11.05.2026
ЄУН 390/2622/25
Провадження №2/389/1384/25
11 травня 2026 року Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді - Берднікової Г.В.,
за участю секретаря судового засідання Іваніни В.С., позивача ОСОБА_1 , представника позивача Ляшенко К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам'янка Кіровоградської області цивільну справу, в порядку загального позовного провадження, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,
Представник позивача - адвокат Ляшенко К.А., 06 жовтня 2025 року подала до суду позовну заяву, в якій позивач просить розірвати шлюб між ним та відповідачем, зареєстрований 21 вересня 1991 року Казарнянською сільською радою Знам'янського району Кіровоградської області, актовий запис №6. Визначити місце проживання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 .
Вимоги обґрунтовані тим, що 21 вересня 1991 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладено шлюб у Казарнянській сільській раді Знам?янського району Кіровоградської області. Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище чоловіка - ОСОБА_2 .
Від шлюбу подружжя має спільного сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 . Вихованням, матеріальним забезпеченням та створенням належних умов для розвитку дитини займається виключно позивач. Мати дитини, ОСОБА_2 , у зв?язку зі своїм тривалим перебуванням за кордоном (зокрема, у Республіці Польща), фактично не бере постійної участі у процесі виховання сина, хоча періодично підтримує з ним зв?язок через засоби телекомунікації та під час нерегулярних візитів до України.
Подружнє життя між позивачем і відповідачкою тривало певний час, однак між ними виникли серйозні розбіжності, які унеможливлюють подальше спільне проживання та збереження шлюбу. Взаєморозуміння між подружжям поступово зникло, взаємна підтримка припинилася, подружні обов?язки не виконуються, спільне господарство не ведеться. Фактично сімейні відносини між позивачем та відповідачкою припинилися ще у 2023 році, і з того часу сторони проживають окремо. Наразі примирення між позивачем і відповідачем є неможливим через втрату взаєморозуміння, різні погляди на життя, відсутність спільних планів та тривале проживання в різних країнах.
3 огляду на викладені обставини, позивач вважає за необхідне розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2 , відповідно до ст.109 Сімейного кодексу України, оскільки подальше спільне життя та збереження сім?ї є неможливими через фактичне припинення шлюбних відносин. Крім того, перебування у шлюбі суперечить інтересам позивача та інтересам дитини: розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та у соціальному відношенні здоровим і нормальним шляхом в умовах свободи та гідності. Між сторонами відсутній майновий спір щодо рухомого та нерухомого майна. Шлюб сторони розривають вперше.
Позивач, як батько неповнолітнього сина ОСОБА_3 , усвідомлює свою відповідальність за виховання та піклування про дитину, створення для нього належних соціально-побутових умов житла, збереження психічного та фізичного здоров?я, духовного та розумового розвитку, тощо. ОСОБА_1 переконаний, що син повинен проживати разом з ним у м.Києві, оскільки він любить свого сина і спроможен забезпечити його всім необхідним. Дитина відвідує гімназію №273 м.Києва, де зарекомендував себе як старанний та сумлінний учень, облікована в медичних установах. Позивач, як батько, від навчального закладу свого сина отримував неодноразові подяки за допомогу у навчанні, вихованні, підтримці дитини, активну участь і співпрацю, тощо. ОСОБА_1 постійно слідкує за станом здоров?я своєї дитини, його розвитком, виховує та піклується про нього, у нього з сином психологічний контакт та прив?язаність один до одного. Позивач забезпечує стабільне житло, належні соціально-побутові умови, емоційну підтримку та психологічний комфорт, що відповідає найкращим інтересам дитини.
Натомість, відповідач обмежується лише телефонними розмовами із сином, незважаючи на те, що позивач не чинить опір у спілкуванні дитини з матір?ю. Так як відповідач проживає за кордоном у Республіці Польща, син фактично з початку повномасштабного вторгнення російської федерації в України проживає разом з батьком у м.Київ, який фактично піклується про нього. Проживання дитини з одним із батьків не звільняє обох батьків від права спілкування з дитиною та обов?язком виховувати дитину, піклуватися про неї та матеріально її забезпечувати. ОСОБА_1 не має наміру перешкоджати відповідачці у здійсненні її прав та обов?язків щодо їхнього сина.
