про залишення позовної заяви без руху
11 травня 2026 року Справа № 915/513/26
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О., розглянувши матеріали
за позовом:
1) ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
2) ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2
до відповідача: Приватного підприємства Селянська спілка приватних паїв «КУЙБИШЕВА», вул. Данила Галицького, 24, село Новомар'ївка, Вознесенський район, Миколаївська обл., 55424, код ЄДРПОУ 03765513
про: стягнення вартості частки позивачів в майні відповідача на загальну суму 82 655,64 грн,
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Господарського суду Миколаївської області зі спільною позовною заявою б/н від 06.05.2026 (вх. № 6649/26 від 06.05.2026), сформованою в системі «Електронний суд», в якій просять:
1. Відкрити провадження за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
2. Стягнути з Приватного підприємства «Селянська спілка приватних паїв «Куйбишева» на користь Позивачів вартість частки Позивачів в майні Спілки на дату їх виходу на загальну суму 82655,64 гривень:
ОСОБА_1 - 47960,68 грн;
ОСОБА_2 - 34694,96 грн.
3. Судові витрати покласти на Відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначають, зокрема, про те, що громадянин України ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_2 виключені за власним бажанням зі складу учасників Приватного підприємства «Селянська спілка приватних паїв «Куйбишева» із розміром часток в статутному капіталі Підприємства 0,047 % та 0,034 % від загального розміру відповідно, 02.03.2025. Позивачі зазначають, що 01.05.2025 направили на адресу відповідача Повідомлення, за яким просили: 1) виплатити вартість частки паю, оціненої належними чином, з урахуванням вартості основних засобів підприємства, станом на момент державної реєстрації виходу зі складу засновників (учасників) Приватного підприємства Селянська спілка приватних паїв «Куйбишева» (код ЄДРПОУ 03765513); 2) виплатити усі невиплачені дивіденди за весь час членства у Приватному підприємстві Селянська спілка приватних паїв «Куйбишева» (код ЄДРПОУ 03765513) станом на дату виключення зі складу засновників (учасників) Приватного підприємства Селянська спілка приватних паїв «Куйбишева» (код ЄДРПОУ 03765513); 3) видати в натурі земельну ділянку із земель сільськогосподарських угідь підприємства, придатних для сільськогосподарського виробництва, в частині, що припадає на одного члена підприємства. За даними позивачів, вимоги членів, що вибули зі складу Спілки, щодо визначення грошового еквіваленту частки в майні юридичної особи та її виплата були відповідачем проігноровані. Вказане, на переконання позивачів, свідчить про те, що має місце факт порушення корпоративних прав позивачів щодо отримання вартості часток в активах Спілки при виході зі складу її членів й позивачі мають право вимагати стягнення вартості часток в майні Спілки в грошовому еквіваленті на момент їх виходу в судовому порядку.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на приписи ст. ст. 8, 84, 96-1, 116 Цивільного кодексу України, ст. 25 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява б/н від 06.05.2026 (вх. № 6649/26 від 06.05.2026) не відповідає вимогам Глави 1 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.
По-перше, приписами ч. 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно з ч. 5 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки (ч. 1 ст. 61 ГПК України).
Підписання та/або подання до суду позовної заяви є процесуальною формою реалізації повноважень з представництва.
Приписами ч. 3 ст. 56 ГПК України унормовано, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Особи, які можуть бути представниками, визначені ч. 1 ст. 58 ГПК України, а саме представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частинами 1, 4 ст. 60 ГПК України визначено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Отже, процесуальне законодавство розмежовує такі юридичні категорії, як «представництво» і «самопредставництво».
Отже, підписувати від імені позивачів - фізичних осіб позовну заяву можуть: представники-адвокати, повноваження яких мають підтверджуватись документами, визначеними в ч. 4 ст. 60 ГПК України.
Приписами ч. 4 ст. 60 ГПК України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Частиною другою вказаної статті визначено, що ордером є письмовий документ, що у випадках, установлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням і повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Відповідно до п.п. 2, 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 41 від 12.04.2019 «Про затвердження Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції» ордер на надання правничої допомоги є письмовий документ (в паперовій або електронній формі), що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України.
Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
За змістом п. 12 Положення Ордер містить наступні реквізити: 12.1.Серію, порядковий номер ордера; 12.2. Прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правнича допомога; 12.3. Посилання на договір про надання правничої допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правничої допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; 12.4 Назву органу, у якому надається правнича допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо); 12.5. Прізвище, ім'я, по батькові адвоката, який надає правничу допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; 12.6. Ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об'єднання та його місцезнаходження); 12.7. Адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, яке видає ордер; 12.8. Обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої допомоги; 12.9. Дату видачі ордера; 12.10. Підпис адвоката (власноручний або електронний) який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); 12.11. Підпис адвоката (власноручний або електронний) який надає правничу допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (у графі «Адвокат»); 12.12. Підпис (власноручний або електронний) керівника адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об'єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням. Під час дії воєнного стану на території України, реквізити, передбачені цим підпунктом можуть оформлятись у відповідності до п. 10 цього Положення; 12.13. Двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ; 12.14. Реквізити 12.1, 12.5 (крім номера посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане), 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці; 12.15. Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об'єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер.
