Іменем України
01 травня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/235/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, за участю секретаря судового засідання Балан Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали позовної заяви
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ-ФІНАНС» (код 41110750) 04205, м. Київ, просп. Оболонський, 35-а, офіс 300
Відповідачі: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАГРОФОРТУНА» (код 44245107) 16605, м. Ніжин Чернігівської області, вул. Овдіївська, 32, кв. 1 2. Фермерське господарство «ШУГАЇВСЬКЕ» (код 42471191) 16608, м. Ніжин Чернігівської області, пров. Лікарський, 7 3. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) АДРЕСА_1
про стягнення 1 474 452 грн 35 коп.
за участі представників сторін:
від позивача: Гончаров Д.О. - адвокат (ордер серії АА № 1545198 від 20.02.2025)
від відповідача-1: Занько А.В. - директор (в судовому засіданні 22.04.2026), Лутай Н.М. - адвокат (ордер серії СВ № 1120477 від 03.04.2025, в судових засіданнях 05.03.2026 та 22.04.2026)
від відповідача-2: ОСОБА_1. - голова господарства (в судових засіданнях 05.03.2026 та 22.04.2026)
від відповідача-3: ОСОБА_1 (особисто, в судових засіданнях 05.03.2026 та 22.04.2026), Матвійчук А.С. - адвокат (ордер серії СВ № 1121395 від 02.04.2025, в судових засіданнях 05.03.2026 та 22.04.2026)
В судовому засіданні 01.05.2026, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено скорочене рішення.
14 березня 2025 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ-ФІНАНС» (надалі - Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАГРОФОРТУНА» (надалі - Відповідач 1), Фермерського господарства «ШУГАЇВСЬКЕ» (надалі - Відповідач 2) та ОСОБА_1 (надалі - Відповідач 3) в якій (з урахуванням заяв від 16.05.2025 № УФ-82666 та № УФ-82665 про зменшення розміру позовних вимог та про зміну предмету позову) Позивач просить стягнути солідарно з Відповідачів 1 474 452,35 грн заборгованості за Договорами фінансового лізингу від 28.06.2022 № 13500/06/22-В та № 13501/06/22-В, укладених між Позивачем та Відповідачем 1, яка складається з:
489 737,70 грн простроченої заборгованості по внесенню лізингових платежів з комісії лізингодавця (73 749,14 грн + 415 988,56 грн);
125 948,36 грн 10% штрафу (21 360,22 грн + 104 588,14 грн), нарахованого на підставі п. 7.1.2 Загальних умов договору фінансового лізингу;
262 438,10 грн пені станом на 14.04.2023 (43 533,29 грн + 218 904,81 грн), нарахованої на підставі п. 7.1.1 Загальних умов договору фінансового лізингу;
15 746,29 грн трьох процентів річних з простроченої суми станом на 14.04.2023 (2 612,00 грн + 13 134,29 грн);
298 346,35 грн пені станом на 10.02.2025 (44 927,70 грн + 253 418,65 грн), нарахованої на підставі п. 7.1.1 Загальних умов договору фінансового лізингу;
26 848,36 грн трьох процентів річних з простроченої суми станом на 10.02.2025 (4 043,07 грн + 22 805,29 грн);
108 430,66 грн неустойки (51 800,32 грн + 56 630,34 грн), нарахованої на підставі п. 7.1.3 Загальних умов договору фінансового лізингу;
146 956,53 грн штрафу (20 977,96 грн + 125 978,57 грн), нарахованого на підставі п. 7.1.7 Загальних умов договору фінансового лізингу.
В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем 1 взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної сплати лізингових платежів, повернення предметів лізингу та оформлення податкових накладних. Оскільки виконання зобов'язань за вищевказаними договорами фінансового лізингу забезпечено порукою Відповідачів 2, 3 згідно Договорів поруки від 28.06.2022, Позивач просить стягнути заборгованість з відповідачів солідарно.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд позовної заяви за правилами загального позовного провадження; призначено розгляд позовної заяви в підготовчому засіданні на 15 квітня 2025 року на 10 год. 00 хв.; встановлено процесуальний строк для подання відповідачами відзиву на позовну заяву - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала суду від 19.03.2025 направлена Позивачу та Відповідачу 1 до їх електронних кабінетів в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» та згідно довідок про доставку електронного листа, роздрукованих з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», доставлена до електронних кабінетів 19.03.2025 20:30.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 19.03.2025 є такою, що отримана адресатами 20.03.2025.
Примірник ухвали суду від 19.03.2025, що направлявся Відповідачу 2, отриманий адресатом 24.03.2025, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 06 011 256 312 43.
Примірник ухвали суду від 19.03.2025, що направлявся Відповідачу 3 на адресу, вказану Позивачем і яка співпадає з адресою, наявною в Єдиному державному демографічному реєстрі, був повернутий до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
За змістом п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, ухвала суду від 19.03.2025, є такою, що отримана Відповідачем 3 - 26.03.2025.
03 квітня 2025 року, у встановлений судом процесуальний строк, до Господарського суду Чернігівської області надійшов відзив ОСОБА_1 від 02.04.2025 на позовну заяву зі змісту якого вбачається, що Відповідач 3 просить відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість.
Свої заперечення проти позову Відповідач 3 мотивує тим, що він не укладав з Позивачем договір поруки, а підпис, що міститься на Договорі поруки від 28.06.2022, не належить ОСОБА_1 . Зі змістом Договору поруки від 28.06.2022 Відповідач 3 ознайомився лише після отримання позовної заяви та матеріалів, що додані до неї. Одночасно ОСОБА_1 подано клопотання від 02.04.2025 про призначення судової експертизи.
З огляду на вказану вище позицію Відповідача 3 щодо спірних правовідносин, останній вважає, що предметом доказування у даній справі є, зокрема, факт вчинення чи не вчинення ним підписання вищезгаданого Договору поруки від 28.06.2022; з'ясування даної обставини має суттєве значення для вирішення даного спору та ухвалення за результатами його вирішення об'єктивного та справедливого рішення; як наслідок - існує необхідність у спеціальних знаннях у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Враховуючи вищенаведене, 03.04.2025 Відповідачем 3 до Господарського суду Чернігівської області подано клопотання від 02.04.2025 про призначення експертизи, в якому він просить витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" оригінал Договору поруки від 28 червня 2022 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" та ОСОБА_1 ; призначити у справі судову почеркознавчу експертизу; на вирішення експерту поставити наступне питання: чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у графі "Поручитель" Договору поруки від 28 червня 2022 року ОСОБА_1 ?; проведення експертизи доручити Чернігівському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; на час проведення судової експертизи провадження у справі зупинити.
04 квітня 2025 року, у встановлений судом процесуальний строк, до Господарського суду Чернігівської області надійшов відзив ТОВ «УКРАГРОФОРТУНА» від 03.04.2025 на позовну заяву зі змісту якого вбачається, що Відповідач 1 не визнає позовні вимоги в частині стягнення з нього 125 948,36 грн 10% штрафу, 262 438,10 грн пені станом на 14.04.2023, 68 012,82 грн нарахованого на суму боргу індексу інфляції станом на 14.04.2023, 298 346,35 грн пені станом на 10.02.2025, 75 314,86 грн нарахованого на суму боргу індексу інфляції станом на 10.02.2025, 108 430,66 грн неустойки. Одночасно Відповідач 1 повідомляє про визнання позову в частині стягнення простроченої заборгованості та трьох процентів річних з простроченої суми на загальну суму 532 332,35 грн.
При цьому, товариство просить у випадку ухвалення судом рішення про стягнення з нього на користь позивача 10% штрафу та пені (станом на 14.04.2023 та 10.02.2025) та неустойки зменшити їх розмір до 5%, а саме з 795 163,47 грн до 39 758,17 грн.
Крім того, Відповідач № 1 просить повернути Позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову від визнаної суми позовних вимог.
Свої заперечення проти частини позовних вимог Відповідач 1 мотивує тим, що відповідно до абз. 9 ч. 2 статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), у разі якщо договір укладається шляхом приєднання, договір складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому. Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, і надається клієнту за його вибором у спосіб, що дає змогу встановити дату надання, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, із зазначенням строку їх дії.
Індивідуальна частина договору укладається з клієнтом у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа) з обов'язковим зазначенням у такому договорі умов, передбачених ч. 1 цієї статті. Якщо індивідуальна частина договору укладена в паперовому вигляді, примірник індивідуальної частини та додатки до неї (за наявності) надається клієнту одразу після його підписання, але до початку надання клієнту фінансової послуги. Примірник індивідуальної частини договору, укладеної у вигляді електронного документа, та додатки до неї (за наявності) вважається отриманим клієнтом, якщо такий примірник за домовленістю особи, яка надає фінансові послуги, і клієнта направлений клієнту на його електронну адресу або направлений клієнту за його вибором в інший спосіб, що дає змогу встановити дату відправлення. Примірник індивідуальної частини договору, укладеної у вигляді електронного документа, та додатки до неї (за наявності) повинні містити відомості про клієнта, у тому числі зазначені ним контактні дані. У свою чергу, ч. 1 цієї статті встановлює, що договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити, зокрема, права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.
Таким чином, будь-які обов'язки та відповідальність за їх невиконання повинні міститься в індивідуальній частині договору, а не в загальних умовах чи будь-яких інших документах (посилання на які містяться у самому договорі) та бути підписаними представниками сторін (фактичний підпис або електронний). Водночас, загальні умови, на які посилається Позивач у позовній заяві, не були погоджені з Відповідачем 1 під час укладання Договорів лізингу. Крім того, загальні умови не містять підпису директора ТОВ «УКРАГРОФОРТУНА» та відбитку печатки про ознайомлення з ними.
В свою чергу, Позивачем належними та допустимими доказами не доведено, що загальні умови, на які він посилається були погоджені між сторонами під час укладання договорів фінансового лізингу, як і не надано доказів, що вказані загальні умови на момент отримання Відповідачем 1 техніки у лізинг взагалі містили умови, зокрема, й щодо сплати штрафу, пені та неустойки.
Відповідач 1 звертає увагу, що надані ТОВ «УЛФ-Фінанс» загальні умови не є належним доказом, оскільки зазначений доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (позивача), тобто, має односторонній характер, та до вказаних загальних умов можуть вноситися відповідні зміни на користь однієї сторони. За таких обставин, відсутні підстави вважати, що ТОВ «УЛФ - Фінанс» та ТОВ «УКРАГРОФОРТУНА» обумовили у письмовому вигляді відповідальність сторін, яка встановлена у формі сплати пені, штрафу та неустойки за порушення термінів виконання договірних зобов'язань за Договорами лізингу.
За правилами ст. 46, 191 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу. Суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Оскільки визнання Відповідачем 1 позову в частині стягнення основної заборгованості та 3% річних не суперечить закону та не порушує прав та інтересів інших осіб, суд вважає за можливе прийняти визнання позову в цій частині.
07 квітня 2025 року, у встановлений судом процесуальний строк, до Господарського суду Чернігівської області надійшов відзив ФГ «ШУГАЇВСЬКЕ» від 03.04.2025 на позовну заяву, в якому Відповідач 2 просить повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.
