Справа № 645/3634/25
Провадження № 1-кс/645/578/26
07 травня 2026 р. місто Харків Немишлянський районний суд місті Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
адвоката - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву обвинуваченого ОСОБА_5 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_6 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
У провадженні Немишлянського районного суду міста Харкова перебуває на розгляді обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221190001179 від 20.08.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
24.04.2026 року в судовому засіданні ОСОБА_5 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_4 заявили відвід головуючому у справі - судді ОСОБА_6 . В обґрунтування заяви зазначено, що на підготовчому судовому засіданні було частково задоволено клопотання захисника ОСОБА_4 про залучення у справі №645/3634/25 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки Приватне Акціонерне Товариство Страхова Компанія Інтер-Поліс (скорочена назва ПрАТ СК "ІНТЕР-ПОЛІС"), Код ЄРДПОУ: 19350062, 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 69, тел. (044) 287-43-05, E-mail: info@inter-policy.com у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог та відкладення судового засідання на час достатній для надання третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог пояснень стосовно позову та надання наявних доказів КПК України не регламентує подачу відзиву на позовну заяву, подачу пояснення третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог подачу доказів стосовно цивільного позову. Як зазначив адвокат, чинний КПК України встановлює лише, що позовна заява повина бути подана до початку розгляду справи по суті та розгляд цивільного позову проводиться за правилами встановленими ЦПК України. Таким чином не задовільняючи заяву про відкладення підготовчого судового засідання, суддя ОСОБА_6 позбавила можливості третю особу, яка не заявляє самостійних вимог ПрАТ СК "ІНТЕР-ПОЛІС" надати до суду пояснення стосовно позову, подати до суду наявні у нього докази та позбавила права заявити зустрічний позов. Крім того, зазначив, що на підготовчому судовому засіданні було заявлено клопотання про повернення обвинувального акту прокурору у зв'язку з тим, що обвинувальний акт не містить печатки на підписі прокурора, що не дає йому ознак офіційного документа. Верховний Суд у постанові від 29.01.2018 р. в справі № 344/5091/13-к зазначив: «Скріплення печаткою підпису прокурора, що затверджує обвинувальний акт, є одним із реквізитів офіційного документу. Саме підписання обвинувального акта прокурором та скріплення його підпису печаткою надає йому статусу офіційного документу і свідчить про належне його затвердження прокурором». В даному випадку у справі №344/5091/13-к Верховний Суд зробив висновок про застосування норм Кримінально-процесуального кодекса, а саме вимоги до обвинувального акту, про те, що повина бути наявна печатка на підписі прокурора. Вказані висновки Верховного Суду були проігноровані суддею ОСОБА_6 , що свідчить про її упередженість. Також вказав, що за вказаними підставами стороною захисту було заявлено заяву про відвід судді ОСОБА_6 . Ухвалою Немишлянського районного суду м. Харкова від 11.09.2025 по справі №645/3634/25 було відмовлено у задоволенні заяви про відвід судді ОСОБА_6 . У подальшому, суддя ОСОБА_6 не полишила проявів свого упередженого ставлення до сторони захисту та продовжила вчиняти дії на користь сторони обвинувачення. Суддя Немишлянського районного суду м. Харкова ОСОБА_6 на судовому засіданні 21.10.2025 задовільняючи клопотання про направлення справи до Харківського апеляційного суду для визначення підсудності справи за Індустріальним районним судом міста Харкова, достеменно не знаючи, яке буде рішення стосовно визначення підсудності справи, суддя ОСОБА_6 погоджує наступні дати судових засідань та відбирає від учасників справи явочний лист, в якому всі учасники були викликані на 27 листопада 2025 року. Крім того зазначив, що суддя ОСОБА_6 отримавши на розгляд протокол про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_7 справа №645/5304/25, заявила самовідвід з підстав її упередженого ставлення до вказаної справи. Таким чином, суддею ОСОБА_6 було заявлено самовідвід у зв'язку з її упередженим ставленням та не бажанням притягувати ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності. За вказаними підставами стороною захисту було заявлено заяву про відвід судді ОСОБА_6 . Ухвалою Немишлянського районного суду м. Харкова від 05.01.2026 по справі №645/3634/25 було відмовлено у задоволенні