06.05.2026м. СумиСправа № 920/217/26
Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін матеріали справи №920/217/26
за позовом Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень
Подільського району м. Києва (вул. Дмитрівська, буд. 16а, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 03359701)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Лахтарина Сергія Миколайовича
(
АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 )
про стягнення 107 260 грн 00 коп.,
за участю представників сторін:
від позивача: не прибув,
від відповідача: Архипенко О.І.,
при секретарі судового засідання Ляскевич М.О.,
Суть спору. 18.02.2026 позивач звернувся до суду з позовом, відповідно до вимог якого просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 107 260 грн 00 коп. штрафних санкцій, з яких: 46 710 грн 00 коп. пені та 60 550 грн 00 коп. штрафу за Договором купівлі-продажу №225 від 13.11.2025, а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 2 662 грн 40 коп. та з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн 00 коп.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2026, справу призначено до розгляду судді Заєць С.В.
Ухвалою суду від 23.02.2026 відкрито провадження у справі № 920/217/26 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, сторонам встановлені строки для надання суду відзиву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.
12.03.2026 через систему «Електронний суд» відповідачем надано до суду відзив (вх.№1254, 1295) на позовну заяву, відповідно до змісту якого заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні позову повністю. Окрім цього, просить суд розгляд справи №920/217/26 здійснювати за правилами загального позовного провадження.
23.03.2026 через систему «Електронний суд» позивачем надано до суду відповідь (вх.№1431, 1247) на відзив на позовну заяву, згідно з положеннями якої позивач заперечує проти тверджень відповідача, висловлених у відзиві, вказуючи на їх необґрунтованість, а також просить суд визнати поважними причини пропуску, поновити строк на подання доказів та долучити до матеріалів справи №920/217/26:
- копію фіскального чеку АТ «Укрпошта» № 0410807349264 від 18.12.2025, а також рекомендованого повідомлення про вручення R041080011499 від 18.12.2025;
- копію фіскального чеку АТ «Укрпошта» №0408034567211 від 26.12.2025, та рекомендованого повідомлення про вручення R040800010260 від 26.12.2025;
- копію фіскального чеку АТ «Укрпошта» №0408034545080 від 04.12.2025 та рекомендованого повідомлення про вручення R040800008265 від 04.12.2025;
- копію фотофіксацій до акту про невідповідність від 08.12.2025.
Ухвалою суду від 25.03.2026 у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Лахтарина Сергія Миколайовича (вх.№ 1295) про розгляд справи в порядку загального позовного провадження - відмовлено; призначено судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням сторін на 14.04.2026, 10:50; заяву Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Подільського району м. Києва (вх.№1247) про поновлення процесуального строку для подання доказів у справі - задоволено; поновлено Комунальному підприємству по утриманню зелених насаджень Подільського району м. Києва пропущений процесуальний строк на подання доказів у справі №920/217/26; долучено до матеріалів справи: копію фіскального чеку АТ «Укрпошта» № 0410807349264 від 18.12.2025, а також рекомендованого повідомлення про вручення R041080011499 від 18.12.2025; копію фіскального чеку АТ «Укрпошта» №0408034567211 від 26.12.2025, та рекомендованого повідомлення про вручення R040800010260 від 26.12.2025; копію фіскального чеку АТ «Укрпошта» №0408034545080 від 04.12.2025 та рекомендованого повідомлення про вручення R040800008265 від 04.12.2025; копію фотофіксацій до акту про невідповідність від 08.12.2025.
13.04.2026 через систему «Електронний суд» відповідачем надано до суду клопотання (вх.№1939) про відкладення розгляду справи.
14.04.2026 через систему «Електронний суд» позивачем надано до суду письмові пояснення (вх.№1958) у справі №920/217/26.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 07 год. 52 хв. 14.04.2026 у Сумському районі була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 14.04.2026 не відбулось.
Ухвалою суду від 14.04.2026 призначено судове засідання для розгляду справи №920/217/26 по суті з повідомленням сторін на 28.04.2026, 10:50.
Протокольною ухвалою суду від 28.04.2026 оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи №920/217/26 по суті з повідомленням сторін до 05.05.2026, 11:00.
Протокольною ухвалою суду від 05.05.2026 оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи №920/217/26 по суті з повідомленням сторін до 06.05.2026, 11:30.
