58601, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 52-47-40, inbox@cv.arbitr.gov.ua
06 травня 2026 року Справа № 926/3472/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дністрові сади"
до відповідача Сокирянської міської ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Буковинська універсальна Біржа"
про визнання бездіяльності Сокирянської міської ради незаконною та зобов'язання вчинити дії; про визнання протиправним та скасування рішення Сокирянської міської ради
Суддя Проскурняк О.Г.
Секретар судового засідання Гончар А.Ю.
Представники сторін:
Від позивача (в режимі ВКЗ) - адвокат Бойко Р.В.
Від відповідача (в режимі ВКЗ) - Сираєва Н.С.
Від третьої особи - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дністрові сади" звернулось до Господарського суду Чернівецької області із позовом до відповідача Сокирянської міської ради про визнання бездіяльності Сокирянської міської ради незаконною та зобов'язання вчинити дії; про визнання протиправним та скасування рішення Сокирянської міської ради.
Позов обґрунтовано тим, що 05 серпня 2025 року відбувся аукціон за результатами якого складено Протокол про результати земельних торгів №LRE001-UA-20250703-67783 та визначено переможцем земельних торгів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дністрові сади".
При цьому, як зазначає позивача, Сокирянською міською радою, в порушення законодавства, не підписано Протокол про результати земельних торгів та прийнято рішення про скасування земельних торгів.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 жовтня 2025 року, судову справу № 926/3472/25 передано на розгляд судді Проскурняку О.Г.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 20 жовтня 2025 року позовну заяву залишено без руху; для усунення зазначених в ухвалі недоліків, позивачу слід було надати суду докази доплати судового збору в сумі 2 422,40 грн; встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 3 (три) дні з моменту отримання ухвали суду.
21 жовтня 2025 року через систему "Електронний суд" позивач звернувся із заявою про усунення недоліків, до якої долучено платіжну інструкцію № 5983 від 21 жовтня 2025 року на суму 2 422,40 грн.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 24 жовтня 2025 року прийняти позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 10 листопада 2025 року.
Ухвалою суду від 10 листопада 2025 року підготовче засідання у справі № 926/3472/25 відкладено на 01 грудня 2025 року; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Буковинська універсальна Біржа".
Ухвалою суду від 01 грудня 2025 року в підготовчому засіданні оголошено перерву до 29 грудня 2025 року.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 03 грудня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 29 грудня 2025 року відкладено підготовче засідання у справі № 926/3472/25 на 20 січня 2026 року.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 12 січня 2026 року підготовче засідання у справі № 926/3472/25 призначено на 11 лютого 2026 року.
Ухвалою суду від 11 лютого 2026 року закрито підготовче провадження у справі № 926/3472/25; призначено справу до розгляду по суті на 11 березня 2026 року.
Ухвалами Господарського суду Чернівецької області від 11 березня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі; в судовому засіданні оголошено перерву до 06 квітня 2026 року.
Ухвалою суду від 06 квітня 2026 року відкладено розгляд справи № 926/3472/25 по суті на 06 травня 2026 року.
05 травня 2026 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання відповідача про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Крім цього, 06 травня 2026 року через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про повернення до розгляду справи у підготовчому засіданні та заява про забезпечення позову.
Представник позивача у судовому засіданні 06 травня 2026 року підтримав свої заяви та клопотання, просив їх задовольнити та заперечував проти задоволення клопотання відповідача про закриття провадження у справі.
Представник відповідача у судовому засіданні 06 травня 2026 року підтримав клопотання про закриття провадження у справі та заперечив щодо клопотання, заяви позивача.
Третя особа явку належного представника у судове засідання 06 травня 2026 року вкотре не забезпечила, хоча була належним чином повідомлені про час, дату та місце судового засідання.
Відповідно до частини 1 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Так, з огляду на неявку третьої особи, яка належним чином повідомлена про час, дату та місце судового засідання, суд дійшов здійснювати розгляд справи за відсутності представника третьої особи.
Розглянувши подані заяви та клопотання, заслухавши представників сторін, суд
Щодо заяви про закриття провадження у справі.
Предметом спору в даній справі є оскарження дій (бездіяльності) Сокирняської міської ради щодо не підписання Протоколу визначення переможця торгів, під проведення земельних торгів №LRE001-UA-20250703-67783 з продажу права оренди земельної ділянки комунальної власності за кадастровим номером 7324088500:03:001:0235, площею 11,4626 га, яка розташована за межами с. Селище Дністровського району Чернівецької області, а також скасування рішення Сокирянської міської ради № 218/53-25 від 11 вересня 2025 року, яким скасовано зазначені земельні торги.
При цьому, незважаючи на даний спір в суді, Сокирянської міської радою прийнято рішення № 82/59-26 від 28 квітня 2026 року, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, а саме поділ земельної ділянки комунальної власності площею 11,4626 га, за кадастровим номером 7324088500:03:001:0235, з цільовим призначенням 10.07 Для рибогосподарських потреб, яка розташована за межами с. Селище, в результаті якого утворилися: - земельна ділянка площею 5, 2559 га, з цільовим призначенням 10.07 Для рибогосподарських потреб, за кадастровим номером 7324088500:03:001:0403; - земельна ділянка площею 6,2067 га, з цільовим призначенням 10.07 Для рибогосподарських потреб, за кадастровим номером 7324088500:03:001:0404.
Новоутворені земельні ділянки з кадастровими номерами 7324088500:03:001:0403 та 7324088500:03:001:0404 зареєстровані в Державному земельному кадастрі про землю. А кадастровий номер 7324088500:03:001:0235 земельної ділянки скасовано, у разі коли земельна ділянка створена в результаті поділу/об'єднанню.
Даний факт підтверджується витягами з державного земельного кадастру про земельну ділянку та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, утворені земельні ділянки зареєстровані
Сокирянська міська рада просить суд закрити провадження у справі за відсутністю предмету спору, оскільки земельна ділянка за кадастровим номером 7324088500:03:001:0235, право оренди якої було лотом аукціону, припинила існувати як об'єкт цивільних прав.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Так, після відкриття провадження у справі відповідачем прийнято рішення про поділ земельної ділянки, яка була предметом торгів, унаслідок чого сформовано нові земельні ділянки з іншими кадастровими номерами.
Однак, на переконання суду, зазначені обставини не свідчать про припинення спірних правовідносин між сторонами, оскільки предметом спору є не лише земельна ділянка як об'єкт кадастрового обліку, а й права та обов'язки сторін, що виникли за результатами земельних торгів, правомірність відмови/ухилення від оформлення їх результатів, рішення міської ради про скасування торгів.
Сам по собі поділ земельної ділянки, здійснений після виникнення спору та відкриття провадження у справі, не може бути підставою для висновку про відсутність предмета спору та закриття провадження.
З огляду на зазначене вище, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні заяви представника відповідача про закриття провадження у справі.
Щодо клопотання про повернення до розгляду справи у підготовчому засіданні.
Згідно частини 2 статті 42 ГПК України, учасники справи зобов'язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Відповідно до частини 1, 2 статті 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Верховний Суд Постановою від 11 серпня 2021 року у справі № 723/826/19 (провадження № 61-8810св20) наголосив, що дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Не допускаються також дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч. 3 ст. 13 ЦК України)
Конституційний Суд України у рішенні від 28.04.2021 №2-р(ІІ)/2021 вказав, що ч.3 ст.13 та ч.3 ст.16 ЦК мають на меті стимулювати учасників цивільних відносин до добросовісного та розумного здійснення своїх цивільних прав, тому що ця мета є правомірною (легітимною) (абз.3 пп.5.4 п.5 мотивувальної частини).
Крім того, на думку Конституційного Суду України, тлумачення та застосування судами джерел цивільного права у будь-якому разі має ґрунтуватися на таких засадах цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність і розумність (абз.3 пп.3.5 п.3 мотивувальної частини)
У постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17 зроблено висновок про те, що добросовісність (п.6 ст.3 ЦК) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Цей висновок був застосований у п.91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №461/9578/15-ц. 25
Аналогічна позиція вказана Верховним Судом в постанові від 27 квітня 2026 року у справі №540/2780/21, постанові від лютого 2026 року.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 24 жовтня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду від 11 лютого 2026 року закрито підготовче провадження у справі № 926/3472/25; призначено справу до розгляду по суті на 11 березня 2026 року.
Крім цього, ухвалою суду від 06 квітня 2026 року відкладено розгляд справи № 926/3472/25 по суті, саме за клопотанням відповідача.
В той же час, суд враховує, що після закриття підготовчого провадження та початку розгляду справи по суті, після відкладення розгляду справи по суті саме за клопотанням відповідача, останнім прийнято рішення про поділ земельної ділянки, яка була предметом торгів, унаслідок чого сформовано нові земельні ділянки з іншими кадастровими номерами.
Згідно частини 1 статті 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144цс18).
