30 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 990/152/25
провадження № 11-31заі26
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідачки Стрелець Т. Г.,
суддів Банаська О. О., Білоконь О. В., Булейко О. Л., Воробйової І. А., Губської О. А., Ємця А. А., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартинюк Н. М., Пількова К. М., Погрібного С. О., Стефанів Н. С., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.
розглянула в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень в частині, зобов'язання вчинити певні дії
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 грудня 2025 року (судді Желєзний І. В., Білак М. В., Єресько Л. О., Соколов В. М., Уханенко С. А.),
І. ФАБУЛА СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
1. ОСОБА_1 10 квітня 2025 року звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 12 березня 2025 року № 48/зп-25, яким затверджено кодовані результати практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), в частині кодованих результатів ОСОБА_1 (пункт 165 додатка, код кандидата 0075286 бал - 51; пункт 180 додатка, код кандидата 0082723, бал - 58,5);
- визнати протиправними та скасувати пункти 1, 2 та 4 рішення Комісії від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 в частині затвердження декодованих результатів практичного завдання, затвердження результатів першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання та відмови в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Досьє та проведення співбесіди» ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ВККС провести повторне оцінювання виконаного 25 лютого 2025 року ОСОБА_1 практичного завдання - тип 2 (перше та друге модельне судове рішення) (код кандидата 0075286; код кандидата 0082723), з урахуванням висновків суду.
2. ОСОБА_1 обґрунтовував пред'явлений позов тим, що оскаржувані рішення Комісії в частині визначення результатів виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду стосовно нього відповідач прийняв з порушенням частини другої статті 19 Конституції України, частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), статті 88 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII), з істотним і невиправним порушенням процедури кваліфікаційного оцінювання.
3. Рішення Комісії від 12 березня 2025 року № 48/зп-25, № 49/зп-25 не відповідають й установленим критеріям оцінки виконання практичного завдання, які викладені у Методичних вказівках з оцінювання практичного завдання, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, затверджених рішенням ВККС від 17 липня 2024 року № 228/зп-24 (далі - Методичні вказівки № 228/зп-24).
4. Екзаменаційна відомість не містить інформації про те, як кожен з елементів практичного завдання, визначений Методичними вказівками № 228/зп-24, оцінений екзаменаційною комісією, що ставить під сумнів здійснення оцінювання загалом та відповідно підтверджує необґрунтованість виставлених за результатами такого оцінювання балів.
5. На переконання позивача, виконані ним практичні завдання (модельні судові рішення) повністю відповідають вимогам статті 322 КАС України та показникам оцінювання згідно з Методичними вказівками № 228/зп-24, до того ж оскаржувані рішення Комісії не містять жодних мотивів протилежного.
6. У контексті доводів про процедурні порушення ОСОБА_1 зазначив, що відповідно до змісту екзаменаційних відомостей оцінювання виконаного ним практичного завдання та нарахування балів проведено одним з членів екзаменаційної комісії у вихідний день - 09 березня 2025 року (неділя).
7. Позивач стверджував, що проведення перевірки практичних завдань членами екзаменаційної комісії (які є членами ВККС) у вихідний день без письмового наказу керівника цього органу суперечить пунктам 35 та 39 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ВККС, затверджених загальними зборами трудового колективу ВККС (протокол від 02 серпня 2017 року № 1), зі змінами від 30 червня 2023 року.
Обставини справи, установлені судом першої інстанції
8. Рішенням від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) Комісія оголосила конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних адміністративних судах (далі також - конкурс), із заявою про участь в якому звернувся ОСОБА_1 .
9. Комісія відповідно до рішення від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 призначила кваліфікаційне оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах 172 кандидатів. Цим рішенням ВККС також встановила черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший - складання кваліфікаційного іспиту; другий - дослідження досьє та проведення співбесіди.
10. Іншим рішенням від 21 серпня 2024 року № 260/зп-24 Комісія затвердила тип 2 практичного завдання для виконання кандидатами на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах під час кваліфікаційного іспиту в межах конкурсу.
11. ВККС рішенням від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначила кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зокрема ОСОБА_1 , та визначила черговість етапів його проведення: перший етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап - тестування когнітивних здібностей; третій етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
12. Рішенням від 23 жовтня 2024 року № 333/зп-24 Комісія затвердила кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду. До тестування когнітивних здібностей допустила 132 кандидати, які успішно пройшли перший етап кваліфікаційного іспиту, зокрема й позивача.
13. Рішенням від 22 січня 2025 року № 19/зп-25 Комісія затвердила кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах. До виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду допустила 105 кандидатів, які успішно пройшли другий етап кваліфікаційного іспиту, зокрема позивача.
14. Цим рішенням ВККС також визначила особливості виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах. Зокрема, встановила, що виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу здійснюватиметься з використанням комп'ютерної техніки. Визначила, що максимально можливий бал за виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), 150 та встановила, що прохідний бал за виконання практичного завдання - 75 відсотків максимально можливого бала, або 112,5 бала.
15. Рішенням від 22 січня 2025 року № 21/зп-25 Комісія затвердила склад екзаменаційної комісії для перевірки та оцінювання практичних завдань, виконаних кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах.
16. Згідно із графіком, визначеним рішенням від 22 січня 2025 року № 19/зп-25, Комісія 24 та 25 лютого 2025 року провела третій етап кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду, участь у якому 25 лютого 2025 року взяв ОСОБА_1 .
17. Рішенням від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 Комісія затвердила кодовані результати практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
18. Іншим рішенням від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 Комісія, зокрема:
- затвердила декодовані результати практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зокрема ОСОБА_1 , який за результатами оцінювання першого судового рішення (код кандидата 0075286) отримав 51 бал, другого судового рішення (код кандидата 0082723) - 58,5 бала, що разом становить 109,5 бала.
- затвердила загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів;
- відмовила в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнала такими, що не підтвердили здатності здійснювати правосуддя в апеляційних адміністративних судах, припинила участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах 101 кандидата на посади суддів, зокрема ОСОБА_1 .
19. ОСОБА_1 не погодився з рішеннями ВККС від Комісії від 12 березня 2025 року № 48/зп-25, № 49/зп-25 у частині, що стосується його, та звернувся до суду із цим адміністративним позовом.
Стислий виклад змісту рішення суду першої інстанції
20. Рішенням від 18 грудня 2025 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 ..
21. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду на обґрунтування свого рішення навів такі аргументи.