06.05.2026 через систему «Електронний суд» позивачем надано до суду заяву (вх.№2400) про розгляд справи без участі представника позивача.
Представник позивача у судове засідання 06.05.2026 не прибув, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
У судовому засіданні 06.05.2026 представник відповідача проти позовних вимог заперечив, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю.
Судовий процес на виконання ч. 1 ст. 222 ГПК України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У судовому засіданні в порядку абз. 1 ч. 1 ст. 219 ГПК України суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України проголосив скорочене рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд прийшов до наступних висновків.
23.10.2025 Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Подільського району м. Києва (далі - Замовник, Позивач) згідно з даними електронної вебсистеми «PROZORRO» (ідентифікатор: UA-2025-10-23-015788-a) було оголошено процедуру закупівлі за предметом «Меморіальні стенди (інформаційні) для комплексу «Алея Слави», класифікація за ДК 021:2015 (CPV) 32580000-2 - Інформаційне обладнання.
За результатами електронного аукціону пропозиція учасника - Фізичної особи-підприємця Лахтарина Сергія Миколайовича (далі - ФОП Лахтарина С.М., Постачальник, Відповідач) була визначена найбільш економічно вигідною. Згідно з проведеним розглядом тендерної пропозиції Відповідача на її відповідність вимогам тендерної документації, у Позивача були відсутні підстави для відхилення цієї тендерної пропозиції, у зв'язку з чим Відповідач був визначений переможцем закупівлі.
13.11.2025 між Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Подільського району м. Києва та ФОП Лахтарина С.М. було укладено Договір купівлі-продажу №225 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується поставити, встановити і передати у власність Замовника Меморіальні стенди (інформаційні) для комплексу «АЛЕЯ СЛАВИ» (далі - Товар), а Замовник належним чином прийняти і оплатити Товар, відповідно до Специфікації (Додаток №1) та Технічних вимог (Додаток №2), які є невід'ємними частинами цього Договору.
Згідно з п. 1.2. Договору найменування та асортимент Товару передбачається у Специфікації (Додаток №1), що додається до даного Договору і є його невід'ємною частиною, відповідно до якої Сторони дійшли згоди щодо наступного:
№ п/пКод ДК 021:2015Найменування товаруОдин. виміруКіль кістьЦіна без ПДВ, грн.Сума без ПДВ, грн.
132580000-2 Інформаційне обладнанняМеморіальні стенди (інформаційні) для комплексу "АЛЕЯ СЛАВИ"штука5017300,00865000,00
Разом без ПДВ:865000,00
Сума ПДВ:-
Всього з ПДВ:865000,00
Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі передбачається у Технічних вимогах (Додатку №2), що додається до даного Договору і є його невід'ємною частиною (п. 1.3. Договору).
Місце поставки Товару: м. Київ, Зелена зона на проспекті Європейського союзу (навпроти ТРЦ Retroville) (п. 1.7. Договору).
Відповідно до Розділу 2. «ПРИЙМАННЯ-ПЕРЕДАЧА ТОВАРУ» Договору:
2.1. Постачальник надає зразки матеріалів (АКП, плівки, колір порошкового фарбування) на узгодження Замовнику.
2.2. Постачальник розробляє та надає креслення конструкції стенду з розрахунком стійкості та вказуванням використовуваних матеріалів.
2.3. Товар відвантажується з урахуванням заходів, що забезпечують його збереження під час транспортування до місця призначення та під час розвантаження. Вартість пакування, доставки, вантажно-розвантажувальних робіт, монтажу (встановлення) Товару включена у загальну вартість Товару.
2.4. Поставка Товару із встановленням - здійснюється за заявкою Замовника з моменту підписання Договору, кінцевий строк поставки 25.12.2025 р.
2.5. Доставка Товару здійснюється транспортними засобами Постачальника або перевізника (за рахунок Постачальника).
2.6. Всі витрати та ризики пов'язані з транспортуванням та встановленням Товару, до підписання видаткової накладної, несе Постачальник.
2.7. Факт приймання Товару, а також відсутність зауважень до Товару підтверджується підписанням уповноваженими представниками Сторін належним чином (відповідно до вимог чинного законодавства) оформленої видаткової накладної на Товар (на кожну поставлену партію Товару).
