11 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 904/1548/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Бакуліної С.В. (доповідач),
розглянувши матеріали касаційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Будинок 27Д"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2026, додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2026 (суддя Бажанова Ю.А.), постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.04.2026 та додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.04.2026 (головуючий суддя - Фещенко Ю.В., судді: Джепа Ю.А., Мартинюк С.В.)
у справі №904/1548/23
за позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Будинок 27Д"
треті особи: 1. ОСОБА_2 ,
2. Обслуговуючий кооператив "Будинок 27Д"
про визнання недійсним рішення загальних зборів,
ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 ) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Будинок 27Д" (далі також - ОСББ), в якому просить суд визнати неправомірним та скасувати рішення загальних зборів ОСББ від 10.10.2021.
Справа судами розглядалась неодноразово, за результатами нового розгляду Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 28.01.2026 позов задовольнив частково:
- визнав недійсним рішення загальних зборів ОСББ, яке оформлене протоколом загальних зборів ОСББ від 10.10.2021 в частині по п'ятому питанню: 5) затвердити з 01.11.2021 наступний розмір щомісячних внесків співвласників на управління багатоквартирним будинком (в т.ч. утримання спільного майна багатоквартирного будинку): 25 грн 00 коп. за кв.м загальної площі нежитлового приміщення;
- стягнув з ОСББ на користь ОСОБА_1 2 684 грн витрат зі слати судового збору, 7 269.92 грн витрат на проведення судової експертизи;
- у решті позовних вимог відмовив.
ОСББ звернулось 29.04.2026 через підсистему "Електронний суд" до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема, скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2026, додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2026 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.04.2026, додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.04.2026 у справі №904/1548/23 в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ судові витрати.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.
Виходячи з приписів частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, вона залишається без руху.
Щодо підстав касаційного оскарження судових рішень
Пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК унормовано, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, відповідно до частини другої статті 287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).
У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).
Так, скаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.
Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.
Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.
При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
ОСББ не погоджується з прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, вважає їх протиправними та незаконними, а також такими, що ухвалені з грубим порушенням норм чинного законодавства. Вказує, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, зокрема статей 236, 238 ГПК, про наявність усталеної практики Верховного Суду, при цьому не вказує правову підставу/підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 287 ГПК.
Правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.
Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу.
З урахуванням викладеного касаційну скаргу ОСББ необхідно залишити без руху відповідно до частини другої статті 292 ГПК.
На виконання вимог цієї ухвали скаржнику необхідно обґрунтувати та зазначити підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 287 ГПК.
Способом усунення недоліків касаційної скарги ОСББ на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2026, додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2026, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.04.2026 та додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.04.2026 у цій справі є викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.
Щодо сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору складав 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2023 установлено у розмірі 2 684 грн.
Скаржник оскаржує рішення судів попередніх інстанцій, якими задоволено одну вимогу немайнового характеру.
Підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір встановлений у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З урахуванням викладеного при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 4 294,40 грн (2 684 одна немайнова вимога х 200% ставки) х 0,8 коефіцієнт пониження).
Натомість скаржник не додав до касаційної скарги документа, який підтверджує сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Ураховуючи викладене, касаційна скарга ОСББ на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2026, додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2026, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.04.2026 та додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.04.2026 у цій справі підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК, із наданням скаржникові строку для усунення недоліків, а саме подання Суду: (1) касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства (2) документа про сплату (зарахування) судового збору за подання касаційної скарги у сумі 4 294,40 грн, за наведеними нижче реквізитами:
- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- Код банку отримувача (МФО): 899998;
- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".
Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга та дата судового рішення, що оскаржується.
Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги розміщено також на офіційному вебсайті Верховного Суду.
При цьому звертається увага скаржника на те, що заяву про усунення недоліків (нова редакція касаційної скарги), подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.
Згідно з частиною четвертою статті 174 та частиною другою статті 292 ГПК, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із касаційною скаргою.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 ГПК, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Будинок 27Д" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2026, додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2026, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.04.2026 та додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.04.2026 у справі №904/1548/23 залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Будинок 27Д", що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя С. В. Бакуліна