65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про призначення експертизи
"05" травня 2026 р. Справа № 916/3682/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судових засідань Букарова Т.О., розглянувши у підготовчому засіданні справу,
за позовом: Київської окружної прокуратури м. Одеси (65069, м. Одеса, вул. Краснова, 10; код ЄДРПОУ 0352855221) в інтересах держави в особі Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Біржова, 1; код ЄДРПОУ 26597691),
до відповідача-1: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська,1; код ЄДРПОУ 26302595),
до відповідача-2: Громадської організації "Спортивний клуб осіб з інвалідністю "Одеса-баскет" (65080, м. Одеса, вул. Космонавтів, 11 А; код ЄДРПОУ 26133419),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 - Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради (65007, м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, 18; код ЄДРПОУ 24760454),
про визнання недійсним договору оренди та зобов'язання вчинити певні дії.
За участю учасників справи:
від прокуратури - прокурор Полубок-Грузінова Д.Ю.;
від позивача - не з'явився;
від відповідача-1 - Сметанюк І.М.;
від відповідача-2 - не з'явився;
від третьої особи - Бєлоусюк О.О.
Керівник Київської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та Громадської організації "Спортивний клуб осіб з інвалідністю "Одеса-баскет", в якій просить:
- Визнати недійсним договір оренди штучного пляжу від 31.01.2020 № 168/С, укладений між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Громадською організацією "Спортивний клуб осіб з інвалідністю "Одеса-баскет";
- Зобов'язати Громадську організацію "Спортивний клуб осіб з інвалідністю "Одеса-баскет" повернути територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради ділянку штучного піщаного пляжу площею 150 кв. м., розташовану між траверсами № 12 та № 13-а на території пляжу "Курортний" у м. Одеса.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2025 справу № 916/3682/25 передано на розгляду судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.
Ухвалою суду від 29.09.2025 прийнято позовну заяву керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3682/25. Справу № 916/3682/25 постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено в засіданні суду.
У підготовчому засіданні 26.03.2026 суд, оглянувши матеріали справи, дійшов висновку про доцільність призначення експертизи у справі № 916/3682/25 та запропонував учасникам справи подати до суду перелік питань для вирішення експертом.
13 квітня 2026 року до суду від Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради надійшли додаткові пояснення у справі, в яких управління вважає за можливе призначити у справі експертизу, проведення якої доручити експертній установі - Одеському науково-дослідному інституті судових експертиз Міністерства юстиції України та на вирішення експерта поставити наступні питання:
1) чи є ділянка штучного піщаного пляжу площею 150 кв. м., розташована між траверсами № 12 та № 13-а другої черги ПЗС, на території пляжу «Курортний», та вказана в пункті 1.1. договору оренди штучного пляжу № 168/С від 31.01.2020, укладеного між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Громадською організацією "Спортивний клуб осіб з інвалідністю "Одеса-баскет", площею 150 кв. м. між траверсами № 12 та № 13-а другої черги протизсувних споруд, берегозахисною спорудою чи земельною ділянкою?;
2) чи є ділянка штучного піщаного пляжу площею 150 кв. м., розташована між траверсами № 12 та № 13-а другої черги ПЗС, на території пляжу «Курортний», та вказана в пункті 1.1 договору оренди штучного пляжу № 168/С від 31.01.2020, укладеного між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Громадською організацією "Спортивний клуб осіб з інвалідністю "Одеса-баскет", площею 150 кв. м. між траверсами № 12 та № 13-а другої черги протизсувних споруд, берегозахисною спорудою чи земельною ділянкою?;
14 квітня 2026 року до суду від заступника керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси надійшла заява, в якій прокурор зазначає про доцільність призначення у справі комплексної земельно-технічної експертизи, на вирішення якої пропонує поставити свої питання:
