Справа № 206/2165/26
Провадження № 1-кс/206/592/26
11.05.2026 Слідчий суддя Самарського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дніпро клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Луганській області підполковника поліції ОСОБА_3 , про здійснення спеціального досудового розслідування, в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024130000001194 від 26.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 438 КК України, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Стаханов (Кадіївка), Луганської області УРСР, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України,-
за участю прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
04.05.2026 року старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Луганській області підполковник поліції ОСОБА_3 , звернувся до суду із клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування, в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024130000001194 від 26.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 438 КК України, відносно ОСОБА_4 .. Клопотання обґрунтовано тим, що з 19.02.2014 представниками Російської Федерації (далі - РФ) розпочато збройне вторгнення збройних сил РФ (далі - ЗС РФ) на територію України.
Одночасно з цим, протягом березня - початку квітня 2014 року під безпосереднім керівництвом та контролем представників влади та ЗС РФ, представники іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд і груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих РФ, взяли під контроль будівлі, у яких були розташовані органи місцевої влади та місцеві органи виконавчої влади України, військові об'єкти України в окремих районах Луганської області. 27.04.2014 в м. Луганську створено терористичну організацію «Луганська народна республіка» (далі - «ЛНР»), у складі яких утворені незаконні збройні формування, які досі функціонують.
Внаслідок військових дій у період із травня по серпень 2014 року сили оборони України звільнили частину раніше окупованих територій Луганської області.
Надалі, 24.02.2022, президент РФ оголосив початок т.зв. спеціальної воєнної операції. Після цього близько четвертої години ранку того ж дня ЗС РФ, інші збройні формування РФ та підконтрольні їм угруповання іррегулярних незаконних збройних формувань «ЛНР» розпочали широкомасштабне військове вторгнення на територію України, увійшовши з боку РФ, Республіки Білорусь та тимчасово окупованої території України, що супроводжувалось завданням ракетно-артилерійських ударів та бомбардувань авіацією об'єктів по всій території України.
З того моменту сили оборони України здійснюють збройну відсіч вздовж всієї лінії фронту.
Факт широкомасштабного збройного вторгнення на територію України 24.02.2022 не приховувався владою РФ, а також встановлений рішеннями міжнародних організацій, зокрема резолюцією Генеральної асамблеї ООН ES-11/1 від 02.03.2022 «Про агресію проти України», п. п. 1, 3 Висновку 300 (2022) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Наслідки агресії Російської Федерації проти України», п. п. 17, 18 Наказу Міжнародного Суду ООН від 16.03.2022 за клопотанням про вжиття тимчасових заходів у справі «Звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього» (Україна проти РФ) тощо.
Таким чином, із 19.02.2014 до цього часу триває міжнародний збройний конфлікт, викликаний збройною агресією РФ проти України, окупацією частини території України, що вказує на поширення дії законів та звичаїв війни (норм міжнародного гуманітарного права) на території України.
Відповідно до ст. 2, спільної для Женевських конвенцій про захист жертв війни від 12.08.1949, ці Конвенції, як і інші акти законів і звичаїв війни (міжнародного гуманітарного права), застосовуються до всіх випадків оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни, у т. ч. до всіх випадків часткової або цілковитої окупації Високої Договірної Сторони, навіть якщо ця окупація не натрапляє на жодний збройний спротив.
Згідно зі ст. 4 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 (далі - ЖК IV), особами, що перебувають під захистом цієї Конвенції, є ті, хто в будь-який момент та за будь-яких обставин опиняються, у разі конфлікту чи окупації, під владою сторони конфлікту або окупаційної держави, громадянами яких вони не є.
Крім того, відповідно до ст. 27 ЖК IV, особи, що перебувають під захистом, мають право за будь-яких обставин, на особисту повагу, повагу до своєї честі, права на сім'ю, їхніх релігійних переконань та обрядів, звичок та звичаїв. До них завжди слід ставитися гуманно й захищати їх, зокрема, від будь-якого акту насильства чи залякування, від образ та цікавості натовпу.
Статтею 29 ЖК IV передбачено, що сторона конфлікту, під владою якої є особи, які перебувають під захистом, відповідає за поводження своїх представників із цими особами, причому це не знімає особистої відповідальності з таких представників.
