Справа № 345/2421/26
Провадження № 2/345/2032/2026
11.05.2026 м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі судді Кулаєць Б.О., розглянувши в залі суду в м. Калуш в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
представник ТОВ «Фінансова Компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Відповідач подав до суду заяву, в якій зазначив, що Господарським судом Івано-Франківської області розглядається справа про його банкрутство, в межах якої він повідомляв господарський суд про свою заборгованість перед ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС», на даний час затверджено план реструктуризації його боргів і такий план виконується, а відтак задля судового контролю за діяльністю боржника, залучення всього майна до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів, вимоги ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» підлягають розгляду Господарським судом Івано-Франківської області в межах справи № 909/997/25 про його неплатоспроможність із застосуванням норм положень Кодексу України з процедур банкрутства. Враховуючи вищенаведене, просить закрити провадження у справі № 345/2421/26 за позовом ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» до нього про стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність її передачі за підсудністю до іншого суду з наступних підстав.
Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 12.09.2025 (справа № 909/997/25) відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 , який зареєстрований фізичною особою-підприємцем. Провадження у справі на даний час триває.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Частиною 1 статі 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Тобто загальні суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції та розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин у всіх випадках, за винятком, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.
21 жовтня 2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.
Згідно з ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
У разі якщо господарський суд, розглядаючи в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) спір про стягнення з боржника грошових коштів, встановить, що позивачем у такому спорі подано у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника заяву з грошовими вимогами до боржника, господарський суд залишає такий позов без розгляду (ч. 4 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства).
Системний аналіз положень чинного процесуального законодавства України та Кодексу України з процедур банкрутства вказує на те, що норми Кодексу України з процедур банкрутства є спеціальними по відношенню до інших законодавчих актів України в частині регулювання порядку судового розгляду справ за участі боржника, щодо якого в провадженні господарського суду перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність). При цьому належним судом при розгляді справ за участі такого учасника судового розгляду є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство (неплатоспроможність).
Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Кодексу України з процедур банкрутства, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (провадження № 12-143гс19), від 18 лютого 2020 року у справі №918/335/17 (провадження № 12-160гс19).
Вказані обставини дають суду підстави дійти висновку, що дані матеріали позовної заяви підлягають передачі до Господарського суду Івано-Франківської області, яким відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (відповідача в даній справі), оскільки, як зазначено вище, норми Кодексу України з процедур банкрутства є спеціальними по відношенню до інших законодавчих актів України в частині регулювання порядку судового розгляду справ за участі боржника.
Згідно з ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду; після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підстав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи; ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.
Тобто ЦПК України врегульовано лише порядок передачі цивільних справ між судами загальної юрисдикції.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги спеціальні норми Кодексу України з процедури банкрутства щодо надіслання справ до господарського суду, застосовуючи аналогію закону щодо передачі справ за підсудністю, суд вважає, що матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором необхідно передати до Господарського суду Івано-Франківської області, в провадженні якого перебуває справа про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 .
Водночас, суд вважає неспроможною вимогу відповідача про закриття провадження у даній справі, оскільки у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 607/6254/15 зроблено висновок про те, що провадження у цивільній справі не потрібно закривати, оскільки такі дії перешкоджають позивачу у доступі до правосуддя та унеможливлюють захист його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення, встановлених ст. 45 Кодексу України з питань банкрутства.
На підставі викладеного, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 124 Конституції України, керуючись ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 20 ГПК України, ст.ст. 10, 19, 31, 258-260, 354 ЦПК України, суд
цивільну справу № 345/2421/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передати на розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області, в провадженні якого перебуває справа № 909/997/25 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 .
Копію ухвали про передачу справи за підсудністю направити сторонам.
Ухвала про передачу справи на розгляд іншого суду може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Передача справи на розгляд іншого суду здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Суддя: