8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
07 травня 2026 року м. ХарківСправа № 922/274/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кухар Н.М.
при секретарі судового засідання Горішній Ю.В.
розглянувши клопотання Садівницького товариства "Салтівські сади" (вх. № 10640 від 05.05.2026) про визнання дій позивача зловживанням процесуальними правами у справі
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Садівницького товариства "Салтівські сади" (пр.Тракторобудівників, буд. 79, м. Харків, 61120; код ЄДРПОУ 22720700)
про за участю представників: визнання недійсними рішень
позивача - ОСОБА_1 , особисто; Хлистун І.М. , в режимі відеоконференції,
відповідача - Чернишової Т.В. ; Гребенюк О.О., в режимі відеоконференції,
В провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа №922/274/26 за позовом ОСОБА_1 до Садівницького товариства "Салтівські сади", в якій позивач просить визнати недійсними рішення зборів уповноважених, якими було затверджено розмір членських внесків, а саме:
- рішення загальних зборів уповноважених членів СТ "Салтівські сади" (до перейменування СТ "50 років Жовтня"), яке оформлено протоколом № 25 від 24.02.2019;
- рішення зборів уповноважених членів СТ "Салтівські сади" (до перейменування СТ "50 років Жовтня"), яке оформлено протоколом № 26 від 23.02.2020;
- рішення загальних зборів уповноважених членів СТ "Салтівські сади" (до перейменування СТ "50 років Жовтня"), яке оформлено протоколом № 27 від 21.03.2021;
- рішення загальних зборів уповноважених членів СТ "Салтівські сади" (до перейменування СТ "50 років Жовтня"), яке оформлено протоколом № 28 від 30.03.2023;
- рішення загальних зборів уповноважених членів СТ "Салтівські сади", яке оформлено протоколом № 29 від 25.02.2024,
а також визнати недійсним рішення засідання правління СТ "50 років Жовтня", яке оформлено протоколом № 2 від 27.03.2022, яким було затверджено розмір членських внесків.
Справа розглядається в порядку загального позовного провадження.
У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 19.02.2026, відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем не доведено наявності порушення її прав чи законних інтересів, не встановлено істотних порушень порядку прийняття оспорюваних рішень, відсутній причинно-наслідковий зв'язок між наведеними доводами та будь-якими негативними наслідками для неї. Навпаки, матеріали справи підтверджують добровільне часткове виконання позивачем рішень органів управління, що свідчить про фактичне прийняття їх правових наслідків. Позовні вимоги ґрунтуються на припущеннях та формальному тлумаченні норм права, не підтверджені належними та допустимими доказами та спрямовані на перегляд внутрішніх управлінських рішень, що належать до компетенції органів товариства відповідно до Закон України "Про кооперацію".
У відповіді на відзив, який надійшов до суду 26.02.2026, позивач зазначив, що доводи, викладені відповідачем, є необґрунтованими, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, а тому просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
03.03.2026 до суду надійшли письмові заперечення відповідача на відповідь позивача на відзив, в яких відповідач зазначив, що позивач не надала жодного належного та допустимого доказу відсутності кворуму чи порушення порядку делегування уповноважених. На думку відповідача, позивачка маніпулює фактами: вона визнавала борг у листах, вона брала участь у нових голосуваннях, і вона каже про тиск щодо світла, хоча навіть не підключена до нього. Правління діяло в інтересах всіх членів СТ, ніколи не обмежувала доступ до інформації. Підготовка зборів проходила відкрито. В офіційному чаті СТ обговорювалися всі питання порядку денного, надавалася повна інформація по зборам. Участь в обговоренні міг взяти кожний член СТ. Всі пропозиції враховувалися. І свідками цього можуть стати більше п'ятисот учасників спільноти СТ у Viber. Зважаючи на той факт, що позивач звернулася до суду із позовом у 2026 році, відповідач вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності на звернення осуду з відповідним позовом в частині визнання недійсними рішень за 2019-2022 рік, наслідком чого є відмова у задоволенні позовних вимог.