Відповідно до ст. 32 ЖК (IV) високі Договірні Сторони спеціально дають згоду на те, що їм забороняється застосування будь-яких заходів, які можуть завдати фізичних страждань або призвести до знищення осіб, що перебувають під захистом, які є під їхньою владою. Ця заборона поширюється не лише на вбивства, тортури, тілесні покарання, калічення та медичні чи наукові досліди, які не викликані потребою лікування особи, що перебуває під захистом, а й на будь-яке інше брутальне поводження з боку як цивільних, так і військових властей.
У свою чергу, згідно зі ст. 147 ЖК (IV) серйозними порушеннями є дії, якщо їх здійснено проти осіб або власності, які перебувають під захистом цієї Конвенції, зокрема нелюдяне поводження та нелегальне ув'язнення.
Також, відповідно до ст. 75 (2) (а, а.1, b, е) Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 08 червня 1977 року (далі - ДП І) заборонені й будуть залишатися забороненими в будь-який час і в будь-якому місці такі дії, незалежно від того, чиняться вони представниками цивільних чи воєнних органів: (а) насильство над життям, здоров'ям і фізичним та психічним станом осіб, зокрема: (а.1) вбивство; (b) знущання над людською гідністю, зокрема, принижуюче й образливе поводження; (е) погрози вчинити будь-яку з вищезазначених дій (погроза вбивством).
Згідно зі ст. 8 (2)(а)(іі), (2)(b)(ххі) Римського статуту Міжнародного кримінального суду нелюдське поводження, посягання на людську гідність, зокрема образливе і принизливе поводження, є воєнними злочинами.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», Старобільська територіальна громада внесена до вказаного переліку територіальних громад, розташованих в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) з 28.02.2022.
Не пізніше ніж з 28.02.2022 невстановлені представники так званої «ЛНР», які є частиною окупаційної адміністрації РФ, спрямували свою діяльність на створення незаконних органів влади, у тому числі т. зв. «прокуратури Старобільського району ЛНР» на тимчасово окупованій території м. Старобільська Луганської області, всупереч порядку, передбаченого чинним законодавством України, з метою закріплення окупаційної влади, яка сприятиме у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України, а також впливу на мешканців Старобільського району Луганської області з метою виконання останніми вказівок та розпоряджень окупаційної влади, в тому числі мінімізації акцій спротиву представникам держави - агресора та окупаційної адміністрації.
З цією метою, місцевою окупаційною владою, а саме представниками
т.зв. «ЛНР» у м. Старобільськ Луганської області введено особливий режим переміщення окупованою територією, проведення «фільтрації» місцевого населення, а також введено комендантську годину на окупованій території Старобільської територіальної громади тощо.
Крім того, у березні 2022 року, точної дати та часу органом досудового розслідування не встановлено, після окупації міста Старобільська Луганської області з метою закріплення окупаційної політики та нанесення шкоди суверенітетові, територіальній цілісності, державній та інформаційній безпеці України, представники збройних формувань, діючи за підтримки місцевих колаборантів та окупаційної адміністрації РФ, створили на тимчасово окупованій території Луганської області незаконний правоохоронний орган - т. зв. «Військову комендатуру міста Старобільська ЛНР», яка розташовувалась в приміщенні Луганської митниці, за адресою: АДРЕСА_2 . Військова комендатура є однією з основних структурних одиниць у системі оборони та безпеки «ЛНР», яка відповідає за встановлення правил проїзду та пересування, організацію контрольних пунктів на в'їздах та виїздах з «республіки», а також за регулювання комендантської години та запровадження тимчасових обмежень для цивільного населення.
Так, у другій половині березня 2022 року, більш точну дату та час під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , усвідомлюючи незаконність дій збройних підрозділів, політичного керівництва «ЛНР» та інших незаконних збройних формувань, що діяли на території Луганської області, добровільно увійшов до складу незаконного збройного формування - т. зв. «прокуратури Старобільського району ЛНР» та призначений на посаду т. зв. «слідчого прокуратури Старобільського району ЛНР».
Далі, в цей же час, ОСОБА_4 , розуміючи наявність міжнародного збройного конфлікту та діючи у зв'язку з ним, достовірно знаючи, що цивільне населення перебуває під захистом міжнародного гуманітарного права, в порушення вимог ст. ст. 27, 32, 147 ЖК (IV) та ст. 75 (2) (а, а.1, b, е) ДП І, досяг попередньої змови з іншими невстановленими досудовим розслідуванням представниками незаконних збройних формувань та окупаційної влади РФ на проведення несанкціонованих обшуків за місцем мешкання місцевого населення, що супроводжувались застосуванням фізичного насильства, психологічного тиску, незаконного позбавлення волі, нелюдським поводженням, під виглядом проведення фільтраційних заходів, направлених на виявлення серед цивільного населення патріотично налаштованих осіб, представників українського спротиву, агентів правоохоронних органів України та ЗСУ.
