11 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 904/4338/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Багай Н. О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафто-Строй-Сервіс"
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 23.03.2026 у справі
за позовом Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради
до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-Будсервіс", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант",
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2 - 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Петрол Маркет", 2) Акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Конкорд",
про знесення самочинно збудованого нерухомого майна та демонтаж тимчасових споруд,
20.04.2026 до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафто-Строй-Сервіс" як особи, яка не брала участі у справі, на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 23.03.2026 у справі № 904/4338/21 (повний текст складений 30.03.2026) про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафто-Строй-Сервіс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2023 у справі № 904/4338/21.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафто-Строй-Сервіс", Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України в касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Однак у поданій касаційній скарзі не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету в Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафто-Строй-Сервіс". Таким чином, касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що зазначення відомостей про наявність електронного кабінету в особи, від імені якої подається касаційна скарга, якщо така скарга подана через електронний кабінет її представника, сприяє обміну документами між учасниками справи в електронній формі.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України в касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Однак, всупереч вимогам пункту 3 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, у поданій касаційній скарзі скаржник зазначив неправильну адресу відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант": проспект Слобожанський, будинок 1-І, місто Дніпро, 49000. Водночас згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, правильною адресою відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант" є: вулиця Яремчука Назарія, будинок 2, місто Луцьк, 43023.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Згідно із частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафто-Строй-Сервіс" у касаційній скарзі просить скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 23.03.2026 у справі № 904/4338/21.
За змістом підпункту 8 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду необхідно сплатити 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2026 рік" передбачено, що станом на 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328,00 грн.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 2662,40 грн за подання до Верховного Суду касаційної скарги на ухвалу суду апеляційної інстанції, розрахований за формулою: 3328,00 х 0,8, де 3328,00 грн - ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду; 0,8 - коефіцієнт для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Однак Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафто-Строй-Сервіс" до касаційної скарги доказів сплати судового збору не додало.
Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Згідно із частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Нафто-Строй-Сервіс" необхідно подати до суду касаційної інстанції:
- касаційну скаргу в новій редакції, в якій слід зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у скаржника та правильну адресу відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант" із дотриманням вимог пункту 3 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України;
- докази сплати судового збору в установлених законом порядку і розмірі - 2662,40 грн за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір".
У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.
Крім того, Верховний Суд звертає увагу скаржника, що згідно зі статтею 291 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Відповідно до частини 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України в разі якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Однак скаржник не надав суду доказів направлення копії касаційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "АЗС-Будсервіс", що свідчить про неналежне виконання вимог статті 291 Господарського процесуального кодексу України.
Неповідомлення учасника судового процесу у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цього учасника, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, передбачені частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, Товариству з обмеженою відповідальністю "Нафто-Строй-Сервіс" необхідно належним чином виконати вимоги статті 291 Господарського процесуального кодексу України і надати суду належні докази надсилання Товариству з обмеженою відповідальністю "АЗС-Будсервіс" копії касаційної скарги з урахуванням положень статті 42 Господарського процесуального кодексу України.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що відповідно до частини 9 статті 42 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафто-Строй-Сервіс" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 23.03.2026 у справі № 904/4338/21 залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н. О. Багай