2.8. У разі постачання неякісного (некомплектного) Товару Сторонами складається Акт про невідповідність товару. У випадку доставки товару третіми особами (служба доставки, кур'єр тощо) Акт про невідповідність складається Замовником в односторонньому порядку у двох екземплярах з подальшим направленням одного екземпляру Постачальнику засобом поштової кореспонденції та/або засобом електронного зв'язку. Постачальник зобов'язаний за власний рахунок усунути такі невідповідності протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання відповідного письмового повідомлення Замовника.
Згідно з п. 3.1. Договору загальна вартість Товару складає: 865000,00 грн (Вісімсот шістдесят п'ять тисяч гривень 00 копійок) без ПДВ. з них:
- за рахунок Загального фонду 865000,00 грн (Вісімсот шістдесят п'ять тисяч гривень 00 копійок).
- за рахунок Спеціального фонду ---.
Пунктом 3.4. Договору встановлено, що Замовник здійснює оплату за фактично отриманий Товар згідно видаткової накладної.
Відповідно до п. 4.1. Договору Сторони повинні добросовісно виконувати свої зобов'язання по цьому Договору.
За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором, Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України (п. 4.2. Договору).
За порушення умов Договору стосовно строків передачі Товару Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання зобов'язання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (п. 4.4. Договору).
Згідно з п. 6.1. Договору істотними умовами цього Договору про закупівлю є предмет (найменування, кількість, якість), ціна та строк дії договору про закупівлю. Інші умови договору про закупівлю істотними не є та можуть змінюватися відповідно до норм Господарського та Цивільного кодексів.
Пунктом 6.2. Договору встановлено, що істотні умови цього Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань Сторонами у повному обсязі, крім випадків передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 12.10.2022 № 1178.
Даний Договір набирає чинності з дати його укладання, яка вказана в верхньому правому куті першої сторінки Договору, шляхом його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до 31 грудня 2025 року включно, а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами узятих на себе зобов'язань (п. 7.1. Договору).
Строк дії договору та виконання зобов'язань, щодо передачі Товару може бути продовжено у разі виникнення документально підтверджених обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі форс-мажорних обставин, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі не призведуть до збільшення суми, визначеної у Договорі (п. 7.2. Договору).
20.11.2025 Постачальником направлено Замовнику лист вих.№2011/01, відповідно до змісту якого просить Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Подільського району м. Києва надати ФОП Лахтарина С.М. всі макети (100 макетів з фото для 50 штук двосторонніх стендів); внести зміни в п. 2 Технічних вимог (Додатку №2 до Договору) в частині «Розміру площі під зображення та інформацію», шляхом підписання додаткової угоди. Окрім цього, Постачальник повідомляє про готовність самостійно виготовити макети, у разі надання Замовником фото портретів, фону, прапорів, орнаменту та інших елементів в гарній якості та допустимому форматі (а.с. 14).
Листом від 24.11.2025 вих.№077/10-2092/14 Замовник у відповідь на вказаний вище лист повідомив Постачальника про відсутність підстав для внесення змін до умов Договору, а саме - до п. 2 Додатку №2 до Договору купівлі-продажу №225 від 13.11.2025 та просить ФОП Лахтарина С.М. виконати договірні зобов'язання у строки та згідно з технічними вимогами, визначеними Договором (а.с. 15).
Як вказує Позивач, станом на 03.12.2025 Відповідачем не було виконано зобов'язання щодо надання зразків матеріалів для погодження Замовником, а також не надано креслення конструкції стенду з розрахунком стійкості та зазначенням використовуваних матеріалів, про що Замовником було направлено відповідний лист вимогу від 03.12.2025 № 077/10-2160/14 (а.с. 16).
Надалі, Відповідачем було надіслано посилку з металевою конструкцією. Огляд вмісту здійснювався спільно з представником ГО «Київська спілка ветеранів АТО Подільського району». За результатами огляду встановлено невідповідність наданої конструкції вимогам технічного завдання та умовам договору, про що було складено Акт про невідповідність від 08.12.2025, відповідно до якого ФОП Лахтарина С.М. фактично поставлено: металеву конструкцію розміром 2000 мм х 850 мм, розмір площі під зображення та інформацію 1520 мм х 810 мм. У процесі огляду металевої конструкції (зразка), виявлено невідповідність умовам п. 2 Додатку №2 до Договору, а саме не відповідність розміру конструкції, розміру площі під зображення та інформацію, каркасу (основи), кріплення панелей, відсутність захисного покриття каркасу (19 шт. фото фіксації) (а.с.17).
