Справа №752/14308/25
Провадження № 2/348/676/26
04 травня 2026 року м.Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді Гундяка Т.Д.,
секретар судового засідання Дмитрук С.І.,
за участю представника позивача Афанасьєвої Л.П. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНГО», про відшкодування матеріальної шкоди,
ПрАТ «СК «УНІКА» пред'явило позов до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди.
Позов обґрунтований тим, 01 листопада 2021 року між ПрАТ «СК «УНІКА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вентарок» було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №826002/4615/0001008.
Предметом даного Договору були майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням, зокрема транспортним засобом «Toyota RAV4», державний номерний знак НОМЕР_1 .
У відповідності до умов вказаних Договорів страхування та статті 92 Закону України «Про страхування» позивач взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити страхове відшкодування.
За змістом п. 5 Договору страховим ризиком визнається, зокрема дорожньо-транспортна пригода.
Відповідно відповіді від НПУ, ідентифікатор картки ДТП в системі НПУ №3022178560905656: 14 червня 2022 року у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участі двох транспортних засобів: автомобіля «Skoda Octavia», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Тoyota RAV4», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 . Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_2 п.п. 2.3.6; 10.1; 10.3 Правил дорожнього руху.
Відповідно до постанови Оболонського районного суду м. Києва по справі №756/4824/22 від 08 серпня 2022 року встановлено: 14.06.2022 о 18 год. 00 хв. у м. Києві, по вул. Новокостянтинівській, 8-а, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Шкода», д.н.з. НОМЕР_2 , був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, під час зміни напрямку руху, перестроювання, не переконався, що це буде безпечним, не надав дорогу автомобілю марки «Тойота», д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався по тій смузі на яку він перестроювався, внаслідок чого трапилось їх зіткнення. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями гр. ОСОБА_2 порушив п.п. 2.3.6, 10.1, 10.3 ПДР України..
Відповідно до постанови Оболонського районного суду м. Києва по справі №756/4824/22 від 08 серпня 2022 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. Ця постанова не була оскаржена та набрала чинності 19 серпня 2022 року.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження із звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, застрахованому транспортному засобу «Toyota RAV4», державний номерний знак НОМЕР_1 , було завдано механічних ушкоджень. Відповідно до чого Страхувальник зазнав матеріального збитку.
Потерпілий від дорожньо-транспортної пригоди 16 червня 2022 року звернувся до Страховика ПрАТ «СК «УНІКА» з заявою №00517165 про подію з ознаки страхового випадку згідно договору КАСКО №826002/4615/0001008.
Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної власнику автомобіля «Toyota RAV4», державний номерний знак НОМЕР_1 , ПрАТ «СК «УНІКА» 16 червня 2022 року проведено огляд пошкодженого транспортного засобу, про що складено акт огляду транспортного засобу №00517165 (дефектна відомість).
Вартість відновлювального ремонту автомобіля «Toyota RAV4», державний номерний знак НОМЕР_1 відповідно: рахунку-фактури №ЅT22006083 від 04.07.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосаміт на Столичному» складає 86 676,64 грн; рахунку №ВДиС-0022259 від 04.07.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіДі Автострада» складає 3 645,00 грн; рахунку фізичної особи-підприємець ОСОБА_4 №72540498 від 02.08.2022 складає 3 612,00 грн, таким чином, загальна вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля складає 93 933,64 грн.
Відповідно Ремонтної калькуляції системи AUDATEX №00517165 від 06 липня 2022 року, вартість відновлювального ремонту «Toyota RAV4», державний номерний знак НОМЕР_1 , складає 98 462,58 грн.
Як вбачається зі страхового акту №00517165 від 02 серпня 2022 року, виконуючи взяті на себе зобов'язання по Договору, Страховиком ПрАТ «СК «УНІКА» прийнято рішення про визнання вказаної події страховим випадком та виплату страхового відшкодування за Договором в розмірі 93 933,64 грн, шляхом безготівкового перерахування на рахунок ТОВ «Автосаміт на Столичному» 86 676,64 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №036964 від 03 серпня 2022 року; на рахунок ТОВ «ВіДі Автострада» 3 645,00 грн; що підтверджується платіжною інструкцією №036965 від 03 серпня 2022 року; на рахунок ФОП ОСОБА_4 3 612,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №036966 від 03 серпня 2022 року.