22. Методика оцінювання учасників іспиту регламентована розділом 5 Положення № 185/зп-24, а порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання визначено пунктом 5.5 розділу 5 цього Положення. Цей порядок включає: визначення суб'єктів оцінювання; діапазон, в якому члени екзаменаційної комісії виставляють індивідуальні оцінки (від 0 до 150); випадки, коли робота учасника оцінюється у 0 балів; механізм виведення остаточної оцінки учасника.
23. Тож результат оцінювання практичного завдання відбувається за бальною шкалою. Бал визначається за результатом оцінювання практичного завдання в цілому (загалом), а не його окремих елементів. Під час визначення результатів цього етапу не встановлено іншої форми оцінювання. Водночас порядок оцінювання визначає суть перевірки практичного завдання, яка полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання.
24. Ні пункт 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24, ані Закон № 1402-VIII не містять вимог щодо виставлення оцінки окремо за певні елементи практичного задання.
25. Відповідно незазначення в оскаржуваних рішеннях Комісії інформації про кількість балів, виставлених за кожен із визначених Методичними вказівками № 228/зп-24 елементів оцінювання, не свідчить про порушення ВККС порядку оцінювання учасників іспиту. До того ж ненаведення в рішеннях Комісії оцінки за кожний елемент оцінювання не може підтверджувати те, що члени екзаменаційної комісії здійснили перевірку практичного завдання позивача без застосування чи без дотримання Методичних вказівок № 228/зп-24.
26. Щодо посилання позивача на те, що виконані ним практичні завдання (модельні судові рішення) повністю відповідають вимогам статті 322 КАС України та показникам оцінювання згідно з Методичними вказівками № 228/зп-24, демонструють: належний рівень підготовки позивача, уміння застосовувати норми процесуального закону, що регулюють структуру та зміст мотивувальної частини постанови суду апеляційної інстанції; уміння аналізувати та синтезувати ключові (основні, істотні) висновки суду першої інстанції, доречні та важливі аргументи учасників справи, їх оцінки, їх прийняття та/або відхилення; розуміння змісту правових норм, наведених у тексті модельного судового рішення, уміння їх аналізувати при написанні мотивувальної частини модельного судового рішення; уміння чітко встановити наявність чи відсутність факту протиправного впливу на суб'єктивне право особи, яка звернулася до суду тощо - Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив таке.
27. Оцінювання практичного завдання у межах конкурсної процедури за своєю правовою природою не спрямоване на встановлення «абсолютного» рівня професійної придатності чи компетентності учасника, а фіксує за внутрішнім розсудом членів ВККС підсумок застосування критеріїв саме у межах конкретного етапу конкурсу.
28. Менша кількість балів означає лише інший результат оцінювання в межах застосованої системи критеріїв та не може автоматично ототожнюватися з висновком про нижчий рівень компетентності чи підготовки порівняно з учасником, який отримав вищий бал. Різниця у балах відображає підсумковий результат оцінювання у конкретній процедурі та за конкретними підходами, а не є узагальненою характеристикою «якості фахівця» як такої. Сам по собі числовий показник, виставлений за результатами конкурсного оцінювання, не має і не може мати значення остаточного висновку про (не)компетентність або (не)належний рівень підготовки позивача та не спростовує наявність у нього відповідної кваліфікації.
29. Водночас визначення кількості балів за результатами виконання практичного завдання віднесено до дискреційних повноважень членів ВККС України, реалізація яких здійснюється шляхом застосування затверджених критеріїв оцінювання. З огляду на специфіку предмета оцінювання (складної інтелектуальної діяльності) така оцінка неминуче містить елемент оціночного судження (експертної оцінки), що є притаманною рисою відповідної конкурсної процедури та не може вважатися порушенням прав учасника.
30. Межі судового контролю в таких спорах зводяться до перевірки дотримання процедури та меж повноважень: застосування методики і критеріїв, відсутності істотних порушень, свавільності, нерівного підходу чи інших чинників, що могли вплинути на результат. Натомість переоцінка роботи та заміна висновку Комісії іншим баченням означали б втручання у дискреційне рішення, віднесене до компетенції ВККС.
31. Суд зазначив, що оцінювання виконаного ОСОБА_1 практичного завдання та нарахування балів одним з членів екзаменаційної комісії у вихідний день не свідчить про необ'єктивність такої перевірки (оцінювання) та не зумовлює негативних наслідків для позивача, оскільки за даними екзаменаційних відомостей член ВККС, який здійснив оцінювання практичних завдань позивача 09 березня 2025 року, виставив вищі в порівнянні з іншими членами екзаменаційної комісії бали.
32. За висновком суду, ВККС, приймаючи оскаржувані рішення від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 та № 49/зп-25 у частині, що стосується позивача, діяла в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, з дотриманням принципів обґрунтованості, пропорційності та законності, оскаржувані ж рішення відповідають критеріям законності та обґрунтованості, визначеним статтею 2 КАС України, а тому дійшов висновку про невстановлення підстав для визнання протиправними та скасування цих рішень у відповідній частині.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
33. ОСОБА_1 19 січня 2026 року через систему «Електронний суд» подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 грудня 2025 року, в якій просить його скасувати та ухвалити нове - про задоволення позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
34. Позивач вважає, що оскаржуване рішення суду є незаконним та необґрунтованим через неправильне застосування норм матеріального права та неправильне тлумачення Закону № 1402-VIII, Положення № 185/зп-24 та Методичних вказівок № 228/зп-24.
35. На думку ОСОБА_1 , оскаржувані рішення потребували всебічної оцінки суду на предмет відповідності вимогам, визначеним у пункті 4 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII, щодо вмотивованості висновків ВККС.
36. На обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач покликається на правові висновки Великої Палати Верховного Суду (постанови від 14 листопада 2024 року у справі № 990/139/21, від 20 березня 2025 року у справі № 990/134/21, від 05 червня 2025 року у справі № 990/117/24, від 04 вересня 2025 року у справі № 990/123/24), згідно з якими повноваження Комісії стосовно оцінювання кандидата на посаду судді є дискреційними та винятково компетенцією її як уповноваженого органу, який на постійній основі діє в національній системі судоустрою. Жоден суб'єкт, зокрема й суд, не має права втручатися у здійснення Комісією компетенції щодо оцінювання кандидатів на посаду судді у конкурсі на зайняття вакантних посад суддів.