Свої заперечення Відповідач 2 мотивує тим, що пропозиція укласти Договір поруки Фермерському господарству «Шугаївське» ані від ТОВ «УЛФ-Фінанс», ані від ТОВ «Украгрофортуна» не надходила. ФГ «Шугаївське» Договір поруки 28 червня 2022 року не укладало, не підписувало, будь - яких дій, які свідчили б про схвалення Відповідачем 2 вказаного правочину не вчинялось, а Позивачем не надано доказів протилежного.
14 квітня 2025 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 02.04.2025 № УФ-80046 Позивача, якою останній з метою всебічного та повного розгляду даного господарського спору просить долучити до матеріалів справи підписаний ТОВ «УЛФ-ФІНАНС», ТОВ «УКРАГРОФОРТУНА» та ФГ «ШУГАЇВСЬКЕ» Договір поруки від 28.06.2022 року до Договорів фінансового лізингу № 13500/06/22-В та № 13501/06/22-В.
Звертаючись з даною заявою Позивач вказує, що до позовної заяви помилково додана фінальна робоча версія для підписання Договору поруки від 28.06.2022 року до Договорів фінансового лізингу № 13500/06/22-В та № 13501/06/22-В, який був підписаний між ТОВ «УЛФ-ФІНАНС», ТОВ «УКРАГРОФОРТУНА» та ФГ «ШУГАЇВСЬКЕ».
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.04.2025, зокрема, призначено підготовче засідання на 30 квітня 2025 року; викликано для участі в судовому засіданні ОСОБА_1 з визнанням явки останнього обов'язковою; витребувано від ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» оригінал Договору поруки від 28.06.2022, укладеного між ним та Фермерським господарством «ШУГАЇВСЬКЕ»; витребувано від ОСОБА_1 вільні зразки його підпису, виконані за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, у великій кількості по можливості, але не менше ніж на 15-ти документах.
Постановляючи ухвалу від 15.04.2025, суд врахував те, що 15.04.2025 о 09:39 в мережі Інтернет (Telegram-канал "Суспільне Чернігів") з'явилось повідомлення про оголошення повітряної тривоги в Чернігівській області, яка тривала до 10:37.
Згідно наказу голови Господарського суду Чернігівської області від 12.07.2022 № 24-од, з метою забезпечення вимог цивільного захисту населення під час повітряної тривоги, зобов'язано суддів та працівників суду під час оголошення повітряної тривоги здійснювати евакуацію із залишенням приміщення суду до безпечного місця розташування; встановлено, що в разі оголошення повітряної тривоги під час проведення судового засідання, таке засідання має негайно припинятися; крім того, організовано службу судових розпорядників щодо додаткового оповіщення голосом всіх працівників суду та відвідувачів стосовно повітряної тривоги та місця можливої евакуації.
Враховуючи даний факт та вищезгаданий наказ голови суду, призначене на 15.04.2025 на 10:00 підготовче засідання по даній справі не проводилось; даний факт підтверджується також Актом від 15.04.2025 № 35-25 щодо оголошення повітряної тривоги.
Ухвала суду від 15.04.2025 направлена Позивачу та Відповідачам 1, 2 до їх електронних кабінетів в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» та згідно довідок про доставку електронного листа, роздрукованих з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», доставлена до електронних кабінетів 16.04.2025 20:14.
Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 15.04.2025 є такою, що отримана адресатами 17.04.2025.
Примірник ухвали суду від 15.04.2025, що направлявся Відповідачу 3 на адресу, вказану в позовній заяві і яка узгоджується з адресою, наявною в Єдиному державному демографічному реєстрі, був повернутий до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Враховуючи вищенаведені положення п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 15.04.2025, є такою, що отримана Відповідачем 3 - 24.04.2025.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 30.04.2025, зокрема, призначено підготовче засідання на 19 травня 2025 року; повторно витребувано від ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» оригінал Договору поруки від 28.06.2022, укладеного між ним та ФГ «ШУГАЇВСЬКЕ», а від ОСОБА_1 вільні зразки його підпису, виконані за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, у великій кількості по можливості, але не менше ніж на 15-ти документах.
Ухвала суду від 30.04.2025 направлена Позивачу та Відповідачу 1 до їх електронних кабінетів в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» та згідно довідок про доставку електронного листа, роздрукованих з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», доставлена до електронних кабінетів 01.05.2025 13:49.
Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 30.04.2025 є такою, що отримана адресатами 01.05.2025.
Постановляючи ухвалу від 30.04.2025, суд врахував те, що згідно наказу голови Господарського суду Чернігівської області від 13.03.2025 № 9-од, з метою забезпечення вимог цивільного захисту населення під час повідомлення про замінування приміщення суду, зобов'язано суддів та працівників апарату суду під час повідомлення про замінування приміщення суду здійснювати евакуацію із залишенням приміщення суду до безпечного місця розташування; встановлено, що в разі повідомлення про замінування приміщення суду під час проведення судового засідання, таке засідання має негайно припинятися, секретар судового засідання повинен повідомити присутніх в судовому засіданні осіб про негайну евакуацію з приміщення суду; наказано керівнику апарату суду організувати службу судових розпорядників щодо додаткового оповіщення голосом всіх працівників суду та відвідувачів стосовно замінування приміщення суду; наказано обмежити доступ відвідувачів до приміщення суду під час повідомлення про замінування приміщення суду.
До початку підготовчого засідання 30.04.2025 від Відділу документального забезпечення (канцелярія) Господарського суду Чернігівської області надійшло повідомлення про отримання інформації про замінування приміщення суду, а тому враховуючи даний факт, вищезгаданий наказ голови суду, виходячи з приписів ст. 3 Конституції України стосовно того, що людина, її життя, здоров'я і безпека визнані в Україні найвищою соціальною цінністю, з огляду на відсутність відомостей щодо часу, за настання якого перебування в приміщенні суду буде безпечним, призначене на 30.04.2025 на 14 год. 30 хв. підготовче засідання не проводилось (Акт № 47-25 про замінування приміщення суду від 30.04.2025).
Процесуальним правом на участь в призначеному на 19.05.2025 підготовчому засіданні Позивач та Відповідач 1 не скористалися.
02 травня 2025 року Позивачем на виконання вимог суду подано оригінал Договору поруки від 28.06.2022, укладеного між ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» та ФГ «ШУГАЇВСЬКЕ».
05 травня 2025 року Відповідачем 3 на виконання вимог суду подані вільні зразки підпису ОСОБА_1 , виконані за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 на 20 документах.
13 травня 2025 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 13.05.2025 Відповідача 1 про проведення призначеного на 19.05.2025 підготовчого засідання за відсутності його повноважного представника.
До початку підготовчого засідання 19.05.2025 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Чернігівської області надійшли наступні заяви та клопотання позивача:
1) від 16.05.2025 № УФ-82666 про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення інфляційних витрат з заявленого у позовній заяві розміру 143 327,68 грн до 0,00 грн;
2) від 16.05.2025 № УФ-82665 про зміну предмету позову, якою товариство просить змінити предмет позову, доповнивши позовні вимоги позовною вимогою про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОФОРТУНА", Фермерського господарства "ШУГАЇВСЬКЕ" та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" штраф у розмірі 146 956,53 грн;
3) від 16.05.2025 № УФ-82668 з повідомленням позивача про відсутність з його боку заперечень щодо призначення по справі судової почеркознавчої експертизи, а також про намір скористатися своїм процесуальним правом та поставити на вирішення експерта відповідні питання.
4) від 17.05.2025 про проведення призначеного на 19.05.2025 підготовчого засідання за відсутності повноважного представника позивача; одночасно позивач повідомив про підтримання заявленого ним позову в повному обсязі;
5) відповідь від 16.05.2025 № УФ-82675 на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОФОРТУНА", зі змісту якої вбачається, що позивач не погоджується з доводами Відповідача 1.
В обґрунтування своїх заперечень Позивач зазначає, що Договори фінансового лізингу від 28.06.2022 № 13500/06/22-В та № 13501/06/225-В були укладені за відсутності жодних заперечень та зауважень з боку Відповідача 1, тобто останній бажав їх укласти і вчинення такої дії відповідало його внутрішній волі. При цьому, Позивач вказує, що Відповідач 1 не надав жодних доказів того, що під час укладення та підписання вказаних Договорів ним пропонувалися будь-які інші їх умови, а також докази складання протоколу розбіжностей до них. Відсутність таких доказів на переконання Позивача свідчить про беззастережне схвалення та прийняття умов правочинів Відповідачем 1 та виконання їх в подальшому (визначення, замовлення, прийняття об'єктів лізингу; здійснення лізингових платежів; укладення додаткових угод). Також Позивач зауважує, що на даний час Договори фінансового лізингу від 28.06.2022 № 13500/06/22-В та № 13501/06/225-В в судовому порядку не визнані недійсними, а тому вони є такими, що за наслідком укладення створюють для сторін права та обов'язки.
В підготовчому засіданні 19.05.2025 були відібрані експериментальні зразки підпису ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19.05.2025, зокрема, постановлено: продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів; призначити підготовче засідання на 09 червня 2025 року на 10 год. 00 хв.; витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ-ФІНАНС»: оригінал Договору поруки від 28.06.2022, укладений між ним та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); копії доданих до клопотання від 16.05.2025 № УФ-82668 документів з оригіналами підписів ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зокрема: опитувальника фізичної особи-поручителя на отримання послуг з фінансування та укладення договору фінансового/оперативного лізингу від 28.06.2022 року; паспорта серії НОМЕР_2 виданого Ніжинським МРВ УМВС України в Чернігівській області від 30.01.2007 року та ІПН гром. ОСОБА_1 ; опитувальника юридичної особи-поручителя на отримання послуг з фінансування та укладення договору фінансового/оперативного лізингу від 27.06.2022 року; статуту Фермерського господарства «ШУГАЇВСЬКЕ», затвердженого Протоколом № 1 Установчих зборів членів Фермерського господарства «ШУГАЇВСЬКЕ» від 20.08.2018 року; протоколу № 1 Установчих зборів членів Фермерського господарства «ШУГАЇВСЬКЕ» від 20.08.2018 року; схематичного зображення структури власності Фермерського господарства «ШУГАЇВСЬКЕ»; виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; наказу № 1 про прийняття на роботу від 21.03.2019 року; рішення учасника від 28.06.2022 року; довідки вих. № 27 від 26.05.2022 року; довідки про посіви від 20.05.2022 року; податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи, розрахункової частини декларації для юридичних осіб, розрахункової частини декларації для фізичних осіб-підприємців, додатку № 1 до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи та Квитанції № 2; фінансової звітності малого підприємства та Квитанції № 2; розшифруванні статей фінансової звітності; фінансових зобов'язаннях клієнта. Витребувати від Фермерського господарства «ШУГАЇВСЬКЕ» вільні зразки відбитків печатки юридичної особи, виконані за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 на документах, які подавались до органів виконавчої влади, органів реєстрації, дозвільної системи, банківських установ, контролюючих органів (податкової інспекції), з відміткою про надходження до них (штамп канцелярії установи, дата надходження, вхідний номер, підпис працівника канцелярії); витребувати від Фермерського господарства «ШУГАЇВСЬКЕ» печатку юридичної особи з метою отримання експериментальних зразків її відбитків.