1) чи є землею ділянка піщаного пляжу між траверсами № 12 та № 13-а на території пляжу «Курортний» у м. Одесі, яка зображена на схемі розміщення ділянки штучного піщаного пляжу площею 1500 кв. м. «Курортний» між траверсами № 12 та № 13-а другої черги протизсувних споруд, що є додатком до договору оренди штучного пляжу від 31.01.2020 № 168/С?;
2) чи може бути проведена кадастрова зйомка ділянки піщаного пляжу між траверсами № 12 та № 13-а на території пляжу «Курортний» у м. Одесі, яка зображена на схемі розміщення ділянки штучного піщаного пляжу площею 1500 кв. м. «Курортний» між траверсами № 12 та № 13-а другої черги протизсувних споруд, що є додатком до договору оренди штучного пляжу від 31.01.2020 № 168/С, та внесена інформація про неї до Державного земельного кадастру?;
3) які фізичні характеристики має ділянка піщаного пляжу між траверсами № 12 та № 13-а на території пляжу «Курортний» у м. Одесі, яка зображена на схемі розміщення ділянки штучного піщаного пляжу площею 1500 кв. м. «Курортний» між траверсами № 12 та № 13-а другої черги протизсувних споруд, що є додатком до договору оренди штучного пляжу від 31.01.2020 № 168/С, (склад, конфігурація, площа) та фактичний порядок її користування?;
4) Чи втратила земля між траверсами № 10 та № 11 в районі 13 станції Великого Фонтану у м. Одесі, яка зображена на схемі дислокації ділянки штучного піщаного пляжу площею 4000 кв. м «Курортний» між траверсами № 10 та № 11 другої черги протизсувних споруд, що є додатком до договору оренди штучного пляжу від 06.08.2018 № 1008/П, природні (фізичні) характеристики землі внаслідок рефулювання на неї піску, а саме: приналежність її до поверхні суші, природний рельєф та місцерозташування? Якщо так, то чи свідчить це про втрату нею ознак землі як природного об'єкта?;
5) чи є роботи з рефулювання піску між траверсами № 12 та № 13-а на території пляжу «Курортний» у м. Одесі, яка зображена на схемі розміщення ділянки штучного піщаного пляжу площею 1500 кв. м. «Курортний» між траверсами № 12 та № 13-а другої черги протизсувних споруд, що є додатком до договору оренди штучного пляжу від 31.01.2020 № 168/С, заходом інженерного захисту відповідно до будівельних нормативів?;
6) чи є ділянка піщаного пляжу між траверсами № 12 та № 13-а на території пляжу «Курортний» у м. Одесі, яка зображена на схемі розміщення ділянки штучного піщаного пляжу площею 1500 кв. м. «Курортний» між траверсами № 12 та № 13-а другої черги протизсувних споруд, що є додатком до договору оренди штучного пляжу від 31.01.2020 № 168/С, нерухомим майном, а саме спорудою відповідно до вимог Державного класифікатору будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507, що був чинним на час укладання договору оренди штучного пляжу від 31.01.2020 № 168/С?;
7) чи є ділянка піщаного пляжу між траверсами № 12 та № 13-а на території пляжу «Курортний» у м. Одесі, яка зображена на схемі розміщення ділянки штучного піщаного пляжу площею 1500 кв. м. «Курортний» між траверсами № 12 та № 13-а другої черги протизсувних споруд, що є додатком до договору оренди штучного пляжу від 31.01.2020 № 168/С, окремою спорудою у складі берегоукріплюючого та протизсувного комплексу міста Одеси?;
8) чи є ділянка піщаного пляжу між траверсами № 12 та № 13-а на території пляжу «Курортний» у м. Одесі, яка зображена на схемі розміщення ділянки штучного піщаного пляжу площею 1500 кв. м. «Курортний» між траверсами № 12 та № 13-а другої черги протизсувних споруд, що є додатком до договору оренди штучного пляжу від 31.01.2020 № 168/С, інженерною спорудою відповідно до вимог Державного класифікатору будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507, що був чинним на час укладання договору оренди штучного пляжу від 31.01.2020 № 168/С?;
9) чи є ділянка піщаного пляжу між траверсами № 12 та № 13-а на території пляжу «Курортний» у м. Одесі, яка зображена на схемі розміщення ділянки штучного піщаного пляжу площею 1500 кв. м. «Курортний» між траверсами № 12 та № 13-а другої черги протизсувних споруд, що є додатком до договору оренди штучного пляжу від 31.01.2020 № 168/С, нерухомим майном, а саме спорудою, що є об'єктом оренди відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 2269-XII, який був чинним на час укладання договору оренди штучного пляжу від 31.01.2020 № 168/С.
