07 травня 2026 року
м. Київ
справа № 463/8169/20
провадження № 51-4069 ск 21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 27 квітня 2026 року про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами,
встановив:
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 20 липня 2021 року відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Львівського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року.
Львівський апеляційний суд ухвалою від 27 квітня 2026 року відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_4 про переглядза нововиявленими обставинами ухвали Львівського апеляційного суду від 20 липня 2021 року.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_4 у якій він, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, ставить питання про скасування ухвали Львівського апеляційного суду від 27 квітня 2026 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги та долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів не вбачає підстав для відкриття касаційного провадження з мотивів, наведених у скарзі.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Так, згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Статтею 438 КПК України визначено, що підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Оцінюючи доводи касаційної скарги ОСОБА_4 , суд касаційної інстанції виходить з такого.
Відповідно до ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, якими є: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
У п. 4 ч. 2 ст. 462 КПК України визначено, що в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду.
Тож, системне тлумачення положень кримінального процесуального законодавства вказує на те, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінального провадження в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлено обставини, які мають такі ознаки: вони існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового розгляду; вони мають істотне значення, оскільки самі собою або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Як убачається із оскарженої ухвали, апеляційним судом відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки обставини, на які він посилався у своїй заяві, не відносяться до переліку нововиявлених обставин, передбачених ч. 2 ст. 459 КПК України, на підставі яких можуть бути переглянуті рішення, що набрали законної сили.
Як убачається з рішення апеляційного суду від 27 квітня 2026 року, ОСОБА_4 , як на підставу для перегляду за нововиявленими обставинами ухвали Львівського апеляційного суду від 20 липня 2021 року, покликався на постанову Верховного Суду від 07 травня 2025 року у справі № 463/11488/20, в якій встановлено, що висновок апеляційного суду не ґрунтується на вимогах КПК України в частині відмови у відкритті провадження за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Суд апеляційної інстанції, дослідивши зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, дійшов висновку про те, що обставини, на які покликається заявник, не є нововиявленими обставинами, у розумінні ч. 2 ст. 459 КПК, оскільки на момент постановлення ухвали Львівського апеляційного суду від 20 липня 2021 року постанови Верховного Суду об'єктивно не існувало, відтак її обґрунтування не могли бути відомі суду.
У зв'язку з цим, апеляційний суд обґрунтовано відмовив у задоволенні поданої ОСОБА_4 заяви.
За змістом статей 459-467 КПК України перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є ревізійною стадією, в ході якої суд надає оцінку доводам учасників судового провадження щодо наявності у кримінальному провадженні обставин, що не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення, а також щодо можливості впливу цих обставин на правильність судового рішення, яке належить переглянути.
Як слушно вказала колегія суддів, Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом ч. 2 ст. 459 КПК України формування і розвиток судової практики, зміна законодавства не є нововиявленою обставиною у розумінні приписів цієї статті кримінального процесуального закону та відповідно не може бути підставою перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Інших доводів, ніж ті, які були предметом перевірки апеляційного суду, та були б підставами для зміни чи скасування судових рішень, у касаційній скарзі ОСОБА_4 не наведено.
Отже, на переконання колегії суддів касаційного суду, під час апеляційного розгляду, суд перевірив доводи апеляційної скарги та надав на них вичерпну відповідь, належним чином вмотивував своє рішення з наведенням докладних мотивів.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції, відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Касаційна скарга ОСОБА_4 не містить конкретного обґрунтування істотного порушення вимог кримінального процесуального закону яке перешкодило чи могло перешкодити суду апеляційної інстанції ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення при розгляді заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з огляду на положення ст. 412 КПК України, а відтак й необхідності скасування чи зміни судового рішення на підставах, передбачених ч.1 ст. 438 КПК України.
Оскільки з касаційної скарги ОСОБА_4 , наданих до неї документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою.
На підставі викладеного, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд
постановив:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 27 квітня 2026 року про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3