Ухвала суду від 19.05.2025 направлена сторонам до їх електронних кабінетів в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» та згідно довідок про доставку електронного листа, роздрукованих з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», доставлена до електронних кабінетів 21.05.2025 14:19.
Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 19.05.2025 є такою, що отримана адресатами 21.05.2025.
Процесуальним правом на участь в призначеному на 09.06.2025 підготовчому засіданні Позивач та Відповідач 2 не скористалися.
23 травня 2025 року Позивачем до Господарського суду Чернігівської області подані витребувані докази (згідно вищезгаданої ухвали суду від 19.05.2025).
27 травня 2025 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшли заперечення Відповідача 1 на заяву Позивача про зміну предмету позову.
30 травня 2025 року Відповідачем 2 до Господарського суду Чернігівської області надані вільні зразки відбитків печатки юридичної особи, виконані за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 (заява від 27.05.2025).
06 червня 2025 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 06.06.2025 Позивача про проведення призначеного на 09.06.2025 підготовчого засідання за відсутності його повноважного представника; одночасно позивач повідомив про підтримання заявленого ним позову в повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.06.2025, зокрема, постановлено призначити по справі судову почеркознавчу експертизу та судову технічну експертизу (експертизу друкарських форм); на час проведення експертизи провадження у справі зупинити.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.07.2025 задоволено клопотання від 01.07.2025 № 609/610/25-24 експерта Чернігівського відділення Київського науково - дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Наталії Романенко про надання додаткових матеріалів. Витребувано від ОСОБА_1 у якомога більшій кількості вільні зразки його підпису, виконані за період 2021-2023 роки, які можуть бути в документах різних за формою та призначенням (оригіналах листів, заяв, договорів, квитанцій на оплату, тощо).
31 липня 2025 року на виконання вимог ухвали від 15.07.2025 Відповідачем 3 надані витребувані судом документи, які листом від 06.08.2025 були направлені на адресу експертної установи.
12 січня 2026 року до Господарського суду Чернігівської області надійшов Висновок експерта від 09.01.2026 № 609/610/25-24 за результатами проведення комплексної судової почеркознавчої та судової технічної експертизи документів; одночасно до суду були повернуті матеріали справи № 927/235/25.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 22.01.2026 постановлено поновити провадження у справі; підготовче засідання призначити на 05 лютого 2026 року.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05.02.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 05.03.2026.
В судовому засіданні на 05.03.2026 суд розпочав розгляд справи по суті та оголосив перерву до 18.03.2026.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 18.03.2026 судове засідання призначено на 31.03.2026.
Постановляючи дану ухвалу, суд врахував, що 18.03.2026 о 06:32 в мережі Інтернет (Telegram-канал "Суспільне Чернігів") з'явилось повідомлення про оголошення повітряної тривоги в Чернігівській області.
Враховуючи даний факт та вищезгаданий наказ голови суду, призначене на 18.03.2026 на 10:00 судове засідання по даній справі не проводилось; даний факт підтверджується також Актом від 18.03.2026 №23-26 щодо оголошення повітряної тривоги.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 18.03.2026 постановлено:
призначити судове засідання на 31 березня 2026 року;
повідомити відповідачів про призначення судового засідання, а також про те, що їх неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду позовної заяви;
Відповідачі належним чином були повідомлені про дату, час та місце проведення призначеного на 31.03.2026 судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи роздрукованими з комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" довідками про доставку електронного листа до електронного кабінету в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд", однак процесуальним правом на участь у ньому не скористалися.
30.03.2026 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Чернігівської області надійшло клопотання від 30.03.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОФОРТУНА" про відкладення розгляду справи через неможливість повноважного представника відповідача - адвоката Лутай Н.М. з об'єктивних причин прийняти участь в призначеному на 31.03.2026 судовому засіданні (прийняття участі в інших судових засіданнях Господарського суду Чернігівської області, призначених у справах № 915/1444/25 та № 927/83/26).
Аналогічне за змістом клопотання від 30.03.2026 надійшло 30.03.2026 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Чернігівської області і від ОСОБА_1 (повноважний представник - адвокат Матвійчук А.С. приймає участь у судовому засіданні Чернігівського окружного адміністративного суду у справі № 620/17821/23).
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 31.03.2026 постановлено:
призначити судове засідання на 09 квітня 2026 року на 14:30;
повідомити відповідачів про призначення судового засідання, а також про те, що їх неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду позовної заяви.
Сторони належним чином були повідомлені про дату, час та місце проведення призначеного на 09.04.2026 на 14:30 судового засідання.
09.04.2026 о 14:16 в мережі Інтернет (Telegram-канал "Суспільне Чернігів") з'явилось повідомлення про оголошення повітряної тривоги в Чернігівській області.
Враховуючи даний факт та вищезгаданий наказ голови суду, призначене на 09.04.2026 на 14:30 судове засідання по даній справі не проводилось; даний факт підтверджується також Актом від 09.04.2026 № 35-26 щодо оголошення повітряної тривоги.
Ухвалою від 09.04.2026 постановлено призначити судове засідання на 22 квітня 2026 року о 14:30, повідомлено позивача та відповідачів про призначення судового засідання, а також про те, що їх неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду позовної заяви.
В судовому засіданні 22.04.2026 після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, відклавши його ухвалення та проголошення на 01.05.2026 на 10 год. 00 хв.
Відповідачі належним чином були повідомлені про дату, час та місце проголошення судового рішення, однак не скористались своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні.
В судовому засіданні 01.05.2026, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено скорочене рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАГРОФОРТУНА» зареєстровано в якості суб'єкта господарювання 21.05.2021. Місцезнаходження товариства: 16605, Чернігівська обл., місто Ніжин, вул. Овдіївська, будинок 32, квартира 1. Керівник, засновник та кінцевий бенефіціарний власник товариства: ОСОБА_2 . Основний вид економічної діяльності: допоміжна діяльність у рослинництві.
Фермерське господарство «ШУГАЇВСЬКЕ» зареєстровано в якості суб'єкта господарювання 13.09.2018. Місцезнаходження господарства: 16608, Чернігівська обл., місто Ніжин, провул. Лікарський, будинок 7. Керівник, засновник та кінцевий бенефіціарний власник господарства: ОСОБА_1 . Основний вид економічної діяльності: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
Наказом Генерального директора ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» від 24.06.2021 № 20 затверджено Загальні умови договору фінансового лізингу (для фінансування вживаних Об'єктів лізингу) та введено їх в дію з 25.06.2021 (надалі - Загальні умови).
Ці Загальні умови розміщені на веб-сайті Позивача за посиланням: https://ulf.ua/cache/files/files/102/fa/fae63459596ba8155275cc4e83372710/file/Zagalni%20umovi%20dogovory%20fin%20lizingy%20(by%20avto)%2025.06.2021.pdf.
Згідно преамбули Загальних умов, ці Загальні умови договору фінансового лізингу є публічною частиною Договору фінансового лізингу в розумінні Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг». Ці Загальні умови договору фінансового лізингу не є публічним договором в розумінні ст. 633 ЦК України. Підписавши Договір фінансового лізингу, Лізингоодержувач приєднався до умов, викладених у цих Загальних умовах договору фінансового лізингу відповідно до ст. 634 ЦК України. Ці Загальні умови договору фінансового лізингу разом із Договором фінансового лізингу, підписаним Сторонами спільно іменуються Договір фінансового лізингу (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1, 1.2 Загальних умов, Лізингодавець набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування замовлене Лізингоодержувачем майно, яке перебувало в експлуатації (далі по тексту «Об'єкт лізингу»), найменування, марка, модель, рік випуску, ціна постачальника, строк лізингу, лізингові платежі та інші суттєві умови користування якого зазначаються у Договорі, а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти Об'єкт лізингу та сплачувати лізингові та інші платежі відповідно до умов Договору, а в кінці строку дії Договору має право придбати Об'єкт лізингу у власність за викупною вартістю, визначеною у Договорі.
Під викупною вартістю слід розуміти останній лізинговий платіж в погашення (компенсацію) вартості Об'єкта лізингу, розмір якого визначений у Договорі.
Лізингоодержувачу надається право користування Об'єктом лізингу на строк, зазначений у Договорі (далі - «Строк лізингу»). Строк лізингу починається з дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі Об'єкта лізингу, але в будь - якому разі не може бути менше 1 (одного) року.
У відповідності з п. 2.1 - 2.4 Загальних умов, всі платежі за користування Об'єктом лізингу Лізингоодержувач зобов'язаний здійснювати в національній валюті України (гривні) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Лізингодавця не пізніше за дату та в сумі, які встановлені для їх оплати відповідно до Графіка внесення лізингових платежів (надалі - Графік платежів). Лізингоодержувач зобов'язаний оплачувати лізингові платежі незалежно від виставляння та отримання рахунків Лізингодавця. У разі необхідності, рахунки на оплату можуть надаватися Лізингодавцем на е-mail Лізингоодержувача. Лізингові платежі включають платежі в погашення (компенсацію) вартості Об'єкта лізингу, комісію Лізингодавця за наданий в лізинг Об'єкт лізингу та інші платежі, передбачені Договором.
Перший лізинговий платіж (визначений в Графіку платежів) включає:
- авансовий платіж, що є частиною компенсації вартості Об'єкта лізингу та включає вартість ПДВ;
- адміністративний платіж (у разі його наявності), що є платою за організаційні заходи, пов'язані з підготовкою та укладенням Договору фінансового лізингу, та включає вартість ПДВ.
Після приймання-передачі Об'єкта лізингу за Актом у тимчасове володіння та користування Лізингоодержувачем, авансовий платіж та адміністративний платіж зараховуються Сторонами як лізингові платежі.
Датою здійснення лізингового платежу вважається дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок Лізингодавця. Якщо дата нарахування та оплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або інший) день, то датою оплати такого лізингового платежу вважається наступний за ним робочий день.
У разі вказівки в п. 9.3 Договору на застосування при визначенні розміру лізингового платежу коригування курсу валют (не застосовується у разі укладання Договору з фізичною особою), Сторони погоджуються, що під фактичним курсом Кт слід розуміти курс продажу безготівкового долара США/ЕВРО, встановлений для таких операцій банком, який буде обрано за рішенням Лізингодавця (далі - «Фактичний курс Кт»).
При цьому, якщо протягом терміну дії Договору виникнуть об'єктивні обставини, що призведуть до зміни умов функціонування валютного ринку України та зміни Національним банком України умов курсоутворення, у зв'язку з чим матиме місце значна різниця між курсом долара США/ЕВРО, який визначений як Кт відповідно до п. 9.3 Договору, та Фактичним курсом, Лізингодавець не пізніше ніж за 5 (п'ять) робочих днів до дати використання в якості Кт Фактичного курсу повідомляє про це Лізингоодержувача в порядку, передбаченому Договором.