Також прокурор просить доручити проведення експертизи Українському науково-дослідному інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України.
Представник Одеської міської ради та представник відповідача-2 у підготовче засідання 05.05.2026 не з'явились.
Прокурор у підготовчому засіданні 05.05.2026 надав пояснення, в яких заперечив проти призначення експертизи, проте у разі призначення експертизи просить поставити ряд питань зазначених у заяві від 14.04.2026.
Представники відповідача-1 та представник третьої особи у підготовчому засіданні 05.05.2026 надали пояснення, в яких підтримали призначення експертизи, з підстав викладених у поясненнях.
У підготовчому засіданні 05.05.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали і повідомлено присутніх учасників справи про час складення повної ухвали.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, суд дійшов до таких висновків.
Матеріали справи свідчать, що 31 січня 2020 року між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (Орендодавець) та Громадською організацією "Спортивний клуб інвалідів "Одеса-баскет" (Орендар) укладено договір оренди штучного пляжу № 168/С, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування ділянку штучного піщаного пляжу (берегозахисну споруду) загальною площею 150,00 кв. м., розташовану між траверсами № 12 та № 13-а другої черги ПЗС на території пляжу "Курортний".
Основним аргументом та підставою для подачі позову прокурором зазначено, що ділянки штучних піщаних пляжів фактично є земельними ділянками прибережних захисних смуг, а отже, на переконання прокурора, договори є удаваними правочинами, вчиненими для приховання іншого - договору оренди землі, які повинні були укладатися, згідно норм земельного законодавства та сплати орендної плати в економічно невигідному розмірі.
Предметом договору оренди є ділянка штучного піщаного пляжу (берегозахисна споруда), та, відповідно, уповноважений орган, керуючись Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (чинного на день підписання договору) виступив орендодавцем берегозахисної споруд та передав споруду в оренду ГО "Спортивний клуб інвалідів "Одеса-баскет".
У договорі оренди у розділі обов'язки Орендаря визначені особливі умови експлуатації та обслуговування штучного піщаного пляжу (розділ 4 договору) - дотримуватися вимог законодавства України, будівельних норм, рішень органів місцевого самоврядування щодо використання берегозахисних споруд, та уникати дій, які можуть шкідливо вплинути на їх протизсувні властивості; забезпечити протягом року схоронність орендованого майна, запобігати техногенному погіршенню його стану і берегозахисних властивостей, усувати випадки несанкціонованого орендодавцем вивозу (переміщенню) піску, або його розкраданню; утримувати об'єкт оренди у чистоті і технічно справному стані, забезпечувати санітарний, екологічно чистий стан, прибирання та упорядкування прилеглої території; здійснювати за рахунок власних коштів, у термін і в обсягах, зазначених приписами орендодавця, ремонтно-відновлювальні і профілактичні роботи з метою підтримки берегозахисних функцій пляжу, якщо такі погіршилися в результаті порушень при експлуатації, впливу небезпечних гідрогеологічних, або техногенних процесів, утримувати ділянку штучного пляжу у технічному стані, який гарантує виконання нею берегозахисних функцій.
Орендар протягом цих років сплачував орендну плату за піщаний пляж (берегозахисну споруду).
