Справа № 196/197/26
№ провадження 2/196/382/2026
08 травня 2026 року с-ще Царичанка
Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Бабічевої Л.П.,
за участі секретаря судового засідання Шевченко Т.І.,
учасники справи:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Кошельок",
відповідачка ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду с-ща Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ «Кошельок» звернулось до Царичанського районного суду Дніпропетровської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 22.02.2022 р. між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3450010143-624723, підписаний відповідачкою шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до умов кредитного договору, сума кредиту становить 6 450.00 грн., початковий строк кредитування 14 днів, відсоткова ставка 0.01 % на добу, базова процентна ставка 2.2% на добу за продовжений строк користування кредитом.
Згідно п.3.6 та п.3.7 кредитного договору, строк кредитування було продовжено на 90 днів, тобто з 08.03.2022 р. по 05.06.2022 р. за ставкою 2.2% на добу.
Відповідачка не виконала свої зобов'язання за укладеним договором - не повернула кредит та не сплатила проценти, у зв'язку з чим станом на дату подачі позову, у відповідачки за договором № 3450010143-624723 від 22.02.2022 р. утворилась заборгованість в розмірі 10967.03 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6 450.00 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 4 517.03 грн., яку позивач просить стягнути з відповідачки, судовий збір в розмірі 2662.40 грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 10000.00 грн.
Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2026 року було відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.63).
У судове засідання представник позивача Гурський Г.Ю. не з'явився, в позовній заяві просив розгляд справи здійснювати без участі представника (а.с. 2-16).
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнала, просила судовий збір стягнути частково в розмірі 2000 грн. (а.с. 82).
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з таких підстав.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.
Розглядаючи цей спір, суд бере до уваги, що позовні вимоги по суті позову відповідачка визнала, про що вказала у поданій суду заяві.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлено, що 22 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кошельок» та ОСОБА_1 , було укладено кредитний договір №3450010143-624723, за умовами якого кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит у сумі 6 450.00 грн. на засадах строковості, зворотності, платності; проценти за користування кредитом 9.03 грн., які нараховуються за ставкою 0,01 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом; стандартна процента ставка 2.20 % від фактичного залишку кредиту; дисконтна процентна ставка 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (а.с.22-31).
Кредит надається строком на 14 днів (п.2.1 Договору).
Сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення лояльного періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, у розумінні ст.212 ЦК України, що має наслідком продовження строку користування кредитом на наступних умовах:
зобов'язання щодо повернення основної суми переносяться на наступний день після закінчення лояльного періоду, але не більше ніж на 90 днів після закінчення лояльного періоду (п.3.6-3.7 Договору).
З наступного дня після закінчення лояльного періоду позичальник зобов'язаний сплачувати проценти з розрахунку 803 % річних, що становить 2.2% в день суми кредиту за кожен день користування ним (п.3.8 Договору).
Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором "7765" .
Згідно повідомлення ТОВ "Тас Лінк" на картку відповідачки НОМЕР_1 перераховано кошти в розмірі 6450.00 грн. 22.02.2022 р. (а.с.40).
Відповідно до інформації АТ КБ "Приватбанк" від 16.04.2026 р. №20.1.0.0.0/7-260408/101858-БТ, на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , та згідно виписки по вказаному рахунку 22.02.2022 р. на вказану картку перераховано кошти в розмірі 6 450.00 грн. (а.с.74-75).
Згідно детального розрахунку заборгованості за кредитним договором № 3450010143-624723 від 22.02.2022 р., заборгованість відповідачки становить 10 967.03 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6 450.00 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 4 517.03 грн. (а.с.34).
Отже, позивач виконав зобов'язання за договором, надавши відповідачці кредитні кошти. Відповідачка, взяті на себе зобов'язання не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість.
За положеннями ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Крім того, суд зазначає, що за п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Таким чином, кредитний договір № 3450010143-624723 від 22.02.2022 р. був підписаний відповідачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, чим підтверджено укладання між сторонами такого договору, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт позивача за допомогою логіну та пароля договір між сторонами не був би укладений, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.
Отже, існують підстави вважати, що сторонами належно обумовлено умови користування позиченими коштами та позичальнику належним чином повідомлено про умови позики.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до приписів ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до приписів ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Таким чином, за вищевказаних обставин та вимог матеріального закону суд доходить висновку, що між сторонами по справі укладений кредитний договір № 3450010143-624723 від 22.02.2022 р., за умовами якого відповідачка зобов'язалась прийняти грошові кошти, та повернути їх у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами. Доказів своєчасного повернення вказаних грошових сум позичальнику у вигляді тілу кредиту та відсотків матеріали справи не містять.
У зв'язку із чим, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за договором за тілом кредиту та відсотками.
Також відповідачка позовні вимоги визнала у повному обсязі.
Щодо витрат на правничу допомогу, то суд зазначає таке.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша друга статті 133 ЦПК України).
Судом встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000.00 грн. надано договір про надання правничої (правової) допомоги від 12.02.2025 р. (а.с.53-54), акт №1 від 20.01.2026 р. приймання-передачі правової допомоги до договору про надання правової допомоги від 12.02.2025 р. (а.с.55); копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН №5506 від 29.05.2019 р. адвоката Гурського Г.Ю. (а.с.57); додаток до договору про надання правової допомоги від 12.02.2025 р. (а.с.38).
Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд враховує, що вказана категорія справ відноситься до малозначних та розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням ціни позову, а також те, що представник позивача безпосередньої участі у судових засіданнях не брав, зазначивши у позовній заяві про розгляд справи у його відсутність (а. с. 2-8), тому заявлена сума у 10 000 грн. є завищеною.
Відповідачка в письмовій заяві витрати на правничу допомогу визнала частково, а саме в розмірі 2000 грн. (а.с.82).
Отже, суд вважає за необхідне, виходячи з засад розумності, беручи до уваги співмірність розміру витрат на виконання професійної правничої допомоги з ціною позову та обсягом фактично виконаних робіт, а також пропорційності стягнення судових витрат, стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн.
Щодо вирішення питання про стягнення судових витрат, суд зазначає таке.
Позивачем надана платіжна інструкція кредитового переказу коштів № 4683 від 16.01.2026 р. про сплату судового збору у розмірі 2662.40 грн (а.с.1).
Згідно зі ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тож слід стягнути з відповідачки на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати в сумі 2422.40 грн.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» заборгованість за кредитним договором № 3450010143-624723 від 22.02.2022 р. в розмірі 10 967.03 грн., судовий збір в розмірі 2 662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000, 00 грн., а всього 15 629.43 грн. (п'ятнадцять тисяч шістсот двадцять дев'ять грн. 43 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок», місцезнаходження: 08135, с.Чайки, Бучанський район, Київська область, вул.Антонова,8А, ЄДРПОУ 40842831.
Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Л.П. Бабічева