Справа № 190/2639/25
Провадження №2/190/191/26
11 травня 2026 року м.П"ятихатки
П?ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючої судді Кудрявцевої Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) в приміщенні суду міста П?ятихатки Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку зворотної вимоги (регресу),-
встановив:
Представник позивача -адвокат Олійник Є.О. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку зворотної вимоги (регресу), в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТДВ СК «Альфа-Гарант» матеріальну шкоду в порядку зворотної вимоги (регресу) в сумі 19574,66 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 17 листопада 2024 року між ТДВ СК «Альфа-Гарант» та ОСОБА_1 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АТ-0004907396; забезпечений транспортний засіб CHEVROLET AVEO, державний номерний знак НОМЕР_1 . Предметом зазначеного вище договору є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України. 08.06.2025 р. о 23.14 год. в м. П'ятихатки на автошляху сполученням Знам'янка-Луганськ-Ізвіарино відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу PEUROLET AVEO, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу MAN TGX 18.440, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а їх власникам було завдано матеріальних збитків. Даний факт підтверджується постановою П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2025 р. у справі №190/1242/25, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності. Постанова набрала законної сили - 08.07.2025р. Також постановою П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 08 вересня 2025 р. у справі №190/1334/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України та притягнуто до адміністративної відповідальності. Постанова набрала законної сили - 19.09.2025 р.
У зв'язку з рішенням Правління Національного банку України № 89-рш від 13 березня 2025 року «Про застосування до ТДВ СК «Альфа-Гарант» заходу впливу у вигляді відкликання ліцензії на здійснення діяльності із страхування» регламентні виплати потерпілим за участі транспортного засобу цивільно-правова відповідаїьність якого була застрахована в ТДВ СК «Альфа-Гарант» здійснюються з централізованих страхових резервних фондів МТСБУ. Тобто фактично здійснюється виконання зобов'язання ТДВ «СК «Альфа-Гарант», навіть якщо технічно виплата проведена Бюро. Відповідно до частини другої статті 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який здійснив страхову виплату, переходить право вимоги до особи, відповідальної за шкоду, в межах здійсненої виплати. Оскільки саме ТДВ «СК «Альфа-Гарант» несе економічний тягар відшкодування, а Бюро виконує лише технічну функцію перерахування коштів, право на пред'явлення регресної вимоги зберігається за страховиком.
Крім того, пункт 2.3 Порядку визначення розміру зобов'язань страховиків, які втратили статус члена МТСБУ (затвердженого Протоколом Президії МТСБУ №546/2022 від 01.12.2022), прямо передбачає, що у випадках, коли з таким страховиком погоджено порядок виконання зобов'язань перед потерпілими за рахунок ФЗП, оцінка зобов'язань не проводиться, а сам страховик вважається таким, що продовжує виконання своїх зобов'язань.
Отже, право на регрес у зазначених випадках залишається за ТДВ «СК «Альфа-Гарант», оскільки:
-страхова виплата здійснена за рахунок коштів, сформованих ТДВ «СК «Альфа-Гарант»;
-згідно з нормами цивільного законодавства та Положення про ФЗП, ТДВ «СК «Альфа-Гарант» виступаєте стороною, яка виконує зобов'язання;
-позиція узгоджується з чинним законодавством та внутрішніми документами МТСБУ.
Оскільки, на дату вчинення ДТП, відповідальність заподіювача шкоди (Відповідача), згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс) № АТ-0004907396 було забезпечено у ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ», то 10.06.2025 р. власником пошкодженого ТЗ MAN TGX 18.440, державний номерний знак НОМЕР_2 було повідомлено про ДТП.
Таким чином, на виконанням п.34.2. ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з метою встановлення вартості матеріальних збитків, завданих власнику пошкодженого ТЗ MAN TGX 18.440, державний номерний знак НОМЕР_2 представником МТСБУ було проведено огляд вказаного транспортного засобу.
За результатами проведеного огляду було складено консультацію 20-D/17/00 (125061), відповідно до якої розмір матеріального збитку склав: 22 174,66 грн. (двадцять дві тисячі сто сімдесят чотири гривні шістдесят шість копійок) без урахування ПДВ.
30 липня 2025 р., у відповідності до ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», власник пошкодженого ТЗ MAN TGX 18.440, державний номерний знак НОМЕР_2 - ОСОБА_3 звернувся до МТСБУ із заявою про погодження страхового відшкодування у розмірі 19 574,66 грн.
Отже, керуючись нормами цього Закону було прийнято вмотивоване рішення про виплату страхового відшкодування (регламентної виплати) на користь власника пошкодженого ТЗ MAN TGX 18.440, державний номерний знак НОМЕР_2 - ОСОБА_3 у розмірі 19 574,66 грн. (за вирахуванням франшизи за полісом АТ-0004907396 - 2600,00 грн.).
