Справа № 345/2742/26
Провадження № 2/345/2230/2026
про залишення позовної заяви без руху
11.05.2026 року м. Калуш
Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Гапоненко Р.В. перевіривши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник - адвокат Сметаніков Андрій Васильович до Калуської міської ради про визнання права власності на спадкове майно,
що позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом, який подано без додержання вимог, викладених у ст. 175-177 ЦПК України.
Вивчивши матеріли позовної заяви, суд доходить висновку про залишення заяви без руху з таких підстав.
Згідно п. 2 та п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності ціна позову визначається - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Ціна позову - це грошовий вираз майнових вимог позивача.
У позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна. Дійсна вартість майна підтверджується висновком суб'єкта оціночної діяльності. Зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов'язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.
Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У позовній заяві позивач просить звільнити його як неповнолітню особу від сплати судового збору на підставах ст. 8 Закону України «Про судовий збір», у зв'язку з відсутністю самостійного доходу у даної особи.
Судом встановлено, що на момент звернення до суду ОСОБА_1 виповнилось 16 років.
Відповідно до ч.1 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Дане право деталізовано ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», а саме зазначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином, законодавством встановлені конкретні умови, за наявності яких можливе звільнення від сплати судового збору, його відстрочення або розстрочення.
Отже, єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, заява про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідну заяву, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Суд звертає увагу на те, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів для сплати судового збору. Відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Окрім цього, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Крім того, відповідно до ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Тобто, самі лише обставини, пов'язані з відсутністю коштів, не можуть вважатися підставою відстрочення сплати судового збору, враховуючи, що позивачем не додано належних доказів, які б підтверджували неможливість сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. У даному випадку необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, яке визначено ЦПК України, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Невиконання позивачем наведених вимог процесуального законодавства має правовим наслідком відмови у прийнятті позовної заяви до розгляду та повернення її заявнику.
З урахування вищевикладеного, вимога позивача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви позивач просить визнати за ним право власності на домоволодіння, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_2 .
Ціну позову зазначено 3365825,15 грн.
Суд звертає увагу на відповідь приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Бабича В.Л. від 23.03.2026 з якої вбачається, що спадкодавцю ОСОБА_2 на праві особистої приватної спільної часткової власності належить 1/5 частка житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, позивачу слід конкретизувати в позовній заяві розмір частки майна, щодо якої він просить визнати за ним право власності та на підставі звіту про оцінку на вказаний об'єкт нерухомого майна оплатити суму судового збору за вимогу майнового характеру, виходячи з суми, вказаної у звіті, відповідно до п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за реквізитами Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області, а саме: отримувач: ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ м.Калуш/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ):37951998; банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); код банку отримувача (МФО): 899998, номер рахунку (IBAN): UA 738999980313151206000009614; код класифікації доходів бюджету: 22030101, та подати до суду оригінал квитанції в підтвердження його сплати або надати суду підтвердження від його звільнення.
Відповідно до ч.1ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно із ч.2 ст.185 ЦПК Українив ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин суддя приходить до висновку, що позивачу слід надати строк до для усунення недоліків. Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною і повернута заявникові.
Керуючись ст.ст.177,185 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник - адвокат Сметаніков Андрій Васильович до Калуської міської ради про визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху.
Надати позивачу строк 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, вона вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя: