Справа №760/13019/26 Провадження №1-кс/760/6406/26
(повний текст)
«06» травня 2026 р. м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Солом'янського районного суду м. Києва, клопотання слідчого слідчого відділення слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12026100090000600, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 березня 2026 року, за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
04 травня 2025 року до Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого слідчого відділення слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12026100090000600, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 березня 2026 року, за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, перебувають матеріали кримінального провадження № 12026100090000600 від 11.03.2026 за ч.2 ст. 121 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 10.03.2026 року перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розпивав спиртні напої разом зі своєю цивільною дружиною ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Так, 10.03.2026 приблизно о 16 год. 00 хв., перебуваючи в приміщенні квартири за вищевказаною адресою, під час словесного конфлікту між останніми, у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел, направлений на спричинення тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_7 . У подальшому, з метою реалізації даного умислу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 10.03.2026 приблизно о 16 год. 10 хв., перебуваючи в кімнаті квартири АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, своєю правою рукою стиснутою у кулак наніс не менше п'яти ударів ОСОБА_7 в область обличчя та голови, в результаті чого ОСОБА_7 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть ДСУ «Київське міське бюро судово-медичної експертизи» № 010-1368 від 12.03.2026 смерть ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , настала від внутрішньочерепної травми з ушкодженням головного мозку. Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого. 11.03.2026 ОСОБА_4 затриманий в порядку ст.208 КПК України. 12.03.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Київ, громадянину України, українцю, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимому повідомлено про підозру за ч.2 ст.121 КК України. 13.03.2026 року ухвалою Солом'янського районного суду у м. Києві відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 19.30 год. 09.05.2026 року. Постановою керівника Солом'янської окружної прокуратури м. Києва від 01.05.2026 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12026100090000600 від 11.03.2026 продовжено до трьох місяців, а саме до 11.06.2026 року включно. На даному етапі досудового розслідування наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: Протоколом огляду місця події від 11.03.2026 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого оглядалось тіло померлої зі слідами побиття та вилучались пляшка та рюмки з кухні квартири; Протоколом затримання ОСОБА_4 від 11.03.2026 в порядку ст. 208 КПК України за адресою: АДРЕСА_1 ; Протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 11.03.2026; Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 11.03.2026; Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 11.03.2026; Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 11.03.2026; Протоколом слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_4 від 12.03.2026; Протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 12.03.2026; Лікарським свідоцтвом про смерть ДСУ «Київське міське бюро судово-медичної експертизи» № 010-1368 від 12.03.2026; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності. Крім того, слідчим слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві у даному кримінальному провадженню призначено наступні експертизи, а саме: 11.03.2026 до ДСУ «Київське МБ СМЕ» направлено постанову про призначення судово-медичної експертизи по трупу ОСОБА_7 ; 21.03.2026 до ДСУ «Київське МБ СМЕ» направлено постанову про призначення судово-медичної експертизи по зрізам нігтьових пластин з обох рук померлої ОСОБА_7 ; 21.03.2026 до ДСУ «Київське МБ СМЕ» направлено постанову про призначення судово-медичної експертизи по змивам із рук підозрюваного; 21.03.2026 до ДСУ «Київське МБ СМЕ» направлено постанову про призначення судово-медичної експертизи по зрізам нігтьових пластин з обох рук підозрюваного ОСОБА_4 . Так, необхідно отримати висновки експертиз, які станом на 01.05.2026 не виконані, направити ряд запитів до органів та отримати відповіді, встановити та допитати можливих додаткових свідків та призначити судово-психіатричну експертизу підозрюваному. Також, необхідно виконати інші слідчі дії направлені на завершення досудового розслідування, зокрема скласти та вручити підозрюваному, у разі необхідності, за результатами експертиз та з їх урахуванням, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри в частині уточнення обставин кримінального правопорушення, здійснити відкриття матеріалів в кримінальному провадженні відповідно до ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, вручити акт та реєстр матеріалів досудового розслідування стороні захисту, завчасно до закінчення строку запобіжного заходу направити кримінальне провадження до суду. Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків (ризиків), підставою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави вважати, що він може їх порушити. На даний час до таких ризиків можна віднести наступне: 1) можливість переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду; 2) можливість незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; 3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. 