Прокурор у позовній заяві посилається на те, що за цим договором було передано відповідачу-2 в оренду земельну ділянку прибережної захисної смуги Чорного моря без формування її як об'єкта цивільних прав та без проведення земельних торгів. Натомість, як вбачається зі змісту заперечень відповідачів, останні наполягають на тому, що передана відповідачу-2 у тимчасове користування ділянка штучного пляжу є берегозахисною спорудою. Ці заперечення відповідачів відхиляються прокурором, який зазначає, що ділянка штучного пляжу є частиною морського узбережжя, що вкрита піском, проте не є спорудою.
Приймаючи до уваги підстави позову прокурора та заперечення відповідачів, суд виснує, що для вирішення спору у цій справі необхідним є визначитись, до якого виду речі належить об'єкт оренди за спірним договором. Оскільки для встановлення цих обставин необхідним є дослідження, зокрема, земельно-технічної та будівельно-технічної документації тощо, а також спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, суд дійшов висновку, що вказане свідчить про наявність підстав для призначення судом експертизи згідно з ч. 1 ст. 99 ГПК України.
За приписами частин 2 та 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов'язок доказування і подання доказів встановлено статтею 74 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частинами 1 та 2 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права, рівність учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, на підставі висновків експерта.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В свою чергу, обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Всебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Водночас, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, а судове рішення прийматись на основі цих припущень.
За приписами ст.1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 12 Закону України "Про судову експертизу", незалежно від виду судочинства та підстави проведення експертизи судовий експерт зобов'язаний провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" від 01.06.2006, експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Згідно із частиною першою статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Отже, призначення експертизи є одним з передбачених господарським процесуальним законодавством засобів встановлення судом дійсних обставин справи в процесі розгляду господарської справи, так як деякі обставини в силу своїх особливостей не можуть бути встановлені інакше, як за допомогою спеціальних знань, що використовуються експертом для отримання відомостей про ці обставини.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Частиною 1 ст. 100 ГПК України встановлено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, з урахуванням Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень:
- експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи; комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах;
- основними завданнями будівельно-технічної експертизи є: визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об'єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості будівель і споруд та ступеня будівельної готовності незавершених будівництвом об'єктів; визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень та руйнувань об'єктів та їх елементів; визначення вартості будівельних робіт, пов'язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо; визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки; порядку користування) об'єктів нерухомого майна;
- основними завданнями земельно-технічної експертизи є: визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо); визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об'єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації; визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки; визначення можливості розподілу (порядку користування) земельними ділянками, розробка варіантів їх розподілу (порядку користування); визначення можливих варіантів підходу та проїзду до земельних ділянок, встановлення земельного сервітуту.
Враховуючи вищевикладене, у зв'язку із необхідністю встановлення у справі № 916/3682/25 належності спірної ділянки піщаного пляжу до певного фізичного об'єкту землі або споруди, що потребує здійснення дослідження, проведеного особою, яка володіє спеціальними знаннями, з метою повного та всебічного дослідження обставин справи, господарський суд доходить до висновку про необхідність призначення у справі комплексної земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи.
Статтею 102 ГПК України встановлено, що матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд, з урахуванням думки учасників справи, визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.
Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв'язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати. Призначений судом експерт не має права спілкуватися з учасниками судового процесу поза межами судового засідання.
Частиною 3 статті 99 ГПК України встановлено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто в установлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.
В даному випадку сторонами не досягнуто згоди щодо обрання експертної установи, оскільки третя особа просить суд доручити проведення експертизи Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, а прокурор - Українському науково-дослідному інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України.
Водночас, оскільки об'єкт обстеження перебуває на території міста Одеса, суд вважає за необхідне доручити проведення експертизи саме Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, що скоротить час проведення експертизи, спростить взаємодію між судом та експертною установою в питаннях проведення експертизи.
