11 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/8870/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Баранця О. М. - головуючого, Кролевець О. А., Мамалуя О. О.
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґудвеллі Україна"
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Шкурдової Л.М.
від 26.12.2025
та на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Сибіги О.М., Тищенко О.В., Кравчука Г.А.
від 12.03.2026 (повний текст складено 13.04.2026)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґудвеллі Україна"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
про стягнення 12 761 081,40 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ґудвеллі Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 12 761 081,40 грн, з них: основного боргу - 10 560 202,17 грн, 3% річний - 479 781,31 грн та інфляційних втрат - 1 721 097,92 грн.
Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 12071/01 від 29.02.2016.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2025 у справі № 910/8870/25 позов задоволено повністю; стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґудвеллі Україна" 10 560 202,17 грн основного боргу, 479 781,31 грн 3% річних, 1 721 097,92 грн інфляційних втрат та 153 132,98 грн витрат зі сплати судового збору.
04.12.2025 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґудвеллі Україна" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/8870/25, в якій заявник просив суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 60 000,00 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 26.12.2025 у справі № 910/8870/25 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґудвеллі Україна" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/8870/25 задоволено частково; стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґудвеллі Україна" 10 000,00 грн витрат на правову допомогу; в іншій частині заяви відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2026 у справі № 910/8870/25 апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2025 у справі № 910/8870/25 - залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2025 у справі № 910/8870/25 - залишено без змін; апеляційні скарги Державного підприємства "Гарантований покупець" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґудвеллі Україна" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2025 у справі № 910/8870/25 - залишено без задоволення; додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2025 у справі № 910/8870/25 - залишено без змін.
04.05.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ґудвеллі Україна" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2025 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2026 у справі № 910/8870/25 в частині відмови у стягненні з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґудвеллі Україна" 50 000,00 грн витрат на правову допомогу.
Склад колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визначено відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2026 (головуючий суддя - Баранець О.М., судді Мамалуй О.О., Кролевець О.А.).
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про повернення її скаржнику, з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 290 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо у справі немає підтвердження такого повноваження.
Згідно з частиною першою статті 56 Господарського процесуального кодексу України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Приписами частини третьої статті 56 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Частиною першою статті 58 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Отже, наведені вище положення законодавства розмежовують такі юридичні категорії, як "самопредставництво" і "представництво".
Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20 зазначила, що, починаючи з 29.12.2019, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва (пункт 18 ухвали).
Отже, з 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень (пункт 25 ухвали).
Пунктом 1 частини першої статті 60 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.
За змістом частин третьої та четвертої статті 60 Господарського процесуального кодексу України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом відповідно до вимог закону) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Верховний Суд звертає увагу на те, що підписання та/або подання заяв, клопотань, скарг є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.
З матеріалів касаційної скарги, яка подана до Верховного Суду через систему "Електронний суд", вбачається, що вона сформована та підписана від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґудвеллі Україна" представником - Кулик Адою Миколаївною.
Проте, до касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґудвеллі Україна" не долучено жодного доказу на підтвердження повноважень Кулик Ади Миколаївни представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґудвеллі Україна".
Окрім того, так як касаційна скарга надійшла безпосередньо до Верховного Суду, а матеріали справи № 910/8870/25 в суді касаційної інстанції відсутні, Суд позбавлений можливості перевірити наявність в матеріалах справи доказів на підтвердження повноважень у представника.
Верховний Суд, враховуючи відсутність доказів на підтвердження повноважень з представництва, дійшов висновку, що скаржником не доведена наявність у Кулик Ади Миколаївни повноважень представляти Товариство з обмеженою відповідальністю "Ґудвеллі Україна" у Верховному Суді, а тому касаційна скарга підписана особою, яка не наділена повноваженнями на підписання і подання цієї касаційної скарги від імені скаржника.
Пунктом 1 частини четвертої статті 292 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Враховуючи викладене, подана касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґудвеллі Україна" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2025 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2026 у справі № 910/8870/25 не відповідає вимогам процесуального закону щодо її форми, у зв'язку з чим така касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню відповідно до положень пункту 1 частини четвертої статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 234, 235, пунктом 1 частини четвертої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґудвеллі Україна" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2025 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2026 у справі № 910/8870/25, в частині відмови у стягненні з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґудвеллі Україна" 50 000,00 грн витрат на правову допомогу, разом з доданими до неї документами повернути скаржнику без розгляду.
2. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 Господарського процесуального кодексу України.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. Баранець
Судді О. Кролевець
О. Мамалуй