Наприкінці березня 2022 року близько 07 години 00 хвилин, більшу точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, реалізуючи спільний злочинний умисел, групою осіб у складі ОСОБА_7 , та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, будучи одягнутими у камуфльований одяг зразка ЗС РФ із закріпленими на ній розпізнавальними знаками у вигляді літерів «Z», що характеризувало носія форми, як причетного до складу незаконного збройного формування «ЛНР» та ЗС РФ, маючи при собі вогнепальну зброю, незаконно проникли до будинку за адресою: АДРЕСА_3 , в якому проживав ОСОБА_8 .
В момент проникнення до будинку без явної на те причини ОСОБА_7 , завдано ОСОБА_8 один сильний удар прикладом автомата в область лоба, що спричинило втрату останнім свідомості. В подальшому невстановленими особами до ОСОБА_8 застосовано засоби обмеження руху шляхом зв'язування рук та ніг та в безпорадному стані останнього переміщено до приміщення кухні.
Після приходу ОСОБА_8 до тями, ОСОБА_7 та іншою невстановленою особою з числа представників незаконного збройного формування, з метою отримання інформації про сховані гроші, цінності та озброєння, в порушення вимог ст. ст. 27, 32, 147 ЖК (IV) та ст. 75 (2) (а, а.1, b, е) ДП І, наносились удари руками ногами по різним частинам тіла, застосовувались погрози розправою, що завдавало фізичного болю та сильних психологічних страждань потерпілому.
Того ж дня, без наявних законних підстав, ОСОБА_7 та іншими невстановленими учасниками злочинної групи ОСОБА_8 затримано та доставлено до приміщення Старобільського професійного ліцею за адресою: квартал Ватутіна, 9, м. Старобільськ, Луганська область. У зазначеному приміщенні ОСОБА_7 та інші невстановлені в ході досудового розслідування особи допитували ОСОБА_8 . Під час допитів, які тривали більше 12 годин, ОСОБА_8 не надавали медичної допомоги та ліків, яких за станом здоров'я потребував останній, йому не давали води та харчування, заборонили сідати та справляти природні потреби, застосовували погрози та психологічне насильство, чим завдавали останньому сильних фізичних та моральних страждань, принижували честь та гідність останнього. По закінченню допитів близько 22 години 00 хвилин ОСОБА_8 відпустили додому.
Незаконне позбавлення волі протягом тривалого часу негативно вплинуло на стан здоров'я ОСОБА_8 , в результаті останній відчував негативні емоційні переживання у вигляді жаху, відчаю, безпорадності, страху, тривоги, страждань, що полягало в порушенні звичайного ритму життя, різкому порушенні почуття безпеки, фізичних стражданнях, больових відчуттях, перешкоді задоволенню природніх потреб, порушення життєвих перспектив та звичайного способу життя, тобто спричинили ОСОБА_8 психологічні (моральні) страждання.
Таким чином, ОСОБА_4 , діючи спільно з іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, порушив вимоги ст. ст. 27, 32, 147 Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 та ст. 75 (2) (а, а.1, b, е) Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I) від 08 червня 1977 року, які полягають у жорстокому поводженні з цивільною особою, зокрема: нелюдяному поводженні та погрозі вбивством, а також інших порушеннях законів і звичаїв війни - нелегальному ув'язненні особи, що перебуває під захистом.
Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у жорстокому поводженні з цивільним населенням, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, та інших порушеннях законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вчинених за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
03.04.2026, слідчим за погодженням з прокурором, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений чинним кримінальним процесуальним законодавством України.
Таким чином, 03.04.2026 у кримінальному провадженні № 12024130000001194 від 26.06.2024 ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
У зв'язку зі збройною агресією російської федерації, воєнним станом в Україні, та проведенням бойових дій на території Луганської області, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135 КПК України, в газеті «Урядовий кур'єр» № 72(8264) від 03.04.2026, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та 03.04.2026 на офіційному веб - сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повістку про виклик ОСОБА_4 на 09.04.2026, 10.04.2026, 11.04.2026 за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 12024130000001194 від 26.06.2024 отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
Жодного разу у призначений час підозрюваний ОСОБА_4 у визначене місце не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
У зв'язку із переховуванням від органів досудового розслідування, постановою слідчого від 13.04.2026 на підставі ст. 281 КПК України підозрюваного ОСОБА_4 оголошено в розшук.
Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Главою 11 КПК України визначається порядок виклику слідчим, прокурором, судового виклику і привіду.
Відповідно до ч. 8 ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
У зв'язку із збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, проведенням бойових дій, захопленням та окупацією та значної частини Луганської області, в тому числі місто Кадіївка (Стаханов), фактичне місцезнаходженняпідозрюваного ОСОБА_4 на цей час не відомо, проте зібрані докази дають достатні підстави вважати, що останній перебуває на тимчасово окупованій території Луганщини, де переховується від органів слідства з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Враховуючи викладене до Самарського районного суду м. Дніпра подано клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , зазначене клопотаня судом задоволено та слідчим суддею Самарського районного суду м. Дніпра винесено ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді триманя під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 без визначення застави.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 , який пояснив, що в березні 2022 року після окупації міста Старобільська, Луганської області, особи, що входили до складу незаконного збройного формування разом із ОСОБА_4 провели у нього за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_3 несанкціонований обшук, з метою виявлення зброї, предметів або документів, що будуть свідчити про його участь в АТО, перебування у складі добровольчих батальйонів ЗСУ;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, згідно якого ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_9 , як особу, що входила до складу незаконного збройного формування;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , який пояснив, що йому знайомий ОСОБА_11 . Після військової агресії рф проти України та окупації міста Старобільська, Луганської області йому стало відомо про те, що ОСОБА_12 вступив до лав незаконного збройного формування, працював в Старобільській прокуратурі «лнр». Приблизно в березні 20222 року, він по запрошенню ОСОБА_13 був у Старобілській прокуратурі «лнр», де бачив інших осіб що входили до складу незаконного збройного формування серед яких був ОСОБА_14 ;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, згідно якого ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_9 , як особу, що входила до складу незаконного збройного формування;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_15 , який пояснив, що йому знайомий ОСОБА_12 , з останнім він раніше працював в одному відділку поліції в місті Старобільську, Луганської області. Після військової агресії рф про України та окупації міста Старобільська, Луганської області йому стало відомо про те, що ОСОБА_12 вступили до лав незаконного збройного формування, працював в Старобільській прокуратурі «лнр». Приблизно в березні 2022 року, він по запрошенню ОСОБА_13 був у Старобілській прокуратурі «лнр», де бачив інших осіб що входили до складу незаконного збройного формування серед яких був ОСОБА_14 ;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, згідно якого ОСОБА_15 впізнав ОСОБА_9 , як особу, що входила до складу незаконного збройного формування;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_16 , який пояснив, що займає посаду першого заступника Старобільської районної державної адміністрації, раніше тривалий час мешкав за адресою: Луганська область, Старобільський район, с. Чмирівка, після подій, що відбувались 24.02.2022 на території України він перебував де який час за місцем свого мешкання та намагався виконувати свої службові обов'язки. У подальшому після окупації Старобілсьького району, Луганської області йому стало відомо, про те, що прокурором Старобільської прокуратури «лнр» був ОСОБА_12 , по запрошенню останнього він був в зазначеній прокуратурі, де його допитував як ОСОБА_12 так інші працівники, серед яких був ОСОБА_14 щодо військовослужбовців ЗСУ;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, згідно якого ОСОБА_16 впізнав ОСОБА_9 , як особу, що входила до складу незаконного збройного формування;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_17 , яка пояснила, що раніше працювала в Старобільській окружній прокуратурі Луганської області. 24.02.2022 відбулась військова агресія проти України зі сторони рф, у той день працівники зазначеної прокуратури виїхали за межі вказаного міста, зачинивши приміщення адміністративної будівлі Старобільської окружної прокуратури. В березні 2022 року після окупації міста Старобільська, Луганської області, особи, що входили до складу незаконного збройного формування здійснили захоплення адміністративної будівлі зазначеної прокуратури. Вона знайома із ОСОБА_18 , який був прокурором Старобільської прокуратури так званої «лнр», коли вона була по запрошенню ОСОБА_13 в Старобільській прокуратурі «лнр», вона там також бачила інших осіб, що входили до складу незаконного збройного формування серед яких був ОСОБА_14 ;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, згідно якого ОСОБА_16 впізнав ОСОБА_9 , як особу, що входила до складу незаконного збройного формування;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_19 , яка пояснила, що зі слів її батька ОСОБА_20 , їй стало відомо про факт проведення обшуку за місцем мешкання останнього, спричинення йому тілесних ушкоджень та проведення допитів відносно батька;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_21 , який пояснив, що йому знайомий ОСОБА_22 , оскільки раніше працював з останнім в Старобільському РВ УМВСУ, відносин з вказаною особою не підтримує. Після окупації міста Старобільська, Луганської області, незаконними збройними формуваннями, йому стало відомо про те, що ОСОБА_22 став працівником Старобільської прокуратури так званої «лнр». Він неодноразово бачив вказану особу на території міста Старобільська, Луганської області, разом з іншими особами, що входили до складу незаконного збройного формування, серед яких був ОСОБА_4 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_23 (дружина ОСОБА_21 ), яка дала покази аналогічні показам ОСОБА_21 ;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, згідно якого ОСОБА_21 впізнав ОСОБА_9 , як особу, що входила до складу незаконного збройного формування;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, згідно якого ОСОБА_23 впізнала ОСОБА_9 , як особу, що входила до складу незаконного збройного формування;