Положеннями ст. 94 Закону України «Про страхування» передбачено, що розмір страхової суми визначається за домовленістю між страховиком та страхувальником або відповідно до законодавства під час укладення договору страхування або внесення змін до такого договору.
Таким чином, ПрАТ «СК «УНІКА» виконало свої зобов'язання перед страхувальником, згідно умов Договору страхування.
На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, водій автомобіля «Skoda Octavia», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , був забезпечений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АТ «СК «ІНГО» №ЕР/208840387 з лімітом відповідальності за шкоду життю та здоров'ю 260 000,00 грн, за шкоду майну 130 000,00 грн, франшиза - 1 300,00 грн.
Оскільки позивачем здійснено виплату страхового відшкодування, а особою відповідальною за завдані збитки у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, є страхова компанія винуватця, то позивач 11 серпня 2022 року звернувся до АТ «СК «ІНГО» з заявою №32710 на виплату страхового відшкодування у розмірі 93 933,64 грн.
Виконання обов'язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом і договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
У разі настання страхового випадку, страховик особи, з вини якої пошкоджено транспортний засіб потерпілого, зобов'язаний відшкодувати особі, якій завдано таку шкоду витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, але у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі.
Якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.
Відносини між відповідачем та АТ «СК «ІНГО» регулюються умовами, визначеними у Законі України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та правилами ст. 12, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно платіжної інструкції №12764 від 17 серпня 2022 року АТ «СК «ІНГО» перерахувало страхове відшкодування на рахунок ПрАТ «СК «УНІКА» у розмірі 70 620,95 грн.
Таким чином, АТ «СК «ІНГО» виконало свої зобов'язання, виплатило позивачу страхове відшкодування у розмірі, визначеному у полісі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/208840387.
Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 108 Закону України «Про страхування» передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Сума страхового відшкодування, що підлягає сплаті відповідачем розрахована наступним чином: загальна вартість відновлювального ремонту автомобілю «Toyota RAV4», державний номерний знак НОМЕР_1 , складає (86676,64+3612,00+3645,00) = 93 933,64грн.; франшиза, згідно умов Договору (п.9.4) = 0,00 грн; сума виплаченого страхового відшкодування ПрАТ «СК «УНІКА» (86676,64+3612,00+3645,00) = 93 933,64 грн; сума, відшкодована АТ «СК «ІНГО» = 70 620,95 грн; решта, що підлягає відшкодуванню безпосередньо відповідачем (93 933,64-70 620,95) 23 312,69 грн.
Таким чином, до ПрАТ «СК «УНІКА» перейшло право вимоги до відповідача на підставі ст. 993 ЦК України та ст. 108 Закону України «Про страхування» в порядку суброгації.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вини.
Протиправною поведінкою є порушення правил дорожнього руху водієм ОСОБА_2 , зазначене у постанові Оболонського районного суду м. Києва по справі №756/4824/22 від 08 серпня 2022 року. Наявність шкоди - механічні пошкодження внаслідок ДТП та понесені витрати на відновлення застрахованого транспортного засобу. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою (порушення правил дорожнього руху водієм ОСОБА_2 , що стало причиною ДТП та завданням шкоди майну Страхувальника. Вина (порушення правил дорожнього руху водієм ОСОБА_2 , які спричинили ДТП) встановлена у постанові Оболонського районного суду м. Києва по справі №756/4824/22 від 08 серпня 2022 року.
Враховуючи наявий/доведений факт визнання вини ОСОБА_2 у настанні дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої застрахований автомобіль отримав механічні пошкодження, між діями відповідача (порушенням правил дорожнього руху) та наслідками в результаті дорожньо-транспортної пригоди у вигляді пошкодження автомобіля є прямий причинний зв'язок, що є підставою для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду.
З метою досудового врегулювання спору, відповідачеві 09 листопада 2023 року було направлено досудову вимогу №32710, однак ніяких дій зі сторони відповідача щодо погашення заборгованості в досудовому порядку проведено не було.