У відповідності до п. 11 Положення Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
З комплексного аналізу наведених норм вбачається, що Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги чітко визначено обов'язок адвоката вказувати в ордері відомості (реквізити), передбачені п. 12 Положення.
Крім того, суд зауважує, що електронний ордер у підсистемі «Електронний суд» формується на підставі паперового ордера, а отже, має відповідати йому щодо обсягу повноважень адвоката на представництво інтересів довіреної особи (учасника справи) у межах відповідної судової справи. Так, обов'язковим полем, яке заповнюється адвокатом під час створення електронного ордера через підсистему «Електронний суд», є зазначення ордера, на підставі якого видається електронний ордер. Тож об'єм повноважень представника, у тому числі орган, у якому надається правова допомога, визначаються безпосередньо у паперовому ордері, та електронний ордер, сформований у підсистемі «Електронний суд», має відповідати такому складеному паперовому ордеру. Зазначення у електронному ордері, сформованому через підсистему «Електронний суд», що він виданий на підставі іншого ордера, переконливо доводить, що такий електронний ордер не є самодостатньою підставою для виникнення у адвоката повноважень на представництво інтересів особи, якій надається правова допомога. Первісно повноваження у певному обсязі та межах виникають у представника на підставі паперового ордера, якому безумовно має відповідати й електронний ордер, сформований у підсистемі «Електронний суд», на підставі якого адвокат може представляти інтереси учасника справи у підсистемі «Електронний суд». Електронний ордер, сформований у підсистемі «Електронний суд», формується із застосуванням вбудованого текстового генератора без можливості довільного формування тексту ордера, а шляхом заповнення форм, передбачених Інструкцією. Схожі висновки викладено в ухвалах Верховного Суду від 22.05.2023 у справі №713/2857/21, від 21.02.2024 у справі №910/9146/23 та від 12.07.2024 у справі №335/7962/20.
З урахуванням наведеного суд відмічає, що позовна заява б/н від 06.05.2026 (вх. № 6649/26 від 06.05.2026) була сформована в системі «Електронний суд» та підписана від імені позивачів адвокатом Бондаренокм Ігорем Олександровичем, на підтвердження повноважень якого суд надано:
- копію ордеру серія СЕ № 1075614 від 29.11.2023 на надання адвокатом правничої допомоги Усенко Тетяні Анатоліївна;
- електронний ордер (на підставі ордеру серія СЕ № 1073909 від 29.11.2023) на надання адвокатом правничої допомоги Усенку Володимиру Анатолійовичу.
При цьому, зі змісту ордера СЕ № 1075614 від 29.11.2023 вбачається, що він не містить відомостей про назву органу, який видав посвідчення адвоката. Зі змісту електронного ордеру (на підставі ордеру серія СЕ № 1073909 від 29.11.2023) вбачається, що від не містить відомостей про номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; крім того електронний ордер не містить відомостей щодо обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги (ні про наявність, ні про відсутність таких відомостей).
Отже, на переконання суду, ордер серія СЕ № 1075614 від 29.11.2023 та електронний ордер (на підставі ордеру серія СЕ № 1073909 від 29.11.2023), за відсутності у них відповідних відомостей, не можна вважати такими, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги позивачам у Господарському суді Миколаївської області у розумінні приписів ч. 4 ст. 60 ГПК України.
При цьому, суд враховує правові висновки, викладені у п. 3.6 постанови Верховного Суду від 16.02.2022 у справі № 910/9150/21 щодо розмежування норм процесуального права, а саме положень ч. 1 та п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України:
«Частина перша статті 174 ГПК України встановлює загальне правило, згідно з яким у випадку, якщо позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви суд першої інстанції постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Поряд з цим, відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
У постановах Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 13.07.2020 у справі № 905/2203/19 та від 13.08.2021 у справі № 910/21107/20 зазначено, що процесуальний закон допускає дві форми поведінки суду у разі встановлення порушень/недоліків щодо особи/повноважень особи, яка підписала позовну заяву/заяву/скаргу тощо, а саме: залишення без руху позовної заяви/заяви/скарги із наданням заявнику строку для усунення відповідних недоліків або повернення цієї заяви.
З огляду на наведені положення процесуального закону, суд має залишити позовну заяву/заяву/скаргу без руху, відповідно до частини першої статті 174 ГПК України, у разі наявності у суду сумніву у достовірності, достатності та належності доказів стосовно повноважень особи, що її підписала, надавши заявнику строк для усунення відповідних недоліків.
