11 травня 2026 рокуСправа №160/2896/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
09.02.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.08.2025 року №912140183892 щодо відмови в перерахунку пенсії з 01.08.2025 року ОСОБА_1 згідно довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження №8 від 08.08.2025 року ОСОБА_2 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2025 року пенсії, виходячи із заробітної плати одержаної ОСОБА_2 за роботу в зоні відчуження з 02.10.1986 року по 27.10.1986 року згідно довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження №8 від 08.08.2025 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 в повному обсязі з 01.08.2025 року.
Означені позовні вимоги позовні вимоги вмотивовані спірністю та протиправністю рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.08.2025 року №912140183892 щодо відмови в перерахунку пенсії з 01.08.2025 року ОСОБА_1 згідно довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження №8 від 08.08.2025 року ОСОБА_2 .
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач-1 зазначив наступне. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , 20.08.2025 року зверталася із заявою щодо перерахунку пенсії, у зв'язку з втратою годувальника, призначеної відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (заява № 4569). Відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 із змінами, внесеними постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1, з 01.04.2021 органи Пенсійного фонду України застосовують екстериторіальний принцип призначення та перерахунку пенсій. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №912140183892 від 26.08.2025 року відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії, відповідно до поданої нею заяви. ОСОБА_1 отримує пенсію в разі втрати годувальника призначену відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі Закон 796). Порядок обчислення пенсії ОСОБА_1 визначено статтями 54, 59 Закону 796 та порядком обчислення пенсій особам які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Оскільки при проведенні перерахунку встановлено, що в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 відсутній акт перевірки відповідності первинних документів змісту довідки про заробітну плату від 08.08.2025р. №8, яка видана Нікопольською райспоживспілкою Дніпропетровської області ДП «Автотранспортне підприємство» ОСОБА_2 , пенсійну справу було перевірено і приведено у відповідність до вимог чинного законодавства. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим ч.2 ст.2 КАСУ критеріям, не втручається у дискрецію суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Таким чином, суд не може вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції Пенсійного фонду України (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження останнього та виходить за межі завдань адміністративного судочинства. Відповідно до ст. 58 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсію та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії. Отже, органи Пенсійного фонду наділені виключними повноваженнями щодо призначення, перерахунку та виплати пенсій. Крім того, відповідач-1 вважає, що позивач пропустила строк звернення до адміністративного суду із даною позовною заявою.
Відповідач-2: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 10.02.2026 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.
У встановлений ухвалою суду від 16.02.2026 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.
09.03.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2011 року отримує пенсію в разі втрати годувальника, відповідно Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивач стверджує, що в 2011 році при зверненні за призначенням пенсії в разі втрати годувальника останньою було надано: експертний висновок щодо причинного зв'язку смерті її чоловіка; розрахунок нагородження за період роботи на ЧАЕС; видатковий касовий ордер №300 від 22.12.1986 року; видатковий касовий ордер №285 від 22.12.1986 року. В підтвердження факту перебування в зоні відчуження по ліквідації аварії на ЧАЕС чоловіка позивача, були надані додаткові документи: довідка №3 від 27.10.1986 року; довідка з центрального архіву міністерства оборони України № 1337 від 28.02.1994 року, відповідно до якої вбачається факт виконання мого чоловіка задачі по ліквідації аварії на ЧАЕС в складі військової частини НОМЕР_1 з 07.10.1986 року по 27.10.1986 року; довідки військової частини НОМЕР_1 №552 від 27.10.1986 року та №3 від 27.10.1986 року; довідка військової частини №551 від 27.10.1986 року.
Як вказує позивач у поданій до суду позовній заяві, з 01.08.2025 року відповідач-2 безпідставно зменшив розмір її пенсії з 22 781,51 грн. до 13 366,90 грн. (довідка про доходи за період з 01.01.2025 року по 31.01.2026 року). Заробітну плату було розраховано за періоди роботи з 01.10.1986 року по 31.10.1986 року. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати для обчислення пенсії складав 6,16760.
З 01.08.2025 року відповідачем-2 було проведено перерахунок пенсії без урахування заробітної плати за період з 01.10.1986 року по 31.10.1986 року. В результаті коефіцієнт заробітної плати тепер складає 2,90126.