- згідно висновку судово - психіатричної експертизи № 2132 від 11.12.2025 на даний час ОСОБА_8 психічними захворюваннями не страждає, в період часу, що відноситься до вчинення щодо нього злочину останній психічними захворюваннями не страждав, на даний момент у потерпілого ОСОБА_8 не відмічається змін в психоемоційному стані та індивідуально - психологічних проявах, якби перешкоджали активному соціальному функціонуванні його як особистості.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та прохав його задовольнити з підстав, наведених у ньому.
Захисник в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання.
Заслухавши доводи прокурора, захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Так, в судовому засіданні встановлено, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Луганській областіперебувають матеріали кримінального провадження № 12024130000001194 від 26.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
03.04.2026, слідчим за погодженням з прокурором, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений чинним кримінальним процесуальним законодавством України.
Таким чином, 03.04.2026 у кримінальному провадженні № 12024130000001194 від 26.06.2024 ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
У зв'язку зі збройною агресією російської федерації, воєнним станом в Україні, та проведенням бойових дій на території Луганської області, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135 КПК України, в газеті «Урядовий кур'єр» № 72(8264) від 03.04.2026, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та 03.04.2026 на офіційному веб - сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повістку про виклик ОСОБА_4 на 09.04.2026, 10.04.2026, 11.04.2026 за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 12024130000001194 від 26.06.2024 отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
Жодного разу у призначений час підозрюваний ОСОБА_4 у визначене місце не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
У зв'язку із переховуванням від органів досудового розслідування, постановою слідчого від 13.04.2026 на підставі ст. 281 КПК України підозрюваного ОСОБА_4 оголошено в розшук.
Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень
Згідно з ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Разом з тим, відповідно до ч. ч. 1. 2 ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні зокрема щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п'ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 3692, 370, 379, 400, 408, 436, 4361, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445,446,447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 297-2 КПК України клопотання слідчого, прокурора про здійснення спеціального досудового розслідування повинно містити, зокрема, відомості про те, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або відомості про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук.
Під час досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ухиляється від явки на виклик слідчого (не прибув на виклик без поважної причини більше ніж два рази), оголошений у державний та міжнародний розшук, оскільки перебуває за межами території України.
Відповідно до ч.1 ст. 297-5 КПК України, повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов'язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
Матеріали клопотання свідчать, що підозрюваний належним чином викликався для повідомлення про підозру та проведення процесуальних дій, у спосіб передбачений законом, а саме через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на сайті Офісу Генерального прокурора, проте не з'явився у призначений час та не повідомив про причини неприбуття, та згідно матеріалів справи перебуває за межами території України, через, що ОСОБА_4 оголошено у розшук, а відтак слід вважати, що підозрюваний переховується від органів слідства за межами території України, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на надані слідчому судді матеріали кримінального провадження, що можуть свідчити про причетність до вищевказаного кримінального правопорушення, а також, враховуючи той факт, що останній переховується від органів досудового розслідування, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оголошений у держаний та міжнародний розшук та перебуває за межами території України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав, визначених ст. ст.297-1, 297-2, 297-4 КПК України, для задоволення клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 ..
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 297-1, 297-2, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -
Клопотаннястаршого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Луганській області підполковника поліції ОСОБА_3 , про здійснення спеціального досудового розслідування, в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024130000001194 від 26.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 438 КК України, відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024130000001194 від 26.06.2024 стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
Роз'яснити, що у разі якщо підозрюваний, стосовно якого слідчим суддею постановлено ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування, затриманий або добровільно з'явився до органу досудового розслідування, подальше досудове розслідування щодо нього здійснюється із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1