37. Аналіз змісту Методичних вказівок № 228/зп-24 дає підстави зазначити, що у них ВККС обмежила дискрецію членів її екзаменаційної комісії з оцінювання практичного завдання та виставлення балів за нього, вказавши, яку саме кількість балів і за який конкретний елемент оцінювання вони можуть виставити. У виняткових випадках, обумовлених особливостями обставин справи, члени екзаменаційної комісії можуть відступити від наведеної у Методичних вказівках № 228/зп-24 структури та кількості виставлених балів за одним чи кількома елементами оцінювання, але не більше як на 10 % та за умови, що загальна кількість балів лишатиметься 75.
38. До того ж ані зміст підпункту 5.5.5 пункту 5.5 розділу 5 Положення
№ 185/зп-24, ані зміст Методичних вказівок № 228/зп-24 не дозволяють дійти висновку, що ці Методичні вказівки, які ВККС затвердила для цілей перевірки практичного завдання, містять орієнтовні показники оцінювання, адже в них цілком однозначно та імперативно зазначено, що перевірка практичного завдання здійснюється поелементно за чітко визначеною структурою та шкалою балів. Тож Методичні вказівки № 228/зп-24 по суттю є керівною настановою (інструкцією) організаційно-методичного характеру, обов'язковою до виконання для екзаменаційної комісії на стадії перевірки й оцінювання практичного завдання.
39. Отже, оцінювання практичного завдання, яке виконав кандидат, має здійснюватися шляхом перевірки кожного визначеного в Методичних вказівках№ 228/зп-24 елемента, зокрема мотивувальної та резолютивної частин судового рішення (за їх конкретними, визначеними цими Методичними вказівками, елементами), дотримання стилістики, орфографії та пунктуації.
40. Ненаведення деталізації балів за елементами робить рішення ВККС невмотивованими, що суперечить вимогам статті 101 Закону № 1402-VIII щодо вмотивованості рішень Комісії.
41. Позивач наполягає, що рішення Комісії щодо визначення негативних для особи результатів оцінки виконання практичного завдання не можуть бути вмотивовані винятково посиланням на показник арифметичного значення результату оцінювання, тож ВККС зобов'язана забезпечити певний рівень юридичної визначеності для зацікавленої особи в частині обізнаності з істинними мотивами ухвалення такого рішення ВККС.
42. Зазначеного Верховний Суд не врахував, до того ж під час вирішення спору у цій справі не перевірив, чи забезпечена Комісією послідовність, обґрунтованість і повнота оцінювання виконаного ним практичного завдання. На думку позивача, суд дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні його позову.
Узагальнений виклад позиції Комісії щодо апеляційної скарги ОСОБА_1 .
43. ВККС 13 лютого 2026 рокуподала до Великої Палати Верховного Суду відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 грудня 2025 року - без змін.
44. На обґрунтування своїх заперечень відповідач доводить, що затвердження Комісією Методичних вказівок № 228/зп-24 не встановлює обов'язку для членів екзаменаційної комісії здійснювати поелементне нарахування балів, оскільки така деталізована процедура не передбачена ні чинним законодавством, ані Положенням № 185/зп-24.
45. Відповідач наголосив на тому, що ненаведення в оскаржуваних рішеннях Комісії деталізованих балів за кожен з елементів практичного завдання, що підлягає оцінюванню, не є порушенням чи свідченням незаконності або протиправності таких рішень, оскільки встановлена Комісією методика оцінювання учасників іспиту передбачає виставлення індивідуальної оцінки (загального підсумкового бала) за результатами оцінювання виконаного кандидатами завдання.
46. Оскаржувані рішення Комісії містять усі обов'язкові елементи, зокрема й підстави та мотиви, які ґрунтуються на фактичних обставинах справи. У рішеннях викладено опис процедури, в якій брав участь позивач, наведено перелік основних рішень, що мають значення для проведення конкурсу, а також відповідне нормативно-правове регулювання та іншу релевантну інформацію, що в сукупності формує юридичні підстави для ухвалення відповідних рішень.
47. Зміст оскаржуваних рішень ВККС відповідає установленим критеріям, що застосовуються до подібного виду рішень, і містить достатній обсяг інформації для розуміння їх правових підстав та наслідків, відтак не потребує додаткового мотивування поза межами, прямо визначеними нормативно-правовими актами Комісії та правилами Закону № 1402-VIII.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ В СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
48. Ухвалою від 22 січня 2026 року Велика Палата Верховного Суду відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ухвалою від 18 березня 2026 року призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
49. Велика Палата Верховного Суду перевірила у межах доводів апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробила такі висновки.
Право, застосоване судом
50. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
51. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон № 1402-VIII.
52. З огляду на частину першу статті 92 цього Закону ВККС є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.
53. Верховна Рада України 09 грудня 2023 року схвалила
Закон України № 3511-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар'єри» (далі - Закон № 3511-ІХ), який набрав чинності 30 грудня 2023 року.
54. Верховна Рада України 20 листопада 2024 року прийняла Закон України № 4072-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту» (далі - Закон № 4072-ІХ), який набрав чинності 11 грудня 2024 року.
55. Законом № 4072-ІХ пункт 571 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII викладено в такій редакції:
«ВККС завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом № 3511-IX.
ВККС проводить кваліфікаційний іспит в межах конкурсу, визначеного цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом № 4072-ІХ».
56. Відповідно до частини другої статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.
57. Згідно із частиною першою статті 79 Закону № 1402-VIII (тут і далі - в редакції Законів № 3511-IX та № 4072-IX, чинних на час виникнення спірних правовідносин), конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується ВККС, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
58. ВККС проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, визначених статтею 793 цього Закону (пункт 2 частини першої статті 792 Закону № 1402-VIII).
59. Пункт 2 частини першої статті 792 Закону № 1402-VIII визначає, що у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду), частиною першою чи другою статті 33 (для вищого спеціалізованого суду) цього Закону.
60. До повноважень Комісії входить, зокрема, проведення кваліфікаційного оцінювання (пункт 7 частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII).
61. Згідно із частинами першою, другою статті 83 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
62. Кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складання кваліфікаційного іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди (частини перша, друга статті 85 Закону № 1402-VIII).
63. Кваліфікаційний іспит для цілей кваліфікаційного оцінювання є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться в порядку, встановленому статтею 74 цього Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.
64. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
65. Відповідно до частин першої, третьої, п'ятої, одинадцятої статті 74 Закону № 1402-VIII кваліфікаційний іспит є атестуванням професійної компетентності кандидата на посаду судді з метою виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
66. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань.
67. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та однієї або кількох спеціалізацій суду на вибір: адміністративної, господарської та загальної (цивільної і кримінальної).
68. Практичні завдання проводяться щодо вибраної (вибраних) кандидатом спеціалізації (спеціалізацій) суду.
69. Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються ВККС.
70. Кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він:
1) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо історії української державності, загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду;
2) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду;
3) успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей. Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей, встановленого ВККС.
Порушення процедури проведення кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено в порядку, встановленому законом.
71. Рішенням від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 на виконання вимог частини третьої статті 74 та пункту 6 частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII Комісія затвердила Положення № 185/зп-24.
72. Згідно з преамбулою цього Положення воно розроблено відповідно до Закону № 1402-VIII і визначає організаційно-правові засади підготовки та проведення кваліфікаційного іспиту, форму та зміст тестувань, практичних завдань, методику оцінювання результатів іспиту під час добору на посаду судді місцевого суду, кваліфікаційного оцінювання та у зв'язку з наміром судді бути переведеним до іншого місцевого суду, а також засади формування рейтингу і резерву кандидатів на посаду судді місцевого суду.
73. Пункт 2.8 розділу 2 Положення № 185/зп-24 визначає типи практичних завдань. Тип 1 - модельна судова справа із сукупністю документів та достатніми даними (інформацією), на підставі яких учасник повинен підготувати модельне рішення суду та/або продовжити викладення запропонованої частини модельного судового рішення на підставі матеріалів модельної судової справи (підпункт 2.8.1). Тип 2 - два модельні судові рішення, що складаються зі вступної, описової (крім кримінального судочинства) та/або частково мотивувальної частини, на підставі даних яких учасник повинен продовжити їх викладення (підпункт 2.8.2).
74. Методика оцінювання учасників іспиту врегульована розділом 5 Положення № 185/зп-24.
75. Порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання встановлений пунктом 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24, в якому йдеться про таке.
76. Практичне завдання оцінюється екзаменаційною комісією, склад якої затверджується рішенням Комісії (підпункт 5.5.1). Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання затверджуються Комісією та оприлюднюються на її офіційному вебсайті (підпункт 5.5.4). Перевірка практичного завдання полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання (підпункт 5.5.5). За результатами перевірки практичного завдання кожним членом екзаменаційної комісії виставляється індивідуальна оцінка роботи від 0 до 150 балів (підпункт 5.5.6). Після оцінювання практичного завдання усіма членами екзаменаційної комісії програмою виводиться остаточна оцінка учасника шляхом визначення середнього арифметичного бала на підставі індивідуальних оцінок з округленням до наближеного цілого числа або числа з десятковою частиною 0,5 (підпункт 5.5.8).
77. Бали за кожен етап іспиту визначаються окремо (пункт 5.6 розділу 5 Положення № 185/зп-24).
78. Згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення № 185/зп-24 максимально можливий бал на кожному етапі іспиту: тестування когнітивних здібностей - 60; тестування знань з історії української державності - 40; тестування загальних знань у сфері права - 50; тестування знань зі спеціалізації відповідного суду - 100; виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду - 150.
79. Кількість балів за кожне модельне судове рішення у разі виконання під час іспиту практичного завдання типу 2 визначається методичними вказівками з оцінювання практичного завдання (пункт 5.8 розділу 5 Положення № 185/зп-24).
80. Рішенням від 17 липня 2024 року № 228/зп-24 ВККС, зокрема, затвердила Методичні вказівки, у яких визначила, що за кожне з двох судових рішень практичного завдання виставляється оцінка за шкалою 75 балів.
81. Цими Методичними вказівками також визначено, за якими елементами здійснюється оцінка практичного завдання, зокрема з адміністративної спеціалізації, та максимально можливу кількість балів, за якою може бути оцінений відповідний елемент (критерій), а саме:
1) мотивувальна частина оцінюється від 0 до 45 балів, з яких: доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився / не погодився з висновками суду першої
інстанції, - 0-16; мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі, - 0-14; чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, - 0- 5; висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, - 0-10;
2) резолютивна частина - від 0 до 22 балів, з яких: висновки суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги, - 0-10; розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, та розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції,
- 0-5; строк і порядок набрання постановою законної сили, - 0-4; порядок і строк оскарження постанови, - 0-3;
3) дотримання стилістики судового рішення - від 0 до 5 балів;
4) дотримання правил орфографії та пунктуації - від 0 до 3 балів.
82. У примітці до Методичних вказівок № 228/зп-24 визначено, що залежно від обставин справи, викладених в описовій частині постанови суду апеляційної інстанції, та виду судового рішення (про залишення оскарженого рішення без змін, його зміну чи скасування) ВККС може відступити від наведеної у Методичних вказівках структури та кількості виставлених балів за одним чи кількома елементами оцінювання, але не більше як на 10 %. У такому разі Комісія не може виходити за межі загальної кількості балів (75).
83. У цій справі позивач оскаржив рішення, яким ВККС, зокрема, затвердила результати виконання практичного завдання у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), що мало наслідком визнання його (позивача) таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах, та припинення його участі у зазначеному конкурсі.
Щодо структури, змісту та мотивів оскаржуваного рішення ВККС від 12 березня 2025 року № 49/зп-25
84. Відповідно до пункту 6.1 розділу 6 Положення № 185/зп-24 стадіями встановлення результатів іспиту є:
- затвердження кодованих результатів кожного етапу іспиту;
- затвердження декодованих результатів кожного етапу іспиту;
- затвердження загальних результатів іспиту.
85. Оскаржуваним рішенням від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 Комісія, зокрема:
- затвердила декодовані результати практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зокрема ОСОБА_1 , який за результатами оцінювання першого судового рішення (код кандидата 0075286) отримав 51 бал, другого судового рішення (код кандидата 0082723) - 58,5 бала, що разом становить 109,5 бала;
- затвердила загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів;
- відмовила в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнала такими, що не підтвердили здатності здійснювати правосуддя в апеляційних адміністративних судах, припинила участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах 101 кандидата на посади суддів, зокрема ОСОБА_1 .
86. Згідно з підпунктом 6.4.2 пункту 6.4 розділу 6 Положення № 185/зп-24 у рішенні про затвердження декодованих результатів етапу іспиту зазначаються: прізвище, ім'я, по батькові учасника; код учасника; бал учасника; результат етапу іспиту («успішно складено» або «не складено»).
87. Відповідні відомості містить додаток 1 до оскаржуваного рішення Комісії.