З огляду на зазначене вище, просить стягнути з ОСОБА_2 в порядку суброгації на користь товариства у якості відшкодування завданої майнової шкоди кошти в розмірі в розмірі 23 312,69 грн.
Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 03.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 06.03.2026 визнано у справі явку представника позивача обов'язковою.
Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 17.03.2026 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, АТ «СК «ІНГО».
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених в позовній заяві. Просила позов задовольнити. Щодо проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення на адресу його місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку, ухвали про відкриття провадження у справі, копії позову з додатками та судових повісток. Проте, до суду повернуто конверти з відправленням, згідно довідок підприємства поштового зв'язку причина невручення: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання або про проведення такого без його участі не заявляв.
Також виклик відповідача у справі у судові засідання здійснено через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
У постанові Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 757/15603/19 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням, зокрема на відсутність за вказаною адресою, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії, а повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки.
Представник третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - АТ «СК «ІНГО» в судове засідання не з'явилася, надала письмові пояснення, в яких також просила розглянути справу за відсутності представника товариства.
Згідно ч. 5 ст. 259, ч. 1 ст. 281 ЦПК України судом із занесенням до протоколу судового засідання постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 280, 281 ЦПК України.
Розглянувши матеріали цивільної справи, заслухавши представника позивача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Статтею ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Схожий за змістом висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі №638/2304/17 (провадження №61-2417сво19).
Частинами 1, 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до 81, 82 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнанні сторонами, не підлягають доказуванню.
Згідно ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Судом встановлено, що 01 листопада 2021 року між позивачем та ТОВ «Вентарок» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №826002/4615/0001008, предметом якого були майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Toyota RAV4», державний номерний знак НОМЕР_1 .
У відповідності до умов договору страхування позивач взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити страхове відшкодування.
Відповідно до п. 3.1.2 договору страховим ризиком визнається, зокрема дорожньо-транспортна пригода.
Згідно відповіді від НПУ, ідентифікатор картки ДТП в системі НПУ №3022178560905656, 14 червня 2022 року у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участі двох транспортних засобів: автомобіля «Skoda Octavia», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля «Тoyota RAV4», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , в результаті якої транспортні засоби отримали пошкодження. Також вказано, що винуватцем Дорожньо-транспортної пригоди є ОСОБА_2 , який порушив п.п. 2.3.6; 10.1; 10.3 Правил дорожнього руху.
Відповідно до постанови Оболонського районного суду м. Києва по справі №756/4824/22 від 08 серпня 2022 року, яка набрала законної сили 19 серпня 2022 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Згідно постанови суддею встановлено, що 14 червня 2022 року о 18 год. 00 хв. у м. Києві, по вул. Новокостянтинівській, 8-а, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Шкода», д.н.з. НОМЕР_2 , був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, під час зміни напрямку руху, перестроювання, не переконався, що це буде безпечним, не надав дорогу автомобілю марки «Тойота», д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався по тій смузі на яку він перестроювався, внаслідок чого трапилось їх зіткнення. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями гр. ОСОБА_2 порушив п.п. 2.3.6, 10.1, 10.3 ПДР України.
Потерпілий від дорожньо-транспортної пригоди 16 червня 2022 року звернувся до ПрАТ «СК «УНІКА» з заявою №00517165 про подію з ознаки страхового випадку згідно договору КАСКО №826002/4615/0001008.
ПрАТ «СК «УНІКА» 16 червня 2022 року проведено огляд пошкодженого транспортного засобу, про що складено акт огляду транспортного засобу №00517165 (дефектна відомість).
Відповідно до копії рахунку-фактури №ЅT22006083 від 04 липня 2022 року ТОВ «Автосаміт на Столичному» вартість відновлювального ремонту автомобіля «Toyota RAV4», державний номерний знак НОМЕР_1 , становить 86 676,64 грн з ПДВ.
Відповідно до рахунку №ВДиС-0022259 від 04 липня 2022 року ТОВ «ВіДі Автострада» вартість ремонту автомобіля «Toyota RAV4», державний номерний знак НОМЕР_1 , становить 3 645,00 грн.
