Іменем України
(заочне)
Справа №133/4728/25
04.05.2026 м. Козятин
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області у складі:
головуючої судді: Дем'янової Ж.М.,
секретаря судового засідання: Бірюкової Т.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
встановив:
Стислий виклад позицій учасників справи.
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що є власником транспортного засобу Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1 .
02 вересня 2025 року в м. Козятин Хмільницького району Вінницької області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля OPEL ASTRA під керуванням ОСОБА_2 та належного позивачці автомобіля. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Козятинський міськрайонний суд Вінницької області від 08 жовтня 2025 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу OPEL ASTRA була застрахована у НАСК «ОРАНТА» за полісом № 227801927 від 15.03.2025. Відповідно до умов страхового полісу, ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, становив 250 000 грн.
Згідно зі звітом № 54139 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних власнику транспортного засобу Volkswagen Passat, ринкова вартість автомобіля станом на 02.09.2025 становила 555 632,48 грн, вартість відновлювального ремонту - 1 148 642,84 грн, а вартість матеріального збитку - 555 632,48 грн.
Страховиком позивачці виплачено страхове відшкодування у розмірі 250 000 грн, що відповідає максимальному ліміту відповідальності, передбаченому договором страхування.
Оскільки фактичний розмір завданої майнової шкоди перевищує суму страхового відшкодування, позивач просила стягнути з відповідача різницю між фактичним розміром шкоди та виплаченим страховим відшкодуванням у сумі 305 632,48 грн.
Крім того, посилаючись на моральні переживання, пов'язані з пошкодженням транспортного засобу, необхідністю звернення до страхової компанії та суду за захистом своїх прав, позивач просила стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 20 000 грн.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, відзиву на позов до суду не подав, у судові засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
До суду 16.12.2025 надійшла зазначена вище позовна заява.
Ухвалою суду від 25.02.2026 відкрито провадження у справі та визначено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 23.03.2026 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.
04.05.2026 до суду надійшла заява представника позивача - адвоката Медик Л.О. - про розгляд справи за їх відсутності. У поданій заяві представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Ухвалою суду від 04.05.2026 постановлено проводити заочний розгляд справи.
Інших заяв чи клопотань від учасників справи, у тому числі щодо витребування доказів, до суду не надходило, інших процесуальних дій судом не вчинялося.
У призначені дату та час судового засідання сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Суд дійшов висновку, що наявних у матеріалах справи доказів достатньо для ухвалення законного та обґрунтованого рішення, у зв'язку з чим справа розглянута за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 є власником транспортного засобу Volkswagen Passat.
Судом установлено, що 02 вересня 2025 року о 21 год. 50 хв. у м. Козятин Хмільницького району Вінницької області, на перехресті вулиць Куликівського та Незалежності, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля OPEL ASTRA під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Volkswagen Passat під керуванням ОСОБА_3 .
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, рухаючись по вул. Куликівського та здійснюючи поворот ліворуч на перехресті з вул. Незалежності, не надав перевагу в русі автомобілю Volkswagen Passat, який рухався у зустрічному напрямку прямо, унаслідок чого допустив зіткнення транспортних засобів.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим спричинено матеріальні збитки.
Вказаними діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.9 «а» та п. 16.13 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП.
Постановою Козятинський міськрайонний суд Вінницької області від 08.10.2025 у справі № 133/3405/25 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Постанова набрала законної сили.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу OPEL ASTRA ОСОБА_2 була застрахована у НАСК «ОРАНТА» відповідно до полісу № 227801927 від 15.03.2025.
Згідно з умовами вказаного страхового полісу, ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, становить 250 000 грн.
У зв'язку з настанням страхового випадку власник транспортного засобу Volkswagen Passat ОСОБА_1 звернулася до НАСК «ОРАНТА» із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою про виплату страхового відшкодування.
Страховиком було заведено страхову справу № 25-02-30329. У межах її розгляду 24.09.2025 проведено огляд пошкодженого транспортного засобу та складено відповідний акт, згідно з яким ремонт автомобіля визнано економічно недоцільним відповідно до п. 8.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003.
Відповідно до звіту № 54139 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу Volkswagen Passat, станом на 02.09.2025:
?ринкова вартість транспортного засобу становить 555 632,48 грн;
?вартість відновлювального ремонту - 1 148 642,84 грн;
?коефіцієнт фізичного зносу - 0,6318;
?вартість матеріального збитку - 555 632,48 грн.
НАСК «ОРАНТА», у якій була застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача, виплатила позивачці страхове відшкодування у розмірі 250 000 грн.
Таким чином, різниця між фактичним розміром матеріальної шкоди та сумою виплаченого страхового відшкодування становить 305 632,48 грн.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини відповідача, позивачці завдано моральної шкоди.