88. Підпункт 6.5.3 пункту 6.5 розділу 6 Положення № 185/зп-24 визначає, що у рішенні про затвердження загальних результатів іспиту зазначаються: прізвище, ім'я, по батькові учасника; статус учасника: «кандидат на посаду судді» або «суддя»; інформація про участь в етапі іспиту (щодо кожного етапу іспиту окремо): код учасника; бал учасника; результат етапу іспиту («успішно складено» або «не складено»); загальний результат іспиту («успішно складено» або «не складено»); примітка щодо поважності причин неявки на іспит (для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого суду) заповнюється щодо учасників, які не з'явилися на один або більше його етапів: «визнано поважними» або «не визнано поважними»; дата затвердження результатів іспиту.
89. Зазначену інформацію містить додаток № 2 до оскаржуваного рішення Комісії.
90. За результатами одного етапу кваліфікаційного оцінювання судді ВККС ухвалює рішення щодо допуску судді до іншого етапу кваліфікаційного оцінювання (частина десята статті 85 Закону № 1402-VIII).
91. З урахуванням приписів частини п'ятої статті 74 Закону № 1402-VIII, зміст якої наведено вище та стосується умов, за яких кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації, Комісія у додатках 3, 4 до оскаржуваного рішення навела інформацію щодо допуску учасників конкурсу до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання.
92. Оскаржуване рішення Комісії складається із вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин, що відповідає нормам її Регламенту, затвердженого рішенням від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16.
93. Рішенням від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 ВККС припинила участь позивача у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, тобто зазначений акт є рішенням, ухваленим за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання.
94. Відповідно до частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII рішення ВККС, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване винятково з таких підстав:
1) склад членів ВККС, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити;
2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Комісії, який провів кваліфікаційне оцінювання;
3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання;
4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.
95. Позивач у позовній заяві не посилався на обставини, визначені пунктами 2 - 3 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII. Наявності таких обставин не встановила й Велика Палата Верховного Суду.
96. Умотивованим є рішення, в якому зазначені підстави, на яких воно ґрунтується.
97. Велика Палата Верховного Суду вважає, що в оскаржуваному рішенні відповідно до чинного нормативного врегулювання процедури кваліфікаційного іспиту ВККС у повноважному складі належним чином навела підстави, на яких воно ґрунтується, послалася на відповідні правові норми й описала обставини, щодо яких вони (норми) застосовані.
98. Водночас позивач у своїх доводах акцентує увагу на порушеннях, які, на його думку, допустила Комісія безпосередньо під час перевірки його практичного завдання.
Щодо особливостей перевірки практичного завдання, складеного в межах процедури кваліфікаційного іспиту
Дискреція членів екзаменаційної комісії у визначення індивідуального бала
99. Проаналізувавши наведене вище нормативне врегулювання, Велика Палата Верховного Суду вкотре наголошує на змісті повноважень ВККС у процедурі кваліфікаційного оцінювання, які є дискреційними.
100. Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року як дискреційне потрібно розуміти повноваження, яке адміністративний орган, ухвалюючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.
101. Дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, у межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). У контексті діяльності ВККС це означає, що Комісія має повноваження самостійно визначати критерії оцінювання в межах установленого законом порядку та обирати спосіб реалізації процедур кваліфікаційного оцінювання з дотриманням правових норм.
102. Виконання практичного завдання як складова кваліфікаційного іспиту є етапом, на якому дискреційні повноваження Комісії в межах процедури кваліфікаційного оцінювання застосовуються чи не найбільш широко. На цій стадії учасник кваліфікаційного іспиту пропонує своє бачення ідеального судового рішення, яке він виконує відповідно до наданих Комісією відомостей та у створених нею умовах. Натомість ВККС повинна забезпечити рівність умов для всіх учасників та оцінити виконані учасниками кваліфікаційного іспиту роботи крізь призму напрацьованих нею критеріїв оцінки, дотримуючись правил та принципів проведення іспиту.
103. Верховний Суд (як Касаційний адміністративний суд, так і Велика Палата Верховного Суду) вже неодноразово давав оцінку діям ВККС у процедурах кваліфікаційного оцінювання на такій стадії кваліфікаційного іспиту, як виконання практичного завдання, та сформував усталений підхід до вирішення такої категорії спорів (зокрема постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі № 800/166/17, від 08 жовтня 2019 року у справі № 9901/49/19, від 19 листопада 2019 року у справі № 9901/90/19, від 16 вересня 2020 року у справі № 9901/100/19, від 27 квітня 2023 року у справі № 9901/260/19).
104. Так, Верховний Суд наголошував на легітимній меті дій Комісії щодо з'ясування відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання, що здійснюється членами ВККС за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання.
105. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зміст здійснюваних Комісією процедур на зазначеному етапі не зазнав істотних змін, а доводи скаржників і тоді здебільшого стосувалися обов'язковості фіксації / відображення міркувань / висновків членів Комісії, які проводили оцінювання практичного завдання.
106. Відхиляючи такі доводи, Верховний Суд констатував, що фіксацію/відображення у будь-якій формі (зокрема й в екзаменаційній відомості) міркувань/висновків членів Комісії, які проводили оцінювання практичного завдання, які до того ж встановлюють відповідність кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання за внутрішнім переконанням, щодо окремих показників/критеріїв, яким не відповідало виконане кандидатом завдання, не визначено приписами чинного законодавства, якими встановлено як порядок кваліфікаційного оцінювання, так і його методологію.
107. Водночас Комісія, відреагувавши на численні зауваження скаржників про незапровадження методики оцінювання результатів іспиту, показників та критеріїв оцінки практичного завдання, затвердила своїм рішенням від 17 липня 2024 року Методичні вказівки № 228/зп-24.
108. Як пояснила ВККС, згадані вказівки є документом, який визначає підходи до оцінювання практичного завдання, виконаного кандидатами на посаду судді. Вони містять орієнтовні показники оцінювання, елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню, та можливу кількість балів, оцінювання відповідного елемента в загальній оцінці і покликані забезпечити певний стандартизований підхід членів екзаменаційної комісії до перевірки робіт та уніфікацію оцінювання, а також є певним орієнтиром для кандидатів (учасників іспиту) і допомогою під час підготовки до виконання практичного завдання з урахуванням можливості розуміти критерії розподілу балів.
109. Тож процедуру кваліфікаційного оцінювання, зокрема і його перший етап - складання кваліфікаційного іспиту, можна розглядати як процес еволюційний, тобто такий, що розвивається відповідно до визначених завдань, обумовлених метою його проведення, реагуючи на виклики, які виникають у практичній діяльності Комісії.
110. Позивач наполягає на тому, що затвердження Методичних вказівок зобов'язує Комісію не лише їх дотримуватися, але й докладно документувати свої міркування/висновки щодо оцінки практичних завдань відповідно до шкали балів, визначеної згаданими вказівками.
