Справа №751/6760/18 2/760/10953/26
08 травня 2026 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі
головуючого-судді - Букіної О.М.,
при секретарі - Рєзанцеві Б.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
01.10.2018 ОСОБА_1 звернувся до Новозаводського районного суду м. Чернігова із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі Солом'янського районного суду м. Києва за позовом ПАТ «Облтеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свою заяву ОСОБА_1 мотивує тим, що 18.02.2014 позивач, ПАТ «Облтеплокомуненерго», звернувся до ОСОБА_1 із позовом про стягнення заборгованості за послуги у сфері теплопостачання на суму 22 571,80 грн.
Заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 04 серпня 2014 року, позовПАТ «Облтеплокомуненерго» було задоволено.
Вважаючи незаконним вищевказане рішення, ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення від 04 серпня 2014 року.
16.12.2014 Солом'янський районний суд м. Києва залишив заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення без задоволення. Через, що останній подав апеляційну скаргу на заочне рішення від 04 серпня 2014 року.
Апеляційним судом м. Києва 30.09.2015 було частково задоволена апеляційна скарга ОСОБА_1 , в частині зменшення суми, що підлягає стягненню, з 22 571,80 грн до 9 325,35 грн.
Під час звернень до суду ОСОБА_1 користувався правовою допомогою адвоката, а також замовляв проведення судово-економічної експертизи на суму 3 690,00 грн.
Розмір витрат на професійну правничу (правову) допомогу під час підготовки апеляційної скарги у справі 2-2317/14 обумовлений договором про надання правової допомоги від 16.02.2015, укладеному між ОСОБА_1 та адвокатом Акуленком В.М.
Відповідно до зазначеного Договору про надання правничої допомоги на користь позивача було надано такі правничі послуги: ознайомлення з матеріалами позовної заяви ПАТ «Облтеплокомуненерго»; надання консультації з вивчення документів; підготовка та складання апеляційної скарги, клопотання про призначення експертизи та додаткових письмових пояснень; підготовка та участь у судовому засіданні.
Загальна вартість наданих послуг становить 3 307,20 грн, що підтверджується Актом прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 29.09.2015 та квитанцією до прибуткового касового ордеру № 10 від 29.09.2015.
Таким чином, ОСОБА_1 просить суд ухвалити додаткове рішення та стягнути з ПАТ «Облтеплокомуненерго»на його користь позивача 3 310,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та витрати на проведення судово-економічної експертизи у розмірі 3 690,00 грн.
01.10.2018 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану заяву було передано для розгляду судді Філатовій Л.Б.
Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02.10.2018 справу за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення було передано на розгляд Солом'янському районному суду м. Києва.
02.11.2018 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи дміж суддямиану заяву було передано для розгляду судді Букіній О.М.
З метою розгляду поданої заяви про ухвалення додаткового рішення, суд було зроблено неодноразові запити до канцелярії Солом'янського районного суду м.Києва на витребування матеріалів цивільної справи №760/3688/14-ц.
12.02.2026 суду надано відповідь про відсутність матеріалів цивільної справи №760/3688/14-ц внаслідок її знищення та надано копію рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 04.08.2014, рішення Апеляційного суду м.Києва від 30.09.2015 та ухвалу Київського апеляційного суду від 11.02.2019.
Заяв чи заперечень від відповідача на подану заяву про ухвалення додаткового рішення до суду не подано.
Дослідивши матеріали справи та подану заяву, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Встановлено, що заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва по справі № 3-2317/14 ухвалено 04.08.2014.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 16.12.2014 заяву ОСОБА_1 про перегляд вищевказаного заочного рішення суду було залишено без задоволення.
30.09.2015 Апеляційний суд м. Києва ухвалив рішення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення суду, яким заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 04.08.2014 було змінене, шляхом зменшення суми, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Облтеплокомуненерго».
Як вбачається з матеріалів поданої заяви, Апеляційним судом м. Києва не було вирішено питання про розподіл судових витрат, зокрема на професійну правничу допомогу, яку поніс заявник під час подання апеляційної скарги та витрат понесених внаслідок призначення по справі судової економічної експертизи в порядку апеляційного розгляду.
Відповідно до ухвали Київського апеляційного суду від 11.02.2019 суд відмовив ОСОБА_1 у прийнятті додаткового рішення у справі за позовом ПАТ «Облтеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, оскільки на момент подання заяви про ухвалення додаткового рішення останнім суд у тому самому складі суддів, що ухвалив рішення у даній справі, сформувати неможливо, адже указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» від 29.12.2017 № 452/2017 ліквідовано, зокрема Апеляційний суд м. Києва та утворено Київський апеляційний суд.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
6. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки:
(1) Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»);
(2) За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;
(3) Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;
(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;
(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
(6) Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано суду: копію договору про надання правової допомоги від 16.02.2015, копію акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 29.09.2015 та копію квитанції до прибуткового касового ордеру № 10 від 29.09.2015.
Відповідно до п. 1.1 зазначеного договору виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного в Договорі строку надавати за плату наступні юридичні послуги: надавати правову допомогу та представляти інтереси з правом сторони у судах першої та другої інстанції в справах за позовом ПАТ «Облтеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, а замовник зобов'язується оплачувати надані юридичні послуги.
Відповідно до прийому-передачі акту виконаних робіт (наданих послуг) від 29.09.2015 адвокатом на виконання умов Договору були надані клієнту такі послуги:
-ознайомлення з матеріалами позовної заяви ПАТ «Облтеплокомуненерго», 1 год. вартістю 551,20 грн;
- надання консультації з вивчення документів, 1 год. вартістю 551,20 грн;
- підготовка та складання апеляційної скарги, клопотання про призначення експертизи та додаткових письмових пояснень, 3 год. вартістю 1 653,60 грн;
- підготовка та участь у судовому засіданні, 1 год. вартістю 551,20 грн.
Загальна вартість наданих правничих послуг складає 3 307,20 грн.
З даного акту вбачається, що послуги з надання професійної правничої допомоги надавались ОСОБА_1 в порядку апеляційного оскарження заочного рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 04.08.2014 та проведення судової експертизи,яка була призначена у ході розгляду справи в порядку апеляційного провадження.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Отже, з аналізу даних норм вбачається, що додаткове рішення може ухвалити лише той суд, що ухвалив рішення у даній справі.
Оскільки судові витрати ОСОБА_1 понесені в процесі апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції та не були понесені під час розгляду справи у суді першої інстанції, а тому правових підстав для ухвалення додаткового рішення Солом'янським районним судом м.Києва, суд не вбачає.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення.
Керуючись ст. 141, 270 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Ухвала може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст ухвали складено 08.05.2026.
Суддя: О.М. Букіна