11 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 902/1232/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду
Кондратової І. Д.,
розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства "Вінницяобленерго"
на рішення Господарського суду Вінницької області від 14.01.2026
(суддя Виноградський О. Є.)
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.03.2026
(головуюча - Хабарова М. В., судді - Мамченко Ю. А., Олексюк Г. Є.)
у справі за позовом Малого приватного підприємства - Фірма "МЕД"
до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго"
про визнання рішення недійсним.
1. У листопаді 2024 року Мале приватне підприємство-Фірма "МЕД" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" про визнання недійсним та скасування рішення комісії Структурної одиниці "Вінницькі міські ЕМ" Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" з розгляду Акту про порушення № 04670 від 08.02.2024, що оформлене Протоколом № 333 від 22.08.2024.
2. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 14.01.2026 у цій справі у задоволенні позову відмовлено.
3. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.03.2026 рішення Господарського суду Вінницької області від 14.01.2026 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено; визнано недійсним та скасовано рішення комісії структурної одиниці "Вінницькі міські ЕМ" АТ "Вінницяобленерго" з розгляду Акту про порушення № 04670 від 08.02.2024, що оформлене протоколом № 333 від 22.08.2024; стягнуто з Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" на користь Малого приватного підприємства - Фірма "МЕД" витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2 422,40 грн та за подання апеляційної скарги у розмірі 3 633,60 грн.
4. 20.04.2024 Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" подало до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" касаційну скаргу, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати й залишити рішення суду першої інстанції в силі.
5. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги, установив, що скаргу подано без додержання вимог, викладених у пункті 2 частини четвертої статті 290 ГПК України, який визначає, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
6. Вирішуючи питання щодо обов'язку скаржника сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, суд виходить з того, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.
7. Згідно з частиною першою статті 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
8. Позивач звернувся з позовом у 2024 році з позовною вимогою немайнового характеру.
9. Частиною другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
10. Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
11. Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
12. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня було встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028, 00 грн.
13. Відповідно до вимог касаційної скарги, заявник за подання касаційної скарги мав сплатити судовий збір у розмірі 4 844,80 грн, який розраховано таким чином: (3 028,00 грн * 200% * 0,8).
14. До касаційної скарги скаржник не додав докази сплати судового збору, тому касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України для надання строку на усунення встановлених недоліків у частині сплати судового збору.
15. Також частиною першою статті 300 ГПК України передбачено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
16. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
17. Таким чином правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.
18. Так, відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
19. У касаційній скарзі скаржник визначив, що підставою касаційного оскарження судових рішень є наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки вважає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосували норми підпунктів 6, 8 пункту 5.5.5, пунктів 8.2.5, 8.4.2, 8.4.4, 8.4.10 ПРРЕЕ, і не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 14.07.2021 у справі № 918/863/20, від 06.02.2020 у справі № 916/2504/18, від 06.02.2020 у справі № 911/2624/18, від 31.10.2023 у справі № 902/670/22, від 27.04.2020 у справі № 908/2359/18, від 17.02.2020 у справі № 906/941/18.
20. У касаційній скарзі скаржник також посилається на порушення судом норм процесуального права (статей 76, 77, 86, 236, 237, частину п'яту статті 269 ГПК України) й зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно відхилив висновок експерта як належний доказ у справі, проте у цій частині скаржник не визначає підстави/підстав касаційного оскарження судового рішення відповідно до частини другої статті 287 ГПК України.
21. Верховний Суд звертає увагу, що враховуючи повноваження суду касаційної інстанції, передбачені вимогами статті 300 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга подається у зв'язку з порушенням норм процесуального права щодо дослідження доказів, то підставою касаційного оскарження в такому разі є пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України.
22. У такому разі касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 ГПК України призвело до прийняття незаконного судового рішення, та вказати, яким чином це порушення впливає на встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
23. Таким чином скаржнику слід уточнити підстави касаційного оскарження судових рішень.
24. При цьому, Верховний Суд звертає увагу, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні узгоджуватися з визначеними скаржником підставами касаційного оскарження судових рішень.
25. Наведені недоліки щодо змісту касаційної скарги є підставою для залишення її без руху, із наданням скаржникові строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.
26. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
27. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись нормами статей 174, 234, 288, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" на рішення Господарського суду Вінницької області від 14.01.2026 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.03.2026 у справі № 902/1232/24 залишити без руху.
2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:
- привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пунктів 5, 6 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням недоліків, визначених у пунктах 20-25 цієї ухвали;
- уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати позивачці, надавши суду докази такого надіслання з урахуванням положень статті 42 ГПК України;
- надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 4 844,80 грн.
3. Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Кондратова