111. Відображення поелементного оцінювання, на переконання позивача, відповідатиме вимозі вмотивованості негативного рішення ВККС стосовно нього.
112. Великій Палаті Верховного Суду потрібно надати відповідь на питання, чи змінився обсяг дискреції ВККС під час оцінювання виконаних учасниками кваліфікаційного іспиту практичних робіт у зв'язку із затвердженням Методичних вказівок.
113. Велика Палата Верховного Суду вважає, що затвердження Методичних вказівок загалом та концептуально не змінило правового врегулювання процедури кваліфікаційного іспиту і методики визначення його результатів та відповідно й обсягу дискреційних повноважень членів ВККС на цьому етапі. Наведені висновки Велика Палата Верховного Суду зробила з огляду на таке.
114. Насамперед Велика Палата Верховного Суду погоджується із зауваженнями позивача про неодмінність і важливість дотримання суб'єктом владних повноважень установлених ним правил у нормативних документах, що регулюють його діяльність. Проте з огляду на пояснену Комісією мету затвердження Методичних вказівок № 228/зп-24 та невнесення відповідних змін до форми і змісту документів і рішень, які ВККС ухвалює у процедурі кваліфікаційного іспиту на стадії виконання практичного завдання, немає підстав вважати позицію Комісії про допоміжний характер згаданого документа неправильною чи нераціональною.
115. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що, здійснюючи зовнішній публічний нагляд за дискреційними повноваженнями суб'єкта владних повноважень, суд не повинен вдаватися до зміни обсягу дискреційних повноважень, бо це є предметом відповідного правового регулювання, а має проконтролювати, чи не є викладені у рішенні цього органу висновки щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів.
116. Надаючи оцінку доводам позивача про обов'язок ВККС відображати поелементне оцінювання (відповідно до шкали балів за Методичними вказівками № 228/зп-24) практичних робіт у негативних рішеннях щодо кандидатів, які не склали кваліфікаційний іспит, Велика Палата Верховного Суду враховує таке.
117. Як зазначено вище, методика оцінювання учасників іспиту регламентована розділом 5 Положення № 185/зп-24, а порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання - пунктом 5.5 розділу 5 цього Положення.
118. Цей порядок включає: визначення суб'єктів оцінювання, діапазон, в якому члени екзаменаційної комісії виставляють індивідуальні оцінки (від 0 до 150), випадки, коли робота учасника оцінюється у 0 балів, алгоритм (механізм) обчислення остаточної оцінки учасника.
119. Тож результат оцінювання практичного завдання здійснюється за бальною шкалою. Бал визначається за результатом оцінювання практичного завдання загалом, а не його окремих елементів. Під час визначення результатів цього етапу не встановлено іншої форми оцінювання.
120. Тож порядок оцінювання визначає суть перевірки практичного завдання, яка полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання.
121. Водночас визначений пунктом 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24 порядок оцінювання не містить вимог щодо виставлення оцінки окремо за певні елементи практичного задання.
122. Таких вимог не містить і Закон № 1402-VIII.
123. За таких обставин незазначення в оскаржуваному рішенні Комісії інформації про кількість балів, виставлених за кожен із визначених Методичними вказівками № 228/зп-24 елементів оцінювання, абсолютно не підтверджує порушення відповідачем порядку оцінювання учасників іспиту.
124. Також саме собою ненаведення в оскаржуваному рішенні ВККС оцінки за кожний елемент оцінювання не може підтверджувати те, що члени екзаменаційної комісії здійснили перевірку практичного завдання позивача без застосування чи без дотримання Методичних вказівок.
125. З огляду на їх назву та зміст, Методичні вказівки № 228/зп-24 за правовою природою є інструктивним і керівним документом, адресованим передовсім членам екзаменаційної комісії, яким визначено алгоритм оцінювання та уніфіковано процес перевірки таких робіт.
126. Методичні вказівки № 228/зп-24 складаються зі шкали оцінювання, визначають елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню, та показники оцінювання. Обов'язку та способу фіксації балів окремо за кожен елемент практичного завдання Методичні вказівки № 228/зп-24 не містять.
127. Такі вказівки призначені як для членів екзаменаційних комісій, так і для кандидатів і слугують для них орієнтиром під час перевірки та виконання практичних завдань, для забезпечення єдиних стандартизованих для всіх учасників іспиту підходів у їх виконанні та оцінюванні.
128. Відповідно сама лише наявність затверджених Методичних вказівок № 228/зп-24 не означає, що в оскаржуваному рішенні члени екзаменаційної комісії повинні були відтворити, крім остаточної оцінки практичного завдання, також і бали за кожний його елемент.
129. Це є цілком недоцільним також з огляду на те, що предметом оцінювання є практичне завдання загалом, а не його окремі елементи.
130. Нерозуміння позивачем критеріїв формування членами екзаменаційної комісії виставлених балів загалом є його суб'єктивним негативним ставленням до результату кваліфікаційного оцінювання та фактично є висловленням його особистих сумнівів щодо об'єктивності членів екзаменаційної комісії.
131. Фактично позивач не погоджується з кількістю балів, виставлених за виконане практичне завдання.
132. Згідно з пунктом 2.9 Положення № 185/зп-24 практичне завдання виявляє рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, а саме: уміння критично мислити та правильно оцінювати фактичні обставини справи; уміння мотивувати свою позицію; уміння застосовувати джерела права, що релевантні до спірних правовідносин; уміння вирішувати правову проблему; уміння лаконічно викладати свою позицію; уміння дотримуватись норм мовних засобів офіційно-ділового стилю.
133. З практичного погляду, наявність усіх елементів судового рішення автоматично не свідчить про його довершеність; не менш важливим є змістовне наповнення цих елементів і те, як ці елементи узгоджуються між собою та формують зміст законного та обґрунтованого судового рішення.
Анонімність кваліфікаційного іспиту як гарантіяоб'єктивності його результатів
134. До того ж висловлені суб'єктивні сумніви позивача не можна визнати обґрунтованими й з огляду на анонімний спосіб складання практичного завдання.
135. Не маючи інформації про те, чиє саме практичне завдання перевіряють, члени екзаменаційної комісії не можуть виявити суб'єктивне ставлення до того чи іншого учасника конкурсу. Натомість повторна перевірка практичного завдання конкретного конкурсанта фактично унеможливлює дотримання принципу анонімності.
136. Саме анонімність кваліфікаційного іспиту, що узгоджується із частиною третьою статті 74 Закону № 1402-VIII, є основною гарантією для його учасників щодо дотримання відповідачем загальних принципів проведення іспиту та забезпечення відповідно до пункту 1.6 Положення № 185/зп-24 об'єктивності, неупередженості, прозорості та рівності.