4) можливість вчинити інше кримінальне правопорушення; Виклад обставин, на підставі яких слідчий і прокурор дійшли висновку про наявність ризиків: На той факт, що підозрюваний матиме можливість переховуватись від органу досудового розслідування та суду вказує те, що повідомлена підозра повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а максимальна санкція статті кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років (тяжкий злочин). Тобто перебуваючи на волі, усвідомлюючи невідворотність покарання, яке пов'язане із позбавленням волі за вчинення вказаного кримінального правопорушення, підозрюваний може вживати заходів щодо переховування від правоохоронних органів та суду, що негативно вплине на досудове розслідування. Крім того, підозрюваний не має міцних соціальних зав'язків, офіційно не працює та зловживає алкогольними напоями. 2. На той факт, що підозрюваний може впливати на свідків, з метою зміни останніми показань в частині фактичних обставин, вказує те, що він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров'я особи, тобто підозрюваний здатний до вчинення дій насильницького характеру, наслідком яких є заподіяння смерті, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому перебуваючи на волі він матиме можливість зустрічатись зі свідками поза межами кримінального процесуального судочинства, що дасть йому можливість незаконно впливати на них, у тому числі психологічним чином або умовляннями змушувати їх змінити свої показання, надати нові або відмовитись від наданих раніше з метою створення умов для уникнення від кримінальної відповідальності. Так, свідками по відповідному кримінальному провадженню є сусіди підозрюваного по місцю його проживання та відповідно місцю вчинення кримінального провадження. Крім того, свідком по кримінальному провадженню є сестра підозрюваного, тому враховуючи вимоги КПК щодо безпосереднього допиту свідків в суді, ризик впливу на свідків є дійсним та актуальним. 3. Крім цього, актуальним є ризик намагання перешкодити кримінальному провадженню, зокрема, шляхом приховання або знищення доказів, які органом досудового розслідування ще не встановлено та не отримано, враховуючи не тривалий строк досудового розслідування та проведення судово цитологічних та імунологічних експертиз та те що місцем вчинення кримінального правопорушення є місце проживання підозрюваного та може виникнути необхідність в повторному огляді місця події, для перевірки обставин кримінального правопорушення. 3. На той факт, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення вказують обставини кримінального правопорушення, а саме перебування підозрюваного на момент вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, попередні випадки побиття потерпілої, що свідчить про схильність підозрюваного до вчинення бійок та спричинення тілесних ушкоджень іншим особам тому вищевказані обставини свідчать, що ОСОБА_4 може продовжити вчинення інших аналогічних насильницьких кримінальних правопорушень. Застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, надасть змогу переховуватись від органу досудового розслідування та суду, впливати на розслідування кримінального провадження, у тому числі на свідків. Орган досудового слідства вважає наявність цих ризиків обґрунтованими, через те, що матеріали кримінального провадження містять достатні дані, які вказують на те, що саме підозрюваний ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. При цьому, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років. Прошу суд врахувати, що міра запобіжного заходу має на меті попереджати спроби особи вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню правосуддя, а не бути лише наслідком такого перешкоджання. Згідно з положенням ст. 5 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Враховуючи всі наведені обставини та підстави, вважаю наявність ризиків обґрунтованими, а застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливим, оскільки більш м'які запобіжні заходи не нададуть можливості забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. На підставі вищенаведеного, просив продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12026100090000600 від 11.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України в межах строку досудового розслідування до 11.06.2026 року включно. Не визначати розмір застави, оскільки злочин вчинено із застосуванням фізичного насильства.
04 травня 2025 року (на підставі протоколу автоматизованого визначення слідчого судді) клопотання та додані до нього документи були передані слідчому судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 .
В судове засідання прокурор з'явився, клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 підтримав, просив його задовольнити. Вказав, що свідками у справі є сестра та сусіди підозрюваного, кримінальне правопорушення вчинено за місцем його реєстрації, просив врахувати що останній є особою, яку раніше вже було притягнуто до відповідальності за вчинення домашнього насильства. Також, вказав, що у підозрюваного відсутні міцні соціальні зв'язки, він одружений але з дружиною не проживає, з дитиною не спілкується, зловживає алкогольними напоями, не працює. Просив не визначати розмір застави.
Захисник приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку, проти задоволення клопотання заперечував, вказав, що підозра є необгрунтованою, висновків експертизи наразі не отримано, кваліфікація злочину є передчасною. Щодо ризиків просив звернути увагу, шо підозрюваний є раніше не судимим, він сам повідомив правоохоронні органи про обставини, сам викликав лікарів, не залишив місце вчинення кримінального правопорушення, надав покази, визнав вину. Те що свідками є сестра та сусіди не є підставою для тримання його під вартою, крім того, сусіди були допитані. Будь - яких доказів того, що підозрюваний має намір впливати на свідків до матеріалів клопотання не надано. Вказав на те, що огляд місця події вже проведено. З врахуванням наведеного, просив у задоволенні клопотання відмовити, а у разі обґрунтованості на думку суду підозри застосувати до нього домашній арешт.
