01 травня 2026 рокуСправа №160/560/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАТУС ПРОЕКТ" про ухвалення додаткового судового рішення по адміністративній справі №160/560/26,
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.05.2026 року по вищезазначеній справі було задоволено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАТУС ПРОЕКТ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, а саме:
- визнано протиправним та скасовано рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №134187836/42789323 від 05.11.2025 року, прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області;
- зобов'язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №36 від 06.08.2025 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "СТАТУС ПРОЕКТ", датою її фактичного отримання;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ТОВ "СТАТУС ПРОЕКТ" судові витрати по справі у розмірі 1 664 грн.;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАТУС ПРОЕКТ" судові витрати по справі у розмірі 1 664 грн.
До суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, оскільки в судовому рішенні суд розподілив лише витрати на оплату ТОВ "СТАТУС ПРОЕКТ" судового збору. Однак, не вирішив питання щодо розподілу судових витрат з оплати товариством правових послуг адвоката, які полягали в правовому аналізі документації щодо спірних правовідносин, консультації та узгодженні з ним правової позиції щодо судового захисту інтересів, зборі доказів, підготовці безпосередньо позову, який було подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Отже, оскільки розгляд справи вже закінчений, позивач просить суд ухвалити додаткове судове рішення про стягнення на його користь документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 0500 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.
Відповідачі у своїх запереченнях щодо стягнення витрат на правничу допомогу зазначали, що позивачем не надано жодних документів, які підтверджували би обсяг наданих адвокатом йому у даній справі робіт для визначення достовірного розміру витрат на правничу допомогу, що підтверджували б фактичний розмір таких витрат (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та обґрунтування затраченого нею часу на виконання конкретної роботи, здійснених нею витрат, необхідних для надання правничої допомоги, тощо). Відповідно до КАС України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом саме конкретної судової справи, в межах заявлених позовних вимог. Таким чином, позивачем до матеріалів судової справи не надано жодного належного та об'єктивного доказу на підтвердження того, що гонорар адвоката є розумним та враховує дійсно витрачений адвокатом час щодо підготовки у цій справі. Вказали, що розмір зазначених витрат на правничу допомогу у даній справі не є співмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Виходячи з вище наведеного, відповідачі зазначають, що розмір зазначених витрат на правничу допомогу у даній справі не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт. Адже, дана справа є справою незначної складності, а тому витрати на правничу допомогу у розмірі 20 500 грн. є надлишковими та такими, що не відповідають приписам статті 134 КАС України і відповідно такими, що не підлягають задоволенню.
Вивчивши матеріали справи та наявні у ній докази, суд доходить наступного.
Судом встановлено, що в межах договору про надання правової допомоги №126 від 24.12.2025 р., укладеного між позивачем та АДВОКАТСЬКИМ БЮРО "МАЙЯ СЕРГЄЄВА ТА ПАРТНЕРИ", в особі Сергєєвої М.Ш., бюро надає правову допомогу шляхом оскарження в судовому порядку рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 13417836/42789323 від 05.11.2025 року, прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в суді першої інстанції.
Вартість вказаного обсягу надання правових послуг відповідно до Додаткової угоди №1 до Договору про надання правничої допомоги №126 від 24.12.2025 р. складає 20 500 грн.
На виконання взятих на себе зобов'язань, ТОВ "СТАТУС ПРОЕКТ" оплатило надані послуги 30.03.2026 року у розмірі 20 500 грн.
Посвідчуючи надання послуг з боку Адвоката Клієнту, Сторони 31.03.2026 року підписали акт надання послуг № 20 згідно із договором про надання правничої допомоги №126 від 24.12.2025 р.
Так, норми статті 134 КАС України регулюють питання, пов'язані з витратами сторін на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із частиною четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини п'ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 року № 5076-VI встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 05.06.2018 р. у справі № 904/8308/17, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно із практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 р. у справі №826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Аналіз наведених вище норм статті 134 КАС України в їх сукупності дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно із умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.
Дослідивши матеріали справи, а також додані до позовної заяви документи, проаналізувавши обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для спору, суд дійшов висновку, що розмір цих витрат не є співмірним із складністю справи і наданими адвокатом послугами, оскільки даний спір не потребує значного витрачання часу для підготовки правової позиції, складання відповідних процесуальних документів та інших заяв по суті справи.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вказані витрати у розмірі 20 500 грн., не є співмірними зі складністю справи та наданих адвокатом обсягом робіт (наданих послуг).
Враховуючи, викладене, суд доходить висновку, що сплачені позивачем витрати на правову допомогу підлягають поверненню лише в розмірі 4 500 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.132-139, 252 КАС України, суд, -
Задовольнити частково заяву позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАТУС ПРОЕКТ" про ухвалення додаткового судового рішення по адміністративній справі №160/560/26.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, буд.17-а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАТУС ПРОЕКТ" (вул.Бельгійська, б.4, м.Дніпро, 49127, код ЄДРПОУ 42789323) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 250 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАТУС ПРОЕКТ" (вул.Бельгійська, б.4, м.Дніпро, 49127, код ЄДРПОУ 42789323) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 250 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
Суддя К.С. Кучма