адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018
Код ЄДРПОУ 03500004
11.05.2026 Справа № 917/862/26
Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІО.С" вх №6171 від 06.05.2026 про забезпечення позову у справі
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІО.С", вул. Паркова, 17 А, м.Охтирка, Охтирський район, Сумська область, 42700
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ""СОВІЯ", вул. Миру, 28-Ж, с.Котельва, Полтавський район, Полтавська область, 38600
про стягнення 1 468 744,44 грн,
установив:
30.04.2026 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ДІО.С" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ""СОВІЯ" про стягнення 1 468 744,44 грн заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 08.05.2024 між сторонами Договору купівлі-продажу №805, з яких 938 000,48 грн основний борг, 234 938,18 грн пеня, 60 801,81 грн 3% річних та 235 003,97 грн інфляційні втрати.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2026 року справу № 917/862/26 розподілено судді Ківшик О.В.
Суд ухвалою від 05.05.2026 постановив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), встановити сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті спору.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІО.С" звернулося до суду із заявою вх №6171 від 06.05.2026 про забезпечення позову.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.05.2026 заяву про забезпечення позову по справі №917/862/26 передано на розгляд судді Ківшик О.В.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову з посиланням на приписи статей 136-139 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) Заявник вказує наступне:
Позовні вимоги у справі Позивач обґрунтовує тим, що 08.05.2024 між Позивачем (Продавець) та ТОВ "СОВІЯ" (надалі -Покупець) укладено Договір купівлі №805 (надалі - Договір). На підставі Договору Позивач зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язався прийняти і оплатити сільськогосподарську продукцію власного виробництва, а саме сою (далі - Товар), кількість, умови та строки поставки, ціна за одиницю та загальна вартість якого зазначається у специфікації(ях) та/або видатковій(их) накладній(их), які являються невід'ємними частинами даного Договору (п. 1.1. Договору).
Між сторонами Договору підписано Специфікації №№ 1-10 та на підставі вчиненого правочину та додатків до нього Позивачем поставлено товар на загальну суму 7 117 780,04 грн.. В свою чергу Відповідачем виконано частково зобов'язання з оплати коштів, зокрема у розмірі 6 179 779,56 грн.. Таким чином, у зв'язку з неповною оплатою коштів за Товар, у Відповідача виникла заборгованість в сумі 938 000,48 грн., до якої Позивачем нараховано пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 3 % річних та інфляційні втрати, розміри яких вказано вище.
Заявник стверджує, що починаючи з 09.10.2024 та протягом майже року всього було погашено заборгованість у розмірі 832 000,00 грн., що становить менше 50 % основного боргу, який станом на дату складання цієї заяви складає 938 000,48 грн, без врахування фінансових санкцій.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів станом на 28.04.2026 за ТОВ "СОВІЯ" (ЄДРПОУ 45286228) зареєстровано транспортний засіб: марки LEXUS GX 550 3445; 2024 року випуску; колір: Чорний; номерний знак: НОМЕР_1 ; № двиг. НОМЕР_2 ; № шасі (VIN): НОМЕР_3 ; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу: серія НОМЕР_4 ; власник, його адреса: ТОВ "СОВІЯ", Полтавська обл., Котелевський р-н, смт. Котельва, вул. Миру, 28Ж. Право власності набуто 24.01.2026 на підставі Договору фінансового лізингу та ДКП предмета лізингу
На думку Заявника, Відповідач вже значно тривалий час в добровільному порядку не виконує, хоча б в частині взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого Товару, хоча після кожних частих перемовин мали місце обіцянки про закриття боргу шляхом оплати частинами, тощо. Разом з тим, на переконання Позивача, зі сторони Відповідача можуть бути вжиті недобросовісні дії, які полягатимуть у відчуженні належного йому транспортного засобу, який нещодавно, як вказувалось, набутий у власність.
Заявник вказує, що у власності Відповідача відсутнє інше рухоме чи нерухоме майно, яке б забезпечило Позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде ухвалене на користь Позивача, зокрема й задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
У зв'язку з викладеним Позивач звернувся до суду з цим позовом, та просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на транспортний засіб: марки LEXUS GX 550 3445; 2024 року випуску; колір: Чорний; номерний знак: НОМЕР_1 ; № двиг. НОМЕР_2 ; № шасі (VIN): НОМЕР_3 , належний на праві власності ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СОВІЯ" (місцезнаходження: 38600, Полтавська обл., Полтавський р-н, селище Котельва, вул. Миру, буд. 28-Ж, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 45286228).
За правилами частин 1, 3 - 4 статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
За результатами дослідження поданої заяви суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також не вбачає наявності виняткового випадку для призначення розгляду даної заяви у судовому засіданні з викликом сторін.
При розгляді заяви про забезпечення позову по даній справі суд виходив з наступного.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (такий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).
Майнові заходи забезпечення мають застосовуватись для забезпечення позовних вимог майнового характеру, тобто таких, де матеріальна позовна вимога виражена саме в грошовій формі в ціні позову в розумінні статті 163 ГПК України.
Відповідно до п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
За змістом вказаної норми права, під час розгляду заяви про накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, а тому може застосовуватися в справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.
При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору (такого висновку дотримується Верховний Суд у постановах від 15.09.2019 у справі № 915/870/18, від 05.09.2019 у справі № 911/527/19, від 16.10.2019 у справі № 911/1530/19, 21.08.2020 у справі № 904/2357/20, від 25.09.2020 у справі № 925/77/20, від 24.05.2021 у справі № 910/3158/20, від 20.09.2022 у справі № 916/307/22, від 03.03.2023 у справі № 907/269/22).
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у частині другій статті 136 ГПК України.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати у результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.
Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника). Аналогічні висновки наводяться у постановах Верховного Суду від 21.12.2021 у справі № 910/10598/21, від 28.08.2023 у справі № 906/304/23 та інших.
Предметом позову, з яким Позивач звернувся до суду, є стягнення грошових коштів, а саме 1 468 744,44 грн, підставою позову в цій справі визначено неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за Договором з оплати отриманого від Позивача товару, тобто вимоги мають майновий характер.
Отже, виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме Відповідач необхідну суму грошових коштів, а тому застосування заходу забезпечення позову, обраного Позивачем, безпосередньо не пов'язане із предметом позову.
Крім того, виходячи з вартості вказаного транспортного засобу відповідно інформації з відкритих джерел обраний спосіб забезпечення позову не є адекватним вимогам, на забезпечення яких він вживається (https://stock.lexus.ua/model/gx, https://auto.ria.com/uk/search/?indexName=auto%2Corder_auto%2Cnewauto_search&categories.main.id=1&brand.id%5B0%5D=38&model.id%5B0%5D=1895&year%5B0%5D.gte=2024&year%5B0%5D.lte=2024).
Оцінюючи наведені Позивачем обставини, докази та доводи про потребу в застосуванні наведених заходів забезпечення позову, суд, враховуючи принципи співмірності та адекватності заходів забезпечення позову, збалансованості інтересів учасників провадження приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
За приписами ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ст.129 ГПК України, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника.
Керуючись ст. 136, 137, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІО.С" вх№6171 від 06.05.2026 про забезпечення позову.
Ухвала підписана 11.05.2026 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання (ст.235, 255-256 ГПК України).
Суддя О.В.Ківшик