04.05.2026
ЄУН 389/3240/24
Провадження №8/389/1/26
Ухвала
іменем України
04 травня 2026 року Знам'янський міськрайонний суд
Кіровоградської області
у складі: головуючого судді Савельєвої О.В.,
за участю секретаря судового засідання Тарасенко Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28.04.2025 у справі №389/3240/24 (провадження №2/389/752/24),
встановив:
Рішенням Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28.04.2025 у справі №389/3240/24 (провадження №2/389/752/24) позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, виплату середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди задоволено частково. Змінено дату звільнення ОСОБА_1 з посади чергового по залізничній станції Знам'янка виробничого штату служби роботи станцій Знам'янського регіону регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», зазначену в наказі (розпорядженні) заступника начальника служби роботи станцій від 16.07.2024 №174-ОС, з «20.06.2024» на «16.07.2024». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 09.10.2025 вказане рішення суду першої інстанції змінено з викладенням мотивувальної частини рішення в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду від 28.04.2025 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 12.01.2026 постанову Кропивницького апеляційного суду від 09.10.2025 та рішення Знам'янського міськрайонного суду від 28.04.2025 в незміненій апеляційним судом частині залишено без змін.
Позивач ОСОБА_1 02.04.2026 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення суду від 28.04.2025 за нововиявленими обставинами. Нововиявленою обставиною вважає відсутність з невідомих йому причин в матеріалах справи долученого представником відповідача до відзиву наказу №111-ОС від 17.05.2024, яким на нього з 20.05.2024 було покладено виконання обов'язків за посадою начальника відділу станції на період дії вакансії, з увільненням від виконання обов'язків за основним місцем роботи за посадою чергового по залізничній станції. Тому вважає, що починаючи з 20.05.2024 він офіційно не повинен був виходити на роботу за посадою чергового по залізничній станції, з якої його звільнено оспорюваним наказом. Таким чином наказ №111-ОС від 17.05.2024, який не був досліджений судом, істотно змінює обставини справи, оскільки наступні накази про увільнення №183-ОС від 20.06.2024, про звільнення №174-ОС від 16.07.2024 та акти про його невихід на роботу за період з 20.06.2024 до 16.07.2024 є неправомірними, так як в них зазначена його посада «черговий по залізничній станції», незважаючи на те, що він з 20.05.2024 виконував обов'язки начальника відділу станції. Вважає, що під час розгляду справи судом не було ретельно досліджено наявність та характер трудових відносин, умови трудового договору, не враховано факт видання відповідачем наказу №111-ОС від 17.05.2024, яким на нього з 20.05.2024 покладено виконання обов'язків за посадою начальника відділу станції та увільнено від основної посади чергового по станції, та який свідчить про законність його відсутності на основній посаді, що виключає поняття прогул. Крім того зазначав про неправомірність наказу №111-ОС від 17.05.2024, оскільки на увільнення від основної роботи за посадою чергового він згоди не надавав, такий порядок суперечить трудовому законодавству, а отже на вакантну посаду його призначили незаконно. Тому не вихід на роботу виконувати обов'язки начальника відділу станції в такому випадку не вважається прогулом, оскільки наказ №111-ОС від 17.05.2024 порушує умови трудового договору.
Вважає, що істотною для справи обставиною, що не була і не могла бути йому відома на час розгляду справи, є не долучення судом до матеріалів справи доданого представником відповідача до відзиву наказу №111-ОС від 17.05.2024, про відсутність якого йому стало відомо лише після набрання рішенням законної сили, коли він ознайомився з матеріалами справи, тому наявні правові підстави для скасування рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28.04.2025 на підставі п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України.
В судове засідання заявник (позивач) не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій заявлені вимоги підтримав та просив задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак подав суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій із заявленими вимогами не погодився та просив відмовити в їх задоволенні.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
При вирішенні питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених ч.2 ст.423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Статтею 423 ЦПК України встановлено, що рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.
Вказаною вище нормою закону встановлені підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Такими підставами, зокрема, згідно з п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Підставою перегляду будь-якого судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.
Не можуть бути визнані нововиявленими обставини, щодо яких суду зрозуміло, що вони були відомі (або мали бути відомі) заявнику на час розгляду справи. Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи.
Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, сформованою у справі №154/3029/14-ц від 22.03.2023, нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. А процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.
Аналіз наведених норм процесуального права дає підстави для висновку, що нововиявленою може бути визнана лише та обставина, яка існувала в об'єктивній дійсності на момент ухвалення рішення, проте не була відома заявнику, а підставою перегляду є наявність обставини, що може істотно вплинути на вирішення справи. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи.
Так, підставою для перегляду рішення суду за новиявленими обставинами заявник (позивач) вказує на наказ №111-ОС від 17.05.2024, який перерахований в додатках до поданого представником відповідача відзиву, однак до матеріалів справи він не долучений, судом не досліджувався і про його відсутність позивачу стало відомо після набрання рішенням законної сили.
Судом дійсно при розгляді справи вказаний наказ не досліджувався. Як було встановлено під час перевірки, результати якої повідомлені заявнику, до відзиву на позов представником АТ «Українська залізниця» було додано значний обсяг документів, які дублювалися або були візуально схожими, тому детальна звірка реквізитів кожного документа була ускладнена, внаслідок чого на відсутність саме наказу №111-ОС від 17.05.2024 відповідальний працівник міг не звернути увагу під час приймання.
Водночас, питання про відсутність цього наказу в матеріалах справи та його доказове значення під час судового розгляду сторонами, зокрема і позивачем, не ставилося. При цьому, копія цього наказу була надіслана представником відповідача поштовим відправленням на адресу позивача разом з відзивом, а отже він знаходився у його володінні з часу отримання відзиву разом з доданими до нього документами.
Те, що вказаний наказ під час судового розгляду справи перебував у володінні позивача, свідчить також те, що до цієї заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, позивач додав його копію.
У свою чергу, зі змісту наказу №111-ОС від 17.05.2024 встановлено, що на ОСОБА_1 , чергового по залізничній станції, з 20.05.2024 було покладено виконання обов'язків начальника відділу станції Знам'янка в межах одного підрозділу, на період дії вакансії, з увільненням від виконання обов'язків, обумовленим трудовим договором за основним місцем роботи - чергового по залізничній станції Знам'янка.
Проте такий документ та надане йому позивачем обґрунтування на думку суду не є нововиявленою обставиною, адже на час судового розгляду цієї справи про наявність наказу №111-ОС від 17.05.2024 ОСОБА_1 було достовірно відомо, з цим наказом він був ознайомлений в день видання, про що свідчить його підпис, та підтверджує, що позивач був повністю обізнаний про покладання на нього обов'язків за іншої посадою.
Також позивачу достовірно було відомо про зміст наказу про припинення трудових відносин, де зазначено з якої посади він був звільнений, і вказані обставини ОСОБА_1 , як підстава позову, в суді не зазначалися, при цьому, що під час судового розгляду він міг підтвердити їх наявність.
Відсутність копії такого наказу в матеріалах справи вказаного не спростовує, оскільки обставини, які навів позивач в цій заяві, не є нововиявленими, так як були йому відомі ще на дату подання позовної заяви.
При цьому, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач на наказ №111-ОС від 17.05.2024, як на підставу незаконного звільнення, не посилався взагалі. У позовній заяві свою відсутність на роботі ОСОБА_1 пояснював винятково необхідністю догляду за хворим членом сім'ї та станом свого здоров'я, і таким доводам суд в цій справі надав оцінку.
Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення.
Доводи ОСОБА_1 , викладені в цій заяві про те, що після покладення на нього виконання обов'язків за посадою начальника відділу станції він не мав обов'язку виходити на роботу за основною посадою чергового на залізничній станції, не впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, та не могли вплинути на висновки суду під час його ухвалення.
Слід зазначити, що судом в цій справі встановлено порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни, а саме відсутність на роботі без поважних причин (прогул), що є підставою для його звільнення за п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України. У разі покладення на працівника виконання обов'язків за іншою посадою без звільнення працівника від своєї основної роботи, за ним зберігається місце роботи (посада), а тому працівник повинен дотримуватися трудової дисципліни, перебуваючи на будь-якій посаді.
Дотримання процедури видання наказу №111-ОС від 17.05.2024, на незаконність якого посилався ОСОБА_1 у заяві, не стосується предмету спору в справі, рішення у якій переглядається. Суд вважає, що усі доводи позивача зводяться до незгоди з результатом розгляду його позовної заяви та переоцінки доказів, які вже оцінювалися судом під час розгляду справи.
Беручи до уваги наведені вище норми процесуального права, доводи заяви, суд вважає, що позивачем не наведено нововиявлених обставин, які б давали підстави скасувати судове рішення, а доводи позивача, на які він посилається, як на нововиявлені обставини, не відносяться до таких у розумінні ст.423 ЦПК України, оскільки вони були відомі заявнику та існували на момент розгляду справи та ухвалення рішення суду від 28.04.2025, тому у задоволенні заяви необхідно відмовити, а судове рішення залишити в силі.
Керуючись ст.423-429 ЦПК України, суд,
постановив:
У задоволенні заяви відмовити.
Рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28.04.2025 у справі №389/3240/24 (провадження №2/389/752/24) за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, виплату середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, в незміненій апеляційним судом частині залишити в силі.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повна ухвала складена 08.05.2026.
Суддя Знам'янського міськрайонного суду
Кіровоградської області О.В. Савельєва