Відповідно до частин 4, 5 ст. 99 ГПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Отже, з урахуванням запропонованих третьою особою та прокурором питань, суд вважає за необхідне поставити на вирішення комплексної земельно-технічної та будівельно-технічної експертиз питання, визначені в резолютивній частині даної ухвали (решта питань (які не поставлені судом на розгляд експертиз) на переконання суду не стосуються предмета спору).
Слід зазначити, що судовий експерт має право одержувати винагороду за проведення експертизи та відповідно до законодавства компенсацію (відшкодування) витрат за виконану роботу та витрат, пов'язаних із викликом для надання роз'яснень чи показань з приводу проведеної експертизи. Відповідно до п. 1.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, у випадку несплати вартості експертизи протягом 45 календарних днів з дня направлення клопотання в порядку, передбаченому чинним законодавством, судові експерти мають право повернути матеріали справи суду із зазначенням мотивованих причин неможливості її проведення.
Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона.
Згідно ч. 2 ст. 125 ГПК України суд може зобов'язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов'язані з відповідною процесуальною дією.
З огляду на викладене, на стадії призначення судової експертизи витрати, пов'язані з її проведенням (до їх розподілу за результатами розгляду справи) суд покладає на прокуратуру.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про судову експертизу", судовий експерт зобов'язаний провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок.
За завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на експерта обов'язків, він несе кримінальну відповідальність.
Відповідно до п. 1.13. розділу 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, строк проведення експертизи встановлюється керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) і не повинен перевищувати 90 календарних днів. У разі значного завантаження експерта (за наявності у нього на виконанні одночасно понад десять експертиз, у тому числі комісійних та комплексних) більший розумний строк установлюється за письмовою домовленістю з органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів. Час попереднього вивчення матеріалів не повинен перевищувати п'ятнадцяти робочих днів. У разі відмови органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у погодженні запропонованого розумного строку проведення експертизи матеріали справи повертаються з пропозицією призначити експертизу іншим суб'єктам судово-експертної діяльності, визначеним у ст. 7 Закону України "Про судову експертизу".
Згідно п. 2 частини 1 статті 228 ГПК України, суддя може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження в справі, зокрема, в разі призначення судом експертизи.
Положеннями п. 6 частини 1 статті 229 вказаного Кодексу визначено, що провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи.
Враховуючи вищевикладене, з метою дотримання строків розгляду справи, визначених ГПК України, провадження у справі № 916/3682/25 підлягає зупиненню до закінчення проведення експертизи та повернення матеріалів справи до Господарського суду Одеської області.
Керуючись ст.ст. 99, 100, п. 8 ч. 2 ст. 182, п. 2 ч. 1 ст. 228, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Призначити у справі № 916/3682/25 комплексну земельно-технічну та будівельно-технічну експертизи, на вирішення якої поставити такі питання:
1) Чи є ділянка штучного піщаного пляжу площею 150 кв. м., розташована між траверсами № 12 та № 13-а другої черги ПЗС, на території пляжу "Курортний", та вказана в пункті 1.1 договору оренди штучного пляжу № 168/С від 31.01.2020, укладеного між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Громадською організацією "Спортивний клуб осіб з інвалідністю "Одеса-баскет", площею 150 кв. м. між траверсами № 12 та № 13-а другої черги протизсувних споруд, берегозахисною спорудою чи земельною ділянкою?;