Позивач вказує, що на її усне звернення щодо причини зменшення розміру пенсії, відповідач-2 став вимагати щоб остання надала нову довідку про заробітну плату її чоловіка за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, без надання пояснень.
20.08.2025 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо перерахунку їй пенсії згідно оновленої довідки про заробітну плату її чоловіка за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках №8 від 08.08.2025 року.
Відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 із змінами, внесеними постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1, з 01.04.2021 органи Пенсійного фонду України застосовують екстериторіальний принцип призначення та перерахунку пенсій.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №912140183892 від 26.08.2025 року відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії, відповідно до поданої нею заяви.
З тексту спірного рішення №912140183892 від 26.08.2025 року убачається наступне. Відділ перерахунків пенсій №1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області розглянув заяву від 20.08.2025р. № 4569 надану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо проведення перерахунку пенсії в зв'язку з втратою годувальника призначеної відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням довідки про заробітну плату від 08.08.2025р. № 8 яка видана Нікопольською райспоживспілкою Дніпропетровської області ДП «Автотранспортне підприємство» ОСОБА_2 , повідомляє наступне. Згідно зі статтею 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Відповідно до статті 44 Закону органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. В матеріалах пенсійної справи відсутній акт перевірки відповідності первинних документів змісту довідки про заробітну плату від 08.08.2025р. №8 яка видана Нікопольською райспоживспілкою Дніпропетровської області ДП «Автотранспортне підприємство» ОСОБА_2 , тому відсутні підстави в проведенні перерахунку пенсії з врахуванням довідки про заробітну плату ОСОБА_1 на підставі заяви від 20.08.2025р. № 4569. Відповідно до частини третьої статті 105 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» якщо особа вважає, що виконавчий орган Пенсійного фонду під час розгляду заяви про призначення (перерахунок), переведення з одного виду пенсії на інший, відновлення або зміну способу виплати пенсії, утримання з пенсії прийняв рішення, яке суперечить законодавству про пенсійне забезпечення, або прийняття такого рішення виходить за межі його компетенції, встановленої законом, особа може оскаржити таке рішення до керівника цього виконавчого органу Пенсійного фонду (начальник головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Баєва Галина Олександрівна (юридична адреса: майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код згідно з ЄДРПОУ 14099344, e-mail: gu@kh.pfu.gov.ua). Скарга може бути подана протягом одного року з дня прийняття рішення, але не більш як через 30 календарних днів з дня ознайомлення застрахованої особи прийнятим рішенням. Пропущений з поважної причини строк подання скарги може бути поновлений виконавчим органом Пенсійного фонду, що розглядає скаргу. Якщо виконавчий орган Пенсійного фонду доводить до відома особи, яка подала скаргу, страхувальника рішення про повне або часткове незадоволення її його скарги, така особа/страхувальник має право звернутися з повторною скаргою до виконавчого органу Пенсійного фонду вищого рівня (Пенсійний фонд України, вул. Бастіонна, 9, м. Київ, 01601, код згідно з ЄДРПОУ 00035323, e-mail: info@pfu.gov.ua) протягом 30 календарних днів з дня доведення до його відома рішення, що оскаржується (статті 79, 80, 82 Закону України «Про адміністративну процедуру»). Порядок оскарження рішень, дій (бездіяльності) виконавчих органів Пенсійного фонду та їх посадових осіб визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Подання скарги не позбавляє особу права звернутися до адміністративного суду відповідно до законодавства. Відповідно до статей 74, 75 Закону України "Про адміністративну процедуру" рішення №912140183892 від 26.08.2025 (далі - адміністративний акт) набирає чинності з дня доведення до відома ОСОБА_1 шляхом вручення акта або надсилання його поштою (рекомендованим листом повідомленням про вручення); - надсилання на адресу електронної пошти чи передачі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку. Якщо час отримання адміністративного акта, надісланого поштою, електронною поштою або переданого з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку, не зафіксовано, такий адміністративний акт вважається доведеним до відома особи на п'ятий календарний день з дня його надсилання адміністративним органом, крім випадків, якщо адміністративний акт не надійшов до особи або надійшов пізніше.