137. Згідно з паперовими формами електронних документів - екзаменаційних відомостей оцінювання практичного завдання, виконаного позивачем, кожний член екзаменаційної комісії виставив ОСОБА_1 індивідуальний бал за кожне модельне судове рішення, що підтверджується змістом екзаменаційних відомостей і відповідно підтверджує дотримання ВККС порядку оцінювання результатів виконання практичного завдання.
Загальні висновки щодо вирішення спору по суті
138. У контексті наведених вище доводів позивача Велика Палата Верховного Суду підсумовує:
- результат оцінювання практичного завдання визначається за бальною шкалою від 0 до 150 (позивач складав практичне завдання типу 2, тому шкала оцінювання за кожним завданням складала від 0 до 75 балів);
- нормативне врегулювання процедури кваліфікаційного іспиту не запровадило обов'язку для Комісії з відображення у підсумковому на цьому етапі кваліфікаційного оцінювання рішенні поелементного оцінювання практичного завдання відповідно до шкали балів, визначеної у Методичних
вказівках;
- Методичні вказівки № 228/зп-24 за своїм змістом теж визначають сукупність (шкалу) балів, які можна отримати за виконання практичного завдання, визначення цих балів, як і загального бала за складання практичного завдання, відбувається за внутрішнім переконанням членів екзаменаційної комісії, в межах їх дискреційних повноважень. Відображення цих балів у рішенні Комісії саме собою не вплине на вмотивованість цього рішення.
139. Умови конкурсу були публічно оголошені та відомі позивачу станом на момент, коли він погодився брати участь у ньому, та не зазнали сутнісних змін протягом часу його проведення. Такі правила мали універсальний характер і були застосовні до всіх учасників конкурсу. Позивач не довів, що стосовно нього мали місце порушення принципів рівності та недискримінації.
140. Навіть більше, ВККС визначила перелік осіб, допущених до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», тому задоволення позову ОСОБА_1 , з урахуванням того, що оскаржуване рішення Комісії стосовно нього не має ознак очевидної свавільності та протиправності, призведе до порушення прав усіх цих осіб - переможців відповідного етапу конкурсної процедури.
141. Відтак за обставинами справи, що переглядається, суб'єктивні сумніви позивача, обґрунтованість яких він не довів, не можуть превалювати над публічно проголошеними принципами проведення кваліфікаційного іспиту для кандидатів на посади суддів.
142. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що прагнення до вдосконалення конкурсної процедури повинне втілюватися в порядку внесення змін до існуючого правого врегулювання. Суд же має реагувати на недотримання встановленого порядку, що призвело до порушення права учасника конкурсу, до того ж порушення реального.
143. Щодо необхідності наведення всебічного обґрунтування процесу оцінювання практичного завдання, то це об'єктивно недоцільно було б робити у рішенні, що оскаржує позивач та яке стосується затвердження результатів кваліфікаційного іспиту щодо всіх осіб, які його складали, а потребувало б ухвалення персональних (індивідуальних) рішень щодо кожного окремого кандидата незалежно від того, був результат негативний чи позитивний. Наведеного позивач не міг не розуміти, як і того, що процедура кваліфікаційного оцінювання не встановлює такого типу рішень. Натомість започаткування такого підходу істотно змінило б строки, потрібні для проведення відповідних конкурсних (але не винятково) процедур, та насамперед потребувало б відповідних змін до нормативно-правового регулювання процедури кваліфікаційного оцінювання.
144. Водночас Велика Палата Верховного Суду зауважує, що вона не надає оцінки доцільності відповідних змін до нормативно-правового врегулювання процедури кваліфікаційного оцінювання, зокрема й щодо відображення балів поелементного оцінювання практичного завдання, позаяк не є суб'єктом, до компетенції якого належить упорядкування такої процедури. Натомість у межах апеляційного розгляду Велика Палата Верховного Суду дала відповідь на питання, чи вплинуло незазначення такої інформації [відповідно до чинного нормативно-правового врегулювання процедури кваліфікаційного оцінювання, зокрема і стадії кваліфікаційного іспиту] на права позивача як учасника цієї процедури, і відповідь на це питання є негативною.
145. Відповідно, сукупно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, зваживши на всі аргументи та доводи сторін, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, з дотриманням принципів обґрунтованості, пропорційності та законності.
146. В обсязі встановлених у цій справі обставин з огляду на пред'явлений позов та відповідне правове регулювання спірних правовідносин Велика Палата Верховного Суду виснує, що рішення Комісії від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 у частині, що стосується позивача, не є свавільним, відповідає критеріям законності та обґрунтованості, визначеним статтею 2 КАС України.
147. Подібні за змістом висновки Велика Палата Верховного Суду навела у постановах від 20 листопада 2025 року у справі № 990/171/25, від 11 грудня 2025 року у справі № 990/221/25, від 18 грудня 2025 року у справі № 990/216/25, від 22 січня 2026 року у справі № 990/157/25, від 19 березня 2026 року у справі № 990/218/25, від 26 березня 2026 року у справах № 990/226/25 і № 990/219/25, від 01 квітня 2026 року у справі № 990/228/25, від 02 квітня 2026 року у справах № 990/165/25 і № 990/214/25, від 08 квітня 2026 року у справах № 990/166/25 і № 990/153/25.
Щодо обраного позивачем способу захисту права, яке він вважав порушеним
148. Велика Палата Верховного Суду в оцінці предмета й підстав позову ОСОБА_1 зауважує, що вимога позивача зобов'язати ВККС провести повторне оцінювання виконаного 25 лютого 2025 року ОСОБА_1 практичного завдання - тип 2 (перше та друге модельне судове рішення) (код кандидата 0075286; код кандидата 0082723), з урахуванням висновків суду є протиправним способом успішного подолання цього етапу конкурсу шляхом ухвалення судового рішення про те, що його поновлено у конкурсі з отриманням балів на рівні не менше прохідного бала - 56,25 за одне практичне завдання.
149. Суд як орган правосуддя не може під час розгляду спору щодо реалізації дискреційних повноважень адміністративного органу заміщати собою цей орган та зобов'язувати такий орган здійснювати обов'язки, не визначені приписами чинного законодавства.
150. У рішенні у справі «Вучкович та інші проти Сербії» ЄСПЛ зазначив, щоб бути ефективним, засіб правового захисту має бути спроможним безпосередньо виправити оскаржуваний стан справ і має пропонувати розумні перспективи успіху.