заяви про відвід судді ОСОБА_6 21 жовтня 2025 року на судовому засіданні було заявлено клопотання про винесення окремої ухвали про порушення законодавства потерпілою ОСОБА_7 , виділені матеріалів та направленні до ГУНП в Харківській області для внесення відомостей до ЕРДР. Вказане клопотання було відкладено до прийняття рішення апеляційним судом стосовно підсудності справи. При цьому відсутність рішення апеляційного суду стосовно підсудності справи не завадило судді ОСОБА_6 погодити дати наступних судових засідань. Таким чином не розглядаючи клопотання про винесення окремої ухвали тривай час свідчить про те, що суддя ОСОБА_6 діє в інтересах потерпілої ОСОБА_7 . За вказаними підставами стороною захисту було заявлено заяву про відвід судді ОСОБА_6 . Ухвалою Немишлянського районного суду м. Харкова від 16.03.2026 по справі №645/3634/25 було відмовлено у задоволенні заяви про відвід судді ОСОБА_6 . Крім того вказав, що «15» квітня 2026 року на судовому засіданні під час визначення порядку та обсягу дослідження доказів прокурором було заявлено клопотання про допит свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . Суддею ОСОБА_6 було проігноровано вимоги чинного законодавства та заперечення сторони захисту, та було задоволено клопотання прокурора про виклик свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 для допиту під час судового розгляду. Крім того клопотання сторони захисту про виклик свідків було поставлено на обговорення, на відміну від свідків сторони обвинувачення, виклик яких навіть не ставився на обговорення. Викладені факти поведінки судді ОСОБА_6 не є незгодою із будь-якими процесуальними рішеннями, а є реакцією на обставини, які викликають сумнів у її неупередженості.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав заяву, просив її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала проти заявленого відводу, просила відмовити в його задоволенні.
Інші учасники до судового засіданні не з'явилися, про день та час розгляду клопотання повідомлялися своєчасно та належним чином, шляхом направлення СМС повідомлень, причини не явки суду не відомі.
Головуючий по справі, суддя Немишлянського районного суду міста Харкова ОСОБА_6 , надала заяву, якою просила розгляд заяви про відвід розглядати за її відсутності.
Суддею, з урахуванням положень ст. 81 КПК України, визнано можливим проводити розгляд заяви про відвід за відсутності особи, якій заявлено відвід та інших учасників процесу.
Заслухавши думку прокурора, дослідивши мотиви заявленого відводу, суд дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до приписів, викладених в ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» «кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом».
Особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Згідно ч. 2 ст. 344 КПК України питання про відвід вирішується судом відповідно до вимог ст. ст. 75-81 КПК України.
Відповідно ст.75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. Відповідно до ч.2 цієї статті у складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Згідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. У ст. 129 Конституції України закріплено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
При цьому, процесуальний закон не покладає на суддю обов'язок переконувати учасників справи у своїй неупередженості. Суддя (суд) своєю процесуальною та поза процесуальною поведінкою має таку неупередженість та безсторонність транслювати, демонструючи презумпцію неупередженості судді.
За своєю природою сумнів в неупередженості судді є суб'єктивним явищем, виникнення якого цілком залежить від внутрішніх моральних настанов та уявлень судді, від його чесності, справедливості, порядності.
Нормами ч. 5 ст. 80 КПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим. Тобто, має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Особа, що заявила відвід повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов'язує усунення судді від участі у судовому провадженні. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Як на підставу відводу сторона захисту посилається на те, що головуючий суддя не звертає уваги на заявлені клопотання та не постановляє відповідні ухвали, відхиляє клопотання сторони захисту та обвинуваченого, відкладає підготовче судове чим позбавила можливості третю особу, яка не заявляє самостійних вимог ПрАТ СК "ШТЕР-ПОЛІС" надати до суду пояснення стосовно позову, подати до суду наявні у нього докази та позбавила права заявити зустрічний позов, заявлення самовідводу під час розгляду протоколу про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_7 .
