Справа №760/29808/23 2/760/8336/26
04 травня 2026 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді - Букіної О.М.,
за секретаря - Рєзанцева Б.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання спадкоємцями та звернення стягнення на предмет іпотеки,-
У провадженні Солом'янського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання спадкоємцями та звернення стягнення на предмет іпотеки, у якій позивач просить суд:
- визнати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) спадкоємцем ОСОБА_3 , зокрема такою, що успадкувала 1/6 квартири АДРЕСА_1 ;
- у рахунок погашення заборгованості перед Акціонерним товариством «Універсал Банк» в сумі 1 483 035,09 грн звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу на електронному аукціоні за ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, а саме, 1/6 квартири АДРЕСА_1 , що успадкована ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
- визнати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) спадкоємцем ОСОБА_3 , зокрема таким, що успадкував 1/6 квартири АДРЕСА_1 ;
- у рахунок погашення заборгованості перед Акціонерним товариством «Універсал Банк» в сумі 1 483 035,09 грн звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу на електронному аукціоні за ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, а саме, 1/6 квартири АДРЕСА_1 , що успадкована ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 );
- стягнути з відповідачів на користь АТ «Універсал банк» сплачений судовий збір.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22.04.2008 між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є АТ «Універсал Банк», та ОСОБА_1 був укладений Генеральний договір про надання кредитних послуг № BL4044 та Додаткова угода № BL4044/KL+, яка є невід'ємною частиною даного договору, відповідно до п. 1 якої Банк зобов'язується надати Позичальнику кредитні кошти у сумі 180 000,00 доларів США, а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредитні кошти та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, визначених у Додатковій угоді.
Для забезпечення виконання зобов'язань за Генеральним договором про надання кредитних послуг № BL4044, 22.04.2008 між Банком та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 було передано Банку в іпотеку наступне нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 , та належить іпотекодавцям у рівних частках кожному на підставі свідоцтва про право власності на житло від 23 січня 2004 року, яке видане відділом приватизації державного житла Солом'янської районної державної адміністрації в місті Києві, згідно розпорядження (наказу) № 31103 від 23 січня 2004 року.
У зв'язку з не виконанням ОСОБА_1 зобов'язання за вказаним договором позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з останньої заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 31.03.2011 у справі 2-191/11 позов ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 було задоволено, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 22.04.2008 у розмірі 192 601 доларів США 96 центів, еквівалент курсу НБУ 1 483 035,09 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом продажу вказаного предмета іпотеки. Також було ухвалено виселити відповідачів із вказаної квартири.
Проте, 25.07.2012 рішенням Апеляційного суду м. Києва рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 31.03.2011 було скасоване та ухвалене нове рішення у такій редакції:
- у рахунок погашення в солідарному порядку заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «Універсал Банк» в сумі 1 483 035,09 грн звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 73,80 кв. м, яка є предметом іпотеки за договором іпотеки від 22.04.2008, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гаранюк О.З. за реєстровим номером № 1175, і належить на праві власності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 у рівних частках кожному, визначивши способом реалізації предмета іпотеки - надання права іпотекодержателю - ПАТ «Універсал Банк» на продаж предмета іпотеки за початковою ціною 1 227 002,00 грн.
У задоволенні позову щодо виселення відповідачів зі вказаної квартири було відмовлено.
На виконання вказаного рішення суду були видані виконавчі листи, зокрема, виконавчий лист № 2-191/11 відносно ОСОБА_3 , який, у свою чергу, було пред'явлено на виконання до відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві.
Проте, відповідно до постанови відділу ДВС Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві від 12.12.2014 про закінчення виконавчого провадження, позивачу стало відомо про смерть ОСОБА_3
02.02.2015 позивач направив до Першої київської державної нотаріальної контори претензію до спадкоємців ОСОБА_3 . Проте інформація про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 до позивача не надходила.
Оскільки відповідно до витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва із померлою за адресою: АДРЕСА_2 були зареєстровані її донька - ОСОБА_1 та її онук - ОСОБА_4 , позивач, посилаючись на ст. 1268 ЦК України, вважає їх таким, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , а тому до них перейшли права та обов'язки останньої.
Оскільки рішення Апеляційного суду м. Києва від 25.07.2012 станом на дату подання позову не виконане, заборгованість за кредитним договором не сплачена, тому позивач і звернувся до суд з даним позовом.
08.04.2026 від представника позивача до суду надійшло клопотання, в якому останній просить суд постановити ухвалу про повернення до стадії підготовчого судового засідання для вирішення питання щодо прийняття заяви про заміну предмету позову та заяви про заміну первісного відповідача, а також клопотання про залучення у якості належного відповідача у цивільній справі ОСОБА_5 , а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визначити у справі в якості третіх осіб на стороні відповідача.
В обґрунтування заявлених клопотань представник позивача зазначив, що під час ознайомлення з матеріалами цивільної справи останній дізнався про наявність в матеріалах справи заповіту, складеного 10.11.2011 ОСОБА_3 , та посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 4135. Відповідно до зазначеного заповіту ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_5 спадкове майно, зокрема і 1/3 частку квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Отже, даний заповіт безпосередньо стосується предмету судового розгляду, у зв'язку з чим та з метою ухвалення судового рішення, яке захистить в повній мірі права позивача, виникає необхідність залучити у даній цивільній справі ОСОБА_5 в якості відповідача.
