відсутності підлеглих працівників полковника поліції ОСОБА_1 на робочому місці відповідач суду не надав.
Ті докази, що покладені в основу висновку службового розслідування, факт відсутності підлеглих працівників позивача на роботі належним чином та в повному обсязі не підтверджуються.
Тобто, дисциплінарна комісія під час службового розслідування так і не встановила «… наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок…».
По своїй суті дисциплінарні провадження в органах поліції є врегульованою законодавством діяльністю уповноважених посадових осіб з розгляду та вирішення індивідуально-конкретних справ з приводу вчинення працівником поліції дисциплінарного проступку та притягнення його до дисциплінарної відповідальності, що детально прописано у п.1 розділу V Порядку № 893, яким встановлено, що «проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків».
Таке визначення дисциплінарного провадження поєднує в собі як процесуальну діяльність, що складає фактичний зміст службового розслідування, так і певний результат - притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, у зв'язку з чим Верховний Суд неоднарозово звертав увагу на те, що передумовою звільнення особи рядового і начальницького складу за порушення Правил етичної поведінки поліцейських та за скоєння проступку, який порочить його як працівника поліції, мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування, у ході якого належними та допустимими доказами має підтвердитися факт скоєння особою вчинку, направленого проти інтересів служби, який суперечить покладеним на неї обов'язкам, підриває довіру до неї як до носія влади, що призводить до дискредитації державного органу, та унеможливлює подальше виконання особою своїх обов'язків.
Також дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини поліцейського. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання служби поліцейського, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, ст.6 КАС України та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини у рішенні у справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01 липня 2003 року вказав, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Разом з тим відповідач зазначених вище принципів при прийнятті оскаржуваного наказу не дотримав.
Недостатньо буде встановити про відсутність в діях керівника складу дисциплінарного проступку шляхом доведення, які конкретні дії в межах виконання своїх службових обов'язків повинен був вчинити керівник для здійснення контролю за підлеглими, а також які заходи контролю він не здійснив і як це вплинуло на порушення, вчинені підлеглими особами, а все ж таки необхідно було б з'ясувати факти порушень підлеглими та чинності відповідних рішень про їхнє притягнення до дисциплінарної відповідальності та чи існує причинно-наслідковий зв?язок між неналежним контролем керівника та вчиненими порушеннями.
Таким чином, сам факт проходження служби на посаді начальника сектору інформаційної підтримки не є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності за неналежний контроль за діями підлеглих. У будь-якому випадку необхідно довести три елементи:
- які конкретні дії в межах виконання своїх службових обов'язків повинен був вчинити начальник;
- які заходи контролю він не здійснив;
- як це вплинуло на порушення, вчинені підлеглими особами.
З матеріалів справи видно, що службова характеристика позивача не є негативною, до дисциплінарної відповідальності впродовж несення служби позивач не притягалась, діючих стягнень немає. Докази протилежного відповідач суду не надав.
Підсумовуючи вищевикладене у сукупності, суд зробив висновок про те, що оскаржені у цій справі наказ наказ № 1368 к від 24.07.2023 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Дніпровського РУП ГУНП» в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади прийняті за відсутності належних доказів факту вчинення позивачем конкретного визначеного дисциплінарного проступку та без доведення його вини, що є підставою для його скасування.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За вказаних обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуваний наказ, діяв в супереч вимогам ст.2 КАС України, доказів протилежного не надав, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивач поніс судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією № 5450-1109-3388-9888 від 29.01.2024 року, які підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, 20-а, код ЄДРПОУ 40108866) про визнання протиправним та скасування наказу - задвольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ № 1368 к від 24.07.2023 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Дніпровського РУП ГУНП» в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 40108866, місцезнаходження: вул. Троїцька, буд. 20-а, м. Дніпро, 49101) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук