Справа №: 398/7891/25
провадження №: 2/398/1275/26
Іменем України
"27" квітня 2026 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
у складі: головуючого судді Голосеніної Т.В.
за участю секретаря судового засідання Шаповал І.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог виконавчий комітет Олександрійської міської ради Кіровоградської області як орган опіки та піклування, виконавчий комітет Приютівської селищної ради як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що між позивачем та відповідачем 06.04.2013 року укладено шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_2 від шлюбу у сторін народилася дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 17.01.2015 року шлюб між сторонами розірвано.
З травня 2014 року дитина проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні. Відповідач жодним чином не піклується про дитину, не проявляє інтерес до її життя, не цікавиться успіхами дитини у навчанні, станом її здоров'я, не піклується про фізичний і духовний стан. Понад 11 років відповідач не спілкується з дитиною. Жодних перешкод у спілкуванні з дитиною позивачем не було створено. За інформацією Служби у справах дітей Приютівської селищної ради відповідач не звертався на адресу служби з заявою щодо встановлення графіку спілкування з дитиною. 30.10.2025 року відповідачем до Служби у справах дітей подано згоду на позбавлення його батьківських прав щодо дитини. Всі питання по вихованню дитини позивач вирішує самостійно, аліменти на утримання дитини відповідач також не сплачує.
Просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою судді Олександрійського міськрайонного суду від 09.01.2026 року провадження у справі відкрито та призначено підготовчий розгляд справи.
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду від 19.03.2026 року закрито підготовчий розгляд справи та призначено до судового розгляду.
Позивач у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі, зазначила, що на даний час в неї виникли труднощі з реєстрацією місця проживання дитини.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.
Представник третьої особи - органу опіки та піклування Олександрійської міської ради у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.
Представник третьої особи - органу опіки та піклування Приютівської селищної ради Олександрійського району у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, згідно поданої заяви просив справу розглядати без його участі, позов просив задовольнити.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Згідно ч. 1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не надав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За згодою позивача суд ухвалив провести заочний розгляд справи за відсутності відповідача, який належним чином повідомлений, але до суду не з'явився без поважних причин, причину неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вислухавши сторони, думку дитини, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 06.04.2013 року позивач та відповідач уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюбу серії НОМЕР_1 від 06.04.2013 року.
Від спільного проживання у сторін народилася дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до рішення Олександрійського міськрайонного суду від 17.01.2015 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
Згідно характеристики на жителя с.Косівка Олександрійського району ОСОБА_2 зазначено, що останній проживає за адресою АДРЕСА_1 . На даний час ніде не працює, на обліку в Олександрійському МЦЗ не перебуває, спритні напої не вживає, не схильний до вчинення насильства. Скарги та нарікання на поведінку ОСОБА_2 від жителів села в старостат не надходили.
Інформацією щодо участі батька у вихованні дитини від 22.10.2025 року підтверджується, що в період відвідування ОСОБА_3 навчального закладу Ясла-садок №25 з 05.08.2015 року по 10.06.2020 року батько ОСОБА_2 жодного разу не з'явився в заклад, матеріальної допомоги по оплаті за харчування дитини не надав, життям та здоров'ям дитини не цікавився, батьківські збори не відвідував.
Зазначений факт усунення від виконання батьківських прав відповідачем також підтверджується характеристикою на ОСОБА_3 , яка надана гімназією імені Т.Г.Шевченка від 24.11.2025 року, відповідно до якої зазначено, що батько ОСОБА_2 у вихованні доньки участі не приймає, жодного разу справами доньки не цікавився, заклад не відвідував, з класним керівником не спілкувався.
Відповідно до довідки Служби у справах дітей Приютівської селищної ради Олександрійського району від 04.12.2025 року за період з червня 2020 року по 04.12.2025 року на адресу ССС звернень або заяви з приводу усунення перешкод у спілкуванні та встановлення графіку побачень з донькою ОСОБА_3 від ОСОБА_2 не надходили.
У матеріалах справи також наявна заява, яка надана виконавчим комітетом Приютівської селищною ради та завірена старостою Приютівської селищно ради від 30.10.2025 року про те, що ОСОБА_3 не заперечує проти вирішення у судовому порядку питання позбавлення його батьківських прав відносно його малолітньої доньки ОСОБА_3 та просить зазначене питання в Олександрійському міськрайонному суді вирішити без його участі.
Згідно висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Олександрійської міської ради від 12.02.2026 року, який затверджено рішенням виконавчого комітету Олександрійської міської ради, комісія з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Олександрійської міської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки, батько з дитиною не спілкується тривалий час, не цікавиться її життям та здоров'ям. На засідання комісії ОСОБА_3 підтримала матір в її намірах щодо позбавлення батьківських прав. На запитання комісії коли дитина востаннє бачилася з батьком матір зазначила, що дитині було 7 місяців.
У судовому засідання з'ясовано думку дитини ОСОБА_3 щодо позбавлення батька батьківських прав. Остання суду повідомила в судовому засіданні, що батька вона не пам'ятає взагалі, не заперечила проти позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно неї.
Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 (ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-ХІІ і набула чинності для України 27.09.1991), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частини першої статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Статтею 11 Закону «Про охорону дитинства» встановлено, що сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до частини другої статті 150 Сімейного кодексу України (далі за текстом - СК України) батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, моральний та духовний розвиток.
Згідно з пунктом другим частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до частини сьомої та восьмої статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
В силу статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Пунктом 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз'яснено, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК (2947-14). Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Згідно ч.2 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Ураховуючи вимоги закону, беручи до увагу заяву відповідача, завірену старостою Приютівської селищної ради про згоду на позбавлення його батьківських прав, встановлення факту ухилення відповідача від виконання обов'язків по вихованню малолітньої ОСОБА_3 , суд вважає за доцільне позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно дитини.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Частиною 3 статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно зі статтею 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до частини 1 статті 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно загальної практики на утримання дітей суд призначає :
на одну дитину - 1/4 частки доходу платника, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;
на двох дітей - 1/3 частки доходу платника, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;
на трьох і більше дітей - 1/2 частки доходу платника, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З урахуванням положень частини 2 статті 183 Сімейного кодексу України, при ухваленні судового рішення, суду належить визначити єдину частку від заробітку (доходу) платника аліментів в розмірі 1/4 частки.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність стягнення аліментів з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини - ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частки її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
Частиною 1 статті 191 Сімейного кодексу України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Відтак, оскільки позивач звернулася до суду з позовом про позбавлення батьківських прав 12.12.2025 року, з урахуванням статті 191 Сімейного кодексу України, їх стягнення належить здійснювати саме з дати звернення до суду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Позивачем по справі не ставиться питання про стягнення з відповідача витрат по сплаті судового збору за вимогу про позбавлення батьківських прав, а тому зазначені витрати залишаються за позивачем.
Проте при ухваленні рішення з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за вимогу про стягнення аліментів в розмірі 1211,20 грн.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 142, 258, 259, 263-265, 273, 280-287, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог виконавчий комітет Олександрійської міської ради Кіровоградської області як орган опіки та піклування, виконавчий комітет Приютівської селищної ради як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , по відношенню до його малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 12.12.2025 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір на користь держави в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. на UA498999980313111206000011561, отримувач коштів ГУК у Кіров.обл./тг м.Олексан/22030101, ЄДРПОУ 37918230, банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), код бюджетної класифікації.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Треті особиа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Олександрійської міської ради Кіровоградської області, ЄДРПОУ 33423535, місцезнаходження: Кіровоградська область, м.Олександрія, пр.-т Соборний, 59;
виконавчий комітет Приютівської селищної ради, як орган опіки та піклування, ЄДРПОУ 05378803, місцезнаходження: Кіровоградська область, Олександрійський район, с.Приютівка, вул.Шкільна, 4.
Суддя Т.В.Голосеніна