2) У випадку, якщо ділянка штучного піщаного пляжу площею 150 кв. м., розташована між траверсами № 12 та № 13-а другої черги ПЗС, на території пляжу "Курортний", та вказана в пункті 1.1 договору оренди штучного пляжу № 168/С від 31.01.2020, укладеного між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Громадською організацією "Спортивний клуб осіб з інвалідністю "Одеса-баскет", площею 150 кв. м. між траверсами № 12 та № 13-а другої черги протизсувних споруд є спорудою, то чи входить вона до берегозахисної системи прибережної зони Чорного моря вздовж м. Одеси (берегоукріплюючого та протизсувного комплексу м. Одеси)?;
3) Чи може бути проведена кадастрова зйомка ділянки піщаного пляжу між траверсами № 12 та № 13-а на території пляжу "Курортний" у м. Одесі, яка зображена на схемі розміщення ділянки штучного піщаного пляжу площею 150 кв. м. "Курортний" між траверсами № 12 та № 13-а другої черги протизсувних споруд, що є додатком до договору оренди штучного пляжу від 31.01.2020 № 168/С, та внесена інформація про неї до Державного земельного кадастру?;
4) Які фізичні характеристики має ділянка піщаного пляжу між траверсами № 12 та № 13-а на території пляжу "Курортний" у м. Одесі, яка зображена на схемі розміщення ділянки штучного піщаного пляжу площею 150 кв. м. "Курортний" між траверсами № 12 та № 13-а другої черги протизсувних споруд, що є додатком до договору оренди штучного пляжу від 31.01.2020 № 168/С, (склад, конфігурація, площа) та фактичний порядок її користування?;
5) Чи є ділянка піщаного пляжу між траверсами № 12 та № 13-а на території пляжу "Курортний" у м. Одесі, яка зображена на схемі розміщення ділянки штучного піщаного пляжу площею 150 кв. м. "Курортний" між траверсами № 12 та № 13-а другої черги протизсувних споруд, що є додатком до договору оренди штучного пляжу від 31.01.2020 № 168/С, нерухомим майном, а саме спорудою відповідно до вимог Державного класифікатору будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507, що був чинним на час укладання договору оренди штучного пляжу від 31.01.2020 № 168/С?;
6) Чи є ділянка піщаного пляжу між траверсами № 12 та № 13-а на території пляжу "Курортний" у м. Одесі, яка зображена на схемі розміщення ділянки штучного піщаного пляжу площею 150 кв. м. "Курортний" між траверсами № 12 та № 13-а другої черги протизсувних споруд, що є додатком до договору оренди штучного пляжу від 31.01.2020 № 168/С, окремою спорудою у складі берегоукріплюючого та протизсувного комплексу міста Одеси?;
7) Чи є ділянка піщаного пляжу між траверсами № 12 та № 13-а на території пляжу "Курортний" у м. Одесі, яка зображена на схемі розміщення ділянки штучного піщаного пляжу площею 150 кв. м. "Курортний" між траверсами № 12 та № 13-а другої черги протизсувних споруд, що є додатком до договору оренди штучного пляжу від 31.01.2020 № 168/С, інженерною спорудою відповідно до вимог Державного класифікатору будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507, що був чинним на час укладання договору оренди штучного пляжу від 31.01.2020 № 168/С?;
8) Чи є ділянка піщаного пляжу між траверсами № 12 та № 13-а на території пляжу "Курортний" у м. Одесі, яка зображена на схемі розміщення ділянки штучного піщаного пляжу площею 150 кв. м. "Курортний" між траверсами № 12 та № 13-а другої черги протизсувних споруд, що є додатком до договору оренди штучного пляжу від 31.01.2020 № 168/С, нерухомим майном, а саме спорудою, що є об'єктом оренди відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 2269-XII, який був чинним на час укладання договору оренди штучного пляжу від 31.01.2020 № 168/С?.
3. Доручити проведення експертизи Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, буд. 8, Код ЄДРПОУ 02883110).
4. Попередити судових експертів Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про кримінальну відповідальність згідно статей 384, 385 Кримінального Кодексу України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, та направити йому копію ухвали.
5. Витрати на оплату проведення судової експертизи покласти на Київську окружну прокуратуру м. Одеси.
6. В розпорядження Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надати матеріали господарської справи № 916/3682/25.
7. Провадження у справі № 916/3682/25 зупинити до одержання результатів експертизи.
Ухвала набрала чинності 05.05.2026 року та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання законної сили ухвали Господарського суду Одеської області.
Повну ухвалу складено 11.05.2026.
Суддя Нікітенко С.В.