У протилежному випадку, зокрема за відсутності доказів повноважень особи, що підписала позовну заяву/заяву/скаргу, у суду відсутні підстави для залишення її без руху відповідно до положень частини першої статті 174 ГПК України, а суддя у цьому випадку, відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 174 цього Кодексу, повертає позовну заяву і додані до неї документи».
У даній справі, з огляду на викладене вище, у суду наявні сумніви щодо достатності доказів стосовно повноважень особи, що підписала позовну заяву, а, отже, позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 162, 164 ГПК України.
З метою усунення вказаного недоліку позивачу слід надати суду достатні та належні докази стосовно повноважень особи, що підписала позовну заяву.
По-друге, у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) учасників справи, їх поштовий індекс.
Всупереч наведеному, позовна заява не містить відомостей про поштові індекси позивачів.
Таким чином, позивачем оформлено позовну заяву без дотримання вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
З метою усунення вказаного недоліку позивачам слід вказати в позовній заяві коректні відомості про сторін, з урахуванням встановлених недоліків.
По-третє, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Всупереч наведеним вимогам, в тексті позовної заяви відсутнє посилання на частину з наданих до позовної заяви доказів, зокрема, Баланс (Звіт про фінансовий стан) ПП ССПП «Куйбишева» на 31.12.2025, Звіт про власний капітал ПП ССПП «Куйбишева» за 2025 рік, лист Головного управління ДПС у Миколаївській області № 8315/6/14-29-04-01-05 від 15.04.2026 (в позові відсутня мотивація як мети надання таких доказів, так і обставин, які вони підтверджують). Суд не наділений правом самостійно вирішувати за позивача, які обставини підтверджуються наданими до позову доказами, за відсутності відповідних обґрунтувань.
Таким чином, позивачем оформлено позовну заяву без дотримання вимог п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
З метою усунення вказаного недоліку позивачу слід здійснити виклад обставин та зазначення доказів, з урахуванням встановлених недоліків.
По-четверте, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Всупереч наведеним вимогам, позовна заява відповідних відомостей не містить.
Таким чином, позивачами оформлено позовну заяву без дотримання вимог п. 7 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
З метою усунення вказаного недоліку позивачу слід позивачу слід надати письмові відомості щодо вжиття (або невжиття) заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.
По-п'яте, відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Всупереч наведеним вимогам, позовна заява відповідних відомостей не містить.
Таким чином, позивачами оформлено позовну заяву без дотримання вимог п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
З метою усунення вказаного недоліку позивачу слід зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
По-шосте, відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Всупереч наведеним вимогам, позовна заява відповідних відомостей не містить.
Таким чином, позивачами оформлено позовну заяву без дотримання вимог п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
З метою усунення вказаного недоліку позивачу навести попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
По-сьоме, відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В обґрунтування позовної заяви позивач посилається, зокрема, на такі докази, які в порушення вищевказаної вимоги до позовної заяви не надає: Статут ПП «ССПП «Куйбишева», Повідомлення позивачів про вихід зі складу учасників підприємства (17.11.2023), Заяви (в нотаріальній формі) на адресу ПП «ССПП «Куйбишева» про вихід зі ск5ладу учасників Спілки (24.11.2023), рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.01.2025 у справі № 915/558/24.
Таким чином, позивачем оформлено позовну заяву без дотримання вимог ч. 2 ст. 164 ГПК України.
З метою усунення вказаного недоліку позивачу слід надати суду всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
По-восьме, відповідно до приписів абз. 2 ч. 7 ст. 162 ГПК України у разі пред'явлення фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг або інформація про його відсутність. За відсутності рахунку позивач зазначає у позовній заяві бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення позову.
Згідно з ч. 7 ст. 164 ГПК України у разі зазначення в позовній заяві реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку.
Всупереч наведеним вимогам, позивачами фізичними особами у позові про стягнення з відповідача грошових коштів не було зазначено реквізитів рахунку або інформації про його відсутність. Крім того, не надано документ, що підтверджує наявність відповідного рахунку.
Таким чином, позивачем оформлено позовну заяву без дотримання вимог ч. 7 ст. 162 ГПК України, ч. 7 ст. 164 ГПК України.
З метою усунення вказаного недоліку позивачам слід зазначити реквізити рахунку позивачів в банку, небанківському надавачі платіжних послуг або інформації про його відсутність (та, в такому разі - бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення позову), а також у разі наявність рахунку - надати документ, що це підтверджує.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст.ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу, суд -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 б/н від 06.05.2026 (вх. № 6649/26 від 06.05.2026) - залишити без руху.
2. Позивачам усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки в строк, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз'яснити позивачам, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.О.Семенчук