Окрім цього, відповідно до змісту позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідачем не надано зразки матеріалів (АКП, плівки, колір порошкового фарбування) як це передбачено п. 2.1 Договору.
З огляду на означене, Замовником було надіслано Постачальнику вимогу (повторну) від 09.12.2025 вих.№077/10-2186/14 щодо надання зразків матеріалів та належної проєктної документації (креслення конструкції стенду з розрахунком стійкості та вказуванням використовуваних матеріалів), а також наголошено на необхідності негайного виконання умов договору (а.с. 18).
Листом від 22.12.2025 вих.№2212/01 Відповідач повідомив Позивача, що ним виконано умови п. 2.1. Договору в повному обсязі, тоді як останнім не отримано та відправлено посилку зі зразками назад. Окрім цього, Постачальник наголошує, що Замовником досі не направлено жодного макету на виконання умов п. 3.1. Додатку №2 до Договору. У зв'язку з чим, Відповідач просить Позивача уповноважити відповідальну особу по технічним питанням, яка може прийняти відповідні рішення по технічним нюансам, отримати зразки та надати макети. Разом з тим, з огляду на затримку, яка не залежить від Відповідача, останній просить Позивача продовжити строки Договору, зазначаючи, при цьому, що після погодження всіх технічних питань, ФОП Лахтарина С.М. необхідно 30 днів для повного виготовлення конструкцій (а.с. 19).
Листом від 24.12.2025 вих.№077/10-2312/14 Замовник повторно повідомив Постачальника про те, що строк дії договору, який є істотною умовою даного Договору, не може бути змінений, оскільки означене призведете до порушення бюджетного законодавства. Позивач додатково звернув увагу на те, що в разі невиконання умов договору до ФОП Лахтарина С.М. будуть застосовані штрафні санкції, передбачені Договором.
Станом на 25.12.2025, що є кінцевою датою поставки Товару згідно з умовами Договору, Відповідачем не було виконано договірних зобов'язань щодо поставки Товару.
Керуючись п. 4.4. Договору, Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Подільського району м. Києва було висунуто ФОП Лахтарина С.М. претензію від 25.12.2025 вих.№077/10-2320/14 з вимогою про сплату штрафних санкцій за невиконання умов Договору купівлі-продажу №225 від 13.11.2025.
Поряд з цим, матеріали справи не містять відповіді Відповідача на вищевказану вимогу та/або виконання її вимог.
Таким чином, враховуючи невиконання Відповідачем своїх договірних зобов'язань за Договором, Позивач був вимушений звернутися до суду з даним позовом, у якому просить стягнути на свою користь 107 260 грн 00 коп. штрафних санкцій, з яких: 46 710 грн 00 коп. пені та 60 550 грн 00 коп. штрафу.
Вирішуючи спір у даній справі, суд керується наступним.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Отже, оскільки факт укладення договору за загальним правилом пов'язується з досягненням сторонами згоди з усіх істотних умов, важливим є визначення, які умови належать до числа істотних.
Істотними слід вважати умови, які є необхідними і достатніми для укладення договору. Перелік істотних умов безпосередньо залежить від виду конкретного договору.
Істотними умовами також є умови, що прямо визначені в якості істотних нормами чинного законодавства, або хоча й не визначені прямо, однак є необхідними для договорів певного виду.
Крім того, істотними умовами є будь-які інші умови, відносно яких має бути досягнута згода на вимогу будь-якої сторони, тобто такі умови, за відсутності яких сторона, яка на них наполягає, не бажає укладати відповідний договір.
Пунктом 6.1. Договору купівлі-продажу від 13.11.2025 №225 встановлено, що істотними умовами цього Договору про закупівлю є предмет (найменування, кількість, якість), ціна та строк дії договору про закупівлю. Інші умови договору про закупівлю істотними не є та можуть змінюватися відповідно до норм Господарського та Цивільного кодексів.
Так, судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
За приписами ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Відповідно до пункту 2.4. спірного Договору поставка Товару із встановленням - здійснюється за заявкою Замовника з моменту підписання договору, кінцевий строк поставки 25.12.2025 р.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що умова щодо строку поставки Товару, обумовлена Договором, включена Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Подільського району м. Києва (Замовником) до тендерної документації під час проведення закупівлі ID: UA-2025-10-23-015788-a (тендерна документація є загальнодоступною відповідно до електронної вебсистеми «PROZORRO» за вказаним ідентифікатором), а ФОП Лахтарина С.М. гарантував Замовнику виконати роботи у визначені строки ще на етапі участі у тендерній закупівлі.
