про відмову в забезпеченні позову
11.05.2026м. СумиСправа № 920/415/26
Суддя Господарського суду Сумської області Жерьобкіна Є.А., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Голландська аграрна компанія» про забезпечення позову (вх. № 2104 від 04.05.2026) у справі № 920/415/26:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Голландська аграрна компанія» (41437, Сумська область, Шосткинський район, с. Береза, вул. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 34171851)
до відповідачів 1) Шосткинської міської ради Сумської області (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Садовий бульвар, 14, код ЄДРПОУ 36080075),
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Північ Груп Агро» (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Депутатська, 15, код ЄДРПОУ 44580110)
про визнання недійсним пункту рішення та визнання укладеним договору оренди землі
27.03.2026 позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить визнати недійсним пункт 1 Рішення XVІ сесії VIІI скликання Шосткинської міської ради «Про регулювання земельних відносин (землі с/г призначення)» від 20.02.2026 року, щодо надання ТОВ «Північ Груп Агро» (код ЄДРПОУ 44580110) в оренду непереоформлених (неуспадкованих) земельних ділянок (паїв), загальною площею 36,5981 га терміном на 10 років або до моменту державної реєстрації права власності спадкоємців на земельні ділянки на території Собичівського старостинського округу Шосткинської міської територіальної громади для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з розміром орендної плати 12% від нормативної грошової оцінки, згідно з додатком 1; визнати укладеним договір оренди землі між Шосткинською міською радою (орендодавець) та ТОВ «Голландська аграрна компанія» (орендар) в редакції позивача.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2026, справу № 920/415/26 призначено судді Жерьобкіній Є.А.
Ухвалою від 31.03.2026 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/415/26; призначив підготовче засідання на 29.04.2026, 10:00; рекомендував учасникам справи брати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів; надав відповідачам п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 165 ГПК України; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив відповідно до ст. 166 ГПК України; надав відповідачам семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення до ст. 167 ГПК України.
04.05.2026 позивач подав до суду заяву про забезпечення позову (вх. № 2104 від 04.05.2026), в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову до вирішення спору у справі № 920/415/26 по суті та набрання рішенням законної сили, шляхом:
1) Заборони Шосткинській міській раді Сумської області (ЄДРПОУ 36080075) укладати з ТОВ «Північ Груп Агро» (код ЄДРПОУ 44580110) договори оренди земельних ділянок, що розташовані на території Собичівського старостинського округу Шосткинської міської територіальної громади, за переліком (ПІБ померлої особи, кадастровий номер, площа): ОСОБА_1 , 5925386100:01:001:0055, 2,2982 га; ОСОБА_2 , 5925386100:01:001:0070, 0,8302 га; 5925386100:01:001:0072, 1,2714 га; ОСОБА_3 , 5925386100:01:001:0139, 1,6695 га; ОСОБА_4 , 5925386100:01:001:0153, 1,6695 га; ОСОБА_5 , 5925386100:01:001:0156, 1,8379 га; ОСОБА_6 , 5925386100:01:001:0185, 1,6695 га; ОСОБА_7 , 5925386100:01:001:0198, 3,4781 га; ОСОБА_8 , 5925386100:02:004:0043, 1,2226 га, 5925386100:02:004:0044, 1,6019 га. Загальна площа 17,5488 га.
2) Заборони органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - суб'єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема, набуття, зміни, припинення речових прав на нерухоме майно (права оренди), щодо земельних ділянок, що розташовані на території Собичівського старостинського округу Шосткинської міської територіальної громади, за переліком: ОСОБА_1 , 5925386100:01:001:0055, 2,2982 га; ОСОБА_2 , 5925386100:01:001:0070, 0,8302 га; 5925386100:01:001:0072, 1,2714 га; ОСОБА_3 , 5925386100:01:001:0139, 1,6695 га; ОСОБА_4 , 5925386100:01:001:0153, 1,6695 га; ОСОБА_5 , 5925386100:01:001:0156, 1,8379 га; ОСОБА_6 , 5925386100:01:001:0185, 1,6695 га; ОСОБА_7 , 5925386100:01:001:0198, 3,4781 га; ОСОБА_8 , 5925386100:02:004:0043, 1,2226 га, 5925386100:02:004:0044, 1,6019 га. Загальна площа 17,5488 га.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову, позивач вказує на те, що після відкриття провадження у цій справі, відповідачем прийнято рішення від 24.04.2026 «Про регулювання земельних відносин (юридичні особи, землі с/г призначення)», наслідком якого буде укладення між відповідачами договору оренди спірних земельних ділянок, без урахування переважного права позивача на оренду таких ділянок. Тому, у випадку невжиття заходів забезпечення позову, буде ускладнено виконання рішення суду у цій справі в разі задоволення позову.
