11 травня 2026 року
м. Київ
справа № 544/968/17
провадження № 51-1364 ск 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження у суді апеляційної інстанції, навирок Пирятинського районного суду Полтавської області від 28 травня 2021 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 05 лютого 2026 року стосовно ОСОБА_4 ,
установив:
Пирятинський районний суд Полтавської області вироком від 28 травня2021 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудив за частиною третьою статті 286 Кримінального кодексу України (далі - КК) із застосуванням статті 69 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
Полтавський апеляційний суд ухвалою від 05 лютого 2026 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 задовольнив, апеляційні скарги потерпілого ОСОБА_6 та прокурора ОСОБА_7 залишив без задоволення. Вирок Пирятинського районного суду Полтавської області від 28 травня 2021 року стосовно ОСОБА_4 скасував, а кримінальне провадження №12017170000000366 за частиною третьою статті 286 КК закрив на підставі пункту 2 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв'язку з відсутністю в діянні складу цього кримінального правопорушення.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що прокурор не погоджується з вказаними судовими рішеннями.
Перевіривши подану скаргу на відповідність статті 427 КПК, Суд дійшов висновку про необхідність залишення скарги без руху із наданням прокурору строку для усунення недоліків з огляду на таке.
Відповідно до вимог частин другої та третьої статті 427 КПК у касаційній скарзі, крім іншого, зазначаються: найменування суду касаційної інстанції; судове рішення, що оскаржується; обґрунтування вимог особи із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень, з урахуванням підстав для їх скасування судом касаційної інстанції, визначених у статті 438 КПК, а також зазначаються вимоги до суду касаційної інстанції, які б узгоджувалися зі статтею 436 КПК.
Згідно з частиною п'ятою статті 427 КПК до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються.
У частині першій статті 433 КПК визначено повноваження суду касаційної інстанції, відповідно до яких суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з частиною першою статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що можуть бути підставами для їх скасування, які, на її думку, були допущені судами під час ухвалення судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Однак зазначених вимог кримінального процесуального закону прокурор не дотримався.
Як убачається зі змісту касаційної скарги, прокурор,крім іншого, вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту судового розгляду та оспорює правильність оцінки судами доказів, на підставі яких постановлені судові рішення. Таким чином, прокурор просить надати доказам у кримінальному провадженні іншу оцінку, ніж її надано судами першої та апеляційної інстанцій, що згідно зі статтею 438 КПК не є підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді кримінального провадження в суді касаційної інстанції.
У зв'язку із цим Суд звертає увагу на те, що Верховний Суд є судом права, а не факту і відповідно до статті 433 КПК перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваних судових рішеннях, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Крім того, прокурор зазначає, що апеляційний суд не перевірив належним чином доводи апеляційної скарги, однак не конкретизує, які саме доводи апеляційної скарги залишено без уваги цим судом, та яким чином зазначене перешкодило чи могло перешкодити суду постановити законне та обґрунтоване рішення
До того ж, відповідно до статті 436 КПК, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право:
залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення;
скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції;
скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження;
змінити судове рішення.
Однак прокурор у вступній та мотивувальній частинах касаційної скарги оскаржує та просить скасувати вирок суду першої інстанції від 28 травня 2021 року та ухвалу апеляційного суду від 05 лютого 2026 року, а у прохальній частині цієї скарги просить скасувати лише ухвалу суду апеляційної інстанції від 05 лютого 2026 року та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, чим допустив суперечності у скарзі.
При цьому всупереч вимогам частини п'ятої статті 427 КПК прокурор не долучив до касаційної скарги копію оскаржуваного вироку Пирятинського районного суду Полтавської області від 28 травня 2021 року.
Отже, вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
За правилами статті 429 КПК, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху та надає особі, яка подала скаргу, необхідний строк для усунення недоліків.
Недоліки касаційної скарги, пов'язані з її змістом, можуть бути усунуті шляхом подання нової касаційної скарги.
Керуючись частиною першою статті 429 Кримінального процесуального кодексу України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження у суді апеляційної інстанції, на вирок Пирятинського районного суду Полтавської області від 28 травня 2021 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 05 лютого 2026 року стосовно ОСОБА_4 залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ним ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особами, які її подали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3