19.03.2026 до суду надійшло клопотання відповідача про прийняття та приєднання до матеріалів справи Протоколу загальних зборів (зборів уповноважених) членів СТ "Салтівські сади" № 31 від 01.03.2026, засвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Марюхніч Ж.Є. від 16.03.2026.
07.04.2026 відповідачем надано до суду клопотання про приєднання до матеріалів справи Cтатуту Садівницького товариства "Салтівські сади" (у новій редакції), затвердженого Протоколом загальних зборів (зборів уповноважених) членів СТ "Салтівські сади" № 31 від 01.03.2026.
16.04.2026, в межах підготовчого провадження у справі, позивачем було подано до суду заяву про зміну предмету позову (вх. № 9185), в якій позивач просив доповнити предмет позову по господарській справі № 922/274/26 до Садівницького товариства "Салтівські сади" пунктом 6, який викласти в наступній редакції: "Визнати недійсним рішення зборів уповноважених, яке оформлено протоколом № 31 від 01.03.2026 року."
05.05.2026 відповідачем було подано до суду клопотання про визнання дій позивача зловживанням процесуальними правами (вх. № 10640), в яких відповідач зазначив, що наліз дій позивача свідчить про те, що даний позов має ознаки завідомо безпідставного та спрямований не на захист порушеного права, а на перешкоджання законній діяльності Товариства та затягування розгляду іншої справи. Зловживання позивачем процесуальними правами обґрунтовується спрямованістю її дій на затягування розгляду справи та маніпуляція юрисдикцією.
07.05.2026 позивач надав до суду додаткові пояснення (вх. № 11000), в яких просив відмовити у задоволенні клопотання відповідача про визнання дій позивача зловживанням процесуальними правами через його безпідставність та необґрунтованість.
Вищевказане клопотання відповідача було розглянуто судом у підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 07.05.2026.
Присутні у судовому засіданні представники відповідача підтримали клопотання про визнання дій позивача зловживанням процесуальними правами та просили врахувати факти недобросовісної поведінки позивача та надання нею завідомо неправдивих відомостей при оцінці доказів та винесенні рішення по суті, а також застосувати до позивача заходи процесуального впливу, передбачені ГПК України, зокрема, залишити без розгляду позовну заяву.
Позивач та її представник проти задоволення клопотання відповідача заперечували.
Заслухавши пояснення представників сторін та розглянувши підстави, на яких ґрунтується клопотання відповідача (вх. № 10640 від 05.05.2026), суд дійшов висновку про відсутність в діях позивача ознак зловживання процесуальними правами, з огляду на наступне.
Процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися процесуальними правами, а зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (частина друга статті 43 Господарського процесуального кодексу України).
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети ухваленню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав і так само прав та інтересів інших осіб.
Процесуальний обов'язок сторони це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Як стверджує відповідач у своєму клопотанні, позов ОСОБА_1 є завідомо безпідставним та спрямованим на перешкоджання законній діяльності Товариства.
При цьому, відповідач вважає, що позивач намагається через господарський суд скасувати рішення, прийняті протягом п'яти років, лише з однією метою - заблокувати розгляд справи № 643/6976/25 у районному суді про стягнення з неї боргу. На думку відповідача, це класичний приклад зловживання правом, де інтерес однієї особи ставиться вище за виживання цілого товариства (603 члена СТ).
Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 23.02.2026 у справі №643/6976/25 за позовом Садівницького товариства "Салтівські сади" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за членськими внесками зупинено провадження до набрання законної сили судовим рішенням у справі №922/274/26, що розглядається.
Отже, відповідач вважає, що метою позивача є блокування стягнення боргу шляхом створення штучного спору про нелегітимність органів управління. При цьому, відповідач вказує, що позивач тричі ініціювала перенесення підготовчого засідання, що свідчить про намір затягнути час.