Зважаючи на той факт, що під час закриття підготовчого судового засідання представнику позивача не було відомо про наявність заповіту, який стосується безпосередньо предмету спору та про який стало відомо на стадії судового розгляду по суті, позивач був позбавлений об'єктивної можливості подати заяву про заміну предмету позову для належного захисту своїх прав та інтересів.
З огляду на викладене, представник позивача просив суд задовольнити подані ним клопотання.
У судове засідання сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності сторін, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи та подані представником позивача клопотання, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини другої статті 189 ЦПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.
Разом з тим, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).
Згідно постанови Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.02.2021 у справі №922/2115/19, в ухвалі від 22.06.2021 у справі № 923/525/20, постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21 суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Однак, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
Вимогами ст. 198 ЦПК України визначено порядок проведення підготовчого судового засідання.
Як свідчать матеріали справи, предстаником позивача було подано у підготовчому засіданні клопотання про витребування доказів.
Ухвалою суду від 22.10.2024 за клопотання представника позивача було задоволено та витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гавловської І.О. належним чином завірені копії матеріалів спадкової справи, яка була заведена після смерті ОСОБА_3 .
За вказаних обставин, представник позивача у межах підготовчого судового засідання надав суду необхідні документи та клопотання, у тому числі клопотання про витребування доказів, тим самим реалізували своє процесуальне право на доказування, що охоплюється межеми заявлених позовних вимог.
Витребувані матеріали спадкової справи надійшли до суду 01.04.2025.
Ухвалою суду від 10.07.2025 підготовче судове засідання було закрите, а справу призначено до судового розгляду на 02 жовтня 2025 року об 11 годині 30 хвилин.
При цьому, як вбачається з журналу судового засідання від 10.07.2025 під час розгляду справи у підготовчому судовому засіданні був присутній уповноважений представник позивача.
Будь-яких клопотань про зміну предмета позову чи заміну неналежної сторони у справі належним відповідачем під час підготовчого засідання представником позивача заявлено не було.
Встановлено, що обставини, які стали підставою для подання клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження, про заміну сторони та зміну предмету позову з боку позивача виникли після слухання справи по суті, оскільки під час дослідження судом матеріалів справи, зокрема, спадкової справи було оголошено про наявність заповіту, який був наявний у спадковій справі та який було витребувано судом за клопотання позивача.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України, суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства, що випливає з приписів п.п.2, 11 ч.3 ст. 2 ЦПК України).
У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Зацікавлена особа має лише демонструвати належне виконання всіх процесуальних заходів, які її стосуються з метою запобігання затримок, і отримання доступу до заходів національного законодавства щодо скорочення проваджень (рішення у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07 липня 1989 року, заява № 11681/85, § 35).
За приписами пункту 5 частини п'ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
З рішень Європейського суду вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Аналізуючи матеріали справи, суд вважає, що поважних причин, які б перешкоджали представнику позивача подати клопотання про заміну неналежного відповідача належним чи зміну предмету позову під час підготовчого судового засідання, суду не надано.
Та обставина, що під час слухання справи по суті та після ознайомлення з матеріалами справи, зокрема витребуваної спадкової справи, у представника позивача виникла необхідність замінити неналежного відповідача належним та подати відповідну заяву про зміну предмету позову, суд не вважає її винятковою обставиною для поновлення відповідного строку чи повернення справи до розгляду у підготовче судове засіданні, оскільки вказані докази знаходилися в матеріалах справи на час розгляду справи у підготовчому судовому засіданні, а підготовче засідання було проведено за участю представника позивача, який не заперечував щодо закриття підготовчого судового засідання та призначення справи до слухання по суті.
Суд також звертає увагу на те, що представник позивача подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи 02.10.2025, тобто вже після закриття підготовчого судового засідання (ухвала суду від 10.07.2025), проте жодних клопотань про заміну сторони відповідача чи повернення розгляду справи у підготовче засідання до слухання справи по суті не подав. Про наявність обставин, на які він посилається у поданих клопотань стало відомо представнику позивача під час дослідження судом матеріалів справи в ході розгляду справи по суті.
Таким чином, оцінюючи фактичні обставини справи та процесуальну поведінку сторони позивача, суд не вбачає правових підстав для повернення розгляду справи до підготовчого судового засідання.
З огляду на те, що клопотання представника позивача про повернення розгляду справи на стадію підготовчого провадження судом залишено без задоволення, а заява про заміну неналежного відповідача належним та зміну предмету позову у даній цивільній справі подано поза межами підготовчого судового засідання, а тому суд не знаходить правових підстав для задоволення поданного клопотання про заміну неналежного відповідача належним та зміну предмету позову.
Таким чином, клопотання представника позивача про повернення справи до підготовчого судового засідання, заміну неналежного відповідача належним та зміну предмету позову, задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 43,49,51, 259,260 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання представника позивача про повернення розгляду справи до стадії підготовчого провадження, заміну неналежного відповідача належним та зміну предмету позову, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 11.05.2026.
Суддя: О.М. Букіна