Після направлення такого повідомлення лізингові платежі розраховуються на змінній основі з використанням в якості Кт Фактичного курсу, зазначеного в повідомленні. Лізингодавець також може зазначати інформацію щодо Фактичного курсу Кт на відповідну дату шляхом розміщення такої інформації на сайті Лізингодавця: www.ulf.ua, або надати посилання на Фактичний курс на сайті обраного (уповноваженого) банку.
Фактичний курс Кт, про який повідомить Лізингодавець, буде застосовуватися до усіх наступних лізингових платежів до того моменту, коли Лізингодавець не повідомить про інше в такому самому порядку.
Відповідно до п. 3.1, 3.4, 3.5 Загальних умов, у разі, якщо експлуатація Об'єкта лізингу вимагає його державної реєстрації, Об'єкт лізингу реєструється на ім'я Лізингодавця. В цьому випадку Лізингодавець зобов'язаний передати Лізингоодержувачу вже зареєстрований Об'єкт лізингу.
Приймання Лізингоодержувачем Об'єкта лізингу в лізинг оформлюється шляхом підписання Сторонами Акту приймання-передачі Об'єкта лізингу.
З моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі Об'єкта лізингу до Лізингоодержувача переходять усі ризики, пов'язані з користуванням та володінням Об'єктом лізингу (в тому числі, але не обмежуючись, відповідальність за збереження, ризик випадкового знищення, втрати, загибелі або випадкового пошкодження Об'єкта лізингу, ризик допущення помилки під час експлуатації).
Протягом всього терміну дії Договору Об'єкт лізингу є власністю Лізингодавця (п. 8.1 Загальних умов).
Пунктами 11.1 - 11.10 Загальних умов визначено, що дія Договору припиняється повним виконанням Сторонами його умов, а також в інших випадках, передбачених Договором та чинним законодавством.
Лізингодавець має право достроково в односторонньому порядку розірвати Договір (відмовитися від Договору та вилучити Об'єкт лізингу у випадках, коли Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або повністю) та/або інший платіж, передбачений Договором, та прострочення оплати становить більше 60 (шістдесяти) календарних днів з дня настання строку платежу (п.п. 11.2.1);
У разі виникнення обставини, передбаченої п.п. 11.2.1 Загальних умов, Лізингодавець направляє Лізингоодержувачу повідомлення з вимогою усунути існуючі порушення.
У разі, якщо протягом 10 (десяти) календарних днів з дати направлення Лізингоодержувачу повідомлення згідно з п. 11.3 Загальних умов, Лізингоодержувач не усуне визначені в повідомленні порушення або (на вимогу Лізингодавця) не викупить Об'єкт лізингу, сплативши Лізингодавцю Суму викупу згідно з п. 8.5 Загальних вимог, а також при настанні обставин, передбачених п.п. 11.2.2 - 11.2.6 Загальних умов, Лізингодавець направляє на юридичну адресу Лізингоодержувача цінний лист з описом вкладення або вручає нарочно повідомлення про відмову від Договору (його розірвання) із зазначенням дати розірвання Договору та дати і місця повернення Об'єкта лізингу Лізингодавцю. Лізингоодержувач зобов'язаний за свій кошт протягом терміну, передбаченого в повідомленні, повернути Об'єкт лізингу Лізингодавцю за адресою, вказаною в повідомленні.
При цьому, у разі відмови Лізингоодержувача від передачі (повернення) Об'єкта лізингу Лізингодавцю Лізингодавець має право самостійно вилучити Об'єкт лізингу з місця зберігання/знаходження або ремонту без будь-яких дозволів Лізингоодержувача (у тому числі, але не виключно, на підставі виконавчого напису нотаріуса або відповідного рішення суду) з покладанням на Лізингоодержувача понесених витрат.
Повернення/вилучення Об'єкта лізингу оформляється підписанням Сторонами Акту повернення Об'єкта лізингу або підписанням Акту вилучення Об'єкта лізингу комісією у складі уповноважених осіб Лізингодавця, в якому зазначаються фактичні показники пробігу Об'єкта лізингу та всі дефекти. Лізингодавець не несе відповідальності за особисті речі, які знаходяться в Об'єкті лізингу на момент вилучення/повернення.
Лізингоодержувач зобов'язаний повернути Об'єкт лізингу з усіма його складовими частинами, обладнанням, документами та іншим приладдям, у тому числі отриманим згідно з Актом приймання-передачі. Об'єкт лізингу має бути повернений у справному стані, а за ступенем зношеності повинен відповідати його нормальному зносу за час використання за нормальних умов його експлуатації. При поверненні (вилученні) Об'єкта лізингу Лізингоодержувачем Лізингодавцю стан, в якому Об'єкт лізингу повертається (вилучається), повинен бути документально зафіксований представниками Сторін в Акті повернення (вилучення), враховуючи умови зносу Об'єкта лізингу.
Датою розірвання Договору є дата вказана у відповідному повідомленні про відмову (розірвання) від Договору, що направляється рекомендованим/цінним листом чи кур'єрською доставкою на адресу, зазначену в Договорі чи іншу, повідомлену Лізингоодержувачем відповідно до п.п. 6.1.4 Загальних умов. У випадку неотримання Лізингоодержувачем повідомлення про відмову (розірвання) від Договору з будь-яких причин Лізингоодержувач вважається належним чином повідомлений про відмову (розірвання) від Договору та її наслідки відповідно до п. 13.1 Загальних умов.
У разі прострочення Лізингоодержувачем оплати першого лізингового платежу згідно з Графіком платежів, або прострочення прийняття/безпідставної відмови від прийняття в лізинг Об'єкта лізингу відповідно до п. 3.3 Загальних умов на термін понад 20 (двадцять) робочих днів, Договір вважається розірваним на 21 (двадцять перший) робочий день з дати прострочення оплати першого лізингового платежу або прийняття Об'єкта лізингу за Договором.
Вилучення Об'єкта лізингу, припинення (відмова від Договору) не звільняє Лізингоодержувача від сплати всіх нарахованих та несплачених платежів згідно з Договором. Сторони досягли згоди, що у разі односторонньої відмови Лізингодавця від Договору (розірвання Договору) Лізингоодержувач зобов'язаний сплатити Лізингодавцю всі належні до сплати та несплачені лізингові платежі згідно з Графіком платежів; витрати, понесені Лізингодавцем у зв'язку з виконанням Договору (у тому числі у зв'язку з вилученням, транспортуванням, зберіганням, витрати на здійснення виконавчого напису нотаріуса, тощо), а також передбачені Договором або чинним законодавством України штрафні санкції та збитки відповідно до п. 7.3 Загальних умов.
У разі вилучення Об'єкта лізингу, розірвання Договору з причин, зазначених у Договорі та/або законодавстві України, всі раніше сплачені Лізингоодержувачем лізингові платежі поверненню не підлягають.
У разі повернення Об'єкта лізингу Лізингоодержувачем та/або вилучення Об'єкта лізингу Лізингодавцем (в т.ч. на підставі виконавчого напису нотаріуса або рішення суду) Лізингоодержувач, який є платником ПДВ, зобов'язаний оформити (в т.ч. зареєструвати згідно з вимогами чинного законодавства) податкову накладну на суму невідшкодованої вартості Об'єкта лізингу, яка визначається як сума лізингових платежів в частині відшкодування вартості Об'єкта лізингу, несплачених за Договором за Об'єкт лізингу на дату такого повернення (вилучення) Об'єкта лізингу.
28 червня 2022 року між ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» (Лізингодавцем) та ТОВ «УКРАГРОФОРТУНА» (Лізингоодержувачем) був укладений Договір фінансового лізингу (для фінансування вживаних Об'єктів лізингу з валютним коригуванням) № 13500/06/22-В (надалі - Договір № 13500) згідно умов якого Позивач зобов'язався набути у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування замовлене Відповідачем 1 майно, яке перебувало в експлуатації: жниварку для збирання кукурудзи CAPELLO Quasar F8, 2020 року випуску, вартістю 1 061 496,40 (один мільйон шістдесят одна тисяча чотириста дев'яносто шість гривень 40 копійок), в т.ч. ПДВ - 176 916,07 грн (Об'єкт лізингу), строком на 31 місяця/-ів з моменту підписання сторонами Акту приймання - передачі, а Лізингоодержувач зобов'язався прийняти Об'єкт лізингу та сплачувати лізингові та інші платежі відповідно до умов Договору.
Згідно п. 9.1 Договору № 13500, загальна сума лізингових платежів - 1 250 374,04 (один мільйон двісті п'ятдесят тисяч триста сімдесят чотири гривні 04 копійки) на дату укладення Договору і може змінюватися відповідно до умов цього Договору (1 061 496,40 грн - платіж, що відшкодовує вартість Об'єкта лізингу + 188 877,64 грн - винагорода (комісія) Лізингодавця).
В п. 9.3 Договору № 13500 сторони визначили порядок сплати лізингових платежів: в гривні згідно з Графіком внесення лізингових платежів з коригуванням курсу валют шляхом використання офіційного курсу долара США до української гривні за офіційним курсом гривні до іноземних валют (за офіційними даними НБУ, розміщеними на сайті: www.bank.gov.ua) за наступною формулою (не застосовуєтеся до Першого лізингового платежу):
Т0 + Кт
Т=----------, де
Ко
Т - поточний платіж, який підлягає оплаті в гривнях;
То - поточний платіж, зазначений в Графі 6 «Загальна сума лізингового платежу» Графіку внесення лізингових платежів (надалі - Графік платежів);
Ко - курс української гривні до долара США за офіційним курсом гривні до іноземних валют, зменшений на 1% (один відсоток) (за офіційними даними НБУ, розміщеними на сайті: www.bank.gov.ua) на дату укладання Договору та дорівнює за 100 дол. США = 2896.2351;
Кт - курс української гривні до долара США за офіційним курсом гривні до іноземних валют, збільшений 1% (один) відсоток (за офіційними даними НБУ, розміщеними на сайті: www.bank.gov.ua) на дату сплати платежу за Графіком платежів, чи фактичний курс, визначений відповідно до п. 2.4 Загальних умов договору фінансового лізингу.
У будь-якому випадку розмір лізингового платежу, відкоригований згідно з формулою, не може бути меншим, ніж розмір платежу, що відшкодовує вартість Об'єкта лізингу та визначений в графі 4 Графіка платежів на відповідну дату.
Для погашення вартості Об'єкта лізингу відноситься сума, зазначена в Графі 4 «Платіж, що відшкодовує вартість Об'єкта лізингу» Графіка платежів на відповідну дату. Різниця між поточним лізинговим платежем, розрахованим за цією формулою, і сумою, що відшкодовує вартість Об'єкта лізингу, вважається комісією Лізингодавця.
Якщо в період між датою сплати лізингового платежу, згідно з Графіком платежів, і датою надходження суми лізингового платежу, числове значення курсу збільшиться більш ніж на %, Лізингодавець має право вимагати пропорційної доплати такої суми. Доплачена сума враховується як комісія Лізингодавця.
У відповідності з п. 12 - 14 Договору № 13500, цей договір фінансового лізингу укладений у відповідності з вимогами чинного законодавства України та внутрішніх правил надання фінансових послуг, затверджених Лізингодавцем, складений українською мовою в 2 примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної зі сторін.