Згідно рахунку ФОП ОСОБА_4 №72540498 від 02 серпня 2022 року вартість автогуми становить 3 612,00 грн.
Відповідно до ремонтної калькуляції системи AUDATEX №00517165 від 06 липня 2022 року, вартість відновлювального ремонту «Toyota RAV4», державний номерний знак НОМЕР_1 , становить 98 462,58 грн.
Комісією позивача 02 серпня 2022 року складено страховий акт №00517165, відповідно до якого страховиком ПрАТ «СК «УНІКА» прийнято рішення про визнання вищевказаної події страховим випадком та виплату страхового відшкодування за договором №826002/4615/0001008 в розмірі 93 933,64 грн.
На виконання своїх зобов'язань ПрАТ «СК «УНІКА» виплачено страхове відшкодування за договором №826002/4615/0001008 в розмірі 93 933,64 грн шляхом безготівкового перерахування на рахунок ТОВ «Автосаміт на Столичному» коштів в сумі 86 676,64 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №036964 від 03 серпня 2022 року, на рахунок ТОВ «ВіДі Автострада» - 3 645,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №036965 від 03 серпня 2022 року та на рахунок ФОП ОСОБА_4 - 3 612,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №036966 від 03 серпня 2022 року.
На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, відповідальність водія автомобіля «Skoda Octavia», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АТ «СК «ІНГО» №ЕР/208840387 з лімітом відповідальності за шкоду життю та здоров'ю 260 000,00грн., за шкоду майну 130 000,00 грн., франшиза - 1 300,00 грн.
ПрАТ «СК «УНІКА» 11 серпня 2022 року звернулося до АТ «СК «ІНГО» з заявою №32710 на виплату страхового відшкодування у розмірі 93 933,64 грн.
Відповідно до розрахунку розміру матеріального збитку по страховій справі 4872199 розмір матеріального збитку склав 71 920,95 грн.
АТ «СК «ІНГО» складено страховий акт № 5031990 від 15 серпня 2022 року, яким прийнято рішення про виплату страхового відшкодування з урахуванням зносу КТЗ, в сумі 70 620,95 грн. (71 920,95 грн. розмір матеріального збитку згідно розрахунку №4872199 1 300 грн. франшиза передбачена полісом 208840387).
АТ «СК «ІНГО» 17 серпня 2022 року відповідно платіжної інструкції №12764 перерахувало страхове відшкодування на рахунок ПрАТ «СК «УНІКА» у розмірі 70 620,95 грн.
ПрАТ «СК «УНІКА» 09 листопада 2023 року було направлено відповідачеві досудову вимогу №32710.
Відповідно до ст. 94 Закону України «Про страхування» розмір страхової суми визначається за домовленістю між страховиком та страхувальником або відповідно до законодавства під час укладення договору страхування або внесення змін до такого договору.
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Таким чином, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик, на випадок виникнення деліктного зобов'язання, бере на себе, в межах суми страхового відшкодування, виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди.
Такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у Постанові у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) від 04 липня 2018 року.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
У Постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зазначено, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати). На підставі цього висновку Верховний Суд Верховний суд у складі судової палати Касаційного цивільного суду у своїй Постанові № 686/17155/15-ц від 03.10.2018 року підтримав вищезазначений правовий висновок та визначив, що страховик за договором обов'язкового страхування відповідає у межах страхового ліміту за мінусом фізичного зносу, а за решту безпосередній винуватець.
Аналогічні висновки, викладено Верховним судом у постановах від 14 лютого 2018 року у справі №754/1114/15-ц, від 21 лютого 2020 року у справі №755/5374/18, від 22 квітня 2020 року у справі №756/2632/17, від 22 квітня 2021 року у справі №759/7787/18, від 11 серпня 2021 року у справі №554/8473/19.
Таким чином, виконання обов'язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом і договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави стверджувати, що у разі настання страхового випадку, страховик особи, з вини якої пошкоджено транспортний засіб потерпілого, зобов'язаний відшкодувати особі, якій завдано таку шкоду витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, але у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092.
Якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.
Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 12 березня 2018 року по справі №910/5001/17.
Сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.
Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.
Разом із тим, зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов'язково припиняє деліктне зобов'язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов'язаною. При цьому, потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов'язаний виконати обов'язок зі здійснення страхового відшкодування.
Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
Розмір страхового відшкодування страховик узгоджує з особою, яка має право на отримання відшкодування, проте страховик самостійно приймає рішення про здійснення чи відмову в здійсненні страхового відшкодування (статті 36, 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»). При цьому розмір страхової виплати (страхового відшкодування) з особою, яка завдала шкоди, страховик за законом узгоджувати не зобов'язаний, хоча цей розмір безпосередньо впливає на обсяг відповідальності особи, яка завдала шкоди, за статтею 1194 ЦК України.
Таким чином розмір страхової виплати (страхового відшкодування), якщо страховик визначає його меншим страхової суми (ліміту його відповідальності), може бути оспорений особою, яка завдала шкоди, якщо ця особа виконала свій обов'язок перед потерпілим, у тому числі й частково відшкодувала шкоду згідно статті 1194 ЦК України, але вважає, що страховик порушив умови договору, здійснив потерпілому страхову виплату (страхове відшкодування) не в повному обсязі, що призвело до безпідставного збільшення обсягу її (особи, яка завдала шкоди), відповідальності.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного суду від 14 лютого 2018 року у справі №754/1114/15-ц.
У зв'язку із зазначеним, деліктне зобов'язання між потерпілим і особою, яка завдала шкоди, не припинилось виконанням, проведеним належним чином (статті 599 ЦК України), і особа, яка завдала шкоди, зобов'язана відшкодувати потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
Така правова позиція викладена Верховним Судом у Постанові від 21.02.2018 по справі 760/19377/15-ц (провадження № 61-2211св18).
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права
Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ст. 108 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Судом встановлено, що ПрАТ «СК «УНІКА» виконало свої зобов'язання перед страхувальником, згідно умов договору страхування та здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 93 933,64 грн. При цьому, страховиком відповідача АТ «СК «ІНГО» перераховано позивачу страхове відшкодування у розмірі 70 620,95 грн.
АТ «СК «ІНГО» страхове відшкодування у розмірі 70 620,95 грн розраховано, зокрема, з урахуванням зносу КТЗ та франшизи.
АТ «СК «ІНГО» здійснило виплату страхового відшкодування відповідно до вимог законодавства та у відповідності до умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, оскільки, як було зазначено вище, страхова компанія, яка застрахувала цивільно-правову відповідальність здійснює відшкодування із врахуванням ст. 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
АТ «СК «ІНГО» виконало свої зобов'язання, виплатило позивачу страхове відшкодування у розмірі, визначеному у полісі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/208840387.
Таким чином, до ПрАТ «СК «УНІКА» перейшло право вимоги до відповідача на підставі ст. 993 ЦК України та ст. 108 Закону України «Про страхування» в порядку суброгації.
Враховуючи, що судом встановлено протиправність поведінки відповідача, наявність шкоди (механічні пошкодження внаслідок ДТП та понесені витрати на відновлення застрахованого транспортного засобу), причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою (порушення правил дорожнього руху водієм ОСОБА_2 , що стало причиною ДТП та завданням шкоди майну страхувальника), вину відповідача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача у рахунок відшкодування майнової шкоди кошти в розмірі 23 312,69 грн, як різницю між виплачених страховим відшкодуванням в сумі 93 933,64 грн та відшкодованими коштами в розмірі 70 620,95 грн.
Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.
Позивачем сплачено судовий збір за подання заяви в розмірі 3 028,00грн, який слід стягнути з відповідача на користь позивача
Керуючись ст. 4, 19, 141, 247, 258, 263, 264, 265, 268, 273, 280-284, 289 ЦПК України,
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНГО», про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» у рахунок відшкодування завданої майнової шкоди кошти в розмірі 23 312,69 (двадцять три тисячі триста дванадцять грн 69 коп.) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» сплачений судовий збір в сумі 3 028,00грн.
Заочне рішення може бути переглянуте Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач та третя особа мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст. 284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА», код ЄДРПОУ 20033533, місцезнаходження: м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 6 В, 04112.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНГО», код ЄДРПОУ 16285602, місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33, 01054.
Суддя Гундяк Т.Д.