Так, унаслідок ДТП було пошкоджено транспортний засіб Volkswagen Passat, який був єдиним автомобілем у користуванні сім'ї позивачки та використовувався нею як основний засіб пересування.
Пошкодження транспортного засобу та неможливість його подальшої експлуатації призвели до порушення звичного способу життя позивачки, виникнення труднощів у повсякденному побуті, що, у свою чергу, спричинило емоційні переживання, психологічний дискомфорт, почуття тривоги, роздратування та морального виснаження.
Крім того, позивачка була змушена витрачати додатковий час та зусилля, пов'язані з оформленням наслідків дорожньо-транспортної пригоди, спілкуванням із працівниками поліції, страховою компанією, організацією проведення оцінки пошкодженого транспортного засобу та вирішенням питання щодо відшкодування завданої шкоди, що також спричинило їй моральні страждання.
Отже, зміст спірних правовідносин становлять правовідносини, пов'язані з відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазналА у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Розмір відшкодування моральної шкоди (немайнової) суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Крім того, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Відповідно до частин другої та п'ятої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно з частиною першою статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Обов'язок відшкодувати завдану шкоду, завдану внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок.
Потерпілий має подати докази, що підтверджують факт завдання шкоди внаслідок ДТП, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Положеннями частини другої статті 1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Частиною першою статті 1167 ЦК України встановлені загальні підстави відповідальності за заподіяну моральну шкоду. Згідно з цією нормою моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
У частині другій цієї статті передбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Аналогічні висновки щодо застосування норми права викладені у пункті 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки».
Відповідно до частин першої-третьої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.
Отже, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Верховний Суд зазначив, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі ст. 1194 ЦКУ щодо відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
Судом встановлено, що 02 вересня 2025 року в м. Козятин Хмільницького району Вінницької області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу OPEL ASTRA під керуванням ОСОБА_2 та належного позивачці транспортного засобу Volkswagen Passat, унаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Козятинський міськрайонний суд Вінницької області від 08 жовтня 2025 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу OPEL ASTRA була застрахована у НАСК «ОРАНТА» відповідно до полісу № 227801927 від 15.03.2025. Згідно з умовами страхового полісу, ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, становив 250 000 грн.
Судом також встановлено, що позивачка ОСОБА_1 отримала від страховика страхове відшкодування у розмірі 250 000 грн, що є максимальною сумою виплати, передбаченою договором страхування.
Оскільки розмір завданої позивачці матеріальної шкоди становить 555 632,48 грн, різниця між фактичним розміром шкоди та сумою виплаченого страхового відшкодування складає 305 632,48 грн, яка відповідно підлягає стягненню з відповідача.
За таких обставин суд вважає обґрунтованою вимогу позивача щодо відшкодування шкоди в розмірі 305 632,48 грн, оскільки вона є доведеною належними та допустимими доказами.
Щодо моральної шкоди.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї, а також у порушенні звичного способу життя. Моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір такого відшкодування визначається судом з урахуванням вимог розумності та справедливості.
У постанові від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування не повинен призводити до безпідставного збагачення потерпілої особи та має бути достатнім для розумного задоволення її потреб.
При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує характер та обсяг душевних страждань позивачки, їх тривалість, вимушені зміни у її повсякденному житті, ступінь та характер переживань, а також обсяг зусиль і часу, необхідних для відновлення звичного способу життя.
Судом установлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача, який керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, а шкода була завдана джерелом підвищеної небезпеки.
Унаслідок пошкодження належного позивачці транспортного засобу Volkswagen Passat позивачка зазнала моральних страждань, пов'язаних із порушенням звичного способу життя, виникненням труднощів у повсякденному побуті, неможливістю користування автомобілем, а також емоційних переживань, психологічного дискомфорту, почуття тривоги, роздратування та морального виснаження.
Разом із тим суд вважає, що заявлений позивачкою розмір моральної шкоди є завищеним.
Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням характеру правопорушення, обсягу та тривалості моральних страждань позивачки, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог у цій частині та визначає розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 10 000 грн, що, на переконання суду, є співмірним завданим позивачці моральним стражданням.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, а саме на 96,93 % від заявленого розміру, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 962 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 102, 113, 43, 81, 264, 265 ЦПК України , суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , матеріальну шкоду в сумі 305 632,48 (триста п'ять тисяч шісот тридцять дві) гривні 62 копійки.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , моральну шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в сумі 10 000 (десять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , судовий збір в розмірі -2962 (дві тисячі дев'ятсот шістдесят дві гривні) 49 копійок.
В решті позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цивільним процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним Кодексом.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Вінницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення виготовлено 11.05.2026.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,що зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,що проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Місце реєстрації: АДРЕСА_3 . РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя Жанна ДЕМ'ЯНОВА