Договір фінансового лізингу набуває чинності з моменту його підписання обома Сторонами та скріплення печатками Сторін (у разі їх наявності) та діє протягом перебігу Строку лізингу (крім випадків, коли з підстав та в порядку, передбаченому цим Договором, Сторона відмовиться від Договору в односторонньому порядку або Сторони досягнуть згоди про дострокове припинення / розірвання цього Договору).
Зобов'язання за Договором, у разі його можливого порушення, не припиняються із закінченням строку його дії та припиняються їх повним виконанням.
Підписанням цього Договору фінансового лізингу Лізингоодержувач приєднується до Загальних умов договору фінансового лізингу, які є публічною частиною Договору фінансового лізингу. Загальні умови договору фінансового лізингу (та будь-які посилання на них в Договорі), розміщені на офіційному веб-сайті Лізингодавця за посиланням: https://ulf.ua/ua/dokumenty/usloviya-k-dogovoru-fl.html або QR-кодом, в редакції, діючій на дату укладання цього Договору, та є невід'ємною складовою частиною Договору.
Своїм підписом в цьому документі Лізингоодержувач підтверджує, що він належним чином ознайомлений та погоджується з умовами Договору фінансового лізингу (включаючи Загальні умови) щодо порядку та розміру сплати лізингових та інших платежів, що можуть змінюватися відповідно до Договору, щодо відповідальності та розміру штрафних санкцій, щодо зміни, припинення Договору, порядку та суми дострокового викупу Об'єкта лізингу тощо. Лізингоодержувач підтверджує, що йому зрозумілі наслідки укладення цього Договору (включаючи Загальні умови) та зобов'язується дотримуватися усіх його умов.
Своїм підписом на Договорі Лізингоодержувач підтверджує факт отримання Договору фінансового лізингу в дату його укладення та запевняє, що на дату підписання Договору ознайомився та має доступ до Загальних умов договору фінансового лізингу, які розміщені на офіційному веб - сайті Лізингодавця та є діючими на дату укладання Договору, а також підтверджує отримання перед укладанням Договору інформації, передбаченої ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Пункт 8 Договору № 13500 називається «Порука» і в ньому вказані найменування, місцезнаходження і фактична адреса, код ЄДРПОУ, ІПН свідоцтва платника ПДВ, РНОКПП, паспортні дані Фермерського господарства «ШУГАЇВСЬКЕ» та ОСОБА_1 .
Кожний аркуш Договору № 13500 підписаний представниками ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» і ТОВ «УКРАГРОФОРТУНА» та скріплений печатками товариств.
Також, 28 червня 2022 року між ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» (Лізингодавцем) та ТОВ «УКРАГРОФОРТУНА» (Лізингоодержувачем) був укладений Договір фінансового лізингу (для фінансування вживаних Об'єктів лізингу з валютним коригуванням) № 13501/06/22-В (надалі - Договір № 13501) згідно умов якого Позивач зобов'язався набути у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування замовлене Відповідачем № 1 майно, яке перебувало в експлуатації: комбайн NEW Holland CX 6090, 2016 року випуску, вартістю 4 790 593,00 (чотири мільйони сімсот дев'яносто тисяч п'ятсот дев'яносто три гривні 00 копійок), в т.ч. ПДВ - 798 432,17 грн (Об'єкт лізингу), строком на 31 місяця/-ів з моменту підписання сторонами Акту приймання - передачі, а Лізингоодержувач зобов'язався прийняти Об'єкт лізингу та сплачувати лізингові та інші платежі відповідно до умов Договору.
Згідно п. 9.1 Договору № 13501, загальна сума лізингових платежів - 5 623 631,78 (п'ять мільйонів шістсот двадцять три тисячі шістсот тридцять одна гривня 78 копійок) на дату укладення Договору і може змінюватися відповідно до умов цього Договору (4 790 593,00 грн - платіж, що відшкодовує вартість Об'єкта лізингу + 833 038,78 грн - винагорода (комісія) Лізингодавця).
Інші умови Договору № 13501 є ідентичними умовам Договору № 13500.
Кожний аркуш Договору № 13501 підписаний представниками ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» і ТОВ «УКРАГРОФОРТУНА» та скріплений печатками товариств.
В цей же день, 28.06.2022 року були укладені два договори поруки (надалі - Договори поруки):
1) між ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» (Кредитором) та ФГ «ШУГАЇВСЬКЕ» в особі голови господарства ОСОБА_1. (Поручителем);
2) між ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» (Кредитором) та ОСОБА_1 (Поручителем).
Згідно умов Договорів поруки, Поручителі зобов'язуються перед Кредитором відповідати за виконання ТОВ «УКРАГРОФОРТУНА» (Боржником) усіх його грошових зобов'язань перед Кредитором у повному обсязі, в тому числі і в частині компенсації можливих збитків та сплати можливих штрафних санкцій, комісій (винагород), додаткових платежів, що виникли або виникнуть в майбутньому із Договорів фінансового лізингу № 13500 та № 13501, включаючи всі додатки, зміни та доповнення до них, в тому числі ті, що можуть бути укладені Сторонами в майбутньому, укладених між ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» та ТОВ «УКРАГРОФОРТУНА», з метою передачі на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування замовленого Відповідачем № 1 майна (надалі - Договори лізингу). При цьому, предметом договору є надання у фінансовий лізинг майна, яке зазначено у Договорах лізингу.
Поручителі підтверджують, що їм відомі усі умови Договорів лізингу, в тому числі умови, передбачені Додатком «Загальні умови до договору фінансового лізингу», що розміщені на офіційному веб - сайті Кредитора за посиланням: https://ulf.ua/ua/dokumenty/usloviya-k-dogovoru-fl.html та є невід'ємною частиною Договорів лізингу (окремо іменується - Загальні умови), а саме:
- розмір та порядок сплати лізингових платежів передбачено Договорами лізингу під п. 9 (п.п. 9.1 - 9.4) та п. 10 (Графік внесення лізингових платежів);
- відповідальність сторін, передбачена статтею 7 Загальних умов до Договорів лізингу, умови про дострокове розірвання договору та повернення Об'єкта лізингу, передбачені статтею 11 Загальних умов до Договорів лізингу.
Всі умови щодо розміру та порядку сплати грошових коштів Боржником Кредитору визначаються згідно Договорів лізингу, а також додаткових угод до Договорів лізингу, які будуть укладені між Кредитором і Боржником, та будуть невід'ємною частиною Договорів лізингу.
Сторони домовились, що зобов'язання, встановлені цими Договорами поруки, залишаються дійсними та незмінними для Поручителів і в разі внесення будь - яких змін чи доповнень до Договорів лізингу. Поручителі зобов'язуються виконати зобов'язання за цими Договорами поруки у разі настання випадків зміни (в т.ч. збільшення) розміру грошових зобов'язань згідно умов Договорів лізингу, в зв'язку з чим змінюється (збільшується) обсяг їх відповідальності за Договором.
Поручителі відповідають перед Кредитором у тому ж обсязі, що й Боржник, в тому числі за відшкодування можливих збитків, за сплату пені та інших штрафних санкцій, що обумовлені у Загальних умовах до Договорів лізингу та передбачені законодавством України.
Відповідальність Поручителів та Боржника є солідарною.
Причини невиконання Боржником своїх зобов'язань за Договорами лізингу в жодному разі не можуть впливати на виконання Поручителями зобов'язань за цими Договорами поруки.
Відповідно до п. 2.1, 2.2 Договорів поруки, у разі повного або часткового невиконання Боржником своїх грошових зобов'язань за Договорами лізингу, Кредитор має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до Поручителів.
Поручителі повинні виконати свої зобов'язання на користь Кредитора протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту пред'явлення Кредитором вимог, забезпечених порукою згідно цих Договорів поруки, шляхом перерахування суми заборгованості Боржника, вказаної у вимозі, на поточний рахунок Кредитора, зазначений у розділі 5 цього Договору, або інший рахунок, реквізити якого Кредитор надасть Поручителям.
Під пред'явленням вимоги розуміється надсилання Кредитором рекомендованим листом на адресу Поручителів, вказану в розділі 5 даного Договору, письмової вимоги (заяви) про невиконання Боржником своїх зобов'язань, передбачених Договорами лізингу.
У відповідності з п. 3.1, 3.2 Договорів поруки, ці Договори набирають чинність з моменту їх підписання Сторонами.
Сторони, керуючись умовами частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України встановили, що строком припинення поруки, встановленої цими Договорами, є 6 (шість) місяців з дати виконання зобов'язань за Договорами лізингу, передбачених Договорами поруки, а у випадку наявності простроченої заборгованості Боржника відповідно до Договорів лізингу, строком припинення поруки є 3 (три) роки з дати розірвання (відмови) Кредитором від Договорів лізингу в порядку та на умовах, визначених Загальними умовами до Договорів лізингу.
В п. 4.2 Договорів поруки вказано, що підписанням цього Договору Поручителі підтверджують, що:
- вони мають здатність виконувати умови цих Договорів;
- ці Договори не суперечить будь - яким договірним обмеженням, що є обов'язковими для Поручителів;
- відсутні будь - які перешкоди для виконання цих Договорів на день їх підписання;
- ознайомлені з умовами Договорів лізингу, включаючи усі додатки, в повному обсязі, а також мають всі можливості знайомитись з умовами додаткових угод, які, можливо, будуть укладені у майбутньому та становитимуть невід'ємну частину Договорів лізингу;
- погоджуються та не заперечують проти зміни розміру грошових зобов'язань, в тому числі у разі збільшення розміру зобов'язань, у випадках та порядку, передбаченому Договорами лізингу;
- на день підписання цих Договорів відсутні будь - які судові спори, розслідування з боку державних контролюючих органів, що можуть істотно та/або негативно впливати на фінансовий стан та платоспроможність Поручителів, майно Поручителів не знаходиться в податковій заставі;
- Поручителі повністю розуміють всі умови цих Договорів, свої права та обов'язки за цими Договорами і погоджуються із ними.
Кожний аркуш Договорів поруки підписаний представниками ТОВ «УЛФ-ФІНАНС», ТОВ «УКРАГРОФОРТУНА», ФГ «ШУГАЇВСЬКЕ» в особі ОСОБА_1 або ОСОБА_1 особисто та скріплений печатками юридичних осіб.
28 червня 2022 року між ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» і ТОВ «УКРАГРОФОРТУНА» була укладена додаткова угода № 1 до Договорів № 13500 і № 13501 в якій сторони дійшли згоди доповнити договори п. 16 наступного змісту: «Сторони усвідомлюють, що на всій території України відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 запроваджено воєнний стан. Сторони погоджуються, що факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для посилання в майбутньому на такі обставини, як такі, що унеможливлюють виконання ТОВ «УКРАГРОФОРТУНА» будь - яких зобов'язань, встановлених цими договорами або звільняють від відповідальності за їх невиконання».
29 червня 2022 року між ТОВ «УКРАГРОФОРТУНА» (Сторона 1), ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» (Сторона 2) і ТОВ «ПОЛЕТЕХНІКА» (Сторона 3) був укладений Договір про зарахування зустрічних однорідних вимог № 28-06/2022 згідно умов якого Сторона 1, Сторона 2 та Сторона 3, маючи одна до одної зустрічні однорідні обов'язки, строк виконання яких настав, вирішили, на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України, провести зарахування однорідних зустрічних вимог, що виникли на підставі діючих договорів, укладених між Сторонами.