151. Тож вимога зобов'язати ВККС провести повторне оцінювання виконаного 25 лютого 2025 року ОСОБА_1 практичного завдання - тип 2 (перше та друге модельне судове рішення) (код кандидата 0075286; код кандидата 0082723), з урахуванням висновків суду суперечить закону, унеможливлює метод об'єктивного критерію оцінки такої роботи, оскільки не буде дотримано обов'язкової умови анонімності роботи учасника. Це своєю чергою призведе до порушення прав інших учасників конкурсу та матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є неприпустимим з огляду на невстановлення порушення відповідачем процедури проведення конкурсу та ухвалення оскаржуваного рішення з дотриманням пункту 4 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII.
152. Подібні за змістом висновки Велика Палата Верховного Суду навела у постановах від 20 листопада 2025 року у справі № 990/171/25, від 11 грудня2025 року у справі № 990/221/25, від 18 грудня 2025 року у справі № 990/216/25, від 22 січня 2026 року у справі № 990/157/25, від 19 березня 2026 року у справі № 990/218/25, від 26 березня 2026 року у справах № 990/226/25 і № 990/219/25, від 01 квітня 2026 року у справі № 990/228/25, від 02 квітня 2026 року у справі № 990/165/25, від 08 квітня 2026 року у справі № 990/153/25.
153. До того ж Велика Палата Верховного Суду дійшла переконання, що рішення Комісії від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 у частині, що стосується позивача, відповідає критеріям законності та обґрунтованості, визначеним статтею 2 КАС України, та не встановила розумних і справедливих підстав для визнання його протиправним і скасування.
154. Суд першої інстанції це врахував, у зв'язку із чим дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .
Щодо інших вимог позивача
155. ОСОБА_1 крім оскарження рішення ВККС від 12 березня 2025 року
№ 49/зп-25 у частині, що стосується нього, також просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 12 березня 2025 року № 48/зп-25, яким затверджено кодовані результати практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), в частині кодованих результатів ОСОБА_1 (пункт 165 додатка, код кандидата 0075286 бал - 51; пункт 180 додатка, код кандидата 0082723, бал - 58,5);
- зобов'язати ВККС провести повторне оцінювання виконаного 25 лютого 2025 року ОСОБА_1 практичного завдання - тип 2 (перше та друге модельне судове рішення) (код кандидата 0075286; код кандидата 0082723), з урахуванням висновків суду.
156. Рішенням від 18 грудня 2025 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовив у задоволенні позову.
157. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що, заявляючи вимогу провести повторне оцінювання виконаних ОСОБА_1 практичних завдань з урахуванням висновків суду, позивач не врахував нормативного врегулювання процедури кваліфікаційного оцінювання та принципів кваліфікаційного іспиту, затвердженого порядку визначення результатів виконаного практичного завдання та установленої Комісією форми їх оприлюднення.
158. Позивач не зважив на те, що повторна перевірка практичного завдання окремого учасника конкурсу - в умовах деперсоніфікації за відмінними від заздалегідь визначених для всіх правилами - знівелює таку особливість кваліфікаційного іспиту, як його анонімність, і такі принципи, як неупередженість (у будь-якому разі з'явиться фактор обізнаності щодо авторства відповідної роботи) та насамперед рівність умов учасників іспиту, які, своєю чергою, мали законні очікування на застосування єдиного підходу до оцінювання практичних завдань.
159. Отже, такий спосіб захисту, як зобов'язання ВККС провести повторне оцінювання виконаного 25 лютого 2025 року ОСОБА_1 практичного завдання - тип 2 (перше та друге модельне судове рішення) (код кандидата 0075286; код кандидата 0082723), з урахуванням висновків суду, не лише не встановлений законом, а й навпаки - суперечить йому та є непропорційним, оскільки йде всупереч таким основним принципам кваліфікаційного іспиту, як його безумовна анонімність та рівність учасників.
160. До того ж Велика Палата Верховного Суду повторює, що в ситуації, коли основна заявлена позовна вимога є безпідставною, то й похідні від неї вимоги не підлягають задоволенню, оскільки право на ефективний судовий захист виникає винятково в разі, коли суд установить, що мало місце реальне порушення прав, свобод та інтересів особи з боку суб'єкта владних повноважень.
161. Подібні за змістом висновки Велика Палата Верховного Суду навела у постановах від 20 листопада 2025 року у справі № 990/171/25, від 11 грудня 2025 року у справі № 990/221/25, від 18 грудня 2025 року у справі № 990/216/25, від 22 січня 2026 року у справі № 990/157/25, від 19 березня 2026 року у справі № 990/218/25, від 26 березня 2026 року у справах № 990/226/25 і № 990/219/25, від 01 квітня 2026 року у справі № 990/228/25, від 02 квітня 2026 року у справах № 990/165/25 і № 990/214/25, від 08 квітня 2026 року у справах № 990/166/25 і № 990/153/25.
162. Такого реального порушення прав позивача Велика Палата Верховного Суду у цій справі не встановила, що є підставою для залишення без змін рішення суду першої інстанції.
Висновки за результатами розгляду апеляційних скарг
163. Велика Палата вважає, що оскаржуване рішення ВККС відповідає вимогам пункту 4 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII щодо вмотивованості, ухвалене на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, а також відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності, визначеним статтею 2 КАС України, тому підстав для його скасування немає.
164. Суд першої інстанції надав належну оцінку обставинам справи, правильно застосував норми матеріального права, якими врегульовано процедуру кваліфікаційного оцінювання, та процесуального права, що є підставою для залишення оскаржуваного рішення суду без змін.
165. Згідно із частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
166. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
167. Згідно із частиною першою статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
168. Оскільки наведені в апеляційній скарзі позивача доводи не спростовують викладені в рішенні суду першої інстанції висновки, то апеляційну скаргу ОСОБА_1 потрібно залишити без задоволення.
Керуючись статтями 266, 308, 311, 315, 316, 322, 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
Апеляційну скаргуОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 грудня 2025 року у справі № 990/152/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає
Суддя-доповідачка Т. Г. Стрелець
Судді: О. О. Банасько М. В. Мазур
О. В. Білоконь Н. М. Мартинюк
О. Л. Булейко К. М. Пільков
І. А. Воробйова С. О. Погрібний
О. А. Губська Н. С. Стефанів
А. А. Ємець О. В. Ступак
Л. Ю. Кишакевич І. В. Ткач
В. В. Король О. С. Ткачук
О. В. Кривенда В. Ю. Уркевич
Постанову оформив суддя Погрібний С. О. в порядку частини третьої статті 321 КАС України.