З урахуванням припинення подружніх відносин, відсутності спільного проживання, а також фактичного проживання дитини разом з одним із батьків - визначення місця проживання дитини саме з позивачем відповідає її найкращим інтересам.
ОСОБА_3 , який досяг16-річного віку висловлює бажання проживати з батьком, що відповідає статті 160 Сімейного кодексу України.
Стороною позивача 30 вересня 2025 року до Служби у справах дітей та сім?ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, відповідно до п.72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності пов?язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року №866, направлено заяву щодо видачі висновку про доцільність проживання ОСОБА_3 з позивачем.
Позивач свої вимоги підтримав у повному обсязі, пояснив, що з відповідачем фактично проживали в шлюбі до 2012 року. Потім розійшлися, син залишився проживати з ним. Наразі сину 16 років, він бажає проживати з ним.
Представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі посилаючись на обставини, які викладені в позовній заяві та просили суд їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому порядку. У матеріалах справи міститься позовна заяву, в якій остання з заявленими вимогами погодилася, просила суд розглядати справу за її відсутності. Зазначила, що перебуває у шлюбі з ОСОБА_1 , який укладено 21 вересня 1991 року. Від шлюбу мають спільного сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З чоловіком ОСОБА_1 тривалий час не проживає разом, спільне господарство не ведеться. Чоловік проживає окремо в місті Києві з їх спільним сином ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 . Вона у 2023 році виїхала за межі України і проживає за кордоном, це підтверджується копією її біометричного паспорта для виїзду за кордон Враховуючи, що їх сімейні відносини з ОСОБА_1 не склалися, тривалий час вони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, вона не заперечує щодо задоволення позовної заяви у повному обсязі, зокрема щодо розірвання шлюбу з ОСОБА_1 та визначити місце проживання дитини з батьком.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату час та місце повідомлений належним чином. Направив до суду пояснення, в яких вказав, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досяг 16 років, віку з якого сам визначає з ким із батьків йому проживати. Таким чином правових підстав щодо надання висновку з роз'яснення спору до суду щодо визначення місця проживання неповнолітнього ОСОБА_3 у служби у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, немає.
Заслухавши позивача, його представника та думку неповнолітньої дитини щодо визначення його місця проживання разом з одним із батьків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони сторони знаходяться в шлюбі, зареєстрованому 21 вересня 1991 року Казарнянською сільською радою Знам'янського району Кіровоградської області, за актовим записом №6, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 , виданим Казарнянською сільською радою Знам?янського району Кіровоградської області. Дошлюбне прізвище відповідача - ОСОБА_6 .
Від спільного життя сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , виданим Казарнянською сільською радою Знам?янського району Кіровоградської області.
Згідно з копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон серія НОМЕР_3 , відповідач ОСОБА_2 у 2023 році виїхала за межі території України, потім у серпні 2024 року повернулася до України, а в жовтні 2024 року знову виїхала. Також відповідач поверталася до України у травні 2025 року, а в червні того ж року знову виїхала за межі території України і більше не поверталася. Тривале перебування відповідача за кордоном свідчить про те, що вона проживає за межами території України, про що стверджує позивач та що не заперечується відповідачем.
Згідно з актом про проживання №41 від 02 липня 2025 року позивач ОСОБА_1 разом зі своїм сином ОСОБА_7 з 2022 року по теперішній час проживають в АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки ПП «Універсал-Транс», яке знаходиться у місті Київі, вих.№31 від 30 липня 2025 року, ОСОБА_8 працює у вказаному підприємстві, займає посаду водія автобуса.
ОСОБА_3 відповідно до довідки гімназії №271 міста Києва від 19 червня 2025 року вих№71-01, навчався у вказаній гімназії, зарекомендував себе як старанний та сумлінний учень. За характером скромний. Завжди охайний. Батько приділяє належну увагу вихованню сина, систематично цікавиться його успіхами у навчанні та поведінкою, підтримує тісний зв'язок зі школою. Позивачу класним керівником сина було висловлено подяку за допомогу в навчанні, вихованні, підтримці дитини.
Неповнолітній ОСОБА_3 в суді пояснив, що проживає постійно з батьком в місті Києві десь з 14 років. Мати проживає в Польщі, іноді приїжджає, в цьому році не приїздила. Як приїжджає, то вони бачаться. Телефонує йому мама один раз в тиждень. Він бажає і надалі проживати разом з батьком, мати проти цього не заперечує.