Серед іншого, Сторона 2 є кредитором, а Сторона 1 є боржником при виконанні грошових зобов'язань зі сплати лізингового платежу (сума першого лізингового платежу - авансу) згідно Графіку платежів (п. 1 Графіку) за Договором фінансового лізингу № 13501 в розмірі 1 914 144,40 грн, в т.ч. ПДВ - 319 024,07 грн. Під грошовими зобов'язаннями, строк виконання яких настав за Договором фінансового лізингу, маються на увазі зобов'язання з оплати першого лізингового платежу за Договором фінансового лізингу.
Сторони дійшли до згоди про припинення шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог наступних зобов'язань, зокрема: частково у розмірі першого лізингового платежу в сумі 1 041 850,03 грн, в т.ч. ПДВ - 173 641,67 грн за Договором фінансового лізингу № 13501, що був підписаний між Стороною 2 та Стороною 1, у якому Сторона 2 є кредитором, а Сторона 1 - боржником.
28 липня 2022 року між ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» і ТОВ «УКРАГРОФОРТУНА» була укладена додаткова угода № 2 до Договору № 13500 в якій сторони дійшли згоди:
викласти п. 3.5 Договору № 13500 в наступній редакції: «Вартість Об'єкта лізингу: 1 051 844,69 грн, в т.ч. ПДВ - 175 307,45 грн»;
викласти п. 9.1 Договору № 13500 в наступній редакції: «Загальна сума лізингових платежів - 1 229 008,53 грн (1 051 844,69 грн - платіж, що відшкодовує вартість Об'єкта лізингу + 177 163,84 грн - винагорода (комісія) Лізингодавця) може змінюватися відповідно до умов цього Договору»;
викласти п. 10 Договору № 13500 (Графік внесення лізингових платежів) в новій редакції.
Крім того, 28 липня 2022 року між ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» і ТОВ «УКРАГРОФОРТУНА» була укладена додаткова угода № 2 до Договору № 13501 в якій сторони дійшли згоди:
викласти п. 3.5 Договору № 13501 в наступній редакції: «Вартість Об'єкта лізингу: 4 748 662,44 грн, в т.ч. ПДВ - 791 443,74 грн»;
викласти п. 9.1 Договору № 13501 в наступній редакції: «Загальна сума лізингових платежів - 5 528 117,74 грн (4 748 662,44 грн - платіж, що відшкодовує вартість Об'єкта лізингу + 779 455,30 грн - винагорода (комісія) Лізингодавця) може змінюватися відповідно до умов цього Договору»;
викласти п. 10 Договору № 13501 (Графік внесення лізингових платежів) в новій редакції.
Актами приймання - передачі Об'єктів лізингу від 28.07.2022 та доповненнями до цих Актів від 09.08.2022 підтверджується факт передачі Позивачем у користування Відповідачу № 1 майна, яке є предметом Договорів № 13500 і № 13501.
Так, 28.07.2022 позивач передав згідно актів прийому-передачі на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування замовлену Лізингоодержувачем бувшу у використанні Жниварку для збирання кукурудзи марки CAPELLO Quasar F8, 2020 року випуску, заводський номер НОМЕР_3 , вартістю на суму 1 051 844,69 грн, яка зареєстрована за ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серія ОМ №194684, виданого 09.08.2022 року ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві (далі по тексту «Об'єкт лізингу №1») та замовлений Лізингоодержувачем бувший у використанні Комбайн марки NEW Holland СХ6090, 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 , серійний номер 471973008, вартістю на суму 4 748 662,44 грн, який зареєстрований за ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серія НОМЕР_5 , виданого 09.08.2022 ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві (далі по тексту «Об'єкт лізингу №2»)
Відповідач-1 в свою чергу зобов'язався прийняти Об'єкт лізингу №1 і Об'єкт лізингу №2 та своєчасно сплачувати лізингові та інші платежі відповідно до умов Договорів фінансового лізингу.
Як вказує Позивач у позовній заяві, Відповідач 1 прийняв від Позивача у платне володіння та користування замовлені Об'єкти лізингу № 1 та № 2, сплатив перший лізинговий платіж та систематично допускав прострочки по оплаті лізингових платежів, а згодом взагалі припинив виконувати зобов'язання по оплаті лізингових платежів.
З метою врегулювання спору в досудовому порядку, Лізингоодержувачу були направлені Досудові вимоги №УФ-53435 від 20.03.2023 та №УФ-53436 від 20.03.2023 про сплату виниклої заборгованості з попередженням розірвання Договорів фінансового лізингу в односторонньому порядку та подальшим зверненням до суду з відповідним позовом про стягнення в примусовому порядку заборгованості з урахуванням усіх штрафних санкцій, встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої заборгованості та будь-яких інших збитків, що матимуть місце при вирішенні спору.
04.04.2023 року Лізингоодержувачу були направлені Повідомлення №УФ-53963, №УФ-53964 про відмову (розірвання) від Договорів фінансового лізингу з вимогою повернення Об'єктів лізингу №1 та №2 до 14.04.2023 Лізингодавцю. Згідно даного Повідомлення Договори фінансового лізингу вважаються розірваним з 14.04.2023.
Лізингоодержувач не виконав Вимогу про повернення Об'єктів лізингу зазначені в Повідомленнях №УФ-53963 та №УФ-53964 про відмову (розірвання) від Договорів фінансового лізингу, в наслідок чого 03.08.2023 Об'єкти лізингу було вилучено співробітниками ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» згідно Актів повернення (вилучення) майна з фінансового лізингу за Договором фінансового лізингу №13500/06/22-В від 28.07.2022 та №13501/06/22-В від 28.07.2022 у зв'язку з відмовою (розірванням) за ініціативою Лізингодавця.
На виконання п. 2.2. Договорів поруки, 11.02.2025 року Відповідачам були надіслані Вимоги №УФ-77766, №УФ-77773 про сплату простроченої заборгованості по внесенню лізингових платежів по Договорам фінансового лізингу, з урахуванням штрафних санкцій.
Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Загальні правові та організаційні засади фінансового лізингу в Україні визначено Законом України "Про фінансовий лізинг".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов'язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об'єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 5 цього Закону.
Згідно п. 1.1 Загальних умов договору фінансового лізингу, які є публічною частиною Договору фінансового лізингу лізингодавець набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування замовлене Лізингоодержувачем майно (далі - предмет лізингу), найменування, марка, модель, рік випуску, ціна, строк лізингу, лізингові платежі та інші суттєві умови користування якого зазначаються у Договорі, а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти Предмет лізингу та сплачувати лізингові та інші платежі відповідно до умов Договору, а в кінці строку дії Договору має право придбати Предмет лізингу у власність за викупною вартістю, визначеною у Договорі.
Відповідно до п. 1.2 Загальних умов договору фінансового лізингу лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу на строк, вказаний у договорі (строк лізингу). Строк лізингу починається з дати підписання сторонами акту прийому-передачі предмета лізингу, але в будь якому разі не може бути менше одного року.
Підпунктом 3.4 Загальних умов договору фінансового лізингу визначено, що приймання лізингоодержувачем предмета лізингу в лізинг оформлюється шляхом підписання сторонами акту прийому-передачі предмета лізингу, що підтверджує, зокрема: належну якість, комплектність предмета лізингу; ознайомлення і прийняття до виконання лізингоодержувачем гарантійних умов, технічних умов та інших регламент експлуатації предмета лізингу.
Судом встановлено, що на виконання умов договорів фінансового лізингу ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» (Лізингодавець) передало, а ТОВ «УКРАГРОФОРТУНА» (Лізингоодержувач) прийняло предмети лізингу, визначені сторонами.
Відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.
Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором (ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг").
Згідно п. 2.1 Загальних умов договору фінансового лізингу всі платежі за користування предметом лізингу лізингоодержувач зобов'язаний здійснювати в національній валюті України (гривні) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця не пізніше за дату та в сумі, які встановлені для їх оплати відповідно до графіка внесення лізингових платежів (графік платежів). Лізингоодержувач зобов'язаний оплачувати лізингові платежі незалежно від виставляння та отримання рахунків лізингодавця. У разі необхідності рахунки на оплату можуть надаватися лізингодавцем на електронну пошту лізингоодержувача. Лізингові платежі включають платежі в погашення (компенсацію) вартості предмета лізингу, комісію лізингодавця з наданий в лізинг предмет лізингу та інші платежі, передбачені договором.
Положеннями ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст.525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як свідчать матеріали справи Відповідачем 1 сплачені лізингові платежі за Договорами фінансового лізингу від 28.06.2022 №13500/06/В-22 та №13501/06/В-22 на загальну суму 2 175 197,73 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №6 від 30.06.2022, №7 від 30.06.2022, №26 від 02.08.2022, №27 від 02.08.2022, №34 від 19.09.2022, №38 від 28.09.2022, №39 від 28.09.2022, №40 від 28.09.2022, №44 від 10.10.2022, №45 від 10.10.2022, №51 від 21.10.2022, №52 віл 03.11.2022, №53 від 03.11.2022, №54 від 03.11.2022, №55 від 03.11.2022, №56 від 03.11.2022, №57 від 03.11.2022, №48 від 29.03.2023.
Крім того, відповідно до Договору про зарахування зустрічних однорідних вимог №28-06/2022 від 29.06.2022, укладеного між TOB «УЛФ-Фінанс», TOB «Украгрофортуна» та ТОВ «Полетехніка» 1 041 850,03 грн було зараховано Позивачем як перший лізинговий платіж Відповідача 1 за Договором фінансового лізингу № 13501/06/22-В від 28.06.2022.
Заборгованість відповідача по сплаті лізингових платежів за договорами фінансового лізингу на день ухвалення рішення становить 489 737,70 грн, що підтверджується матеріалами справи та визнається Відповідачем 1.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення простроченої заборгованості по внесенню лізингових платежів з комісії лізингодавця в сумі 489 737,70 грн.
Згідно ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Позивачем заявлено до стягнення 15 746,29 грн 3% річних з простроченої суми станом на 14.04.2023 (2 612,00 грн + 13 134,29 грн) та 26 848,36 грн 3% річних з простроченої суми станом на 10.02.2025 (4 043,07 грн + 22 805,29 грн).
Частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перевірку поданого позивачем розрахунку 3% річних, враховуючи визнання Відповідачем 1 позову в цій частині, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 3% річних в розмірі 15 746,29 грн станом на 14.04.2023 та в розмірі 26 848,36 грн станом на 10.02.2025 є обґрунтованими.