Окрім цього, гарантійним листом від 30.10.2025 вих.№ 3010/07 ФОП Лахтарина С.М. підтвердив, що повністю ознайомився з технічними вимогам, викладеними в Додатку 2, в документації по Закупівлі, підтвердив свою згоду з умовами, встановленими в Додатку 2 до тендерної документації, і гарантував відповідність кількісним, якісним та технічним вимогам, параметрам та характеристикам предмета закупівлі, визначених Замовником у Додатку 2.
Таким чином, Відповідач, прийнявши участь у тендері, за результатами якого став переможцем та, уклавши з Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Подільського району м. Києва Договір купівлі-продажу від 13.11.2025 №225, взяв на себе зобов'язання з поставки Товару, обумовленого Договором та додатками до нього у строк до 25.12.2025,
Тобто, ФОП Лахтарина С.М., підписавши Договір, погодився з його істотними умовами, зокрема з кінцевою датою поставки Товару та передбаченою відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов'язань, а також усвідомлював визначені Договором строки поставки.
Водночас, доказів поставки Відповідачем Товару Позивачу матеріали справи не містять.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з положеннями пункту 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (пункт 1 статті 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 4.4. Договору встановлено, що за порушення умов Договору стосовно строків передачі Товару Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання зобов'язання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі 0,1 відсотка від вартості Товару з поставки якого допущено прострочення, за кожний день такого прострочення у сумі 46 710 грн 00 коп.
Окрім цього, враховуючи те, що Відповідачем було допущено прострочення поставки Товару на понад 30 днів, беручи до уваги положення п. 4.4. спірного Договору, Позивачем заявлено вимогу про стягнення з ФОП Лахтарина С.М. на користь Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Подільського району м. Києва 60 550 грн 00 коп. штрафу у розмірі 7% від вартості простроченого Товару.
Суд зазначає, що одночасне застосування Позивачем до Відповідача пені та штрафу узгоджується з положеннями діючого законодавства, оскільки відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, тобто є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.
Аналогічна правова позиція викладена у пункті 5.44 постанови Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 18.05.2021 у справі №913/686/19.
За таких обставин, одночасне нарахування Позивачем до сплати Відповідачу пені та штрафу є правомірним.
Відповідач контррозрахунку штрафних санкцій суду не надав.
Розглянувши та перевіривши розрахунки пені та штрафу, додані Позивачем до позовної заяви (а.с. 28), суд встановив, що дані розрахунки є обґрунтованими та арифметично правильними.
Водночас, частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Правовий наведеної норми свідчить, що вона не є імперативною та застосовується за визначених умов на розсуд суду, і відповідно питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто, сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.
Таким чином, розмір штрафних санкцій (неустойки) може бути зменшений за рішенням господарського суду. При цьому, стаття 551 ЦК України не містять норм, які б ставили можливість суду використати право на зменшення заявлених до стягнення з боржника штрафних санкцій в залежність від наявності відповідного клопотання з цього приводу сторони у справі.
Тобто суд може реалізувати своє право та прийняти рішення про зменшення розміру неустойки за власною ініціативою.
Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 03.11.2020 у справі № 927/184/13-г.
Разом з тим, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Враховуючи викладене вище, суд приймає до уваги відсутність обґрунтованих доказів на підтвердження понесення Позивачем збитків внаслідок неналежного виконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором та вважає за доцільне зменшити розмір нарахованої пені на 25 % - до 35 032 грн 50 коп. та зменшити розмір нарахованого штрафу на 25 % - до 45 412 грн 50 коп. В іншому відмовити.
Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.
Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що Позивачем доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову в частині стягнення з Відповідача 35 032 грн 50 коп. пені та 45 412 грн 50 коп. штрафу. Водночас, суд відмовляє: в частині стягнення з Відповідача 11 677 грн 50 коп. пені та 15 137 грн 50 коп. штрафу (у зв'язку зі зменшенням пені на 25% та штрафу на 25%).
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним.
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).