Отже на підставі зібраних доказів, в їх сукупності судом встановлено, що подружні стосунки між сторонами припинені, примирення вони не бажають. Неповнолітній син сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з батьком (позивачем) в місті Києві, а його мама (відповідач) проживає за кордоном. Остання не заперечує і не заперечувала, щоб син і надалі проживав разом з батьком. Дитина також бажає проживати разом з батьком
За змістом ст. 24 СК України, добровільність шлюбу - одна з основних його засад, що є чинною не лише на стадії реєстрації, а являється довічною рисою. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до статей 105 та 112 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя за рішенням суду, яке постановляється у випадку встановлення, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них чи інтересам їхніх дітей.
Враховуючи викладене, те, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач не заперечує, вважаючи, що він існує лише формально і примирення між ними не можливе, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, а тому позов в частині розірвання шлюбу необхідно задовольнити.
Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення заявленої позовної вимоги про визначення місця проживання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з позивачем, виходячи з наступного.
Відповідно до частини третьої статті 160 СК України якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
У разі спору місце проживання малолітньої дитини (фізичної особи у віці до чотирнадцяти років) визначається органом опіки та піклування або судом, проте при вирішенні вказаного питання, що стосується дитини, яка досягла 14 років, то закон не передбачає можливості вирішення такого спору органом опіки та піклування або судом, оскільки в цьому випадку слід керуватися частиною третьою статті 160 СК України та положеннями частини другої статті 29 ЦК України.
Тобто, в силу зазначених норм законодавства дитина може вільно обирати собі місце проживання з кимось із батьків, які мають у власності житлові приміщення. Суд не може визначати місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, за позовом когось із батьків, оскільки таке право вибору місця проживання надано законом самій дитині. Тобто з чотирнадцяти років особа самостійно визначає, з ким із батьків хоче проживати (постанова Верховного Суду від 17 травня 2023 року у справі № 351/611/21, провадження № 61-990св23). Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17 січня 2024 року у справі № 711/2287/21, від 27 квітня 2026 року у справі № 501/2820/21.
У цій справі суд встановив, що на час подання позову ОСОБА_3 вже досяг шістнадцятирічного віку, тобто мав статус неповнолітнього, а отже закон не передбачає розгляду судом вимоги щодо визначення його місця проживання після досягнення чотирнадцяти років за позовом одного з батьків. Дитина, яка досягла шістнадцяти років, самостійно визначає місце свого проживання.
Крім того суд відзначає, що з огляду на позицію відповідача (визнання позову в повному обсязі), між позивачем та відповідачем взагалі відсутній спір щодо місця проживання дитини разом з батьком.
Отже, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Частиною 1 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з цим, відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Зазначене узгоджується з ч.3 ст.7 ЗУ «Про судовий збір».
За подання даного позову до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 2422 грн 40 коп. (1211 грн 20 коп. за позовну вимогу про розірвання шлюбу та 1211 грн 20 коп. за позовну вимогу про визначення місця проживання дитини)
Таким чином 50% сплаченого позивачем судового збору за позовну вимогу про розірвання шлюбу підлягає поверненню позивачу з державного бюджету, у зв'язку із визнанням відповідачем позову. А інші 50% - підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Тоді як сплачений судовий збір за позовну вимогу про визначення місця проживання дитини позивачу не відшкодовується у зв'язку з відмовою в її задоволенні.
На підставі викладеного та керуючись ст.2,4,12,13, 81,89, 141, 142, 223, 259, 263 -265, 274,354 ЦПК України суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, задовольнити частково.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 21 вересня 1991 року Казарнянською сільською радою Знам'янського району Кіровоградської області, актовий запис №6, розірвати.
У задоволенні позовної вимоги про визначення місця проживання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з позивачем, відмовити.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову відповідно до Платіжної інструкції №CPX4-М864-84ВТ-7ЕТ2 від 03 жовтня 2025 року, у АТ «УніверсалБанк» в сумі 605 грн 60 коп., платник ОСОБА_10 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Судовий збір в сумі 1211 грн 20 коп. віднести на рахунок позивача.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду.
Відомості про сторін:
позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
третя особа: служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, код ЄДРПОУ:37413735, вул. Велика Васильківська, 58, м. Київ.
Суддя Г.В. Берднікова