Згідно з практикою Верховного Суду, зловживання процесуальними правами - це умисні, несумлінні дії, спрямовані виключно на перешкоджання здійсненню правосуддя, а не на захист порушеного права.
Водночас, клопотання відповідача значною мірою спирається на доктрину заборони суперечливої поведінки, стверджуючи, що ОСОБА_1 не може оскаржувати легітимність органів СТ, оскільки отримувала від них довідку для приватизації у 2014 році.
Проте, суд вважає таку позицію відповідача хибною з наступних підстав.
Принцип добросовісності, який встановлено п. 6 ст. 3 ЦК України, застосовується тоді, коли особа своїми діями дала підстави іншим учасникам розраховувати на певну стабільність відносин, а потім різко змінила позицію на шкоду іншим.
Водночас, отримання довідки для приватизації ділянки - це реалізація законного права члена товариства на оформлення власності та не може вважатися актом схвалення майбутніх (станом на 2014 рік ще не вчинених) порушень при проведенні зборів у 2019-2025 роках.
Більше того, Верховний Суд зазначає, що застосування цієї доктрини не може легітимізувати акти, які є нікчемними або прийнятими з грубим порушенням імперативних норм закону. Якщо Статут товариства не містить порядку обрання уповноважених (що вимагається ст. 15 Закону "Про кооперацію"), то жодна попередня поведінка члена товариства не може "наділити" такий орган повноваженнями, яких у нього немає за законом. Отже, оскарження рішень, прийнятих нелегітимним складом зборів, є відновленням законності, а не суперечливою поведінкою.
Відповідач обґрунтовує зловживання позивачкою процесуальними правами спрямованістю дій ОСОБА_1 на затягування розгляду справи та маніпуляцією юрисдикцією.
Дійсно 16.04.2026 представник позивача ініціювала відкладення розгляду справи у зв'язку з об'єктивною неможливістю бути присутніми у даному судовому засіданні позивача та її представника.
Водночас, розгляд справи відкладався 03.03.2026, внаслідок того, що позивач не був ознайомлений із запереченнями відповідача, оскільки вони були надані в день судового засідання.
19.03.2026 та 07.04.2026 відповідачем були надані додаткові докази по справі, що унеможливлювало належне ознайомлення з ними стороною позивача завчасно.
З огляду на викладене вбачається, що відкладення розгляду справи (або, як вказує відповідач, - "затягування судового процесу") мало місце також і через дії відповідача.
Наведені позивачем у клопотанні доводи фактично зводяться до незгоди з правовою позицією позивача та оцінкою поданих нею клопотань, що саме по собі не є достатньою підставою для кваліфікації таких дій як зловживання процесуальними правами.
Заявлене відповідачем клопотання за своєю суттю є запереченнями проти доводів позивача та не містить обґрунтованих підстав і достатніх доказів для застосування положень Господарського процесуального кодексу України щодо визнання зловживання процесуальними правами станом на момент постановляння цієї ухвали.
Крім того, суд враховує, що право на подання заяв і клопотань є складовою права на доступ до правосуддя та реалізації принципу змагальності сторін, а обмеження такого права можливе лише за наявності очевидних та належно доведених ознак зловживання.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що наведені відповідачем доводи не підтверджують наявності передбачених статтею 43 Господарського процесуального кодексу України підстав для визнання дій позивача зловживанням процесуальними правами та застосування заходів процесуального примусу.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання відповідача (вх. № 10640 від 05.05.2026) про визнання дій позивача зловживанням процесуальними правами через його безпідставність та недоведеність належними доказами.
Керуючись ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити у задоволенні клопотання Садівницького товариства "Салтівські сади" (вх. № 10640 від 05.05.2026) про визнання дій позивача зловживанням процесуальними правами.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення на дану ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала підписана 11.05.2026.
СуддяН.М. Кухар