Згідно матеріалів кримінального провадження та не заперечується захисником, що вказані обставини вже були приводом для розгляду декількох заяв про відвід судді та ухвалами суду від 11.09.2025, 05.01.2026, 16.03.2026 було відмовлено в задоволенні заяв про відвід судді ОСОБА_6 .
Що стосується задоволення клопотання прокурора про виклик свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 для допиту під час судового розгляду, суд зазначає наступне. Згідно обвинувального акту вказані свідки були зазначені в реєстрі матеріалів досудового розслідування.
Отже, незгода з задоволенням клопотання про виклик свідків сторони обвинувачення, які були зазначені у обвинувальному акту, є незгодою з процесуальними діями судді.
Незгода з процесуальними рішенням має втілюватися у його апеляційному оскарженні або, якщо рішення окремому оскарженню не підлягає, - у включенні заперечень проти таких рішень до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1ст. 392 КПК України.
Суд звертає увагу, що процесуальні рішення судді, їх зміст та форма, не можуть бути підставою для відводу судді. Незгода з рішеннями судді має здійснюватися у порядку, передбаченому чинним процесуальним законодавством України, яким передбачено процедуру оскарження будь-яких процесуальних рішень судді окремо або разом з кінцевим процесуальним рішенням по кримінальному провадженню з наведенням мотивів такої незгоди, а заперечення на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню, можна включити до апеляційної скарги на рішення суду за наслідками розгляду справи.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 року (справа №800/592/17) та від 1 жовтня 2018 року (справа №9901/673/18).
Суд зазначає, що заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних (зокрема доказів упередженості судді у розгляді справи), які б свідчили про наявність таких підстав для відводу, які передбачені зазначеними вище нормами КПК України.
Подана заява фактично зводиться до незгоди сторони захисту з рішеннями та діями головуючої судді ОСОБА_6 , що відповідно до вимог КПК України не є підставами для відводу судді.
Те, що представник заявника ОСОБА_4 внаслідок суб'єктивних міркувань сумнівається в неупередженості судді, не свідчить про її упередженість та необ'єктивність і, як наслідок, не тягне за собою усунення судді від розгляду кримінального провадження.
Необхідно зазначити, що сумнів у незаінтересованості та неупередженості судді повинен бути розумним, інакше, будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до суду та, відповідно, зміну його складу.
Ухвалюючи процесуальне рішення у цій справі суддя виходить із того, що існування інституту відводу в кримінальному судочинстві України є гарантією справедливого, неупередженого та об'єктивного правосуддя. Він складається із комплексу охоронних заходів, пов'язаних з усуненням зацікавлених осіб від досудового розслідування та судового розгляду.
Отже, наведені у заяві обвинуваченого ОСОБА_5 доводи про відвід судді не свідчать про наявність будь - яких обставин, які б викликали сумнів в неупередженості головуючого у справі - судді ОСОБА_6 під час розгляду нею кримінальної справи, заявлений відвід не містить обґрунтованих відомостей та доказів, які б свідчили про наявність таких підстав для відводу, що передбачені зазначеними вище нормами КПК України, оскільки заявником не надано доказів на підтвердження необ'єктивності судді при розгляді кримінального провадження, а незгода із такими рішеннями реалізується шляхом їх оскарження до суду вищої інстанції.
Будь-яких визначених законом підстав для відводу головуючого по справі судді Немишлянського районного суду міста Харкова ОСОБА_6 у процесі розгляду заяви про відвід, судом встановлено не було. Обставини, які викликали б сумнів в об'єктивності та неупередженості судді - відсутні. В зв'язку із чим, заява про відвід задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 77, 80, 81, 107, 372 КПК України, суд -
постановив:
У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_5 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_6 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України- відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Повний текст ухвали виготовлено 11.05.2026.
Суддя ОСОБА_1