Також позивачем заявлено до стягнення 125 948,36 грн 10% штрафу (21 360,22 грн + 104 588,14 грн), нарахованого на підставі п. 7.1.2 Загальних умов договору фінансового лізингу; 262 438,10 грн пені станом на 14.04.2023 (43 533,29 грн + 218 904,81 грн), нарахованої на підставі п. 7.1.1 Загальних умов договору фінансового лізингу; 298 346,35 грн пені станом на 10.02.2025 (44 927,70 грн + 253 418,65 грн), нарахованої на підставі п. 7.1.1 Загальних умов договору фінансового лізингу; 108 430,66 грн неустойки (51 800,32 грн + 56 630,34 грн), нарахованої на підставі п. 7.1.3 Загальних умов договору фінансового лізингу; 146 956,53 грн штрафу (20 977,96 грн + 125 978,57 грн), нарахованого на підставі п. 7.1.7 Загальних умов договору фінансового лізингу.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
При цьому, суд враховує, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №917/194/18, від 09.02.2018 у справі №911/2813/17.
Згідно п.7.1.7 Загальних умов договору фінансового лізингу у разі якщо лізингоодержувачем не буде оформлено (в т.ч. зареєстровано згідно з вимогами чинного законодавства) податкову накладну, як це передбачено в п.11.10 Загальних умов, або у випадку дострокового розірвання Договору, укладеного з лізингоодержувачем, який не є платником податку на додану вартість, з підстав, передбачених в п.11.2 Загальних умов, останній сплачує штраф у розмірі 20% від загальної суми лізингових платежів у частині компенсації вартості об'єкта лізингу, що є несплаченими за об'єкт лізингу на дату його повернення/вилучення за договором.
Щодо нарахування штрафних санкцій згідно п.7.1.7 Загальних умов договору фінансового лізингу суд зазначає наступне.
Обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, а включення до приватноправового договору обов'язків, що належать до публічно-правової сфери, до сфери регулювання податкового законодавства, не перетворює ці обов'язки на цивільні незалежно від волевиявлення сторін договору. У разі невідповідності договірного регулювання приписам імперативних норм застосуванню в будь-якому разі підлягають саме імперативні норми, відтак таке договірне регулювання не створює передбачених ним правових наслідків, не надає підстав для застосування договірної відповідальності.
Відповідно сторони не можуть врегулювати свої відносини (визначити взаємні права та обов'язки) у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає загальним засадам цивільного законодавства, передбаченим статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору (справедливість, добросовісність, розумність). Домовленість сторін договору про врегулювання своїх відносин всупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов'язку, як і його зміни та припинення (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 06.02.2026 у справі № 904/2953/24).
За таких обставин, положення п.7.1.7 Загальних умов договору фінансового лізингу суперечать нормам законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення 146 956,53 грн штрафу є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Згідно п. 7.1.1 Загальних умов договору фінансового лізингу, які є публічною частиною Договору фінансового лізингу за несвоєчасну оплату лізингових платежів та інших платежів, передбачених договором, лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми заборгованості за кожен дені прострочення.
Відповідно до п. 7.1.2. Загальних умов, у разі прострочення (затримки) сплати лізингових платежів та інших платежів за Договором понад 30 (тридцять) календарних днів, крім пені, передбаченої п.7.1.1. Загальних умов, лізингоодержувач оплачує штраф у розмірі 10% (десять відсотків) від суми простроченої заборгованості.
Згідно п. 7.1.3 Загальних умов, у разі, якщо на дату розірвання договору предмет лізингу залишається неповернутим лізингодавцю, як це передбачено п. 11.4. Загальних умов, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю неустойку у розмірі подвійної плати за користування предметом лізингу за час прострочення (а саме: подвійний розмір лізингового платежу, зазначений в п. 6 графіку платежів та належний до сплати у місяці, в якому відбувається прострочення повернення предмету лізингу лізингоодержувачем).
В п. 7.1.9 Загальних умов договору фінансового лізингу сторони передбачили, що при нарахуванні штрафних санкцій та неустойки, положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України до Договору не застосовуються. Неустойка та інші штрафні санкції нараховується за весь період прострочення виконання зобов'язань. До вимог про стягнення штрафних санкцій застосовується позовна давність три роки.
Відповідно до п. 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2024 року по справі № 911/952/22, якщо умовами укладеного договору сторони передбачили більш тривалий, ніж визначений частиною шостою статті 232 ГК України, строк нарахування штрафних санкцій (зазначили про їх нарахування до дня фактичного виконання, протягом усього періоду існування заборгованості тощо), то їх нарахування не припиняється за період прострочення зобов'язання понад шість місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано, а застосуванню підлягає саме строк, встановлений договором.
Перевіривши розрахунок заявлених позивачем штрафних санкцій відповідно до наведених норм чинного законодавства та умов договору, суд вважає їх нарахування правомірним та обґрунтованим у сумах, заявлених позивачем.
Суд відхиляє як необґрунтовані заперечення Відповідача 1 проти позову в частині стягнення штрафних санкцій з посиланням на те, що сторони не обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді пені, штрафу та неустойки за порушення термінів виконання договірних зобов'язань, оскільки, Загальні умови договору фінансового лізингу не були погоджені з Відповідачем 1 під час укладання Договорів лізингу.
Так, в п.14 Договорів фінансового лізингу №13500/06/22-В та №13501/06/22-В сторони визначили, що підписанням цього Договору фінансового лізингу Лізингоодержувач приєднується до Загальних умов договору фінансового лізингу, які є публічною частиною Договору фінансового лізингу. Своїм підписом в цьому документі Лізингоодержувач підтверджує, що він належним чином ознайомлений та погоджується з умовами Договору фінансового лізингу (включаючи Загальні умови) щодо порядку та розміру сплати лізингових платежів, що можуть змінюватися відповідно до Договору, щодо відповідальності та розміру штрафних санкцій, щодо зміни, припинення Договору, порядку та суми дострокового викупу об'єкта лізингу тощо. Лізингоодержувач підтверджує, що йому зрозумілі наслідки укладання цього Договору (включаючи Загальні умови) та зобов'язується дотримуватися усіх його умов.
Відповідачем 1 заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 95%, в якому він посилається на скрутне матеріальне становище, на відсутність доказів понесення Позивачем збитків та зазначає, що штрафні санкції є надмірними порівняно з загальною сумою заборгованості.
Відповідно до статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Отже, за змістом зазначеної норми Цивільного кодексу України суд має право зменшити розмір штрафних санкцій, зокрема, з таких підстав, якщо: належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Такий перелік підстав для зменшення розміру штрафних санкцій не є вичерпним, оскільки частина третя статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що суд має таке право і за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують як наявність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, так і заперечення щодо такого зменшення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміром неустойки розміру збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання, незначного прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення стороною порушення та/або його наслідків тощо.
При цьому обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми неустойки, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Встановивши відповідні обставини, суд вирішує питання стосовно можливості зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд (відповідний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 року у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 року у справі №908/868/18).
Визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтею 551 Цивільного кодексу України щодо права на зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність), має забезпечити баланс інтересів сторін та з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України визначити конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов'язання, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність боржника тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (відповідний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 08.10.2020 року у справі № 904/5645/19, від 14.04.2021 року у справі № 922/1716/20).
Суд також зауважує, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення розміру штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (правові висновки Верховного Суду у постановах від 05.03.2019 року у справі № 923/536/18, від 10.04.2019 року у справі № 905/1005/18, від 06.09.2019 року у справі № 914/2252/18, від 14.07.2021 року у справі № 916/878/20).
Саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи наявність та розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення (правові висновки Верховного Суду у постановах від 03.03.2021 року у справі № 925/74/19, від 02.06.2021 року у справі № 5023/10655/11 (922/2455/20).
Цієї позиції притримується і Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.01.2024 року у справі № 911/2269/22, зазначивши, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватися з положеннями статті 233 Господарського кодексу України і частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України, а також досліджуватися та оцінюватися судом в порядку статей 86, 210, 237 Господарського процесуального кодексу України.
Такий підхід є усталеним в судовій практиці. Індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов'язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.
Оцінивши наявні у матеріалах справи докази, зокрема щодо фінансового стану Відповідача 1 (фінансова звітність підприємства за 2024 свідчить про збитковість діяльності після вилучення предметів лізингу), враховуючи ступінь виконання Відповідачем 1 зобов'язань за договорами лізингу (наявність заборгованості тільки по внесенню платежів з комісії лізингодавця та сплату лізингових платежів на загальну суму 2 175 197,73 грн) та зважаючи на відсутність доказів завдання Позивачу збитків внаслідок порушення Відповідачем 1 зобов'язання щодо сплати лізингових платежів (предмети лізингу були і залишилися у власності Позивача, а лізингові платежі сплачувалися Відповідачем 1 з коригуванням на курс валют шляхом використання офіційного курсу долара США до української гривні), виходячи із засад справедливості, добросовісності, розумності, пропорційності та співмірності, суд дійшов висновку про наявність підстав для реалізації свого права щодо зменшення розміру штрафних санкцій, що підлягає стягненню з відповідача, на 90%.
Вирішуючи питання щодо солідарного стягнення заборгованості з відповідачів, суд встановив наступне.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою і заставою.
Порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання.
Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника, та кредитором боржника.
Відповідно до ч.1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 554 ЦК України разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Частиною 1 ст. 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Оскільки виконання зобов'язань за договорами фінансового лізингу забезпечено порукою Відповідачів 2, 3 згідно Договорів поруки від 28.06.2022, Позивач просить стягнути заборгованість з відповідачів солідарно.
Відповідач 2 заперечує проти заявлених позовних вимог, мотивуючи це тим, що пропозиція укласти Договір поруки Фермерському господарству «Шугаївське» ані від ТОВ «УЛФ-Фінанс», ані від ТОВ «Украгрофортуна» не надходила. ФГ «Шугаївське» Договір поруки 28 червня 2022 року не укладало, не підписувало, будь - яких дій, які свідчили б про схвалення Відповідачем № 2 вказаного правочину не вчинялось, а Позивачем не надано доказів протилежного.
Відповідач 3 також заперечує проти заявлених позовних вимог, мотивуючи це тим, що він не укладав з Позивачем договір поруки, а підпис, що міститься на Договорі поруки від 28.06.2022, не належить ОСОБА_1 . Зі змістом Договору поруки від 28.06.2022 Відповідач № 3 ознайомився лише після отримання позовної заяви та матеріалів, що додані до неї. Одночасно ОСОБА_1 подано клопотання від 02.04.2025 про призначення судової експертизи.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.06.2026 призначено по справі судову почеркознавчу експертизу та судову технічну експертизу (експертизу друкарських форм). На вирішення експерта поставити наступне питання: чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у Договорі поруки від 28.06.2022, укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" та Фермерським господарством "ШУГАЇВСЬКЕ", тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою? Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у Договорі поруки від 28.06.2022, укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" та ОСОБА_1 , тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою? Чи нанесено відтиск печатки в Договорі поруки від 28.06.2022, укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" та Фермерським господарством "ШУГАЇВСЬКЕ", наданою печаткою Фермерського господарства "ШУГАЇВСЬКЕ"?