Ухвалою П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 12.01.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, у якій роз'яснено відповідачу право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Заяв по суті справи від відповідача до суду не надходило.
Відповідно до ст.191 ЦПК України, - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»,ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами справи.
Враховуючи, що розгляд справи проводиться без виклику сторін, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтями 12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Матеріалами справи встановлено, що 17.11.2024 року між ТДВ СК «Альфа Гарант» та ОСОБА_1 укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АТ-0004907396, забезпечений транспортний засіб CHEVROLET AVEO державний номерний знак НОМЕР_1 . Предметом договору є забезпечення відшкодування шкоди заподіяної життю, здоров'ю, та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Згідно копії постанови П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 25.06.2025 року, - ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП. Постанова набрала законної сили.
На момент настання ДТП, цивільно-правова відповідальність ТЗ відповідача була застрахована в ТДВ СК «Альфа-Гарант», згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АТ-0004907396.
Оскільки, на дату вчинення ДТП, відповідальність заподіювача шкоди (Відповідача), згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс) № АТ-0004907396 було забезпечено у ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ», то 10.06.2025 р. власник пошкодженого транспортного засобу МАН, д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 письмово повідомив про ДТП.
Отже, на виконанням п.34.2. ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон №1961- IV) з метою встановлення вартості матеріальних збитків, завданих власнику пошкодженого МАН, д.н.з. НОМЕР_2 , 23.06.2025 р. представник ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» провів огляд зазначеного транспортного засобу.
Представник ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» надав консультацію 20-D/17/00(125061) про вартість матеріального збитку завданого транспортному засобу MAN TGX 18.440 (державний номер НОМЕР_2 ), вартість (розмір) матеріального збитку завданого власнику КТЗ,приймається рівним вартості відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу запчастин складає 22174,66 грн. без ПДВ.
Отже, позивач, керуючись нормами цього Закону, вирішив виплатити страхове відшкодування (регламентної виплати) на користь власника пошкодженого MAN TGX 18.440 державний номер НОМЕР_2 у розмірі 19574,66 грн.
06.08.2025 р. ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» сплатило страхове відшкодування в розмірі 19574,66 грн. на рахунок власника пошкодженого MAN TGX 18.440 державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_3 , що підтверджує платіжна інструкція № 25378 від 06.08.2025 р.
Згідно з ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 5, 6, 7ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Пунктом 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.
Відповідно до частини першоїстатті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченомуЗаконом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Набуття страховиком завдавача шкоди права зворотної вимоги (регресу) за кожним страховим випадком суперечило б меті страхування цивільно-правової відповідальності, об'єктом якого є майнові інтереси завдавача шкоди, а тому стаття 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає виключні випадки, за яких страховик може подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.
Згідно п.п. «в» пп. 38.1.1 п. 38.1ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.
Відповідно до статті 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Також, у пп. 38.1.1 п.38. 1 ст. 38 Закону не передбачена солідарна відповідальність страхувальника та водія, причетного до ДТП, а чітко передбачено що регресна вимога пред'являється або до страхувальника, або до водія, який причетний до ДТП.
За загальними правилами, зазначеними вище, тягар цивільної відповідальності в таких випадках має нести винна у завданні шкоди особа, якою є водій автомобіля, чи особа, яка на відповідній правовій підставі керувала автомобілем та з вини якої сталася ДТП.
Так, ОСОБА_1 скоїв ДТП, внаслідок чого був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 , 130 ч. 1 КУпАП, тому у позивача після здійснення страхової виплати на користь третіх осіб виникло право на пред'явлення вимоги до винуватця ДТП про відшкодування завданої шкоди в порядку регресу.
Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє ствердження під час розгляду, а тому підлягають до задоволення.
Відповідно до ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверення до суду з даним позом було сплачено судовий збір в сумі 3028,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням, долученим до матеріалів справи.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.10,76,77,81, 82, 137,141, 247, 265-268, 354 ЦПК України, ст.ст. 979, 1187, 1191 ЦК України, ст. ст. 3, 22, 28, 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» матеріальну шкоду в порядку зворотної вимоги (регресу) в розмірі 19574 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот сімдесят чотири) грн. 66 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 ( три тисячі двадцять вісім ) гривень 00 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Сторони по справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант", ЄДРПОУ:32382598, місцезнаходження за адресою: 01133, м. Київ, вул. Лесі Українки,26;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Суддя П'ятихатського районного суду
Дніпропетровської області Ю.В.Кудрявцева