Справа № 346/6149/25
Провадження № 1-кп/346/450/26
11 травня 2026 р.м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия клопотання прокурора Коломийської окружної прокуратури ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності у звязку із закінченням строків давності
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя: АДРЕСА_1 , не одруженого, не працюючого, раніше судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, -
До Коломийського міськрайонного суду скеровано клопотання прокурора Коломийської окружної прокуратури ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності у звязку із закінченням строків давності ОСОБА_4 .
Досудовим слідством встановлено, що вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22.10.2018, ОСОБА_4 було засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 850 грн штрафу. Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14.08.2019, несплачену суму штрафу в розмірі 850 грн засудженому ОСОБА_4 змінено на 55 годин громадських робіт. Ухвала суду вступила в законну силу з 22.08.2019.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Кримінально-виконавчого кодексу України, засуджені до покарання у виді громадських робіт зобов?язані: додержуватись встановлених відповідно до закону порядку і умов відбування покарання; сумлінно ставитися до праці, працювати на визначених для них об?єктах і відпрацювати встановлений судом строк громадських робіт; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; з?являтися за викликом до уповноваженого органу з питань пробації.
Відповідно до ч. 3 ст.40 Кримінально-виконавчого кодексу України, ухиленням від відбування покарання у виді громадських робіт є систематичне невиконання встановлених обов?язків, порушення порядку та умов відбування покарання, а також притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, які були вчинені після письмового попередження; невихід більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин, а також допущення більше двох порушень трудової дисципліни протягом місяця, поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп?яніння.
Так, з 02.09.2019 ОСОБА_4 перебував на обліку в Коломийському міськрайонному відділі філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області.
09.12.2019 року ОСОБА_4 було ознайомлено з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт, про що ним було заповнено підписку. В той же день йому було роз?яснено наслідки ухилення від відбування покарання, відповідно до ст. 389 ч. 2 КК України, а також йому було вручено направлення на громадські роботи до Благодійної організації «Благодійний фонд «Карітас Коломия», для подальшого відбування покарання у виді громадських робіт, починаючи із 10.12.2019.
Згідно наказу Благодійної організації «Благодійний фонд «Карітас Коломия» № 64/1 від 09.12.2019, ОСОБА_4 було прийнято на громадські роботи, а також йому було складено графік виходу на роботу у грудні 2019 року.
Однак ОСОБА_4 , будучи належно ознайомленим з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт, а також правовими наслідками в разі ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, ухилився від відбування даного покарання.
Так, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, допустив порушення порядку і умов відбування даного покарання, а саме : не з?являвся на громадські роботи в грудні місяці 2019 в період часу з 10.12.2019 по 27.12.2019 без поважних причин; в січні 2020 не з?являвся на громадські роботи в період часу з 02.01.2020 по 31.01.2020, та в лютому місяці 2020 не з?являвся на громадські роботи в період часу з 03.02.2020 по 10.02.2020 без поважних причин, чим довів своє небажання стати на шлях виправлення.
Станом на 10.02.2020, із призначених згідно ухвали Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14.08.2019 - 55 годин громадських робіт, ОСОБА_4 не відпрацював жодної години громадських робіт.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.2 ст.389 КК України, які виразились в ухиленні засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.
Прокурор в судовому засіданні підтримала клопотання про звільнення від кримінальної відповільності ОСОБА_4 за ч.2 ст.389 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Підозрюваний в судовому засіданні просив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.389 КК України у зв'язку з закінченням строків давності задовольнити. Правові наслідки закриття провадження з таких підстав підозрюваному роз'яснені та зрозумілі.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання, суд вважає, що ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.289 КК України на підставі ст.49 КК України, виходячи з наступного.
Пунктом 1 ч.2 ст.284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст.286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється виключно судом, а згідно з нормами ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч.1ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно ст.44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до матеріалів клопотання ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 389 КК України - ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських чи виправних робіт, - карається пробаційним наглядом на строк до трьох років або обмеженням волі на той самий строк є кримінальним проступком.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Згідно ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Відповідно до частин другої, третьої статті 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Оскільки відповідно до вимог ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 389 КК України, відноситься до кримінального проступку, то з урахуванням п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею тяжкого злочину минуло три роки.
Положеннями п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Верховний Суд у постанові від 19 вересня 2019 року по справі № 350/1218/16-к зазначив, що відповідно до положень ст. 49 КК України визначено матеріально-правові підстави та умови для звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності. Так, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили: минули зазначені у законі строки (ці строки диференційовані залежно від тяжкості вчиненого злочину); протягом цих строків особа не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого злочину (перебіг давності не перерваний); особа не ухилялася від досудового слідства або суду (перебіг давності не зупинявся); законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.
Щодо переривання строків давності суд покликається на практику Верховного Суду, зокрема у справі № 761/41888/17, постанова від 09.04.2025 року, відповідно до якої Верховний Суд зазначає, що пунктом 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Вказане положення становить підґрунтя для регламентації цього принципу в національному законодавстві. Згідно із ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Такий конституційний принцип презумпції невинуватості майже аналогічно закріплено безпосередньо в тексті закону України про кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 2 КК), а також відображено у кримінальному процесуальному законі (ст. 7 та ч. 1 ст. 17 КПК). Отже, згідно з чинним законодавством винуватість особи може бути встановлено лише обвинувальним вироком суду. З викладених підстав Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки на час розгляду справи вирок щодо ухвалений не був, то підстав вважати перерваним перебіг строків давності у суду не має. Така позиція узгоджується з усталеною судовою практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 29 листопада 2023 року (справа № 127/18013/20, провадження № 51-4182км23) та від 12 березня 2019 року (справа № 682/514/17, провадження № 51-3865км18).
З огляду на те, що з моменту вчинення ОСОБА_4 кримінального проступку минуло більше п'яти років, строки давності притягнення особи до відповідальності закінчились, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 у зв'язку із закінченням строків давності підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 12, 49 КК України, ст. ст. 284, 369-372 КПК України, суд
Клопотання прокурора Коломийської окружної прокуратури ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 у зв'язку із закінченням строків давності - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, за ч.2 ст.389 КК України на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12020090180000057 від 17.01.2020 року за ознаками ч.2 ст.389 КК України відносно ОСОБА_4 , на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України - закрити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Коломийський міськрайонний суд.
Суддя : ОСОБА_1