Суд встановив, що факт понесення Позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 920/217/26 в сумі 5 000 грн 00 коп. підтверджується копіями Договору про надання правничої допомоги від 12.01.2026 №1426-12/01/2026, Додаткової угоди від 09.02.2026 б/н до Договору про надання правничої допомоги від 12.01.2026 №1426-12/01/2026, Акту від 17.02.2026 б/н до Договору про надання правничої допомоги від 12.01.2026 №1426-12/01/2026, платіжної інструкції від 17.02.2026 №2996. На підтвердження повноважень адвоката Лященко А.М. до матеріалів справи надано ордер серії АІ №2129862 від 17.02.2026.
Відповідно до п. 1.1. Договору про надання правничої допомоги від 12.01.2026 №1426-12/01/2026 Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати юридичну (правову/правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором та додатками до нього.
09.02.2026 між Клієнтом та Адвокатським об'єднанням було укладено Додаткову угоду б/н до Договору про надання правничої допомоги від 12.01.2026 №1426-12/01/2026 про наступне:
« 1. Клієнт доручає Адвокатському об'єднанню здійснити необхідні процесуальні дії щодо представництва та захисту прав Клієнта у господарській справі за позовом Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Подільського району м. Києва до ФОП Лахтарина Сергій Миколайович про стягнення штрафних санкцій за Договором купівлі-продажу №225 від 13.11.2025, укладеним між ФОП Лахтарина Сергій Миколайович та КП УЗН Подільського району м. Києва.
2. Для виконання п.1. цієї Додаткової угоди до Договору Клієнт надає Адвокатському об'єднанню всі необхідні повноваження для здійснення представництва і захисту прав та інтересів Клієнта згідно вимог чинного законодавства та умов Договору.
3. Сторони погодили, що з метою надання правничої допомоги Адвокатським об'єднанням буде надано Клієнту такі послуги:
№Послуги/процесуальні дії
1Аналіз договору купівлі-продажу №225 від 13.11.2025, укладеного між ФОП Лахтарина Сергій Миколайович та Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Подільського району м. Києва;
2Аналіз кореспонденції (листування) між Сторонами Договору купівлі-продажу №225 від 13.11.2025 щодо стану виконання зобов'язань
3Підготовка та подання до господарського суду позовної заяви КП УЗН Подільського району міста Києва до ФОП Лахтарина Сергій Миколайович про стягнення штрафних санкцій, подальше супроводження та вчинення процесуальних дій в межах судової справи
4. Вартість професійної правничої допомоги згідно даної Додаткової угоди сплачується Клієнтом у вигляді фіксованого розміру виплати адвокатського гонорару у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
5. Ця додаткова угода складена у двох примірниках, набирає чинності з моменту його підписання та є невід'ємною частиною Договору.».
Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Відповідні висновки викладені у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 по справі № 922/445/19.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Окрім цього, Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123 - 130 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).
Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому згідно зі статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи та надані докази на підтвердження понесення Позивачем означених витрат, беручи до уваги заперечення Відповідача щодо вартості наданої Позивачу правової допомоги, суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката не в повній мірі відповідає наведеним вище критеріям.
Суд, врахувавши рівень складності цієї справи (у контексті поставленого на вирішення суду питання щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій за невиконання умов спірного Договору), а також ціну позову, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення Позивачем розмір витрат на правову допомогу не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спірних правовідносин, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Подільського району м. Києва на правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи в суді, через призму критеріїв, встановлених частиною 5 статті 129 ГПК України, дослідивши докази, надані Позивачем на підтвердження судових витрат, зважаючи на незначну складність справи, ціни позову, заперечень Відповідача, з урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, ураховуючи критерій розумності розміру витрат, виходячи з конкретних обставин даної справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовної заяви в означеній частині, а саме шляхом стягнення з Відповідача на користь Позивача 3 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, в решті вимог - відмовити.
Щодо судового збору, то враховуючи, що спір виник у зв'язку із неналежним виконанням Відповідачем умов Договору купівлі-продажу №225 від 13.11.2025, судовий збір в сумі 2 662 грн 40 коп. покладається на Відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Лахтарина Сергія Миколайовича ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Подільського району м. Києва (вул. Дмитрівська, буд. 16а, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 03359701) 35 032 (тридцять п'ять тисяч тридцять дві) грн 50 коп. пені та 45 412 (сорок п'ять тисяч чотириста дванадцять) грн 50 коп. штрафу, 3 000 (три тисячі) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. В іншій частині позову - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 11.05.2026.
СуддяС.В. Заєць