Позивач вказує, що в січні 2026 року остання звернулась до сервісного центру Пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області, де працівник пенсійного фонду повідомив їй, що 12.12.2025 року головним спеціалістом відділу перевірочної роботи № 5 Управління контрольно-перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області будо проведено перевірку довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках від 08.08.2025 року №8. Станом на теперішній час позивач не отримала рішення, що до повторного розгляду її заяви від 20.08.2025 року, щодо перерахунку їй пенсії. Відсутність акта перевірки наданих довідок зі сторони відповідача, не може слугувати як підстава у відмові в перерахунку, так як, якщо необхідно провести перевірки та скласти акт перевірки, даний обов'язок покладається на Пенсійний фонд, а не на позивача.
Позивач, вважаючи порушеними його права на пенсійне забезпечення, звернувся з позовом до суду.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон №796-XII.
Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного соціального характеру (частина 1 статті 1 Закону №796-XII).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 9 цього Закону особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є, зокрема, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків.
Учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986- 1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів У 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України (статті 10 Закону №796-ХІІ).
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 14 Закону №796-ХІІ для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: 1) особа з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1.
Частиною 1 статті 49 вказаного Закону перебачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій потерпілих від Чорнобильської катастрофи 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини 1 статті 54 Закону №796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок №1210), який визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також визначення заробітної плати (доходу) для їх обчислення, та встановлює, що пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986- 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків (пункт 1).
Відповідно до п. 3 Порядку №1210 у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження:
1) з дня аварії не менш як 12 місяців підряд, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зазначеній зоні;
2) на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС не менш як 12 місяців у період з 26 квітня 1986 р. до 1 серпня 1987 р., за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зоні відчуження. Якщо така особа виводилася із зони Чорнобильської АЕС за медичними показниками у зв'язку з переопроміненням, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС;
3) менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати (доходу) за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження;
4) менше календарного місяця у 1986-1990 роках (в тому числі особа, яка захворіла на променеву хворобу), за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної (одержаного) за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати (доходу) за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата (дохід) за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати (доходу) проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати (доходу).
Відповідно до п.7 Порядку №1210 пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати (доходу), яку (який) вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата (дохід) для розрахунку пенсії не може бути нижчою (нижчим) від фактично одержаної суми у зазначений період.
Відповідно до ст. 15 Закону №796-XII видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами) за основним місцем роботи працівників на той час, а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 22-1 від 25.11.2005, встановлено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
3 аналізу наведених норм вбачається, що підставою для обчислення пенсії у розмірі відшкодування фактичних збитків є довідка про заробітну плату за період роботи в зоні відчуження, яка видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за призначенням (перерахунком) пенсії. Якщо такі підприємства ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки видаються правонаступником або державними архівними установами.
Форму довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках затверджено наказом Міністерства соціальної політики України від 03.09.2012 №536 «Про затвердження форми Довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках», зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 19.09.2012 за №1605/21917.
Суд звертає увагу, що довідка №8 від 08.08.2025 року видана ДП «Автотранспортне підприємство» за роботу ОСОБА_2 в зоні відчуження у період 05.10.1986 року по 28.10.1986 року.
Зазначена довідка за формою відповідає наказу Міністерства соціальної політики України від 03.09.2012 року №536 та містить усі відомості, необхідні для перерахунку пенсії.
Наявність сумнівів щодо некоректних записів у документах із сторони відповідача може бути лише підставою для перевірки. Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Відповідна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а та від 25.04.2019 у справі №593/283/17.
При цьому, позивач не може нести відповідальність та отримувати негативні наслідки у вигляді неналежного соціального забезпечення за незбереження відповідним державним органом відомостей про фактично нараховані та виплачені йому суми грошового забезпечення за період участі у роботах з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС чи видачі відповідної довідки неналежним органом.
Таку позицію підтримав Верховний Суд при ухваленні постанов від 21.02.2018 у справі № 687/975/17 та від 06.02.2018 у справі № 677/277/17.
ОСОБА_2 працював в зоні відчуження 24 робочих дня в жовтні 1986р. Тобто, як зазначено в постанові КМУ № 1210 від 23.11.11, моя пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.