Згідно зі ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Положення статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України пов'язують вжиття господарським судом заходів забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 Господарського процесуального кодексу України, як гарантії ефективності задоволення вимог позивача (заявника) за результатами розгляду спору по суті.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача (боржника) та забезпечити реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Забезпечення позову за своєю суттю є обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника), або пов'язаних із ним інших осіб, в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя та задоволених вимог позивача.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 911/3871/17.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у частині 2 статті 136 ГПК України.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 ГПК України).
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчитися, що між сторонами виник спір.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, провадження №14-729цс19 зазначено: Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17, провадження № 14-88цс20 зазначила, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
Відповідно до частини 12 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
Аналіз наведеної норми свідчить, що законодавець установив чітке обмеження меж втручання у сферу публічно-правових конкурсних відносин, зокрема щодо діяльності органів державної влади чи місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження майном або правами на конкурентних засадах.
Позивач просить суд визнати недійсним пункт рішення Шосткинської міської ради щодо надання ТОВ «Північ Груп Агро» (код ЄДРПОУ 44580110) в оренду непереоформлених (неуспадкованих) земельних ділянок (паїв), загальною площею 36,5981 га, та визнати укладеним договір оренди землі між Шосткинською міською радою (орендодавець) та ТОВ «Голландська аграрна компанія» (орендар) в редакції позивача, на тій підставі, що порушено переважне право позивача на укладення договору оренди.
Стаття 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов'язана довести зв'язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акту.
Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача та являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд враховує, що Господарський процесуальний закон не зобов'язує під час розгляду питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Разом з тим, факти щодо переважності права, ідентичності спірних земельних ділянок, наявності публічної процедури чи інших обставин по суті спору, суд не може встановлювати на стадії підготовчого провадження, відповідно до вимог Глави 3 ГПК України.
Суд зазначає, що обрання належного, відповідного до предмета спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
У ст. 19 Конституції України закріплено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ст. 12 Земельного кодексу України зазначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері земельних відносин належить розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок комунальної власності із постійного користування відповідно до цього Кодексу; викуп земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; організація землеустрою; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Господарський суд не вправі перебирати на себе виключні повноваження та функції органів місцевого самоврядування у сфері земельних відносин, тобто суди не можуть підміняти інші органи влади та зобов'язувати уповноважений орган прийняти рішення визначеного судом змісту або заборонити вчиняти відповідні дії.
Отже, заборона Шосткинській міській раді Сумської області приймати будь-які рішення з приводу спірних земельних ділянок, за відсутності її відповідного волевиявлення є порушенням виключної, передбаченої Конституцією України, компетенції органу місцевого самоврядування на здійснення права власності та управління землями.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в цьому випадку застосування заходів забезпечення позову матиме наслідком втручання у діяльність Шосткинської міської ради як органу місцевого самоврядування щодо регулювання земельних відносин, заявником не надано суду доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходів забезпечення позову, тому заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника.
Керуючись ст. 2, 136-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Голландська аграрна компанія (вх. № 2104 від 04.05.2026) про забезпечення позову у справі № 920/145/26 - відмовити.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала підписана суддею 11.05.2026 (у період з 05.05.2026 до 06.05.2026 та 08.05.2026 суддя Жерьобкіна Є.А. перебувала у відрядженні).
СуддяЄ.А. Жерьобкіна