ОСОБА_4 в судове засідання був доставлений, підтримав позицію свого захисника.
Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчим суддею було встановлено наступне.
Як вбачається з Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувану кримінальному провадженні №12026100090000600, 11.03.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією за ч.2 ст. 121 КК України; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 11.03.2026 за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_4 наніс тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_7 що спричинили смерть останньої; повідомлено про підозру ОСОБА_4 (а.с. 6 - 7).
Згідно до повідомлення про підозру від 12.03.2026 року, ОСОБА_4 повідомлено проте, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого (а.с. 57 - 59).
Постановою про продовження строку досудового розслідування від 01 травня 2026 року керівника Солом'янської оружної прокуратури м. Києва ОСОБА_12 , продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до трьох місяців - а саме до 11.06.2026 року (а.с. 67 - 69).
Також, на підтвердження обставин, викладених у клопотанні, слідчим було надано слідчому судді Рапорти (а.с. 9 - 10), Протоколи огляду місця події від 11.03.2026 року (а.с. 13 - 22), Постанову про призначення судово - медичної експертиз від 11.03.2026 року (а.с. 24 - 25), Протоколи допиту свідків від 11.03.2026 року, від 13.03.2026 року (а.с. 26 - 38, 60 - 62), Протокол затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину від 11.03.2026 року (а.с. 39 - 47), Протокол допиту підозрюваного від 11.03.26 року (а.с. 48 - 50), Протокол проведення слідчого експерименту від 12.03.2026 року (а.с. 51 - 54), Постанову про перекваліфікацію складу кримінального правопорушення від 12.03.2026 року (а.с. 55 - 56), Протокол огляду диску від 30 квітня 2026 року (а.с. 65 - 66), Лікарське свідоцтво про смерть.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 13 березня 2026 року (справа №760/7265/26), клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_13 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , - задоволено; застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжній захід у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі строком на 60 днів; строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постановлено рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 11 березня 2026 року 19 год. 30 хв.; строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчується о 19 год. 30 хв. 09 травня 2026 року.
Згідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_4 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») №31315/96 від 25.04.2000, суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Під час судового розгляду клопотання встановлено існування ризику переховування від органів досудового розслідування, оскільки з моменту повідомлення ОСОБА_4 про підозру пройшов незначний проміжок часу, він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років позбавлення волі, тому з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення, підозрюваний може переховуватися від слідства та суду.
Слідчий суддя враховує, що на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення.
У даному випадку необхідно враховувати той факт, що вчинене кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, а також те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, а відтак обрання запобіжного заходу стосовно підозрюваного, на думку слідчого судді, повинно відповідати суспільному інтересу в умовах воєнного стану.
Згідно з ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно з ч. ч. 1, 4 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя вважає доведеними вказані прокурором ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України. Про їхню наявність свідчить те, що підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
Наведені у клопотанні обставини кримінального правопорушення, окрім зазначеного вище, дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 розуміючи можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а тому доводи прокурора в цій частині є доведеними.
Перевіряючи наявність ризику незаконного впливу на свідків, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
Отже, на переконання слідчого судді, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, кримінальне правопорушення вчинено за місцем проживання підозрюваного, свідками у справі є його сусіди та рідна сестра.
На думку слідчого судді, з метою подальшого безперешкодного розслідування із встановлення усіх обставин у цьому кримінальному провадженні, необхідно обмежити підозрюваного ОСОБА_4 у можливості спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland № 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
В свою чергу, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Крім того, слідчий суддя вважає доведеним також існування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Про його наявність свідчить те, що кримінальне правопорушення вчинено за місцем проживання підозрюваного. Тож, підозрюваним може бути вжито заходи щодо приховування або знищення доказів у кримінальному провадженні.
Також, слідчий суддя вважає доведеним наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки на момент вчинення кримінального правопорушення підозрюваний перебував у стані алкогольного сп'яніння, до цього вже траплялись випадки застосування ним сили до потерпілої, що ним не заперечується.
За таких обставин, слідчий суддя вважає необхідним продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, який, на думку слідчого судді, буде достатнім для завершення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні.
Слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Разом з тим, згідно ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
На підставі вищевикладеного слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, приймаючи до уваги що кримінальне правопорушення вчинено із застосуванням насильства, слідчий суддя вважає необхідним не визначати розмір застави в даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 331, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого слідчого відділення слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12026100090000600, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 березня 2026 року, за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 11.06.2026 року, без визначення розміру застави.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Строк дії ухвали - до 11 червня 2026 року.
Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному та його захиснику.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Солом'янську окружну прокуратуру м. Києва.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому кримінальному правопорушенні.
Повний текст ухвали складено 11 травня 2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1