Відповідно з довідкою №8 від 08.08.2025 року у період з 05.10.1986 року по 28.10.1986 року ОСОБА_2 виконував урядові завдання з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а саме працював у зоні № 3. 3 урахуванням кратності 4, доплати за роботу у святкові та вихідні дні у розмірі 129 кар. 30 коп., збереженого середнього заробітку за дні роботи в зоні відчуження 258 кар. 35 коп., заробітна плата, одержана за роботу у зоні відчуження становить 1104 кар. 13 коп.
Робота ОСОБА_2 в зоні відчуженні, її оплата та час підтверджуються іншими документами, зокрема довідками №3 від 27.10.1986 року, розрахунком нагородження за період роботи на ЧАЕС, видатковим касовим ордером № 300 від 22.12.1986 року, видатковим касовим ордером №285 від 22.12.1986 року, довідкою з центрального архіву міністерства оборони України № 1337 від 28.02.1994 року, довідкою військової частини НОМЕР_1 №552 від 27.10.1986 року та №3 від 27.10.1986 року, довідкою військової частини №551 від 27.10.1986 року.
Вищеназваними документами відображено отримання ОСОБА_2 заробітної плати за роботу в зоні відчуження від в/ч № НОМЕР_1 , в складі якої останній брав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС.
Пунктом 4.7. Порядку №22-1 закріплено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Таким чином, сукупність викладених вище правових норм дозволяє дійти висновку, що первинні документи, які підтверджують період роботи в зоні відчуження із зазначенням населених пунктів та кількості робочих годин щоденно в зоні відчуження (наприклад табель обліку робочого часу, шляховий лист, особові рахунки з розшифровкою кодів виплат того часу) є обов'язковою підставою при нарахуванні заробітку за виконання роботи в зоні відчуження та відповідно призначенні пенсії.
Отже, в разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, особи, які приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобільській АЕС, але з вини організації в складі якої особа виконувала роботу в зоні відчуження, не було збережено первинні документи, які підтверджують період роботи в зоні відчуження, мають право на призначення/перерахунок пенсії виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
При цьому на працівника, не можна покладати відповідальність за відсутність на підприємстві в складі якого особа виконувала роботу в зоні відчуження, первинних документів, які підтверджують період роботи в зоні відчуження. Відсутність первинних документів не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо призначення/перерахунку пенсії виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків на підставі статті 54 Закону № 796-ХІІ.
Отже, відсутність первинних документів, не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках. Відповідальність за відсутність первинних документів докладається на власника підприємства, а не працівника (пенсіонера).
Відтак, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.08.2025 року №912140183892 щодо відмови в перерахунку пенсії з 01.08.2025 року ОСОБА_1 згідно довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження №8 від 08.08.2025 року ОСОБА_2 є протиправним та підлягає скасуванню.
Та як наслідок, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2025 року пенсії, виходячи із заробітної плати одержаної ОСОБА_2 за роботу в зоні відчуження з 02.10.1986 року по 27.10.1986 року згідно довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження №8 від 08.08.2025 року з урахуванням раніше проведених виплат.
При цьому, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 в повному обсязі з 01.08.2025 року, оскільки рішення про відмову в перерахунку пенсії з 01.08.2025 року ОСОБА_1 згідно довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження №8 від 08.08.2025 року ОСОБА_2 цим органом не приймалось.
Щодо строку звернення.
Позивач оскаржує рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.08.2025 року №912140183892 щодо відмови в перерахунку пенсії з 01.08.2025 року згідно довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження №8 від 08.08.2025 року ОСОБА_2 , з позовом звернулася до суду 09.02.2026 року.
Отже, позов подано до суду в межах шестимісячного строку.
Таким чином, позов подано в межах строку звернення.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частин 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1331,50 грн.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1331,50 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.08.2025 року №912140183892 щодо відмови в перерахунку пенсії з 01.08.2025 року ОСОБА_1 згідно довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження №8 від 08.08.2025 року ОСОБА_2 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2025 року пенсії, виходячи із заробітної плати одержаної ОСОБА_2 за роботу в зоні відчуження з 02.10.1986 року по 27.10.1986 року згідно довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження №8 від 08.08.2025 року з урахуванням раніше проведених виплат.
В задоволенні решти заявлених позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1331,50 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 50 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник