Справа №760/11942/26 1-кп/760/3181/26
30 квітня 2026 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
захисника - адвоката ОСОБА_4
обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_6
провівши у відкритому судовому засіданні підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 42024110000000380 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.11.2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина рф, уродженця рф, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.4 ст.111-1 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, уродженки м. Краматорськ, Донецької області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.2 ст.28 ч.4 ст.111-1 КК України,
23 квітня 2026 року з Київської обласної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42024110000000380 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.11.2024 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.4 ст.111-1 КК України та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.2 ст.28 ч.4 ст.111-1 КК України.
29 квітня 2026 року ухвалою суду призначено підготовче судове засідання.
Прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 були подані клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо обвинуваченої ОСОБА_5 та клопотання про продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов'язків, у зв'язку із внесенням застави, у якому просить продовжити покладені ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 02.04.2026 на обвинуваченого ОСОБА_7 строком на 2 (два) місяці, наступні обов'язки: не відлучатися з м. Харкова та Харківської області без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора/суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; утримуватись від спілкування зі свідками та обвинуваченою ОСОБА_5 у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У судовому засіданні прокурор підтримала подані клопотання, зазначивши, серед іншого, що обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_7 вчинили нетяжкий злочин, передбачені ст. 177 КПК України ризики не зменшилися.
Захисник обвинувачених - адвокат ОСОБА_4 не заперечувала щодо продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, однак заперечила щодо продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо обвинуваченої ОСОБА_5 та заявила клопотання про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на особисте зобов'язання, з покладенням на обвинувачену обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України. В обґрунтування вказаного клопотання, зазначила, що на теперішній час ризики, якими обґрунтовується клопотання перестали існувати, а обставини кримінального провадження не виправдовують подальше застосування запобіжного заходу з обмеженням свободи пересування, оскільки ОСОБА_5 , після вручення їй підозри виконала покладені на неї ухвалою суду обов'язки, здала на зберігання закордонний паспорт, отримує всі необхідні процесуальні документи, надала розгорнуті показання під час допиту, що свідчить про добросовісну поведінку обвинуваченої та те, що остання не має наміру переховуватися від будь-кого. Більш того, за два місяці обвинувачена жодного разу не порушила обов'язку не покидати місце мешкання в нічний час доби. Вказує на те, що ОСОБА_5 має офіційне джерело прибутку, постійне місце мешкання, де проживає тривалий час, має батьків похилого віку, більш того, батько обвинуваченої потребує постійного догляду, якого мати самостійно здійснювати не може, оскільки мати є особою з інвалідністю ІІ групи. При цьому, зазначає, що постійним місцем проживання батьків обвинуваченої є АДРЕСА_5 , що вимагає постійних поїздок до м. Берегове та іноді викликає потребу і в залишенні там на ніч, чому перешкоджає застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Також у ОСОБА_5 наявні проблеми зі здоров'ям, які в подальшому будуть потребувати лікування в умовах стаціонару через необхідність оперативного втручання, що передбачає ночівлю в закладі охорони здоров'я.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав позицію захисника.
Обвинувачена ОСОБА_5 підтримала позицію свого захисника та просила застосувати до неї запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, оскільки вона має батьків похилого віку, які живуть в іншому місті та їй необхідно постійно їздити до них.
Прокурор заперечувала щодо задоволення клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_5 щодо зміни запобіжного заходу.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання прокурора та захисника, суд приходить до наступного.
Що стосується клопотання прокурора про продовження строку покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
06.02.2026 ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва щодо обвинуваченого ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з альтернативою внесення застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 грн. 00 коп. та у разів внесення застави покладено судом обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.
06.02.2026 відносно ОСОБА_7 внесено заставу в розмірі 66 560 грн. 00 коп. та покладено обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.
02.04.2026 ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_7 продовжено строк дії обов'язків до 03.05.2026 року.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно з ч.7 ст.194 КПК України, обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Суд зазначає, що суд на даному етапі розгляду кримінального провадження не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Суд також виходить з того, що за своєю правовою природою ризик вчинення підозрюваним, обвинуваченим дій, перелік яких визначений ч.1 ст.177 КПК України, є твердженням, яке ґрунтується на доказах про ймовірність протидії підозрюваного, обвинуваченого кримінальному провадженню у один із способів, зазначених в указаній нормі закону. Така протидія може мати місце як у майбутньому, так і нинішньому чи минулому.
При цьому, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, ризик втечі не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку і може оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (справа «Бекчиєв проти Молдови»).
Судом встановлено, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.4 ст.111-1 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді штрафу до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи невідворотність покарання, яке може бути йому призначено судом у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, обвинувачений ОСОБА_7 може вживати заходів, спрямованих на переховування від суду .
При цьому, згідно з практикою ЄСПЛ тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
У той же час, що стосується заявленого прокурором ризику можливості вчинити інше кримінальне правопорушення,суд не може погодитися з доведенням наявності зазначеного ризику, оскільки сторона обвинувачення при доведенні його існування не надала відповідних підтверджень зазначеному, а обмежилась лише висловленням припущень про можливе вчинення обвинуваченим зазначених дій.
Отже, оцінивши в сукупності тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, загрозу призначення суворого покарання за нього, характер вчинених дій, у яких обвинувачується ОСОБА_7 , ризики, які зазначені у клопотанні, які на даний час не зменшилися та продовжують існувати, дані, які характеризують особу обвинуваченого, а також той факт, що запобіжний захід у вигляді застави триває протягом усього кримінального провадження, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора в частині продовження строку покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Що стосується клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд дійшов наступного.
06.02.2026 ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва щодо ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, строком до 31.03.2026 включно.
30.03.2026 ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва щодо ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, строком до 04.05.2026 включно.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з положенням ч.2 ст.181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.2 ст.28 ч.4 ст.111-1 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді штрафу до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна.
Під час підготовчого судового засідання прокурором було доведено існування ризику переховування обвинуваченої ОСОБА_5 від суду, оскільки остання обвинувачується у вчиненні злочину, санкція за вчинення якого передбачає покарання у вигляді штрафу до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з домашнім арештом, є підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватися від суду.
Щодо ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, суд не може погодитись з доведенням наявності зазначеного ризику, оскільки сторона обвинувачення при доведенні його існування не наддала відповідних підтверджень зазначеному, а обмежилась лише висловленням припущень можливе вчинення обвинуваченою ОСОБА_5 зазначених дій.
Що стосується клопотання захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_5 з домашнього арешту в певний час доби на особисте зобов'язання суд дійшов до наступного.
Відповідно до положень ч.1 ст.201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
При цьому, кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав для зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, а ст. 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали , якими обґрунтовують доводи клопотання.
Зміна запобіжного заходу може полягати в зміні виду запобіжного заходу, скасуванні, зміні або покладенні додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у зміні способу виконання цих обов'язків.
Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, суд не перевіряє обґрунтованість підстав застосування запобіжного заходу, зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну обставин, зменшення або зміну ризиків та впливають на виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків. Відтак, суд не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до обвинуваченого відповідний захід або його виконання та які виникають у зв'язку з плином судового розгляду.
При цьому такі відомості мають бути новими, тобто які з'явилися після постановлення попередньої ухвали про застосування /продовження запобіжного заходу, або які не були відомі суду на час ухвалення таких рішень.
Проаналізувавши клопотання сторони захисту, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, суд дійшов висновку, що стороною захисту не наведено обставин, які можуть бути підставою для зміни запобіжного заходу на даній стадії кримінального провадження.
За змістом клопотання адвоката ОСОБА_4 , підставою для зміни застосованого до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний час доби на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання є її сумлінна поведінка, проте зазначене не є достатнім для прийняття рішення про зміну застосованого до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний час доби.
Той факт, що ОСОБА_5 демонструє правову процесуальну поведінку, та не вжила заходів із переховування від суду, а також не вчинила дій по перешкоджанню у цьому кримінальному провадженні свідчить лише про те, що застосований до неї запобіжний захід є таким, що достатньою мірою гарантує виконання покладених на ОСОБА_5 процесуальних обов'язків та забезпечує її належну поведінку у кримінальному провадженні та гарантує виконання процесуальних обов'язків, передбачених ст. 42 КПК України.
Враховуючи наведені у підготовчому судовому засіданні доводи сторони захисту та обвинуваченої, які зазначили, що батьки ОСОБА_5 потребують догляду, постійної допомоги та проживають за адресою: АДРЕСА_5 , суд дійшов висновку про наявність підстав для зміни раніше визначених умов домашнього арешту шляхом дозволу залишати фактичне місце проживання занеобхідності надання невідкладної допомоги батькам за місцем їх проживання АДРЕСА_5 .
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу обвинуваченої ОСОБА_5 , яка раніше не судима, наявність лише одного ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, її майновий та сімейний стан, наявність постійного місця проживання, обставини вчинення останньою інкримінованого йому злочину, суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора про продовження щодо обвинуваченої ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у період часу з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня за адресою: АДРЕСА_4 , за виключенням необхідності прослідувати до місця укриття чи бомбосховища під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до визначеного цією ухвалою місця домашнього арешту після сигналу «Відбій повітряної тривоги», отримання невідкладної медичної допомоги та необхідності надання невідкладної допомоги батькам за місцем їх проживання АДРЕСА_5 .
Також у відповідності до положень частини 5 статті 194 КПК України на обвинувачену слід покласти обов'язки, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання: прибувати за кожною вимогою до прокурора або суду у визначений час; повідомляти прокурора/суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; утримуватися від спілкування з обвинуваченим ОСОБА_7 по обставинах даного кримінального провадження; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Керуючись ст.ст. 27, 176, 177, 181, 315 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Клопотання прокурора - задовольнити частково.
Продовжити строк дії обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, покладених на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.4 ст.111-1 КК України.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України, а саме:
- не відлучатися з м. Харкова та Харківської області без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора/суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- утримуватись від спілкування зі свідками та обвинуваченою ОСОБА_5 у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Продовжити щодо обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби, заборонивши ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишати фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 , з 23:00 до 06:00 наступного дня, за виключенням необхідності прослідувати до місця укриття чи бомбосховища під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до визначеного цією ухвалою місця домашнього арешту після сигналу «Відбій повітряної тривоги», отримання невідкладної медичної допомоги та необхідності надання невідкладної допомоги батькам за місцем їх проживання АДРЕСА_5 .
Покласти на обвинувачену ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 обов'язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до прокурора або суду у визначений час;
- повідомляти прокурора/суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- утримуватися від спілкування з обвинуваченим ОСОБА_7 по обставинах даного кримінального провадження;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
- носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити обвинуваченій ОСОБА_5 , що працівники Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченої, яка перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Строк дії ухвали в частині покладених обов'язків визначити до 30.06.2026 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а обвинуваченою - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Суддя: ОСОБА_1