Згідно Висновку експерта за результатами проведення комплексної судової почеркознавчої та судової технічної експертизи документів від 09.01.2026 №609/610/25-24 вирішити питання «Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у Договорі поруки від 28.06.2022, укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" та Фермерським господарством "ШУГАЇВСЬКЕ", тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою? та Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у Договорі поруки від 28.06.2022, укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" та ОСОБА_1 , тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?» не виявилося за можливе. Відтиск печатки Фермерського господарства "ШУГАЇВСЬКЕ", ідентифікаційний код 42471191, в Договорі поруки від 28.06.2022, укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" та Фермерським господарством "ШУГАЇВСЬКЕ" нанесені кліше печатки Фермерського господарства "ШУГАЇВСЬКЕ", яке надане на дослідження та зразки якої надані судом та зазначені в ухвалі від 15.07.2025.
Згідно ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У частині третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
До того ж, суд наголошує, що 17.10.2019 набрав чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (відповідні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17).
У пунктах 1-3 ч. 1 ст. 237 ГПК передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Так, Відповідачі 2, 3 заперечують проти підписання договорів поруки від 28.06.2022.
Натомість, Позивачем додані до матеріалів справи Договір поруки від 28.06.2022, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" і Фермерським господарством "ШУГАЇВСЬКЕ", який на кожній сторінці містить підпис голови ФГ "ШУГАЇВСЬКЕ" ОСОБА_1 , засвідчений печаткою Фермерського господарства "ШУГАЇВСЬКЕ" та договір поруки від 28.06.2022, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" і ОСОБА_1 , який на кожній сторінці містить підпис гр. ОСОБА_1 .
Також саме Позивачем додано до матеріалів справи опитувальник юридичної особи-поручителя (ФГ "ШУГАЇВСЬКЕ") на отримання послуг з фінансування та укладення договору фінансового/оперативного лізингу, Рішення учасника ФГ "ШУГАЇВСЬКЕ" про укладення з ТОВ "УЛФ-ФІНАНС" договору поруки за зобов'язаннями ТОВ «Украгрофортуна», опитувальник фізичної особи-поручителя ( ОСОБА_1 ) на отримання послуг з фінансування та укладення договору фінансового/оперативного лізингу, копію паспорту гр. ОСОБА_1 та його ідентифікаційний код, копію паспорта та ідентифікаційний код дружини ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , копію Свідоцтва про одруження ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , копію згоди ОСОБА_3 на укладання її чоловіком ОСОБА_1 договорів поруки за виконання усіх грошових зобов'язань ТОВ «УКРАГРОФОРТУНА» за договорами фінансового лізингу №13500/06/22-В від 28.06.2022 та №13501/06/22-В від 28.06.2022.
Тобто, у Позивача наявні особисті документи ОСОБА_1 та членів його родини, які очевидно без його згоди не могли опинитися у ТОВ "УЛФ-ФІНАНС".
Заперечення ОСОБА_1 про те, що підпис його дружини на згоді на укладання її чоловіком договорів поруки не посвідчений нотаріально, не приймаються судом до уваги, оскільки згідно ч. 3 ст. 65 Сімейного кодексу України, згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.
В той же час, укладення договору лізингу транспортних засобів, як і договорів поруки на забезпечення виконання зобов'язань за договорами лізингу, не потребує нотаріального посвідчення.
Крім того, судом встановлено та висновком експерта підтверджено наявність відбитку печатки саме ФГ "ШУГАЇВСЬКЕ" на спірному договорі поруки, а тому суд дійшов висновку, що Відповідач 2 несе повну відповідальність за законність використання його печатки при нанесенні відбитків на документи, що укладаються від його імені. Суд виходить з того, що Відповідач 2 не надав докази звернення до правоохоронних органів із заявами про викрадення чи підробки його печатки.
Суб'єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Водночас, підприємство не зобов'язане проставляти відтиск печатки на первинному документі, якщо правила складання такого документа прямо цього не передбачають, а тому підприємство самостійно вирішує здійснювати свою діяльність з печаткою чи без неї.
З обставин, встановлених судом, вбачається, що Відповідач 2 використовував печатку в своїй діяльності, в тому числі в оформленні договору поруки від 28.06.2022.
Також, під час розгляду справи по суті ОСОБА_1 в судовому засіданні вказав, що сільськогосподарська техніка, яка була предметом лізингу, іноді використовувалася для обробітку земельних ділянок ФГ «Шугаївське».
За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що докази щодо укладання договорів поруки від 28.06.2022 є більш вірогідними, а тому суд вважає укладеними договори поруки між Товариством з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" і Фермерським господарством "ШУГАЇВСЬКЕ" та між Товариством з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" і ОСОБА_1 .
Згідно умов Договорів поруки, Поручителі зобов'язуються перед Кредитором відповідати за виконання ТОВ «УКРАГРОФОРТУНА» (Боржником) усіх його грошових зобов'язань перед Кредитором у повному обсязі, в тому числі і в частині компенсації можливих збитків та сплати можливих штрафних санкцій, комісій (винагород), додаткових платежів, що виникли або виникнуть в майбутньому із Договорів фінансового лізингу № 13500 та № 13501, включаючи всі додатки, зміни та доповнення до них, в тому числі ті, що можуть бути укладені Сторонами в майбутньому, укладених між ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» та ТОВ «УКРАГРОФОРТУНА», з метою передачі на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування замовленого Відповідачем 1 майна.
Поручителі відповідають перед Кредитором у тому ж обсязі, що й Боржник, в тому числі за відшкодування можливих збитків, за сплату пені та інших штрафних санкцій, що обумовлені у Загальних умовах до Договорів лізингу та передбачені законодавством України.
Відповідальність Поручителів та Боржника є солідарною.
За таких обставин, враховуючи положення договорів поруки від 28.06.2022, суд доходить висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості та штрафних санкцій.
Частиною 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Суд також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Враховуючи зазначене, з відповідачів підлягає стягненню солідарно на користь позивача 489 737,70 грн простроченої заборгованості по внесенню лізингових платежів з комісії лізингодавця; 15 746,29 грн 3% річних з простроченої суми станом на 14.04.2023; 26 848,36 грн 3% річних з простроченої суми станом на 10.02.2025; 12 594,84 грн 10% штрафу, нарахованого на підставі п. 7.1.2 Загальних умов договору фінансового лізингу; 26 243,81 грн пені станом на 14.04.2023, нарахованої на підставі п. 7.1.1 Загальних умов договору фінансового лізингу; 29 834,64 грн пені станом на 10.02.2025, нарахованої на підставі п. 7.1.1 Загальних умов договору фінансового лізингу; 10 843, 07 грн неустойки, нарахованої на підставі п. 7.1.3 Загальних умов договору фінансового лізингу. В решті позову слід відмовити.
За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
При зверненні до суду з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 22 116,78 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №990238258 від 21.02.2025, №954429 від 25.02.2025, №990243235 від 29.04.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.
Отже, частина перша статті 130 ГПК України встановлює спеціальні правили, які стосуються певних окремих випадків розподілу судового збору, зокрема, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті.
Такі положення статті 130 ГПК України кореспондуються зі частиною третьою статті 7 Закону України «Про судовий збір», де, зокрема відзначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 237 ГПК України до питань, що суд вирішує при ухваленні судового рішення належать, зокрема питання розподілу судових витрат.
Отже, системний аналіз положень частини першої статті 130, частини першої статті 129, пункту 5 частини першої статті 237 ГПК України та частини третьої статті 7 Закону України "Про судовий збір" дає підстави для висновку, що у разі, зокрема визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу із державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову.
При цьому, суд відзначає, що з аналізу цих норм убачається, що відсутня умова повернення позивачу із державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову, саме за заявою чи клопотанням учасника справи: як-то позивача чи відповідача (аналогічна позиція Верховного Суду міститься у постанові від 30.01.2025 у справі № 910/1157/24).
Отже, у зв'язку з частковим визнанням позову Відповідачем 1 до початку розгляду справи по суті, підлягає поверненню Позивачу 1 330,83 грн судового збору з державного бюджету.
Враховуючи зазначене, з Відповідача 1 підлягає стягненню на користь позивача 5 306,64 грн судового збору, з Відповідача 2 підлягає стягненню на користь позивача 6 637,48 грн судового збору, з Відповідача 3 підлягає стягненню на користь позивача 6 637,48 грн судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 140,00 грн, то на дату ухвалення даного рішення позивачем доказів відповідних витрат у відповідності до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України надано не було, а тому питання про розподіл таких судових витрат в даному випадку господарським судом не вирішується.
Керуючись ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ-ФІНАНС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАГРОФОРТУНА», Фермерського господарства «ШУГАЇВСЬКЕ» та ОСОБА_1 про стягнення солідарно 1 474 452,35 грн заборгованості задовольнити частково.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАГРОФОРТУНА» (код 44245107, 16605, м. Ніжин Чернігівської області, вул. Овдіївська, 32, кв. 1), Фермерського господарства «ШУГАЇВСЬКЕ» (код 42471191, 16608, м. Ніжин Чернігівської області, пров. Лікарський, 7) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ-ФІНАНС» (код 41110750, 04205, м. Київ, просп. Оболонський, 35-а, офіс 300) 489 737,70 грн простроченої заборгованості по внесенню лізингових платежів з комісії лізингодавця; 15 746,29 грн 3% річних з простроченої суми станом на 14.04.2023; 26 848,36 грн 3% річних з простроченої суми станом на 10.02.2025; 12 594,84 грн 10% штрафу, нарахованого на підставі п. 7.1.2 Загальних умов договору фінансового лізингу; 26 243,81 грн пені станом на 14.04.2023, нарахованої на підставі п. 7.1.1 Загальних умов договору фінансового лізингу; 29 834,64 грн пені станом на 10.02.2025, нарахованої на підставі п. 7.1.1 Загальних умов договору фінансового лізингу; 10 843, 07 грн неустойки, нарахованої на підставі п. 7.1.3 Загальних умов договору фінансового лізингу.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАГРОФОРТУНА» (код 44245107, 16605, м. Ніжин Чернігівської області, вул. Овдіївська, 32, кв. 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ-ФІНАНС» (код 41110750, 04205, м. Київ, просп. Оболонський, 35-а, офіс 300) 5 306,64 грн судового збору.
Стягнути з Фермерського господарства «ШУГАЇВСЬКЕ» (код 42471191, 16608, м. Ніжин Чернігівської області, пров. Лікарський, 7) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ-ФІНАНС» (код 41110750, 04205, м. Київ, просп. Оболонський, 35-а, офіс 300) 6 637,48 грн судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ-ФІНАНС» (код 41110750, 04205, м. Київ, просп. Оболонський, 35-а, офіс 300) 6 637,48 грн судового збору.
В решті позову відмовити.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «УЛФ-ФІНАНС» (код 41110750, 04205, м. Київ, просп. Оболонський, 35-а, офіс 300) з Державного бюджету України (Отримувач: ГУК у Черніг.обл/тг мЧернігів/22030101, код 37972475, рахунок UA098999980313121206083025739, Банк отримувача: Казначейство України) 1 330,83 грн судового збору, сплаченого згідно з платіжною інструкцією № 990238258 від 21.02.2025.
Дане рішення в частині повернення судового збору передати для виконання Відділу правової роботи та узагальнення судової практики Господарського суду Чернігівської області.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складено 11.05.2026.
Суддя А.С. Сидоренко