Застосування будь-яких засобів правового захисту матиме сенс лише за умови, що обрані суб'єктом порушеного права способи захисту відповідають вимогам закону та є ефективними.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи. Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки).
Суд завжди займав визначне місце, забезпечуючи право на справедливий суд (Рішення Європейського суду з прав людини у справах Ейрі проти Ірландії та Станєв проти Болгарії. Ця гарантія є «одним з основних принципів будь- якого демократичного суспільства, відповідно до Конвенції» (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Претто та інші проти Італії).
Право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України й статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду.
Так, зазначені вище дії відповідача можуть свідчити про його недобросовісну поведінку, а обставини щодо поділу земельної ділянки, яка є предметом спору має значення для правильного вирішення спору, визначення належного способу захисту та складу доказів у справі, а тому потребують надання учасникам справи можливості реалізувати свої процесуальні права саме у межах підготовчого провадження.
Главою 6 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України, не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.
Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, згідно практики Верховного Суду, викладеної у постановах від 03.10.2019 у справі № 902/271/18 та від 16.02.2021 у справі № 922/2115/19, в ухвалі від 22.06.2021 у справі № 923/525/20 та постанові від 16.12.2021 у справі №910/7103/21 суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
З огляду на зазначене вище, з метою забезпечення права на справедливий розгляд, надання позивачу можливості належним чином захистити свої права та інтереси, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання представника позивача та повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні.
Щодо заяви позивача про забезпечення позову.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до положень частини 1 статті 137 ГПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
При цьому суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.
Відповідно до частини 4 вказаної статті ГПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (ч. 11 ст. 137 ГПК України).
Згідно частини 1 статті 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову (ч. 6 ст. 140 ГПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача".
Як зазначалось судом вище, предметом спору в даній справі є оскарження дій (бездіяльності) Сокирняської міської ради щодо не підписання Протоколу визначення переможця торгів, під проведення земельних торгів № LRE001-UA-20250703-67783 з продажу права оренди земельної ділянки комунальної власності за кадастровим номером 7324088500:03:001:0235, площею 11,4626 га, яка розташована за межами с. Селище, Дністровського району, Чернівецької області, а також скасування рішення Сокирянської міської ради № 218/53-25 від 11 вересня 2025 року, яким скасовано зазначені земельні торги.
В той же час, як встановлено судом вище, незважаючи на даний спір в суді, міською радою прийнято рішення про поділ земельної ділянки, яка була предметом торгів, унаслідок чого сформовано нові земельні ділянки з іншими кадастровими номерами.
Так, заходи забезпечення позову, які просить застосувати позивач, пов'язані з предметом позову та дозволять забезпечити ефективний захист або поновлення порушених, оспорюваних прав або інтересів позивача, в разі задоволення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.05.2020 у справі № 910/11739/19.
Так, з огляду на вчинені відповідачем дії щодо поділу земельної ділянки, яка була предметом торгів та розгляду справи, суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову є виправданою та обґрунтованою.
Суд також враховує, що подальше відчуження, поділ, об'єднання, передача у користування чи вчинення інших реєстраційних дій щодо новосформованих земельних ділянок може призвести до зміни фактичного та правового стану предмета спору, ускладнення виконання можливого рішення суду або необхідності виникнення нових судових спорів для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.
За таких обставин, з урахуванням розумності, обґрунтованості, збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між заходами забезпечення позову і предметом спору, суд дійшов висновку задовольнити заяву представника позивача про забезпечення позову.
Керуючись статтями 12, 13, 43, 136 - 140, 182, 185, 231 - 236 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі.
2. Клопотання представника позивача про повернення до розгляду справи № 926/3472/25 в підготовче засідання - задовольнити.
3. Повернутися до розгляду справи № 926/3472/25 у підготовчому провадженні.
4. Заяву представника позивача про забезпечення позову задовольнити.
5. Заборонити Сокирянській міській раді (60200, Чернівецька обл., Дністровський р-н, м. Сокиряни, вул. Шевченка, буд. 3, код ЄДРПОУ 04062156) вчиняти будь-які дії щодо земельних ділянок (відчуження, оренда, зміна меж, поділ, об'єднання) за кадастровим номером 7324088500:03:001:0403 та кадастровим номером 7324088500:03:001:0404, які сформовані за рахунок земельної ділянки за кадастровим номером 7324088500:03:001:0235, яка є предметом розгляду у справі № 926/3472/25.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/
Повний текст ухвали складено та підписано - 11 травня 2026 року.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 254-257 ГПК України.
Суддя О.Г. Проскурняк